Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №132/6/23 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 132/6/23

Провадження № 22-ц/801/1698/2026

Провадження № 22-ц/801/1700/2026

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Аліменко Ю. О.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 рокуСправа № 132/6/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя – доповідач),

суддів Оніщука В.В., Сала Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Козюми Д.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 132/6/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Агро» про визнання відсутніми права оренди земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні і розпорядженні майном,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Агро» на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 30.04.2026, ухвалене у складі судді Аліменко Ю.О. в приміщенні суду в м. Калинівка, повний текст рішення складено 11.05.2026, та додаткове рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 19.05.2026, ухвалене у складі судді Аліменко Ю.О. в приміщенні суду в м. Калинівка,

в с т а н о в и в :

3.01.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Агро» (далі – ТОВ «Лан Агро») про визнання відсутніми права оренди земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні і розпорядженні майном, в якому просила : (1) визнати відсутнім з 27.11.2017 право оренди ТОВ «Лан-Агро» на земельну ділянку площею 1,7043 га, що розташована у Вінницькій області, Калинівський, нині – Хмільницький, район, Пиківська сільська рада, нині – Іванівська ОТГ, кадастровий номер 0521686300:06:000:0095, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 16460773 внаслідок його припинення через закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки № 102 від 04.04.2010 року, що був зареєстрований 27.11.2012 строком на 5 років та усунути позивачу ОСОБА_1 перешкоди у користуванні і розпорядженні майном шляхом повернення їй ТОВ «Лан-Агро» земельної ділянки площею 1,7043 га, що розташована у Вінницькій області, Калинівський, нині – Хмільницький, район, Пиківська сільська рада, нині – Іванівська ОТГ, кадастровий номер 0521686300:06:000:0095; (2) визнати відсутнім з 12.05.2020 право оренди ТОВ «Лан-Агро» на земельну ділянку площею 1,7043 га, що розташована у Вінницькій області, Калинівський, нині – Хмільницький, район, Пиківська сільська рада, нині – Іванівська ОТГ, кадастровий номер 0521686300:06:000:0096, зареєстроване 12.05.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 36511044 внаслідок його припинення через закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки № 103 від 18.09.2014, що був зареєстрований 12.05.2015 строком на 5 років та ( 3) усунути позивачу ОСОБА_1 перешкоди у користуванні і розпорядженні майном шляхом повернення їй ТОВ «Лан-Агро» земельної ділянки площею 1,7043 га, що розташована у Вінницькій області, Калинівський, нині – Хмільницький, район, Пиківська сільська рада, нині – Іванівська ОТГ, кадастровий номер 0521686300:06:000:0096.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що будучи власником земельних ділянок, що розташовані у Вінницькій області, Калинівський район, Пиківська сільська рада, за кадастровим номером 0521686300:06:000:0096 (далі – земельна ділянка кадастровий номер 0521686300:06:000:0096) та кадастровий номер 0521686300:06:000:0095 (далі – земельна ділянка кадастровий номер 0521686300:06:000:0095) нею 18.09.2014 року та 04.04.2010 року (відповідно) були укладені договори оренди з ТОВ « ЛАН Агро». Щодо земельної ділянки кадастровий номер 0521686300:06:000:0096 договір оренди земельної ділянки від 18.09.2014, зареєстрований 12.05.2015 Реєстраційною службою Калинівського районного управління юстиції Вінницької області на 5 років, тобто термін дії даного договору мав закінчитись 12.05.2020. Щодо земельної ділянки кадастровий номер 0521686300:06:000:0095 договір оренди земельної ділянки від 04.04.2010, зареєстрований 27.11.2012 Відділом Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області за № 052168634006189, строком на 5 років, тобто термін дії даного договору закінчувався 27.11.2017.

У зв`язку з тим, що укладені позивачем договори оренди землі закінчувалися, вона неодноразово зверталася до ТОВ «Лан-Агро» із заявами в яких повідомляла про відсутність розрахунків за вищевказаними договорами, просила надати їх примірники, повідомляла про закінчення договорів і просила повернути земельні ділянки.

Позивач у 2020 році дізналась про те, що вищевказані земельні ділянки перебувають в оренді ТОВ «Лан-Агро»: земельна ділянка кадастровий номер 0521686300:06:000:0095 відповідно до договору оренди землі № 102 від 04.04.2010 та додаткової угоди № 1 від 15.07.2016 до цього договору, який вона не укладала та не підписувала; земельна ділянка кадастровий номер 0521686300:06:000:0096 відповідно до договору оренди землі № 103 від 18.09.2014, угоди від 29.07.2016 про розірвання договору оренди та договору оренди землі № 103 від 30.07.2016, який вона не укладала та не підписувала.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 30.04.2026 позов задоволено. Визнано відсутнім з 27.11.2017 право оренди ТОВ «Лан-Агро» на земельну ділянку площею 1,7043 га, що розташована у Вінницькій області, Калинівський, нині – Хмільницький, район, Пиківська сільська рада, нині – Іванівська ОТГ, кадастровий номер 0521686300:06:000:0095, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 16460773 внаслідок його припинення через закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки № 102 від 04.04.2010 року, що був зареєстрований 27.11.2012 строком на 5 років та усунуто позивачу ОСОБА_1 перешкоди у користуванні і розпорядженні майном шляхом повернення їй ТОВ «Лан-Агро» земельної ділянки площею 1,7043 га, що розташована у Вінницькій області, Калинівський, нині – Хмільницький, район, Пиківська сільська рада, нині – Іванівська ОТГ, кадастровий номер 0521686300:06:000:0095. Визнано відсутнім з 12.05.2020 право оренди ТОВ «Лан-Агро» на земельну ділянку площею 1,7043 га, що розташована у Вінницькій області, Калинівський, нині – Хмільницький, район, Пиківська сільська рада, нині – Іванівська ОТГ, кадастровий номер 0521686300:06:000:0096, зареєстроване 12.05.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 36511044 внаслідок його припинення через закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки № 103 від 18.09.2014, що був зареєстрований 12.05.2015 строком на 5 років та усунуто позивачу ОСОБА_1 перешкоди у користуванні і розпорядженні майном шляхом повернення їй ТОВ «Лан-Агро» земельної ділянки площею 1,7043 га, що розташована у Вінницькій області, Калинівський, нині – Хмільницький, район, Пиківська сільська рада, нині – Іванівська ОТГ, кадастровий номер 0521686300:06:000:0096. Стягнуто з ТОВ «Лан-Агро» на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2977,20 грн., витрати за проведення комплексної судової технічної і почеркознавчої експертизи в розмірі 25672,32 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 15878,40 грн.

Додатковим рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 19.05.2026 заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Піпко А.М. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі №132/6/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Лан-Агро» про визнання відсутнім права оренди земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні і розпорядженні майном задоволено. Стягнуто з ТОВ «Лан-Агро» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Не погоджуючись із рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Лан-Агро» подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить : скасувати рішення та додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що : (1) судом першої інстанції не взято до уваги пояснення відповідача про те, що ТОВ «Лан-Агро» допущено в додатковій угоді № 1 від 15.07.2016 до договору оренди земельної ділянки № 102 (земельна ділянка із кадастровим номером 0521686300:06:000:0095) описку щодо посилання на договір оренди земельної ділянки від 18.09.2014, хоча мали на увазі договір від 4.04.2010 № 102, оскільки будь-яких інших договорів оренди землі щодо земельної ділянки із кадастровим номером 0521686300:06:000:0095 між сторонами не було; (2) позивач стверджуючи, що з 27.11.2017 у відповідача відсутнє право оренди землі із кадастровим номером 0521686300:06:000:0095 надалі отримувала орендну плату як за оренду землі згідно діючого договору визнавши таким чином, що додаткова угода № 1 від 15.07.2016 укладалась на внесення змін саме в договір оренди землі від 4.04.2010 № 102, а не конкретна дата основного договору вказана у додатковій угоді є помилкою, а також що між сторонами діють договірні правовідносини, на виконання яких відповідач здійснив обов`язок по виплаті орендної плати; (3) сам факт встановлення виконання підпису в угоді від 29.07.2016 про розірвання договору оренди землі за № 103 від 18.09.2014 не позивачем, враховуючи факт здійснення державної реєстрації припинення права оренди вказаної землі за договором оренди № 103 від 18.09.2014 жодним чином автоматично не може скасувати чинність договору оренди земельної ділянки № 103 від 30.07.2016, оскільки існує встановлений законом порядок скасування рішення державного реєстратора, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також державної реєстрації прав. Договір оренди землі № 103 від 30.07.2016 є таким, що діє до 30.07.2026.

10.06.2026 до Вінницького апеляційного суду надійшов відзив (вх № 7492/26-вх) ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції – без змін.

Щодо розгляду апеляційної скарги на заочне рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

У судовому засіданні представник ТОВ «Лан-Агро» - Бельдій В.А. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача Піпко А.М. заперечив проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення та додаткове рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення та додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

У справі встановлено наступні обставини.

Стосовно земельної ділянки кадастровий номер 0521686300:06:000:0095.

Згідно інформаційної довідки № 210085698 від 25.05.2020 за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 1,7043 га, що розташована у Вінницькій області, Калинівський район, Пиківська сільська рада, кадастровий номер 0521686300:06:000:0095, далі – земельна ділянка кадастровий номер 0521686300:06:000:0095. Підставою для набуття права власності вказано свідоцтво про право на спадщину за заповітом серія та номер 1435, виданий 05.09.2009, видавник Державний нотаріус Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишина Л.В.

В цій же інформаційні довідці вказано про реєстрацію договору оренди землі серія та номер 102, виданий 04.04.2010, додаткова угода до договору оренди землі серія та номер 1, виданий 15.07.2016. Орендар – ТОВ «Лан-Агро». Орендодавець – ОСОБА_1 .

Департаментом адміністративних послуг Вінницької міської ради, на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, надано відповідь від 20.01.2023, в якій вказано, що реєстраційна справа, в якій прийнято рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень індексний номер 31456267 від 19.09.2016 щодо державної реєстрації за ТОВ «Лан-Агро» права оренди земельної ділянки кадастровий номер 05211686300:06:000:0095 проведеної на підставі договору оренди земельної ділянки № 102 від 04.04.2010 і додаткової угоди до договору оренди № 1 від 15.07.2016 передана в Калинівську районну державну адміністрацію. Разом з тим, на вимогу суду надано наявні у Державному реєстрі речових прав копії електронної реєстраційної справи на підставі яких приймалось рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень індексний номер 31456267 від 19.09.2016 щодо державної реєстрації за ТОВ «Лан-Агро» права оренди земельної ділянки кадастровий номер 05211686300:06:000:0095 проведеної на підставі договору оренди земельної ділянки № 102 від 04.04.2010 і додаткової угоди до договору оренди № 1 від 15.07.2016.

До вищевказаної відповіді додано договір оренди земельної ділянки № 102 від 04.04.2010 і додаткову угоду до договору оренди № 1 від 15.07.2016.

Під час розгляду справи відповідач разом із заявою від 04.10.2023 надав копії ряду документів, а до заяви від 21.03.2024 певні оригінали, однак не надав договору оренди земельної ділянки № 102 від 18.09.2014, якого стосується додаткова угода № 1 від 15.07.2014.

Як вбачається зі змісту датованої 15.07.2016 додаткової угоди № 1 до договору оренди земельної ділянки від 18.09.2014 № 102 в ній вказано наступне: «1. Орендодавець та Орендар вирішили поновити договір оренди земельної ділянки від 18.09.2014 № 102».

Між ОСОБА_1 та ТОВ «Лан-Агро» було укладено лише один договір оренди щодо земельної ділянки кадастровий номер 05211686300:06:000:0095, а саме договір оренди земельної ділянки № 102 від 04.04.2010 і цей договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області 27.11.2012, в п. 8 цього договору строк його дії складає 5 років. Відтак, даний договір діяв до 27.11.2017, так як набирав чинності з моменту державної реєстрації.

В матеріалах реєстраційної справи та в матеріалах справи відсутній договір оренди земельної ділянки № 102 від 18.09.2014, а тому додаткова угода № 1 від 15.07.2016 стосується неіснуючого договору, в ній взагалі не вказується, що нею змінено умови реально укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки № 102 від 04.04.2010.

Разом з тим, сам по собі факт того, що додаткова угода № 1 від 15.07.2016 стосується неіснуючого договору оренди земельної ділянки № 102 від 18.09.2014 вказує на те, що реально укладений сторонами договір оренди земельної ділянки № 102 від 04.04.2010 припинив дію 27.11.2017 внаслідок закінчення його строку.

Хоч і додаткова угода № 1 від 15.07.2016, згідно висновку експерта № КСЕ-19/102-25/14532 від 11.09.2025, і була підписана ОСОБА_1 , суд вважав, що остання стосувалася неіснуючого договору оренди земельної ділянки № 102 від 18.09.2014, а тому не можна вважати, що договір оренди землі № 102 від 04.04.2010 був продовжений ще на 10 років.

Як вбачається з рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 31456267 від 19.09.2016 державним реєстратором проведено державну реєстрацію права власності, але жодних відомостей про державну реєстрацію права оренди дане рішення не містить.

В інформаційній довідці № 390542527 від 12.08.2024 вказано, що 15.09.2016 державний реєстратор виконавчого комітету Вінницької міської ради Бадюк Олена Вячеславівна на підставі договору оренди землі № 102 від 04.04.2010 та додаткової угоди до договору оренди землі № 1 від 15.07.2016 прийняла рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень індексний номер 31456267 від 19.09.2016, вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки, розмір орендної плати у рік становить не менше 8 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, строк дії 10 років, орендодавець ОСОБА_1 , орендар ТОВ «Лан-Агро».

Стосовно земельної ділянки кадастровий номер 05211686300:06:000:0096.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.05.2014, що зареєстровано в реєстрі за № 598, ОСОБА_1 (далі позивач) успадкувала земельну ділянку площею 1,7043 га у межах згідно з планом, що розташована у Вінницькій області, Калинівський район, Пиківська сільська рада, за кадастровим номером 0521686300:06:000:0096, далі – земельна ділянка кадастровий номер 0521686300:06:000:0096, що належала померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 154434, виданого на підставі розпорядження Калинівської районної державної адміністрації від 5.03.2004 № 64, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 1.09.2004, за № 148.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.05.2014 за ОСОБА_1 на підставі вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.05.2014 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0521686300:06:000:0096, про що зроблено запис від 15.05.2014.

Так між ОСОБА_1 та ТОВ «Лан-Агро» щодо земельної ділянки кадастровий номер 0521686300:06:000:0096 укладено договір оренди земельної ділянки від 18.09.2014, зареєстрований 12.05.2015 Реєстраційною службою Калинівського районного управління юстиції Вінницької області на 5 років, тобто термін дії даного договору мав закінчитись 12.05.2020.

Згідно інформаційної довідки № 390528307 від 12.08.2024, 12.05.2020 державний реєстратор Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 52253098 від 15.05.2020, за яким на підставі договору оренди земельної ділянки № 103 від 30.06.2016 строком на 10 років 15.05.2020 зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 05211686300:06:000:0096 за ТОВ «Лан-Агро».

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 37379572 від 12.05.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Калинівського районного управління юстиції Вінницької області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 21231513 від 12.05.2015, за яким на підставі договору оренди землі № 103 від 18.09.2014 строком на 5 років зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 05211686300:06:000:0096 за ТОВ «Лан-Агро». Відтак, право оренди цієї земельної ділянки виникло 12.05.2015, діяло 5 років до 12.05.2020 коли було припинене внаслідок закінченням строку дії цього договору.

В матеріалах справи наявний договір оренди землі № 103 від 18.09.2014, право оренди за цим договором в установленому порядку не було припинене, адже ОСОБА_1 не підписувала 29.07.2016 угоду про розірвання договору оренди землі № 103 від 18.09.2014, за п. 1 якої Орендодавець та Орендар прийшли до згоди розірвати договір оренди землі № 103 від 18.09.2014 укладений в 2014 році, що підтверджується висновком експерта від 11.09.2025 № КСЕ-19/102-25/14532.

Крім того даним висновком встановлено, що остання сторінка та перший аркуш останньої сторінки і попередній аркуш (крім першої сторінки) договору оренди земельної ділянки № 103 від 30.07.2016, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Лан-Агро», виготовлені за допомогою різних знакодрукуючих пристроїв (лазерних принтерів), або за допомогою одного знакодрукуючого пристрою (лазерного принтеру) з різними картриджами, або за допомогою знакодрукуючих пристроїв (лазерного принтеру та копіювально-множильних апаратів). Остання та перша сторінки (крім інших сторінок) договору оренди земельної ділянки №103 від 30.07.2016, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Лан-Агро», виготовлені за допомогою різних знакодрукуючих пристроїв (лазерних принтерів), або за допомогою одного знакодрукуючого пристрою (лазерного принтеру) у різних умовах (або з різними картриджами, або в різний час, або після ремонту пристрою, або не під час одного циклу роздрукування). Перша та інші сторінки (крім останньої сторінки) договору оренди земельної ділянки № 103 від 30.07.2016, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Лан-Агро», виготовлені за допомогою різних знакодрукуючих пристроїв лазерних принтерів), або за допомогою одного знакодрукуючого пристрою (лазерного принтеру) з різними картриджами, або за допомогою знакодрукуючих пристроїв (лазерного принтеру та копіювально-множильних апаратів). Шрифти на першій та інших сторінках договору оренди земельної ділянки № 103 від 30.07.2016, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Лан-Агро», мають відмінності за кольором і чіткістю, розмірними характеристиками та стилем відображення знаків шрифтів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а тому наявні правові підстави для їх задоволення.

Висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог зроблено за повного з`ясування обставин справи, правильного застосування норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Частиною першою, третьою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі статтею 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначається Законом України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Частиною першою статті 4, частиною першою статті 5 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Отже, право оренди виникає на підставі договору оренди, укладеному між орендодавцем і орендарем.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (частина перша статті 206 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, за положеннями частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга та четверта статті 207 ЦК України).

Отже підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

Спосіб захисту порушеного права має бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту має гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі № 910/10784/16, провадження № 12-30гс21).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Такий спосіб захисту, як визнання права, може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.). По своїй суті такий спосіб захисту, як визнання права, охоплює собою і визнання права відсутнім (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2024 у справі № 567/3/22).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 513/879/19 зазначено, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2024 у справі № 567/3/22 зазначено, що належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтями 125 і 126 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Із положень частини першої статті 4, частини першої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» убачається, що державній реєстрації прав підлягає право оренди земельної ділянки.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, дійшов правомірного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про те, що належними способами захисту прав позивача є визнання відсутніми внаслідок припинення в конкретний час права оренди земельних ділянок позивача та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні ними шляхом повернення ОСОБА_1 з боку ТОВ «Лан-Агро» земельних ділянок.

Судом встановлено, що додаткова угода № 1 від 15.07.2016 стосується неіснуючого договору оренди земельної ділянки № 102 від 18.09.2014 і вказує на те, що реально укладений сторонами договір оренди земельної ділянки № 102 від 04.04.2010 припинив дію 27.11.2017 внаслідок закінчення його строку.

Також судом встановлено, що угоди від 29.07.2016 про розірвання договору оренди землі № 103 від 18.09.2014 позивач не укладала та не підписувала, що підтверджується висновком експерта від 11.09.2025 № КСЕ-19/102-25/14532, а остання та перша сторінки (крім інших сторінок) договору оренди земельної ділянки №103 від 30.07.2016, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Лан-Агро», виготовлені за допомогою різних знакодрукуючих пристроїв (лазерних принтерів), або за допомогою одного знакодрукуючого пристрою (лазерного принтеру) у різних умовах (або з різними картриджами, або в різний час, або після ремонту пристрою, або не під час одного циклу роздрукування). Перша та інші сторінки (крім останньої сторінки) договору оренди земельної ділянки № 103 від 30.07.2016, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Лан-Агро», виготовлені за допомогою різних знакодрукуючих пристроїв лазерних принтерів), або за допомогою одного знакодрукуючого пристрою (лазерного принтеру) з різними картриджами, або за допомогою знакодрукуючих пристроїв (лазерного принтеру та копіювально-множильних апаратів). Шрифти на першій та інших сторінках договору оренди земельної ділянки № 103 від 30.07.2016, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Лан-Агро», мають відмінності за кольором і чіткістю, розмірними характеристиками та стилем відображення знаків шрифтів.

Отже, відсутні правові підстави вважати, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Лан-Агро» було погоджено істотні умови договору оренди земельної ділянки № 103 від 30.07.2016, в тому числі строк дії договору.

Аргументи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не взято до уваги пояснення відповідача про те, що ТОВ «Лан-Агро» допущено в додатковій угоді № 1 від 15.07.2016 до договору оренди земельної ділянки № 102 (земельна ділянка із кадастровим номером 0521686300:06:000:0095) описки щодо посилання на договір оренди земельної ділянки від 18.09.2014, хоча мали на увазі договір від 4.04.2010 № 102, оскільки будь-яких інших договорів оренди землі щодо земельної ділянки із кадастровим номером 0521686300:06:000:0095 між сторонами не було, колегія суддів відхиляє, оскільки суд першої інстанції навів обґрунтованих висновків щодо відхилення доводів відповідача про допущену описку.

Суд враховує, що будь-яка помилка/описка по-своєму індивідуальна і в кожному конкретному випадку має аналізуватись через призму правової природи договору, який виник між сторонами.

Зазначення у Додатковій угоді від 15.07.2016 року, що він є додатком до Договору оренди від 18.09.2014 № 102 не відносить цю помилку до формальної, оскільки у змісті Додаткової угоди відсутні інші ідентифікуючі дані за якими можливо поєднати дану угоду з договором від 04.04.2010 року.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отримання плати за фактичне користування земельною ділянкою не є належним доказом укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 4.04.2010 № 102 (постанова КЦС ВС від 5.08.2026 у справі № 599/258/25).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач отримувала орендну плату, як за оренду землі згідно діючого договору, визнавши таким чином, що додаткова угода № 1 від 15.07.2016 укладалась на внесення змін саме в договір оренди землі від 4.04.2010 № 102, а також, що між сторонами діють договірні правовідносини, на виконання яких відповідач здійснив обов`язок по виплаті орендної плати, колегія суддів не вважає такими, що дають правові підстави для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки сам по собі факт перерахування та отримання позивачкою коштів не може свідчити про погодження орендодавцем змін до договору, зокрема щодо строку його дії та інших істотних умов.

У свою чергу, позивач заперечує той факт, що кошти які були сплачені відповідачем після припинення договору є орендною платою, вказуючи, що дійсною природою даних виплат є неустойка, про що нею було зазначено в листі від 21.08.2024 року, надісланого нею на адресу відповідача.

Отже, так як договір оренди землі № 102 від 04.04.2010 зареєстровано у відділі Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області 27.11.2012 року, в п.8 цього договору строк його дії складає 5 років, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що договір оренди № 102 діяв до 27.11.2017 року, так як набрав чинності з моменту державної реєстрації.

Посилання апелянта, що договір оренди № 103 припинив свою дію на підставі угоди від 29.07.2016 року про розірвання договору оренди землі за № 103 від 18.09.2014 колегія судів відхиляє та погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність волевиявлення позивачки на укладення даної угоди, яку як вбачається із висновку судової експертизи від 11.09.2025 року вона не підписувала.

Відсутність вимог про визнання даної угоди недійсною не є підставою для скасування рішення суду, враховуючи, що позивач обрав спосіб захисту свого порушеного права, який відновлює його та відповідає п. 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за яким судове рішення про задоволення вимоги про визнання відсутнім права оренди є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

З огляду на те, що особа угоду від 29.07.2016 року про розірвання договору не підписувала, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що розірвання договору оренди № 103 відбулось у встановленому законом порядку.

Доводи апелянта, що договір № 103 не слід вважати підробленим, оскільки у зв`язку з великою кількістю укладених товариством договорів «підміни сторінок» не було, а відбулось формування примірника договору, бланки/сторінки яких виготовлялись на різних комп`ютерах та у різний час, не спростовують висновків суду, які базуються на висновку експерта від 11.09.2025 року та не були спростовані належними та допустимими доказами. Клопотання про призначення додаткової чи повторної експертизи відповідач не заявляв.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги в частині оскарження рішення суду першої інстанції, відтак не підлягає задоволенню апеляційна скарга також в частині оскарження додаткового рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для розподілу судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Агро» залишити без задоволення.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 30.04.2026 та додаткове рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 19.05.2026 у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 17.08.2026.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: В. В. Оніщук

Т. Б. Сало