Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №447/1723/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1337/26

Справа №447/1723/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

18.08.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бачуна О.І.,

секретар судового засідання Данилів О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Нафтогаз Тепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Представник позивача подав до Миколаївського районного суду Львівської області позов, в якому просить стягнути з відповідачкизаборгованість за надані послуги в квартиру АДРЕСА_1 , послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 49412,77 грн.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 19.11.2019 №329 ТОВ « Нафтогаз тепло» визначено виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та виконавцем комунальних послуг з постачання гарячої води на території міста Новий Розділ Львівської області. Даним рішенням також погоджено позивачу застосування тарифів на теплову енергію на послуги з постачання теплової енергії та на послуги з постачання гарячої води.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та до такої позивачем надаються послуги з ПТЕ та ПГВ. Вказана квартира під`єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання та гарячої води, а отже відповідач є споживачем послуг, наданих позивачем.

Позивачі впродовж опалювальних періодів 2021-2022років, 2022-2023років, 2023-2024років, 2024-2024років забезпечено подання теплової енергії споживачам м.Новий Розділ, в тому числі й відповідачу. Вказаний факт підтверджується копією актів про пуск теплоносія до житлового будинку по АДРЕСА_2 .

Відповідач у встановленому законом порядку від надання послуг ПТЕ та/або ПГВ не відмовлявся ( не відключався).

Відповідач фактично користується послугами, які ТОВ «Нафтогаз Тепло» надає споживачам м.Новий Розділ та відповідачу зокрема, жодних претензій та заперечень щодо отримання послуг якості від відповідача не надходило. Відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги та не вносив плату за абонентське обслуговування, в результаті чого утворилася заборгованість на загальну суму 49412,77грн. Станом на дату звернення до суду відповідач не погасив заборгованість, а тому позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 18.05.2026 у справі відкрито провадження і призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

29.05.2026року відповідачка подала до суду додаткові пояснення, в яких проти задоволення позову заперечила, вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Вказала, що її квартира була офіційно відключення від системи централізованого опалення ще 29.10.2009року, що підтверджується Актом відключення. З моменту відключення послуги з централізованого опалення фактично не надавалися, вона такими послугами не користується, а тому заборгованість за ненадані послуги не могла виникнути. Крім цього, жодного договору з ТзОВ «Нафтогаз Тепло» вона не укладала. Зазначила, що заборгованість нарахована безпідставно . Додатково повідомила, що вона протягом багатьох років проживає за межами України. Просить у задоволенні позову відмовити та проводити розгляд справи у її відсутності.

20.07.2026року представник позивача подав до суду письмові додаткові пояснення. Вказала, що при проведенні нарахувань за постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_1 , яка належить Відповідачу на праві власності, не був врахований факт відключення даної квартири від мереж централізованого теплопостачання, так як жодні документи на підтвердження даного факту до ТОВ «Нафтогаз Тепло» не надходили. Для законного припинення зобов`язань необхідно дотримуватися встановленої процедури відключення, що передбачає отримання дозволу та переоформлення документів, а не одностороннє самовільне відключення. Самовільне відключення не є підставою для звільнення від оплати.

Згідно з пунктами 24,25,26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. №630 споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки, державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. В 2009році процедура відключення від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку (секції, під`їзд) або його окремих приміщень при відмові споживачів від послуг ЦО і ГВП була визначена Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мережевого централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання. Згідно з пунктом 2.6 Порядку, по закінченню робіт складається акт про відключення квартири від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до постійно діючої міжвідомчої комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання населенню послуг з централізованого теплопостачання. Долучений відповідачем Акт від 02.11.2009 року не підтверджує відключення квартири АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку. Даним Актом зафіксовано, що від`єднання приладів опалення виконано самовільно. Юридичним фактом, який би підтверджував те, що квартира АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку від`єднана від центрального опалення та припинення споживання послуги, є акт про відключення квартири від мереж централізованого теплопостачання, затверджений постійно діючою міжвідомчою комісією. Проте відповідачем не надано доказів, які б засвідчували дану обставину.

Твердження відповідача про те, що жодні договори з ТОВ «Нафтогаз Тепло» про надання послуг не укладалися, тому підстави для стягнення заборгованості відсутні, спростовуємо наступним: Порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг наведений у статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

З 1 листопада 2021 року набули чинності Індивідуальні договори приєднання на надання послуги з постачання теплової енергії, які є публічними договорами приєднання та опубліковані 1 жовтня 2021на корпоративному сайті ТОВ «Нафтогаз Тепло».

Як свідчать матеріали справи, Відповідач не підписав заяву-приєднання, однак будинок отримує послугу з постачання теплової енергії. Факт відсутності письмового договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Враховуючи вказане, представник позивача просить позовні вимоги задоволити.

20.07.2026 відповідачем подано заперечення на додаткові пояснення позивача. Вказала, що позивач не спростував факту відключення квартири від системи централізованого опалення. Позивач не заперечує існування Акта від 02.11.2009. Зміст цього Акта підтверджує не лише питання порядку відключення, а насамперед фактичний технічний стан квартири. Акт складений комісією за участю представників житлово-експлуатаційної організації, бюро технічної інвентаризації та теплопостачальної організації після безпосереднього обстеження квартири. Комісією встановлено:у житлових кімнатах радіатори від`єднанні від централізованої системи опалення; у кухні та ванній кімнаті стояки централізованого опалення відсутні. Позивач не надав суду жодного доказу того, що після складання Акта від 02.11.2009 квартиру було повторно підключено до мереж централізованого опалення. Сам факт самовільного відключення не підтверджує факту отримання послуги. Самовільність відключення та фактичне отримання теплової енергії є різними юридично значущими обставинами. Наявність порушення процедури відключення сама по собі не є доказом того, що теплова енергія фактично постачалася до квартири. Позивач не довів факту постачання теплової енергії саме до квартири АДРЕСА_3

Позивач не надав: актів обстеження квартири; документів щодо повторного підключення квартири після 2009 року; технічної документації щодо стану системи опалення квартири; доказів наявності опалювальних приладів; доказів проходження теплоносія через квартиру; доказів фактичного споживання теплової енергії. Таким чином, твердження позивача про отримання відповідачем послуг ґрунтуються лише на припущеннях. Зазначає, що обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги пов`язаний із фактом надання таких послуг та існуванням відповідних правовідносин між сторонами.

Однак порушення порядку відключення не є доказом того, що після фізичного від`єднання квартири теплова енергія продовжувала фактично постачатися.

Позивач фактично визнає, що під час проведення нарахувань ним не був врахований факт відключення квартири, оскільки відповідні документи до нього не надходили. Відсутність документа у позивача не може бути доказом того, що квартира отримувала послугу. Позивач намагається підмінити предмет доказування. Замість доведення факту надання послуги з постачання теплової енергії він обмежується посиланням на можливе порушення процедури відключення квартири. Однак навіть якщо відключення було здійснено без дотримання встановленого порядку,це не звільняє позивача від обов`язку довести факт фактичного постачання теплової енергії та наявність підстав для стягнення плати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши доводи та міркування учасників справи, з`ясувавши обставини, вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли правовідносини з оплати за надані житлово-комунальні послуги, які регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі-Закон).

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ч.1 ЦК України).

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ч.1 ЦК України).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради Львівської області №329 від 19.11.2019 визначено ТОВ «Нафтогаз Тепло» виконавцем послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.

Відповідно до інформаційної довідки №469976938 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

20.10.2021, 11.11.2022, 03.11.2023, 01.11.2024, 17.10.2025 представником ТОВ « Нафтогаз Тепло» складено акти про те, що на житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 надано послуги з постачання теплової енергії .

14.06.2024року на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату заборгованості на суму 42556,91грн.

Як вбачається із акту від 02.11.2009року складеного комісією КП « Розділжитлосервіс», при обстежені 29.10.2009року квартири АДРЕСА_1 , встановлено, що дана квартира має три кімнати. У всіх приміщеннях квартири в залі, спальні, дитячій кімнаті радіатори від`єднанні від центральної системи опалення будинку,а в кухні і ванній кімнаті стояки центрального опалення відсутні. Власник квартири АДРЕСА_3 від`єднання приладів опалення виконав самовільно.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

Згідно із ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать:1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком та 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно з ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. Крім цього, споживач має у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;

Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Судом встановлено, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1

Між позивачем і відповідачкою, у встановленому законом порядку, договір про надання житлово-комунальних послуг не укладався.

Разом з тим, обов`язок укласти договір лежить на відповідачці, оскільки споживач зобов`язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до вимог ч.4 ст.13 Закону України «Про житлового-комунальні послуги» з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Отже, необхідність укладання договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладання визначено як обов`язок, а не право споживача таких послуг.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм Закону споживачі зобов`язанні оплатити житлово-комунальні послуги якщо вони фактично користувались ними як на виконання умов договору так і отриманих споживачем до укладення відповідного договору.

Верховним Судом України у Постанові від 27 лютого 2019 року, у справі №334/2789/15-ц зазначено, що ні ЦК України, ні Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», ні Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, не передбачені випадки, коли недодержання письмової форми договору про надання послуг з теплопостачання має наслідком його недійсність. Відсутність письмового договору про надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води не свідчить про відсутність певних договірних відносин і не звільняє відповідачів від оплати за фактично надані послуги.

Відповідно до ч.6 ст.19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що позивачем надаються послуги з постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується актами від 20.10.2021, 11.11.2022, 03.11.2023, 01.11.2024, 17.10.2025 складеними представником ТОВ « Нафтогаз Тепло», однак вказані акти не підтверджують факту надання послуг з постачання теплової енергії у квартиру АДРЕСА_3 вказаного будинку.

Так, судом встановлено, що квартири АДРЕСА_1 , у 2009 була відключена до мережі централізованого опалення, що підтверджується актом від 02.11.2009року.

Крім цього, в письмових поясненнях представник позивача вказала, що при проведенні нарахувань за постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_1 , яка належить Відповідачу на праві власності, не був врахований факт відключення даної квартири від мереж централізованого теплопостачання, так як жодні документи на підтвердження даного факту до ТОВ «Нафтогаз Тепло» не надходили.

Згідно з пунктами 24,25,26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. №630 споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки, державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

В 2009році процедура відключення від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку (секції, під`їзд) або його окремих приміщень при відмові споживачів від послуг ЦО і ГВП була визначена Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мережевого централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.

Згідно з пунктом 2.6 Порядку, по закінченню робіт складається акт про відключення квартири від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до постійно діючої міжвідомчої комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання населенню послуг з централізованого теплопостачання.

Суд вважає, що долучений відповідачем Акт від 02.11.2009 року підтверджує від`єднання квартири АДРЕСА_1 від мережі централізованого теплопостачання. Крім цього, даним Актом зафіксовано, що від`єднання приладів опалення виконано власником квартири самовільно.

Суд звертає увагу на те, що позивач не надав суду жодного доказу того, що після складання Акта від 02.11.2009 квартиру АДРЕСА_1 було повторно підключено до мереж централізованого опалення і послуги з постачання теплової енергії надавалися до вказаної квартири. Сам факт самовільного відключення, без належного законодавчого та документального оформлення такої процедури, не підтверджує факту отримання послуги. Наявність порушення процедури відключення сама по собі не є доказом того, що теплова енергія фактично постачалася до квартири. Позивач у встановленому законом порядку не довів факту постачання теплової енергії саме до квартири АДРЕСА_1 .

Крім цього, в письмових поясненнях, відповідачка не заперечує, що могло мати місце порушення порядку відключення її квартири від централізованого теплопостачання, однак не є доказом того, що після фізичного від`єднання квартири теплова енергія продовжувала фактично постачатися.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , фактично відключення від централізованого теплопостачання, незважаючи на те, що така процедура відповідачем документально належно не дооформлена. Порушення процедури відключення квартири від мережі централізованого теплопостачання, не звільняє позивача від обов`язку доведення факту надання послуги, фактичного користування відповідачкою даними послугами та наявної заборгованості за її оплату. Позивачем в судому засіданні не доведено, що послуги з постачання теплової енергії надавалися до квартири відповідача, остання фактично користувалася наданою послугою і у неї виник обов`язок щодо оплати за такі послуги.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що позивачем не доведено факту надання послуги з постачання теплової енергії надавалися до квартир відповідачки і остання користувалася даними послугами, а тому суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 141,258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18.08.2026

Суддя Бачун О. І.