Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №463/5347/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/5347/26

Провадження № 2-о/463/216/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Нора Н.В.

з участю секретаря судових засідань Заверухи О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Львівської області Бризіцька Ганна Петрівна про встановлення юридичного факту, що має значення, -

встановив:

заявник звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факту належності правовстановлюючого документа, а саме: Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ N? 565850, виданого 28.03.2008 року на ім?я ОСОБА_2 , — ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подану заяву мотивує тим, що заявниця звернулась до Приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Бризіцької Ганни Петрівни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, належне її матері, ОСОБА_2 , яка померла відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 03.03.2026 року. Факт родинного зв?язку підтверджується її свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 26.02.2004 року. У відповідь на її заяву нотаріус надала лист N? 02-14 від 29.05.2026 року, яким було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Своє рішення нотаріус аргументує тим, що у свідоцтві про смерть та у заповіті посвідченого 23.09.2016 року прізвище ім?я по батькові спадкодавця - ОСОБА_2 , а в Державному акті на право власності на землю – ОСОБА_2 . Звертає увагу суду, що факт належності земельної ділянки матері заявниці підтверджується відомостями про право власності, згідно якого документом, що посвідчує право є державний акт від 28.03.2008 року серії ЯБ N? 565850.

В судове засідання заявник не з`явився, письмовою заявою до суду просить слухання у справі проводити за його відсутності, вимоги викладені в заяві підтримує в повному обсязі, просить задоволити.

Письмовою заявою заінтересована особа приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Львівської області Бризіцька Ганна Петрівна, просить слухання у справі проводити за відсутності представника, проти задоволення заяви не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою судді Личківського районного суду м. Львова від 23.06.2026 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Львівської області Бризіцька Ганна Петрівна про встановлення юридичного факту, що має значення, прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження.

Судом встановлено, із заповіту від 23.09.2016 року посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Л.Д. складений ОСОБА_2 .

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 03.03.2026 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 .

З свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 14.03.1966 року вбачається що у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народилась ОСОБА_1 .

З державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯБ №265850 від 28.03.2008 року вбачається що державний акт на земельну ділянку видано на ім`я ОСОБА_2 .

Відповідно достатті 124 Конституції Україниправосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно достатті 1 ЦПК України,зазначений Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства. При цьомузавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Стаття 4 ЦПК України гарантує кожній особіправо в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно дост. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Судрозглядає в порядку окремого провадження справи провстановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01 січня 2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документа який необхідний заявнику для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цього факту.

У даному випадку, виключним способом захисту права заявників є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності правовстановлюючого документу про право власності на квартиру.

При цьому, суд установив, що вказані невідповідності написання прізвищ власників в свідоцтві про право власності на житло виникли по причині розбіжностей в перекладі з російської на українську мови.

Згідно із Законом, встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а саме: встановлення факту належності вказаного документу дає змогу заявнику реалізувати свої права щодо володіння та розпорядження належною їй часткою квартири з дотриманням вимог чинного законодавства.

Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати: особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй; спадкоємці померлої особи - власника цього документа для оформлення спадкових прав; утриманці померлого для одержання пенсії; прокурор у порядку ст. 45, 46ЦПК України; інші особи, які заінтересовані у встановленні факту.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

На підставі викладеного, суд вважає, що розбіжність у написанні прізвищ виникла в результаті описки (граматичної помилки).

Відтак, враховуючи наведені заявником у заяві доводи щодо зазначеного не викликають у суду будь-яких сумнівів.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документа має юридичне значення для заявників, оскільки наявність належним чином оформленого правовстановлюючого документу не дає можливість заявникам повною мірою реалізувати своє право розпоряджання власністю.

Таким чином, враховуючи відсутність заперечень учасників справи, з метою усунення перешкод в реалізації заявниками своїх прав як власників, суд дійшов висновків щодо необхідності встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а саме: Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ N? 565850, виданого 28.03.2008 року на ім?я ОСОБА_2 , — ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з огляду на що, заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підляга до задоволення.

Керуючись ст.12,13,81,259,263,265,268,293,294,315,319,352,354,355 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Заяву про встановлення юридичного факту, що має значення – задоволити.

Встановити факту належності правовстановлюючого документа, а саме: Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ N? 565850, виданого 28.03.2008 року на ім?я ОСОБА_2 , — ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Нор Н.В.