Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №334/4138/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 06.08.2026

Справа № 334/4138/26

Провадження № 2-о/334/188/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Александрової А.С. представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу, в окремому провадженні за заявою ОСОБА_2 , зацікавлена особа: Міністерство Оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області про встановлення факту, що має юридичне значення

в с т а н о в и в:

04 травня 2026 року ОСОБА_2 звернулася до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що вона є членом сім`ї військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час захисту Батьківщини, вела з ним спільне господарство, мала взаємні права та обов`язки, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області.

Протоколом автоматизованого розподілу справ цивільна справа надійшла в провадження судді Козловій Н.Ю. Відводів, самовідводів не заявлено.

Ухвалою суду від 05.05.2026 року судом відкрито провадження по даній справі в порядку окремого провадження.

Ухвалою суду від 17.06.2026 року, в порядку підготовки справи до судового розгляду, витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку по нарахуванню пільги на житлово-комунальні послуги ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; витребувано у військової частини НОМЕР_1 наступні документи: засвідчену належним чином копію акту службового розслідування за фактом загибелі ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; засвідчену належним чином копію акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 відносно військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; засвідчену належним чином копію акту про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 відносно військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; засвідчену належним чином копію висновку про обставини загибелі чи смерті ОСОБА_3 ; довідку про безпосередню участь ОСОБА_3 у заходах, необхідних ля забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за період з 25.02.2022 по ІНФОРМАЦІЯ_1 роки.

Витребувані письмові докази долучені до матеріалів справи.

Інших процесуальних дій не вчинялось.

У судовому засіданні представник позивача доводив суду, що ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження заявниці та ОСОБА_3 , та свідоцтвом про шлюб заявниці. Після початку повномасштабного вторгнення, 25.02.2022 ОСОБА_3 , повернувся на військову службу. На той час ОСОБА_3 досяг пенсійного віку та не підлягав мобілізації, однак з патріотичних мотивів, бажаючи захищати Батьківщину, добровільно пішов служити.

З 25.02.2022 ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 на посаді розвідник-кулеметник 1 розвідувального відділення розвідувального взводу, «солдат», тарифний розряд 4, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по ст ройовій частині) від 25.02.2022 №30.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , загинув внаслідок ДТП під час захисту Батьківщини, що підтверджується свідоцтвом про смерть та повідомленням про смерть. Смерть сталася під час проходження служби. Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №50 від 25.04.2025 єдиним членом сім`ї загиблого солдата ОСОБА_3 зазначена його сестра, ОСОБА_2 .

Заявниці, як члену сім`ї загиблого, було виплачено суми, належні до виплати загиблого, в тому числі додаткову винагороду за безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в умовах періоду дії воєнного стану з 1 по 31 березня 2022 року у сумі 30 000 грн. 00 коп.

ОСОБА_3 не мав дружини та дітей, проживав разом із сестрою та її чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 , вів з сестрою спільне господарство, мав взаємні права та обов`язки, вважав її членом своєї сім`ї. Даний факт також підтверджується письмовими поясненнями свідків.

Після його смерті єдиною спадкоємицею за законом є ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Запорізької районної державної нотаріальної контори від 31.01.2023 №98/02-14, копією свідоцтва про право на спадщину за законом. Таким чином, ОСОБА_2 є членом сім`ї її брата, ОСОБА_3 , вела з ним спільне господарство та перебувала на його утриманні.

23.10.2023 заявниця звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою, у якій просила виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю (смертю) ІНФОРМАЦІЯ_1 , її брата, розвідника-кулеметника 1-го розвідувального взводу військової частини НОМЕР_3 , солдата ОСОБА_3 .

Листом від 23.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 надіслав заявниці Витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.11.2024 року №37/д (пункт 88), яким документи ОСОБА_2 повернуто на доопрацювання у зв`язку з неможливістю встановити право заявниці на отримання частки одноразової грошової допомоги відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, так як відсутні документи, які відповідно до Сімейного кодексу України підтверджують, що позивач була членом сім`ї загиблого військовослужбовця або перебувала на його утриманні відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З вищенаведених підстав, представник заявника просив суд задовольнити заяву ОСОБА_2 у повному обсязі, встановивши факт, що ОСОБА_2 є членом сім`ї військовослужбовця ОСОБА_3 , вела з ним спільне господарство, мала взаємні права та обов`язки.

Інші учасники провадження у судове засідання не з`явилися, суду надали письмові заяві про розгляд справи за їх відсутністю. Взяти до уваги письмові пояснення та надані письмові докази.

Вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту смерті підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд керується таким.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст.318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження заявниці та ОСОБА_3 , та свідоцтвом про шлюб заявниці.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за свого життя був моряком. Після початку АТО ОСОБА_3 підписав контракт про проходження військової служби, брав безпосередню участь в бойових діях, що підтверджується довідкою від 23.10.2020 №1292 про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.

З 23.10.2020 був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_4 у зв`язку із закінченням строку контракту, що підтверджується витягом із наказу від 23.10.2020 №239.

Вислуга років станом на 23.10.2020 становила: календарна - 03 роки 00 місяців 03 дні, пільгова - 04 роки 01 місяць 13 днів.

Після початку повномасштабного вторгнення, 25.02.2022 ОСОБА_3 , повернувся на військову службу. На той час ОСОБА_3 досяг пенсійного віку та не підлягав мобілізації, однак з патріотичних мотивів, бажаючи захищати Батьківщину, добровільно пішов служити.

З 25.02.2022 ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 на посаді розвідник-кулеметник 1 розвідувального відділення розвідувального взводу, «солдат», тарифний розряд 4, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 25.02.2022 №30.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , загинув внаслідок ДТП під час захисту Батьківщини, що підтверджується свідоцтвом про смерть та повідомленням про смерть.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 32 від ІНФОРМАЦІЯ_1 солдат ОСОБА_3 вибув зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 у зв`язку із загибеллю за наслідком ДТП.

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 50 від 25.04.2022 солдата ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку зі смертю виключено зі списків особового складу частини та всіх сидів забезпечення.

Смерть ОСОБА_3 сталася під час проходження служби.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №50 від 25.04.2025 єдиним членом сім`ї загиблого солдата ОСОБА_3 зазначена його сестра, ОСОБА_2 .

Заявниці, як члену сім`ї загиблого, було виплачено суми, належні до виплати загиблого, в тому числі додаткову винагороду за безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в умовах періоду дії воєнного стану з 1 по 31 березня 2022 року у сумі 30 000 грн. 00 коп.

ОСОБА_3 не мав дружини та дітей, проживав разом із сестрою та її чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 , вів з сестрою спільне господарство, мав взаємні права та обов`язки, вважав її членом своєї сім`ї.

Даний факт також підтверджується письмовими поясненнями свідків: ОСОБА_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_8 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_5 .

Згідно даних пояснень ОСОБА_3 мешкав однією сім`єю з ОСОБА_2 та ОСОБА_9 (чоловіком заявниці) за адресою: АДРЕСА_1 з 2008 року, вів з нею спільне господарство весь час, утримував сім`ю. ОСОБА_3 мав зареєстроване місце проживання за цією ж адресою, що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади.

ОСОБА_3 за свого життя був моряком та регулярно бував у плаваннях, що підтверджується посвідченням особи моряка НОМЕР_5 та довідками про плавання. Під час перебування у плаванні ОСОБА_3 регулярно перераховував кошти на утримання заявниці, що підтверджується виписками з рахунку позивача про здійснені на її користь міжнародні перекази коштів.

В ході судового розгляду доведено, що заявниця та її чоловік мали маленький дохід, чоловік заявниці з 2014 року взагалі не мав жодних доходів, що підтверджується формою ОК-5.

Заявниця була зареєстрована як фізична особа - підприємець до 2019, однак мала низький дохід, у зв`язку з чим припинила підприємницьку діяльність. Через тяжкий стан здоров`я та встановлення інвалідності чоловік заявниці не міг працювати.

Саме загиблий ОСОБА_3 утримував заявницю та її чоловіка, регулярно допомагав їм фінансово. Так як за наявні у заявниці та її чоловіка кошти вони не могли побудувати будинок, ОСОБА_3 надав їм грошові кошти для будівництва будинку.

На підтвердження даних фактів, заявницею надавалися, а судом досліджені виписки з рахунків, в яких прослідковується перерахунок коштів ОСОБА_3 на рахунок заявниці.

Окрім цього, ОСОБА_3 було оформлено пільги на оплату житлово комунальних послуг, як учасника АТО.

Отже, в ході судового розгляду доведено, що у загиблого відсутні інші родичі та близькі особи, оскільки саме заявниця після загибелі ОСОБА_3 здійснила його поховання та отримала допомогу на поховання, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання, та отримала його грошове забезпечення.

Після його смерті єдиною спадкоємицею за законом є ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Запорізької районної державної нотаріальної контори від 31.01.2023 №98/02-14, копією свідоцтва про право на спадщину за законом.

Таким чином, ОСОБА_2 є членом сім`ї її брата, ОСОБА_3 , вела з ним спільне господарство та перебувала на його утриманні.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-ХІІ) у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною першою статті 16 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) регламентовано, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з підпунктом 1 пункту другого статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Тобто подія смерті військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби і подія смерті військовослужбовця під час проходження військової служби є визначеними законом підставами для призначення допомоги.

Вказана одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено у статті 16-1 Закону №2011-XII (у редакції на дату смерті військовослужбовця). За приписами вказаної норми у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до СК України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168 у редакції на дату смерті військовослужбовця) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000,00 грн, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у 16-1 Закону № 2011-XII. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

З огляду на викладене, необхідно врахувати правову мету звернення заявниці до суду, яка полягає у підтвердженні її певного соціального статусу. Такий статус впливає на можливість реалізації заявницею прав у сфері соціального забезпечення.

Як убачається з матеріалів справи, 23.10.2023 заявниця звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою, у якій просила виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю (смертю) ІНФОРМАЦІЯ_1 , її брата, розвідника-кулеметника 1-го розвідувального взводу військової частини НОМЕР_3 , солдата ОСОБА_3 .

Листом від 23.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 надіслав заявниці Витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.11.2024 року №37/д (пункт 88), яким документи ОСОБА_2 повернуто на доопрацювання у зв`язку з неможливістю встановити право заявниці на отримання частки одноразової грошової допомоги відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, так як відсутні документи, які відповідно до Сімейного кодексу України підтверджують, що позивач була членом сім`ї загиблого військовослужбовця або перебувала на його утриманні відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно із статтею 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 N5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну "член сім`ї" членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповно рідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 03.06.1999 у справі №1-8/99 зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 31.03.2020 у справі №205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).

При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарством є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання, спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.08.2018 у справі № 644/6274/16-ц.

Законом України від 29 липня 2022 року № 2489-ІХ (набрав чинності 25 серпня 2022 року) викладено текст статті 16-1 Закону № 2011-XII у новій редакції, якою, зокрема, визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Законом України від 9 грудня 2023 року № 3515-ІХ статтю 16-1 Закону № 2011-XII (набрав чинності 29 березня 2024 року) викладено в новій редакції, відповідно до частини четвертої якої до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Отже, дослідженими матеріалами справи, в тому числі показаннями свідків, підтверджується не лише факт спільного проживання заявниці з братом, а й ведення ними спільного господарства, останні мали спільні витрати по утриманню будинку, спільно користувались житлом, здійснювали ремонт, брали участь в утриманні житла, надавали один одному взаємну допомогу, що в цілому засвідчує реальність сімейних відносин.

Суд визначився з характером правовідносин між сторонами та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідив наявні у справі докази і дав їм оцінку, встановив обставини справи та доходить висновку про визнання ОСОБА_2 членом сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 .

Висновок суду не спростовується зібраними по справі матеріалами та показами свідків.

Відтак заява ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд покладає такі на заявника, що відповідатиме вимогам ч. 7 ст. 294 ЦПК України, згідно якої при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 , зацікавлена особа: Міністерство Оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є членом сім`ї військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час захисту Батьківщини.

Судові витрати покласти на заявника ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Козлова Н. Ю.