Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №127/1918/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/1918/26

Провадження № 22-ц/801/1860/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Федчишен С. А.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 рокуСправа № 127/1918/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),

суддів: Сала Т. Б., Панасюка О. С.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»,

відповідач (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 травня 2026 року, ухвалене у складі судді Федчишена С. А. в м. Вінниці, дата складення повного судового рішення 26 травня 2026 року, -

встановив:

В січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», (надалі ТОВ «ФК «Ейс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 490422094 від 07.06.2021 року у розмірі 34 499,00 грн, яка складається з: 11 500 грн – тіло кредиту; 22 999 грн – заборгованість за відсотками та понесені судові витрати: за сплату судового збору в розмірі 2 622,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.06.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (одноразовий ідентифікатором «MNV38FY3») укладено кредитний договір № 490422094 за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 4 050 грн (п. 1.3.). на 7 днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі – «Дисконтний період»). Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. За користування Кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку (п. 1.9.): виключно на період строку визначеного в 1. 7. Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 605,90 процентів річних, що становить 1,66 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним (п. 1.9.1.). За умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 604,99 процентів річних, що становить 1,66 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. (п. 1.9.2.). У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8. Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовується з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовується правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. (п. 1.9.3.). Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах (п. 1.12.): зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переноситься на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду (1.12.1); з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (п. 1.12.2.).

Первісний кредитор свій обов`язок по наданню кредитних коштів виконав, натомість позичальник не виконував свої зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 34 499,00 грн, яка складається з: 11 500 грн – тіло кредиту; 22 999 грн – заборгованість за відсотками

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, на виконання якого підписано Реєстр прав вимоги №143 від 20.07.2021, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором, в розмірі зазначеному в Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, на виконання якого підписано Реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором, в розмірі зазначеному в Реєстрі прав вимоги.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до якого відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором.

Таким чином, відповідно до реєстру боржників №Б/Н від 14.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 34 499,00 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу.

Враховуючи вищезазначене відповідачем зобов`язання за кредитним договором виконано не було, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 травня 2026 року позов задоволено:

- стягнуто з ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 490422094 від 07.06.2021 в розмірі 34 499 грн. 00 з яких: 11 500,00 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 22 999,00 грн. – заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом;

- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» 2 662,40 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 2 000,00 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.

Прийняте рішення суд першої інстанції мотивував тим, що у договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів, а тому, враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із позивачем, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами чи інші умови договору несправедливими, натомість ОСОБА_1 погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчив, що погоджується на отримання у кредит коштів саме на таких умовах, що визначені договором.

З урахуванням того, що кредитні кошти були фактично отримані та використані відповідачем, з умовами щодо сплати процентів за користування кредитом він погодився, однак у добровільному порядку отримані кошти не повернув, наданий позивачем розрахунок заборгованості є вірним, тому позов підлягає до задоволення.

Суд зменшив розмір витрат на правничу допомогу, які слід стягнути з відповідача на користь позивача, врахувавши при цьому, що позивачем надано належні та допустимі докази таких витрат в розмірі 7 000 грн, однак заявлений розмір, враховуючи предмет спору, ціну позову, є вочевидь завищеним та не відповідає критеріям розумності, співмірності, а тому підлягає зменшенню та стягненню у розмірі 2 000,00 грн, з урахуванням складності справи, наданих адвокатом послуг та витраченим часом.

Не погодившись з таким рішенням суду, 15 червня 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Олейнікова О. А., подав апеляційну скаргу за результатами якої просить, його скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити частково, стягнувши з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 10 936,30 грн. Відмовити в стягненні витрат на правничу допомогу. Стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 3 194,88 грн.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що стягнення відсотків поза межами строку дії Кредитного договору є неприпустимим. За умовами Договору, кредит видавався на 7 днів, проте, як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відсотки у розмірі 10 890,50 грн були розраховані за період з 07.06.2021 року по 20.07.2021 року, тобто кредитор нарахував проценти після строку дії кредитного договору, чим порушив його умови.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Позивач не скористався правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу.

Справа, яка розглядається, не відноситься до справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження (частина 4 статті 274 ЦПК України), тому з урахуванням приписів частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційний суд проводить розгляд без повідомлення учасників справи.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідає вказаним вимогам.

По справі встановлено наступне:

- 07.06.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (одноразовий ідентифікатором) укладено кредитний договір № 490422094 за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 4 050 грн (п. 1.3.). Кредитна лінія надається строком на 7 днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі – «Дисконтний період»). У випадку першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати першого траншу за Договором (п. 1.7.). Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору, строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z= 30 – (X-Y): де: Z – кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х – поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y – дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (застосування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому сторони узгоджують що у випадку, якщо Y-X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період дорівнює 30 днів (п. 1.8.). За користування Кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку (п. 1.9.): виключно на період строку визначеного в 1. 7. Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 605,90 процентів річних, що становить 1,66 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним (п. 1.9.1.). За умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 604,99 процентів річних, що становить 1,66 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті (п. 1.9.2.). У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8. Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовується з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовується правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється до умов цього пункту Договору (п. 1.9.3.). Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах (п. 1.12.): зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переноситься на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду (1.12.1); з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (п. 1.12.2.);

- дії ОСОБА_1 щодо підписання Кредитного договору одноразовим ідентифікатором «MNV38FY3» підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»;

- 07 червня 2021 року відповідач підписав електронним підписом паспорт споживчого продукту «СМАРТ»;

- 07 червня 2021 року кредитор зобов`язання за договором виконав та перерахував 4 050 грн відповідачеві на банківську картку № НОМЕР_1 ;

- згідно розрахунку заборгованості виконаному ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 07.06.2021 року по 19.06.2021 року нараховано: 11 500 – тіло кредиту; 10 890 грн – заборгованість за процентами;

- згідно розрахунку заборгованості виконаному ТОВ «Таліон Плюс» за період з 20.07.2021 року – 04.08.2021 року нараховано: 11 500 грн – тіло кредиту; 22 999 грн – заборгованість за процентами;

- 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, на виконання якого підписано Реєстр прав вимоги № 143 від 20.07.2021, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором, в розмірі зазначеному в Реєстрі прав вимоги;

- 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, на виконання якого підписано Реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором, в розмірі зазначеному в Реєстрі прав вимоги;

- 11 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до якого відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором;

- згідно реєстру боржників № Б/Н від 14.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 34 499,00 грн, даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу;

Між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У частинах 1, 3 статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статі 1048 ЦК України).

В справі що розглядається суд першої інстанції вірно виснував, що доведеною є наявність кредитних відносин між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , має місце невиконання позичальника обов`язку повернути кошти та сплатити проценти, позивач довів своє право вимоги до відповідача на підставі укладеного договору факторингу. Зазначені обставини сторонами не оскаржуються, а відтак не перевіряються апеляційним судом.

Відповідач оскаржує ухвалене у справі рішення лише в частині визначення розміру заборгованості за процентами, стверджує, що проценти нараховані поза строком дії Договору. Перевіривши зазначені доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

За змістом статті 526, частини 1 статті 530 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Отже, відповідно до статей 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти у строки й порядку, визначені договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, апеляційний суд виснує, що проценти нараховані позивачем у відповідності до досягнутої в Договорі домовленості.

За умовами укладеного 07.06.2021 року відповідачем ОСОБА_1 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Договору, розмір кредиту 4 050 грн (п. 1.3.), Кредитна лінія надається строком на 7 днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі – «Дисконтний період»), в цей період проценти нараховуються щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 605,90 процентів річних, що становить 1,66 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним (п. 1.9.1.). Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах (п. 1.12.): зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переноситься на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду (1.12.1); з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (п. 1.12.2.).

Отже, загальний строк, погоджений в Договорі, впродовж якого кредитор вправі нараховувати проценти за користування кредитом, становить 97 днів (7 + 90).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, нарахування процентів здійснено у відповідності до умов Договору: за перші 7 днів застосовано знижену процентну ставку 1,66 % в день, надалі – стандартну в розмірі 2,3 % в день. Проценти нараховані за період з 07.06.2021 року по 11.09.2021 року ( за 97 днів), що також відповідає умовам Договору.

Отже, наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам Договору, а доводи апеляційної скарги про те, що кредитор вправі був нараховувати проценти виключно впродовж семи днів, - не відповідає умовам досягнутої між сторонами домовленості.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в участі представника відповідача в судовому засіданні в режимі ВКЗ, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 212 ЦПК України, учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Вінницький міський суд Вінницької області ухавало від 11.03.2026 року відмовив представнику позивача та представнику відповідача у проведенні судового засідання в режимі ВКЗ у зв`язку з відсутністю технічної можливості (а. с. 208, т.1), що з урахуванням приписів ч.1 ст. 212 ЦПК України, - є правомірним.

Також апеляційний суд зауважує, що представник відповідача виклав свою позицію у відзиві на позовну заяву (а. с. 180-190, т. 1), у запереченнях (на відповідь на відзив) (а. с. 210 -212, т.1), тобто неучасть в судовому засіданні в режимі ВКЗ не призвело до порушення процесуальних прав відповідача.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів, які б спростовували ухвалене у справі рішення суду першої інстанції, яке ґрунтується на повному та всебічному з`ясуванні обставин справи, постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тому рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 травня 2026 року підлягає залишенню без змін, а подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга не підлягає до задоволення, то судові витрати ОСОБА_1 , понесені у суді апеляційної інстанції, слід залишити за нею. Доказів понесення судових витрат в суді апеляційної інстанції позивачем матеріали справи не містять.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Олейніковим Олександром Андрійовичем, залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міськогосуду Вінницької області від 25 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 18 серпня 2026 року.

Головуюча Т. М. Шемета

Судді О. С. Панасюк

Т. Б. Сало