Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №126/759/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 126/759/26

Провадження № 22-ц/801/1869/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Хмель Р. В.

Доповідач: Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 рокуСправа № 126/759/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),

суддів Сала Т. Б., Панасюка О. С.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС»,

відповідач (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником адвокатом Покоєвичем Артемом Олексійовичем, на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 18 травня 2026 року, ухвалене у складі судді Хмеля Р. В. в м. Бершадь, дата складення повного судового рішення відповідає даті його ухвалення, -

встановив:

В квітні 2026 року через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (надалі ТОВ «СВЕА ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 жовтня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» (надалі ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 було укладено Договір № 7191021 про надання споживчого кредиту( надалі - Договір), який підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання/ведення позичальником одноразового ідентифікатора (С8348), що був надісланий на вказаний відповідачем/позичальником номер телефону НОМЕР_1 у порядку визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору, загальний розмір кредиту 25 000 грн (п. 1.3.), строк кредиту 360 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п. 1.4.). Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього Договору (п. 1.5.1.). Знижена процентна ставка 1,493 % в день та застосовується якщо споживач до 21.11.2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредит. Орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає (п. 1.7.): за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 29653,85 річних (п. .1.7.1.). За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 19652,26 % річних (п. 1.7.2.). Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає (п. 1.8.): за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 204 100,00 грн (п. 1.8.1.); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 200 368,75 грн (п. 1.8.2.). Кошти Кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 (п. 2.1.).

31 липня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-22/24, відповідно якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором. На момент відступлення права вимоги заборгованість ОСОБА_1 за договором № 7191021 складала 70 770,00 грн.

Відповідач свої зобов`язання за Договором не виконує, тому позивач просив стягнути з нього на свою користь заборгованість за тілом кредиту - 25 000,00 грн; заборгованість по відсотках - 45 770,00 грн, а всього 70 770,00 грн.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 18 травня 2026 року позов задоволено:

- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором № 7191021 від 22.10.2023, в сумі 70 770,00 грн;

- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що по справі встановлено факт укладення між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 . Договору № 7191021 про надання споживчого кредиту від 22.10.2023 року, який підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Сторони договору узгодили істотні умови договору, однак відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, розмір якої доведений позивачем.

Не погодившись з таким рішенням, 15 червня 2026 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Покоєвича А. О., подав апеляційну скаргу, за результатами якої просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що з 04 березня 2023 року ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України та виконує обов`язки із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах воєнного стану.

На момент відкриття провадження у справі, надсилання судом процесуальних документів та безпосереднього розгляду справи відповідач перебував на військовій службі та був обмежений у можливості своєчасно отримувати поштову кореспонденцію за місцем своєї реєстрації, знайомитися з матеріалами справи, звертатися за професійною правничою допомогою та належним чином реалізовувати свої процесуальні права. При цьому судом першої інстанції не було з`ясовано фактичне місце перебування відповідача, його статус військовослужбовця та обставини проходження ним військової служби, розгляд справи було проведено за відсутності відповідача виключно на підставі доводів та доказів, поданих позивачем. А тому висновок суду про те, що він не висував заперечень щодо позову, є неправильним.

Оскільки на дату укладення кредитного договору - 22 жовтня 2023 року відповідач ОСОБА_1 вже понад сім місяців перебував на військовій службі та мав статус військовослужбовця, тому відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовця та членів їх сімей», йому не повинні були нараховуватися проценти, а тому вимога про стягнення з нього процентів є неправомірною.

Позивач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення не в повній мірі відповідає вказаним вимогам.

По справі встановлено наступне:

- 22 жовтня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (надалі ТОВ «Авентус Україна) з ОСОБА_1 укладено Договір № 7191021 про надання споживчого кредиту, який підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання/ведення позичальником одноразового ідентифікатора (С8348), що був надісланий на вказаний відповідачем/позичальником номер телефону НОМЕР_1 у порядку визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору, загальний розмір кредиту 25 000 грн (п. 1.3.), строк кредиту 360 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п. 1.4.). Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього Договору (п. 1.5.1.). Знижена процентна ставка 1,493 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 21.11.2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невиконання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки (п. 1.5.2.). Орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає (п. 1.7.): за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 29653,85 річних (п. .1.7.1.). За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 19652,26 % річних (п. 1.7.2.). Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає (п. 1.8.): за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 204100,00 грн (п. 1.8.1.); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 200368,75 грн (п. 1.8.2.). Кошти Кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 (п. 2.1.);

- відповідач ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту за допомогою електронного підпису, відтвореним шляхом використання/ведення позичальником одноразового ідентифікатора (С8348);

- видача кредитних коштів за договором кредиту підтверджується даними квитанції IPay.ua Trannsaction ID 299089014 22.10.2023 02:09:00 карта отримувача НОМЕР_3 , сума зарахування 25 000;

- згідно розрахунку заборгованості за Договором № 7191021 від 22.10.2023 року про надання споживчого кредиту наданого ТОВ «Авентус Україна», за період з 22.10.2023 року - 30.07.2024 року загальна заборгованість відповідача становить 70 770 грн, з яких 25 000 грн - тіло кредиту, 45 770 грн - заборгованість за процентами;

- 31 липня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-22/24, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором;

- згідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-22/24 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 7191021 станом на дату відступлення склала 70 770,00 грн;

До апеляційної скарги ОСОБА_1 додані нові докази, а саме:

-згідно військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 з 10 березня 2022 року на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року призваний у Збройні Сили України (а. с. 34 - 36);

-згідно Довідки № 132 від 05 червня 2026 року старший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_5 (а.с. 40);

Між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 цього Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що 22 жовтня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 7191021 про надання споживчого кредиту.

Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора С8348, надісланого на зазначений позичальником номер телефону НОМЕР_1 , у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору загальний розмір кредиту становить 25 000 грн, строк кредитування - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Договором передбачено стандартну процентну ставку у розмірі 1,99 % на день та знижену процентну ставку у розмірі 1,493 % на день за умови виконання позичальником передбачених договором умов.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що кредитні кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, у тому числі з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Факт виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання кредитних коштів підтверджується даними квитанції IPay.ua Transaction ID 299089014 від 22 жовтня 2023 року, згідно з якою на картку отримувача № НОМЕР_3 зараховано 25 000 грн.

Таким чином, факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 25 000 грн підтверджений належними та допустимими доказами.

31 липня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-22/24, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги за кредитними договорами, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 7191021 від 22 жовтня 2023 року.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становила 70 770 грн, з яких 25 000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 45 770 грн - заборгованість за процентами.

Відтак висновок суду першої інстанції про доведеність кредитних правовідносин, наявність заборгованості відповідача перед позивачем , - є вірним.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення відповідача судом та вирішуючи клопотання про приєднання нових доказів, апеляційний суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання, а судові документи надсилаються у порядку, встановленому процесуальним законом. Законодавством також передбачені способи підтвердження належного вручення відповідних судових повідомлень.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 07 квітня 2026 року відкрито провадження у справі.

Разом з тим матеріали справи не містять належного підтвердження направлення відповідачу копії зазначеної ухвали про відкриття провадження разом з позовною заявою та доданими до неї документами.

Наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення «R067142850602» містить дату 14 квітня 2026 року та підпис працівника поштового зв`язку, однак відповідно до трекінгу «R067142850602» поштового відстеження поштове відправлення повернулося відправнику із зазначенням причини - «одержувач відсутній за вказаною адресою».

До апеляційної скарги відповідачем долучено нові докази: копію військового квитка серії НОМЕР_4 , згідно з яким ОСОБА_1 з 10 березня 2022 року призваний до Збройних Сил України, а також довідку № 132 від 05 червня 2026 року про перебування його на військовій службі за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_5 .

Відповідно до частин першої - третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно від нього не залежали.

Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 279/11692/15-ц, апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею.

Хоча відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України, неотримання поштової кореспонденції суду через відсутність відповідача за зареєстрованим місцем проживання, є належним повідомленням його про день та час судового розгляду, суд першої інстанції, розглянувши справу, не допустив процесуальних порушень, однак з огляду на особливі причини відсутності відповідача (служба в складі ЗСУ), апеляційний суд визнає поважними та такими, що не залежали від волі відповідача, причини неподання до суду першої інстанції доказів, які підтверджують перебування відповідача на службі в ЗСУ, приймає та досліджує долучені до апеляційної скарги докази проходження відповідачем військової служби.

Щодо доводів апеляційної скарги про неврахування судом статусу відповідача як військовослужбовця та неправомірність стягнення процентів за користування кредитом.

Згідно з частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Чинна редакція цієї норми зберігає відповідну гарантію, із передбаченими законом винятками.

Таким чином, встановлення факту проходження відповідачем військової служби на момент користування кредитом має безпосереднє значення для визначення обсягу його грошових зобов`язань.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що ОСОБА_1 з 10 березня 2022 року проходить військову службу, а довідкою № 132 від 05 червня 2026 року підтверджено його перебування на військовій службі за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_5 .

Договір № 7191021 про надання споживчого кредиту між сторонами укладено 22 жовтня 2023 року, тобто після призову відповідача на військову службу.

Отже, на момент укладення та виконання кредитного договору відповідач мав статус військовослужбовця, на якого поширюються гарантії, встановлені частиною п`ятнадцятою статті 14 зазначеного Закону.

Апеляційний суд зауважує, що хоча відповідач і не повідомив кредитора про проходження військової служби під час укладення кредитного договору та користування кредитними коштами, однак в ході розгляду справи позивачу стало відомо про відповідний статус відповідача, оскільки підтверджуючі документи містяться в матеріалах справи. При цьому позивач не був позбавлений можливості здійснити перерахунок заборгованості та списати нараховані проценти.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 45 770 грн є помилковим, а доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.

Посилання в апеляційній скарзі щодо необхідності повної відмови у задоволенні позову є необґрунтованими, доказів спростування факту укладення кредитного договору не наведено, а висновки суду першої інстанції в цій частині є вірними та ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 25 000 грн є законним та обґрунтованим і підлягає залишенню без змін.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 18 травня 2026 року в частині стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 45 770 грн слід скасувати з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат.

Оскільки оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині, апеляційний суд змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

За загальним правилом, судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно до задоволених вимог (частина 1 статті 141 ЦПК України).

Позивач при зверненні до суду сплатив 2 662 грн 40 коп. судового збору (а.с. 8). Відповідач при поданні апеляційної скарги сплатив 3 993 грн 40 коп. судового збору (а.с. 42).

Апеляційний суд дійшов висновку про відмову у стягненні з відповідача заборгованості за процентами у розмірі 45 770 грн, а тому позов підлягає задоволенню в частині стягнення 25 000 грн заборгованості за тілом кредиту, що становить 35,32 % від заявлених позовних вимог (25 000 ? 100 / 70 770).

Отже, частка вимог, у задоволенні яких відмовлено, становить 64,68 %, у зв`язку з чим на користь відповідача підлягає відшкодуванню 64,68 % сплаченого ним судового збору за подання апеляційної скарги, що становить 2 583 грн 89 коп.

Водночас з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню 35,32 % сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви, що становить 940 грн 75 коп.

Виходячи з приписів частини десятої статті 141 ЦПК України, шляхом взаємозаліку судових витрат з ТОВ «СВЕА ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1 643 грн 14 коп. (2 583,89 - 940,75).

На підставі викладеного та керуючись статтями 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 18 травня 2026 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованості за відсотками у розмірі 45 770 гривень за договором №7191021 про надання споживчого кредиту від 22.10.2023 року та в частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, викласти абзаци перший - третій резолютивної частини рішення в такій редакції:

« Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за тілом кредиту за договором № 7191021 про надання споживчого кредиту від 22 жовтня 2023 року в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення 45 770 гривень заборгованості за процентами за договором №7191021 про надання споживчого кредиту від 22.10.2023 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 1 643 (одну тисячу шістсот сорок три) гривні 14 копійок судових витрат.»

В іншій частині рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 18 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Учасники справи

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, п. і. 04070.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 18 серпня 2026 року.

Головуюча Т. М. Шемета

Судді: Т. Б. Сало

О. С. Панасюк