Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №650/4357/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/4357/26

провадження № 2/650/3813/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого Сікора О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11 травня 2007 року, за яким відповідач продала, а позивач придбала квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнати за позивачем право власності на цю квартиру.

Позов обґрунтовано тим, що 11 травня 2007 року сторони домовилися щодо істотних умов купівлі-продажу квартири. Позивач передала відповідачу погоджену суму коштів, що підтверджується розпискою, а відповідач передала позивачу ключі та правовстановлюючі документи на квартиру. Після цього позивач вселилася до квартири, зареєструвала у ній своє місце проживання, користується житлом разом із сім`єю та здійснює його утримання і ремонт.

Позивач зазначала, що власниками квартири на підставі свідоцтва про право власності від 19 січня 1994 року були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а відповідач є їх спадкоємицею. На підтвердження спадкових прав надано свідоцтво про право на спадщину за законом від 31 жовтня 2002 року. За твердженням позивача, відповідач обіцяла належним чином оформити відчуження квартири, однак цього не зробила, виїхала до Російської Федерації та припинила спілкування.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причин неявки суду не повідомила, відзиву на позов та заяви про розгляд справи за її відсутності не подала.

За наявності умов, передбачених частиною першою статті 280 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи. Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази та надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов таких висновків.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів убачається, що сторони 11 травня 2007 року фактично вчинили дії, спрямовані на купівлю-продаж квартири: позивач передала кошти, а відповідач передала ключі та документи на житло. Водночас нотаріально посвідченого та зареєстрованого в установленому на той час порядку договору купівлі-продажу сторони не уклали.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права або інтересу, зокрема шляхом визнання права та визнання правочину дійсним у випадках, встановлених законом.

За частиною першою статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Частина друга цієї статті передбачає, що якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідно до статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

За частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Судом установлено, що сторони домовилися щодо предмета договору — квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та її ціни. Позивач передала відповідачу грошові кошти в рахунок повної вартості квартири, що підтверджується письмовою розпискою, а відповідач передала позивачу ключі та правовстановлюючі документи на нерухоме майно.

Після передання квартири позивач вселилася до неї, зареєструвала місце проживання, користується житлом разом із сім`єю, утримує його та здійснює ремонт. Такі взаємні дії сторін свідчать про спрямованість їх волевиявлення на реальне настання правових наслідків договору купівлі-продажу та про фактичне виконання його умов.

Відповідач, отримавши кошти та передавши квартиру позивачу, надалі не вчинила необхідних дій для нотаріального посвідчення договору, виїхала за межі України та припинила спілкування з позивачем. За таких обставин можливість нотаріально посвідчити правочин без участі відповідача втрачена.

Отже, письмовими доказами підтверджено досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, його виконання сторонами та ухилення відповідача від нотаріального посвідчення. Тому наявні передбачені частиною другою статті 220 ЦК України підстави для визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Відповідно до статей 316, 319, 328 ЦК України право власності є правом особи на річ, яке вона здійснює за своєю волею; власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Оскільки позивач повністю виконала обов`язки покупця, прийняла квартиру та тривалий час відкрито користується нею, вимога про визнання права власності є похідною від вимоги про визнання договору дійсним та також підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на позивача, яка не просила стягувати їх із відповідача.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 141, 247, 259, 263–265, 268, 280–282 ЦПК України, статтями 15, 16, 220, 640, 657 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності — задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11 травня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 придбала квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати покласти на позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте Великоолександрівським районним судом Херсонської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення відраховується з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Суддя: О.О. Сікора