Вирок від 17 серпня 2026 р. у справі №588/1584/26 — Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/1584/26

Провадження № 1-кп/588/161/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200540000205 від 01.08.2026 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тростянець Сумської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України,

учасники кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_5 ,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 постановою судді Тростянецького районного суду від 25.10.2024 у справі №588/1878/24, яка набрала законної сили 05.11.2024, визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки та з оплатним вилученням транспортного засобу ЗАЗ Ланос, номерний знак НОМЕР_1 . Також на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до призначеного ОСОБА_3 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки приєднано невідбуту частину стягнення згідно постанови судді Тростянецького районного суду Сумської області від 15.08.2024 у виді 4 років 10 місяців 2 днів позбавлення права керування транспортними засобами та остаточно визначено загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами на строк 7 років 10 місяців 2 дні.

Проте, ОСОБА_3 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови, якою його позбавлено права керувати транспортними засобами, копію якої отримав під письмову розписку 22.11.2024, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України умисно її не виконав, тим самим скоївши кримінальне правопорушення проти правосуддя.

Так, 31.07.2026 о 13 год. 52 хв. ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ-2109», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався автомобільною дорогою по вул. Кеніга в м. Тростянець Охтирського району Сумської області та був зупинений працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_3 достовірно знаючи про наявність постанови Тростянецького районного суду, що набрала законної сили, та якою його позбавлено права керувати транспортними засобами на строк 7 років 10 місяців 2 дні, умисно вчинив дії щодо її невиконання, хоча був зобов`язаний і мав реальну можливість її виконати.

Вказані дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження – прокурором Тростянецького відділу Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 укладено угоду від 13 серпня 2026 року про визнання винуватості ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_3 зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, на стадії судового розгляду активно співпрацювати з прокурором та суддею з метою повного і найшвидшого розгляду провадження.

Сторони погодились на призначення ОСОБА_3 покарання за частиною 1 статті 382 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн 00 коп.

В угоді передбачені, як наслідки її укладення та затвердження, визначені статтею 473 КПК України, так і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Розглядаючи угоду про визнання винуватості, суд враховує таке.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Суд зазначає, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, у вчиненні якого відповідно до угоди ОСОБА_3 визнав себе винуватим, ураховуючи положення статті 12 КК України, належить до нетяжких злочинів.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 підтримав угоду, повністю визнав свою винуватість за пред`явленим йому обвинуваченням за ч. 1 ст. 382 КК України, вказав, що не оспорює пред`явлене обвинувачення, що повністю розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, надані йому законом, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, розуміє покарання передбачене угодою, погодився на призначення узгодженого покарання, просив затвердити угоду.

Обвинуваченому судом роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені статтею 476 КПК України, а також роз`яснено, що у разі затвердження угоди обмежуються його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, зокрема, роз`яснено, що вирок обвинувачений може оскаржити лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди.

Шляхом опитування обвинуваченого суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з частини шостої статті 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Захисник ОСОБА_5 просив суд затвердити угоду та призначити узгоджене покарання.

Прокурор ОСОБА_4 також підтримав укладену угоду, просив суд її затвердити, та вказав, що узгоджена міра покарання відповідає вимогам закону.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України та положенням закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 не установлено.

Дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого суд встановив, що ОСОБА_3 у порядку ст. 89 КК України визнається таким, що не має судимості, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Ураховуючи викладене, узгоджена сторонами угоди про визнання винуватості міра покарання, відповідає закону про кримінальну відповідальність, особі обвинуваченого та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Відтак, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості з призначенням обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженої в угоді міри покарання.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, зокрема оптичний DVD-R диск, з відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, який зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12026200540000205 – необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Клопотання про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не заявлено.

Керуючись статями 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 13 серпня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному 01.08.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200540000205, укладену між прокурором Тростянецького відділу Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_3 у місячний строк після набрання вироком законної сили, про що необхідно повідомити Тростянецький районний суд Сумської області шляхом представлення документа про сплату штрафу.

Речовий доказ - оптичний DVD-R диск, з відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, який зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12026200540000205 – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Суддя ОСОБА_1