Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №676/9202/25 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/9202/25

Номер провадження 2/676/1503/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

18 серпня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Гладій Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Сенчишеної Р.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами № 101436366 від 05.09.2021 року, № 77726888 від 20.09.2021 року в розмірі 109 780,00 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн. та судового збору в розмірі 2 42240 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача в особі директора Ткаченко М.М. посилається на те, що 05.09.2021 року між первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 101436366 (надалі Кредитний договір), що підписаний електронним цифровим підписом. Згідно даного договору, відповідач отримав грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. строком на 15 днів до 20.09.2021 року з процентною ставкою за користування кредитом 1,25%, стандартною процентною ставкою за користування кредитом 5,00% та сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 1 100,00 грн., яка нараховується за ставкою 11% від суми кредиту одноразово. Після укладення низки Договорів факторингу, зокрема 30.11.2021 року, 10.01.2023 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит № 101436366 від 05.09.2021 року. Станом на день звернення до суду, відповідач заборгованість не погашає, проценти за користування коштами не сплачує, в зв`язку з чим утворилася заборгованість за Договором про споживчий кредит № 101436366 від 05.09.2021 року в загальному розмірі 71 911,75 грн., яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 9 700,00 грн., заборгованості за нарахованим відсотками - 61 111,75 грн., заборгованість за комісією - 1 100,00 грн..

Окрім того, 20.09.2021 року між первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕЛИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 777268888 - (Кредитний договір). Згідно даного договору відповідач отримав грошові кошти в розмір 12 178,00 грн. строком на 16 днів до 06.10.2021 року з процентною ставкою 1,99%, яка нараховується за кожен день користування позикою. Після укладення низки Договорів факторингу, зокрема 22.02.2022 року, 10.01.2023 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 777268888 від 20.09.2021 року. Станом на день звернення до суду, відповідач заборгованість не погашає, проценти за користування коштами не сплачує, в зв`язку з чим утворилася заборгованість за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 777268888 від 20.09.2021 року в розмірі 37 868,27 грн., яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 12 178,00 грн., заборгованості за нарахованим відсотками - 25 688,27 грн., нараховані 3% річних - 2,00 грн. Отже загальна заборгованість відповідача за Кредитними договорами № 101436366 від 05.09.2021 року, № 77726888 від 20.09.2021 року становить 109 780,00 грн., яку представник позивача просить стягнути з відповідача на свою користь, а також стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн. та судовий збір в розмірі 2 42240 грн.

Відповідач відзив на позов не подала.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про місце і час розгляду справи судом повідомлена належним чином, проте, в позовній заяві звернувся до суду із заяві просила розглянути справу за її відсутності, позов підтримує і проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про місце і час розгляду справи судом повідомлена належним чином, однак причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження, однак, відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч.8 ст.178 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку загального позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 05.09.2021 року між первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 101436366 (надалі Кредитний договір), що підписаний електронним цифровим підписом J2281 з номеру телефону НОМЕР_1 . Згідно даного договору, відповідач отримав грошові кошти в розмір 10 000,00 грн. строком на 15 днів до 20.09.2021 року з процентною ставкою за користування кредитом 1,25%, стандартною процентною ставкою за користування кредитом 5,00% та сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 1 100,00 грн., яка нараховується за ставкою 11% від суми кредиту одноразово, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію ТОВ «МІЛОАН», Квитанцією № 1754644364.

В подальшому, 30.11.2021 року укладено Договір № 30-11-65, за яким ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за Кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 101436366 від 05.09.2021 року.

10.01.2023 року укладено Договір № 10-01/2023, за яким ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за Кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 101436366 від 05.09.2021 року. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит № 101436366 від 05.09.2021 року.

Станом на день звернення до суду, відповідач заборгованість не погашає, проценти за користування коштами не сплачує, в зв`язку з чим утворилася заборгованість гідно з розрахунком позивача за Договором про споживчий кредит № 101436366 від 05.09.2021 року в загальному розмірі 71 911,75 грн., яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 9 700,00 грн., заборгованості за нарахованим відсотками - 61 111,75 грн., заборгованість за комісією - 1 100,00 грн.

Окрім того, 20.09.2021 року між первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕЛИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 777268888 - (Кредитний договір). Згідно даного договору відповідач отримав грошові кошти в розмір 12 178,00 грн. строком на 16 днів до 06.10.2021 року з процентною ставкою 1,99%, яка нараховується за кожен день користування позикою, що підтверджується Довідкою ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕЛИТІВ» від 07.11.2025 року.

22.02.2022 року укладено Договір № 22/02/2022, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за Кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 777268888 від 20.09.2021 року.

10.01.2023 року укладено Договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за Кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 777268888 від 20.09.2021 року. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 777268888 від 20.09.2021 року.

Станом на день звернення до суду, відповідач заборгованість не погашає, проценти за користування коштами не сплачує, в зв`язку з чим утворилася заборгованість за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 777268888 від 20.09.2021 року в розмірі 37 868,27 грн., яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 12 178,00 грн., заборгованості за нарахованим відсотками - 25 688,27 грн., нараховані 3% річних - 2,00 грн.

Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 ст.15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач зазначає вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за Договором про споживчий кредит № 101436366 від 05.09.2021 року в розмірі 70 811,75 грн., яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 9 700,00 грн., заборгованості за нарахованим відсотками - 61 111,75 грн.

Проте, суд не погоджується з розрахунком суми відсотків, наданим позивачем, з огляду на наступне.

За умовами кредиту він надавався строком на 15 днів та з умовою пролонгації на 60 днів, тобто загальний строк договору 75 днів.

Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі №910/4518/16, ВП виснувала, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга ст.1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст.1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст.1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до ст.1048 ЦК України.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до ст.1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 101436366 від 05.09.2021 року вбачається, що вона складає 70 811,75 грн., яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 9 700,00 грн., заборгованості за нарахованим відсотками - 61 111,75 грн.

При цьому відсотки за користування кредитом нараховані по 20.11.2025 року, що виходить з межі строку кредитного договору, а тому відсотки за користування кредитом підлягають стягненню по 20.11.2021 року і складають 19 207,75 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 1 100,00 грн., суд зазначає, що 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч.ч.1,2,5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п.4.ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Разом з тим, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч.1,2,5 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 року по справі № 204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.ч.1,2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

У зв`язку з наведеним відсутні підстави стягувати нараховану позивачем у даній справі заборгованість по комісії в сумі 1 100,00 грн., оскільки ставиться питання про оплату послуги за надання кредиту, тобто за послугу, яка має бути безоплтаною.

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 777268888 від 20.09.2021 року , яка на думку позивача є в розмірі 37 868,27 грн., яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 12 178,00 грн., заборгованості за нарахованим відсотками -25688,27 грн. , а також 3% річних - 2,00 грн. (нараховано за два дні 22.02.2022 року по 23.02.2022 року).

Як вбачається з умов договору, останній був укладений строком на 16 днів. При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивачем узгоджені та підписані будь-які умови договору щодо умов пролонгації дії договору, а тому нарахування відсотків закінчується на дату закінчення строку договору - 16 днів, тобто 3683,60грн. , а тому загальна заборгованість за даним кредитним договором складає 15 863,60 грн.

Отже загальна заборгованість відповідача за Кредитними договорами № 101436366 від 05.09.2021 року, № 77726888 від 20.09.2021 року, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 44 771,35 грн.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зважаючи на положення ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, зокрема в розмірі 40,78 %, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 987,85 грн., що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

У поданому позові позивачем заявлена вимога про стягнення із відповідача 9 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

У відповідності до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Так, на підтвердження витрат на правову допомогу позивач долучив до матеріалів справи: копію Договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року; копією Заявки про надання юридичної допомоги № 215 від 01.10.2025 року; копію Витягу з Акту № 15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 року.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи предмет позову, ціну позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого представником часу, відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, тому із відповідача на користь позивача слід стягнути 3 670,20 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.526, 530, 536, 610, 612, 625, 629, 1054 і 1055 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 281-282, 284, 288, 289, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість в загальному розмірі 44 771,35 грн, з якої: за Кредитним договором № 101436366 від 05.09.2021 року в розмірі 28 907,75 грн.: де заборгованості за основним зобов`язанням - 9 700,00 грн., заборгованість за нарахованим відсотками - 19 207,75 грн.; за Кредитним договором № 777268888 від 20.09.2021 року в розмірі 15 863,60 грн.: де заборгованість за основним зобов`язанням - 12 178,00 грн., заборгованість за нарахованим відсотками - 3 683,60 грн., нараховані 3% річних - 2,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір в розмірі 987,85 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на правничу допомогу в розмірі 3 670,20 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306 м. Київ поштовий індекс 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення суду складено 18 серпня 2026 року.

Суддя Л.М. Гладій