Вирок від 17 серпня 2026 р. у справі №943/206/26 — Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №943/206/26

Провадження №1-кп/943/105/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Буськ

Буський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

за участю обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141210000002 від 05.01.2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Буськ Львівської області, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

в с т а н о в и в :

згідно постанови Буського районного суду Львівської області від 28.03.2025 у справі №943/486/25, яка набрала законної сили 09.04.2025, ОСОБА_4 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Однак, ОСОБА_4 вирішив умисно не виконувати зазначене судове рішення, яке набрало законної сили та у подальшому, знаючи про те, що вищевказаним рішенням суду він позбавлений права керування транспортними засобами, подав до суду копію квитанції №0.0.4297296353.1 від 09.04.2025 про сплату штрафу за вищевказаною постановою суду, діючи умисно, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, керував транспортними засобами

04.07.2025 близько 22:08 год. ОСОБА_4 , діючи умисно, всупереч постанови Буського районного суду Львівської області від 28.03.2025 у справі №943/315/25, керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Ford Sierra», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Київська, 20 в м. Буську Золочівського району Львівської області, при цьому був зупинений працівниками СРПП ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області внаслідок порушення правил дорожнього руху України, що підтверджується протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №381552 від 04.07.2025 за ч. 2 ст. 130 КУпАП та постановою серії ЕНА №5143048 від 04.07.2025, про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

У відповідності до постанови Буського районного суду Львівської області від 19.09.2025 у справі №943/1305/25, яка вступила в законну силу 02.10.2025, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Однак, ОСОБА_4 вирішив умисно не виконувати зазначені судові рішення, які набрали законної сили та у подальшому, будучи повідомленим про те, що вищевказаними рішеннями суду він позбавлений права керування транспортними засобами, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, керував транспортними засобами.

Так, 22.11.2025 близько 20:35 год. ОСОБА_4 , діючи умисно, всупереч постанови Буського районного суду Львівської області від 28.03.2025 у справі №943/486/25 та постанови Буського районного суду Львівської області від 19.09.2025 у справі №943/1305/25, керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Ford Sierra», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Шкільна в м. Буську Золочівського району Львівської області, при цьому був зупинений працівниками СРПП ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області внаслідок порушення правил дорожнього руху України, що підтверджується протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №520832 від 22.11.2025 за ч. 3 ст. 130 КУпАП та протоколом серії ЕПР1 №520844 від 22.11.2025, про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім цього, 23.11.2025 близько 01:30 год. ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортним засобом, діючи умисно, всупереч постанови Буського районного суду Львівської області від 28.03.2025 у справі №943/486/25 та постанови Буського районного суду Львівської області від 19.09.2025 у справі №943/1305/25, які набрали законної сили, маючи реальну можливість їх виконати, у встановлений вказаним судовим рішенням термін, умисно керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Ford Sierra», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Шкільна в м. Буську Золочівського району Львівської області та був зупинений працівниками СРПП ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області внаслідок порушення правил дорожнього руху України, що підтверджується протоколами серії ЕПР1 №521125 від 23.11.2025 та серії ЕПР1 №521119 від 23.11.2025, про вчинення адміністративних правопорушень, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Також, 04.01.2026 близько 14:11 год. ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортним засобом, діючи умисно, всупереч постанови Буського районного суду Львівської області від 28.03.2025 у справі №943/486/25 та постанови Буського районного суду Львівської області від 19.09.2025 у справі №943/1305/25, які набрали законної сили, маючи реальну можливість їх виконати, у встановлений вказаним судовим рішенням термін, умисно керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Ford Sierra», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Буського Братства в м. Буську Золочівського району Львівської області та був зупинений працівниками СРПП ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області внаслідок порушення правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕНА №6461543 від 04.01.2026 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та протоколом серії ЕПР1 №558697 від 04.01.2026 про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердивши розуміння ним пред`явленого обвинувачення та не оспорив наведених в обвинувальному акті фактичних обставин правопорушення, пояснивши, що він дійсно декілька разів керував автомобілем марки «Ford Sierra», яким він неодноразово керував, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, про що він знав, однак треба було їхати у власних справах. У вчиненому він щиро розкаюється та просить суд його суворо не карати, оскільки зробив для себе відповідні висновки, автомобівль відчужений та в даний час пересувається пішки, а також запевнив суд, що більше такого не повториться.

Ураховуючи те, що обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, ним, як і іншими учасниками судового провадження не оспорюються обставини, викладені в обвинувальному акті та судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення його у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, повністю та об`єктивно доведена. Відтак, суд вважає, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки він вищевказаними своїми діями скоїв умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим (ч. 1 ст. 382 КК України), згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним діяння, яке є нетяжким злочином, його наслідки, фактичні обставини кримінального провадження, мотиви та форму вини, обстановку вчинення злочину, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності та позитивно характеризується за місцем свого проживання, на обліках лікаря-нарколога та лікаря-психіатра ОСОБА_4 не перебуває. У вчиненому щиро розкаявся, що її суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання відповідно до вимог ст. 66 КК України. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , у відповідності до норми ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відтак, ураховуючи наведене, суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід обрати у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 382 КК України, що буде необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз у даному кримінальному провадженні відсутні, арешти не накладалися.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 349, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн. (вісім тисяч п`ятсот гривень).

Речові докази: диск DVD-R із відеозаписами подій від 04.07.2025, від 22.11.2025, від 23.11.2025, від 04.01.2026, які зберігаються в опечатаних конвертах на окремих аркушах матеріалів кримінального провадження, - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Копію цього вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1