Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №686/1084/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 686/1084/26

Провадження № 22-ц/801/1828/2026

Категорія: 53

Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 рокуСправа № 686/1084/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Оніщука В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Голоти Л. О., Берегового О. Ю.,

з участю секретаря судового засідання Ходакової М. Г.,

учасники справи:

позивач – Моторне (транспортне) страхове бюро України,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 травня 2026 року, ухвалене у складі судді Антонюка В. В. у залі суду,

встановив:

Короткий зміст вимог

У січні 2026 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позов обґрунтовано тим, що 26 березня 2025 року о 14 год 00 год в м. Хмельницький, по вул. Козацькій, 42, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «ТОYОТА CAMRY», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «КІА MAGENTIS», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , власником вказаного транспортного засобу є АРЗ СП ГУ ДСНС України у Хмельницькій області. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК «УПСК».

Водночас цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахована не була.

27 березня 2025 року ОСОБА_2 , який керував автомобілем «КІА MAGENTIS», д.н.з. НОМЕР_2 , звернувся до позивача із заявою про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2025 року у справі № 686/9035/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована, 06 травня 2025 року представник АРЗ СП ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, який є власником автомобіля «КІА MAGENTIS», д.н.з. НОМЕР_2 , звернувся до позивача із заявою про регламентну виплату.

За результатами звернення потерпілого та розгляду його заяви, позивачем було відкрито регресну справу № 119084.

28 квітня 2025 року судовим експертом ОСОБА_3 було складено Висновок за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження № 119/25, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «КІА MAGENTIS», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 51 497,24 грн з урахуванням ПДВ.

29 травня 2025 року представник АРЗ СП ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, звернувся із заявою про здійснення регламентної виплати, у якій просив провести регламенту виплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4 .

Відповідно до Рахунку на оплату № 800 від 21 травня 2025 року, виданого ФОП ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу потерпілого складає 100 894,60 грн без урахування ПДВ.

Розрахунок та сплата регламентної виплати проводилося на основі рахунку № 800 від 21.05.2025, а також Висновку, наказу про відшкодування шкоди, відповідно до якого МСТБУ здійснило регламентну виплату.

Також позивач зазначає, що ним були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди у розмірі 2 200 грн.

Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів, послуг з оплати проведення експертизи, які підлягають відшкодуванню позивачу складає 103 094,60 грн, які позивач просить стягнути із відповідача.

У зв`язку із невідшкодуванням вказаних витрат відповідачем у добровільному порядку, МТСБУ, звернувшись із цим позовом, просило суд стягнути зі ОСОБА_5 на його користь відшкодування шкоди у порядку регресу, пов`язаної із регламентною виплатою у розмірі 100 894,60 грн, а також вартість послуг експерта у розмірі 2 200 грн, вирішити питання судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 травня 2026 року позов було задоволено та вирішено стягнути зі ОСОБА_1 на користь МТСБУ в порядку регресу суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 100 894,60 грн, а також витрати на послуги експерта у розмірі 2 200 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Оскільки позивач відшкодував завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП, місцевий суд вважав заявлені позовні вимоги МТБСУ обґрунтованими та доведеними повністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 11 червня 2026 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя – Оніщук В. В., судді: Копаничук С. Г., Голота Л. О.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 червня 2026 року апеляційна скарга була залишена без руху.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 21 липня 2026 року суддю Голоту Л. О. було замінено на суддю Берегового О. Ю.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21 липня 2026 року розгляд справи призначено на 13 серпня 2026 року о 10 год 00 хв.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 12 серпня 2026 року суддю Копаничук С. Г. було замінено на суддю Голоту Л. О.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що він не оскаржував постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2025 року у справі № 686/9035/25, однак свою вину у порушенні Правил дорожнього руху він не визнав.

У порушення пункту 5.2 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159) відповідача, як заінтересовану особу, ніхто не запросив на огляд пошкодженого транспортного засобу незважаючи на те, що експертиза була зроблена в місті Хмельницькому. Відмітка про участь відповідача в огляді транспортного засобу та його підпис в протоколі відсутні.

Відповідно до наданого позивачем Висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 28 квітня 2025 року № 119/25, складеного експертом ДП «Експерт-Сервіс Авто» в м. Хмельницькому Бурдашем С.П., вартість відновлювального ремонту автомобіля КІА Magentis, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з використанням цін на аналоги оригінальних складових, склала 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) грн. 52 коп.

Проте, з невідомих підстав, остаточна ціна позову в кінцевому розрахунку зросла до 100 894,60 грн, що вочевидь пояснюється наявністю Рахунку № 800 від 21 травня 2025 року, наданого ФОП ОСОБА_4 без жодного підтвердження ним вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з цим, в Рахунку на оплату № 800 від 21 травня 2025 року, наданого ФОП ОСОБА_4 , загальна сума коштів з 14-ти найменувань (крайній правий стовпчик рахунку) складає не 100 894,60 грн а 10 894,60 грн, тобто в 10 (десять) разів менше заявленої.

Відтак через порушення процедури огляду транспортного засобу і необґрунтованої вартості відновлювального ремонту, наданої ФОП ОСОБА_4 відповідач позовні вимоги не визнав.

Копія платіжної інструкції № 20154 від 19 червня 2025 на суму 100 894,60 грн про нібито перерахунок страхової виплати від МТСБУ до ФОП ОСОБА_4 , додана до позовної заяви, викликає сумнів у її ідентичності, оскільки не відповідає формі, встановленій для платіжних документів (квитанцій), а крім того є ніким і нічим не завіреною. Відтак вказана «інструкція» не може вважатись належним і допустимим доказом на підтвердження здійснення страхової виплати.

Таким чином, страховик не довів факт здійснення страхової виплати страхувальнику та на думку відповідача намагався стягнути кошти, що перевищують фактично понесені ним витрати, або взагалі не виплачувались.

У відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив відповідач звернув увагу суду на те, що копія платіжної інструкції № 20154 від 19 червня 2025 року на суму 100 894,60 грн, додана до позовної заяви, викликає сумнів у її ідентичності, оскільки не відповідає формі, встановленій для платіжних документів (квитанцій).

З метою встановлення істини по справі, відповідач 03 березня 2026 року звернувся до керівництва АТ «Державний експортно-імпортний банк України» з інформаційним запитом у якому просив повідомити: Чи дійсно «Моторним (транспортним) страховим бюро України» (МТСБУ) була здійснена страхова виплата в сумі 100 894,60 грн отримувачу ФОП ОСОБА_4 , згідно платіжної інструкції № 20154 від 19 червня 2025 року. Проте відповідь на цей запит так і не надійшла.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України, відповідач звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів у якому просив витребувати у керівництва АТ «Державний експортно-імпортний банк України» належним чином засвідчену копію платіжного документу на підтвердження здійснення страхової виплати в сумі 100 894,60 грн згідно платіжної інструкції № 20154 від 19 червня 2025 року, оскільки інформація, яка міститься у витребуваних документах може мати суттєве значення для правильного та об`єктивного розгляду справи.

Вказане клопотання було задоволено і ухвалою суду від 21 квітня 2026 року з метою забезпечення доказів у АТ «Державний експортно-імпортний банк України» було витребувано підтвердження здійснення страхової виплати в сумі 100 894,60 грн., згідно платіжної інструкції № 20154 від 19 червня 2025 року

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, 29 квітня 2026 року на адресу суду з АТ «Державний експортно-імпортний банк України» були надані витребувані докази, проте не вказано які самі. З цими доказами відповідач до сьогоднішнього дня так і не був ознайомлений.

Враховуючи той факт, що через географічну віддаленість до суду відповідач в розгляді справи особистої участі не брав, апелянт згідно ст. 43 ЦПК України в порядку ознайомлення з матеріалами справи звернувся до суду з двома клопотаннями від 17 травня та від 29 травня 2026 року та проханням надіслати засобами електронного зв`язку копію відповіді АТ «Державний експортно-імпортний банк України» від 29 квітня 2026 року на підтвердження здійснення страхової виплати в сумі 100 894,60 грн, згідно платіжної інструкції № 20154 від 19 червня 2025 року з додатками. Проте жодної відповіді від суду на свої клопотання відповідач так і не отримав.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, при цьому надано заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Зі змісту постанови вбачається, що 26 березня 2025 року о 14 год. 00 хв. по вул. Козацька, 42 у м. Хмельницькому, водій ОСОБА_1 , в порушення п. 2.3 б, 10.1 Правил дорожнього руху, керуючи транспортним засобом «Toyota Camry» д.н.з НОМЕР_3 , здійснюючи маневр розвороту по вул. Козацька, 42 в напрямку вул. Ю. Сіцінського, перетинаючи дорожню розмітку 1.16.1 Правил дорожнього руху України, яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, порушив правила перестроювання, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «КІА Magentis» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався зі сторони вул. Ю. Сіцінського в напрямку вул. С. Петлюри. В наслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постанова набрала законної сили 22 квітня 2025 року (а. с. 36-37).

На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

27 березня 2025 року ОСОБА_2 , який керував автомобілем «КІА MAGENTIS», д.н.з. НОМЕР_2 , звернувся до позивача із заявою про настання дорожньо-транспортної пригоди (а. с. 45-47).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження № 119/25 від 28 квітня 2025 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «КІА MAGENTIS», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 51 497,24 грн з урахуванням ПДВ (а. с. 43-89).

29 травня 2025 року представник АРЗ СП ГУ ДСНС України у Хмельницькій області Притула С. В., звернувся із заявою про здійснення регламентної виплати, у якій просив провести регламенту виплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4 (а. с. 15-16, 42-43).

Відповідно до Рахунку на оплату № 800 від 21 травня 2025 року, виданого ФОП ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу потерпілого складає 100 894,60 грн без урахування ПДВ (а. с. 90).

Позивач на підставі наказу від 16 червня 2025 року (а. с. 91) відшкодував завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі 100 894,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №20154 від 19 червня 2025 року, яка міститься в матеріалах справи, а також інформацією на DVD дискові, який надай до суду з АТ «Укрексімбанк» на вимогу ухвали суду від 21 квітня 2026 та в розмірі 2 200 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №16960 від 27 травня 2025 року (а. с. 95, 96, 169-171).

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає у повній.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21 травня 2024 року № 3720-IX, який був чинний на момент вчинення ОСОБА_1 ДТП 26 березня 2025 року, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем) відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє цим транспортним засобом.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України та ст. 37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 як водія транспортного засобу «ТОYОТА CAMRY», д.н.з. НОМЕР_1 , на момент вчинення ДТП 26 березня 2025 року, не була застрахована.

Судовим рішенням ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні ДТП, яке сталося 26 березня 2025 року, внаслідок чого було пошкоджено керований ним автомобіль та автомобіль «КІА MAGENTIS», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , власником якого є АРЗ СП ГУ ДСНС України у Хмельницькій області.

Шкода, завдана ОСОБА_1 внаслідок вчинення ДТП 26 березня 2025 року, особисто ним не була відшкодована потерпілій особі, яка з метою отримання відшкодування звернулась до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП.

Як убачається з матеріалів справи, замовником проведення експертного дослідження розміру шкоди було МТСБУ.

МТСБУ на підставі наказу, справа № 119084 від 16 червня 2026 року здійснило виплату страхового відшкодування потерпілій особі в розмірі 100 894,60, що підтверджується платіжною інструкцією № 20154 від 19 червня 2025 року. Також, МТСБУ на підставі розрахунку № 136/25 від 02 травня 2025 року здійснило виплату експерту за проведення експертного дослідження у розмірі 2 200 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 16960 від 27 травня 2025 року.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів повністю погоджується із висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог МТСБУ.

Натомість на спростування заявленого до стягнення розміру шкоди ОСОБА_1 не надав жодних доказів. Клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи не заявляв.

Твердження ОСОБА_1 про невідповідність суми зазначеної у рахунку ФОП ОСОБА_6 не заслуговують на увагу, адже шляхом математичного підрахунку, здійсненого судом, з урахуванням зазначених у рахунку ціни товарів (робіт, послуг) та розміру знижки, встановлено, що сума відповідає заявленій – 100 894,60 грн.

Позивачем та АТ «Державний експортно-імпортний банк України» надано докази виплати страхового відшкодування. Сам по собі факт не ознайомлення відповідача із такими доказами не спростовує їх належність та допустимість, відтак доводи скаржника у цій частині є необґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, понесені судові витрати у зв`язку з апеляційним переглядом справи слід залишити за ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 травня 2026 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції залишити за ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Повна постанова складена 18 серпня 2026 року.

Головуючий В. В. Оніщук

Судді Л. О. Голота

О. Ю. Береговий