Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про видачу і продовження обмежувального припису
Дата: 17 серпня 2026 р.
Справа: №332/5105/26
Суддя: Яцун О. С.
Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/5105/26
Провадження № 2-о/332/193/26
Рішення
Іменем України
18 серпня 2026 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Яцуна О.С.,
при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,
за участю:
заявника: ОСОБА_1 ,
представника заявника: адвоката Луньової Л.В.,
заінтересованої особи: ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Луньова Людмила Василівна, заінтересована особа – ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,
Встановив:
17.08.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо свого чоловіка ОСОБА_2 .
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу із заявницею 07.09.2023 та народження сина 16.05.2024 почав проявляти до неї агресію, вчиняти фізичне насильство у присутності малолітнього сина та дочки заявниці від першого шлюбу. З цього приводу заявниця неодноразово зверталась до органів поліції та медичних установ. Факти нанесення заявниці тілесних ушкоджень та звернення до лікувальних закладів підтверджуються висновком спеціаліста № 1204/с від 22.07.2024, медичною довідкою від 26.05.2026, довідкою № 263 від 28.07.2026. Факти вчинення домашнього насильства підтверджуються: постановами Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01.08.2024 та 09.06.2026 щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні заявник та її представник підтримали вимоги заяви та просили їх задовольнити у повному обсязі. Заявниця зазначила, що ОСОБА_2 після весілля почав зловживати спиртними напоями, після чого ставав агресивним. Стан агресії ОСОБА_2 приводив до домашнього насильства по відношенню до неї в присутності дітей. Ця ситуація мала системний характер.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні вирішення питання про видачу обмежувального припису залишив на розсуд суду. При цьому пояснив, що не розуміє для чого цей обмежувальний припис заявниці з огляду на те, що близько трьох місяців він з нею не спілкується і зараз на розгляді в суді перебуває його позов про розірвання шлюбу. Факти вчинення домашнього насильства підтвердив, проте вони не носили системного характеру.
З`ясувавши позицію заявника, її представника та заінтересованої особи, вивчивши письмові докази, встановивши обставини справи, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та документально підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07.09.2023. Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа № 332/3439/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, що ще не розглянута.
Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01.08.2024 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП щодо протиправних дій відносно ОСОБА_4 .
Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09.06.2026 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП щодо протиправних дій відносно ОСОБА_4 , вчинених у присутності малолітнього ОСОБА_3 .
Факти нанесення заявниці тілесних ушкоджень та звернення до лікувальних закладів підтверджуються висновком спеціаліста № 1204/с від 22.07.2024, медичною довідкою від 26.05.2026, довідкою № 263 від 28.07.2026.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі – Закон) визначено, що домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Кривдник – особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Особа, яка постраждала від домашнього насильства – особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Відповідно до ст. 3 Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на подружжя.
У даній справі судом встановлено, що між сторонами склалися певні конфліктні стосунки, підґрунтям яких є шкідливі звички заінтересованої особи, а як результат - агресивна поведінка по відношенню до заявниці.
Відповідно до пп. 5, 7 ч. 1 ст. 1 Закону, запобігання домашньому насильству – система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.
Обмежувальний припис стосовно кривдника – встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;
Згідно ст. 24 Закону, обмежувальний припис стосовно кривдника є одним зі спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб (ч. 2 ст. 26 Закону).
З огляду на викладене, враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.05.2020 в рамках справи № 673/1607/19.
З огляду на обставини конкретної справи, в порядку, визначеному Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», видача обмежувального припису є легітимним заходом втручання у права та свободи особи.
При вирішенні питання щодо застосуванні такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність вручання у права і свободи особи враховуючи, що ці заходи пов`язані із протиправною поведінкою такої особи.
Вказане кореспондується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеній в постанові від 17.02.2021 в рамках справи № 766/13927/20-ц.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців (ч. 2 ст. 3506 ЦПК України).
Разом з тим, ст. 8 Конвенції гарантовано, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Тобто, при вирішенні питання щодо домашнього насильства суду потрібно переконатися, чи ґрунтується відповідна заява на достатній доказовій базі.
В даному випадку, заявником у повному обсязі доведені ризики, що, на її думку, мають місце у відносинах сторін та становлять пряму загрозу для заявника і суд дійшов до висновку, що існує обґрунтований ризик продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи і такі ризики є реальними.
З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги щодо встановлення обмежувального припису є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 3 ст. 3505 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
На підставі ст. ст. 12, 13, 76, 81, 258, 259, 265, 3506, 353, 355 ЦПК України, суд
Вирішив:
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), від імені якої діє адвокат Луньова Людмила Василівна, заінтересована особа – ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), про видачу обмежувального припису – задовольнити.
Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , в якому визначити тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 , строком на 6 (шість) місяців з наступними заборонами:
-заборонити ОСОБА_2 перебувати в мiсцi проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та наближатися на 50 метрів до місця її проживання, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 ;
-заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання (ч. 4 ст. 3506 ЦПК України).
Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису – віднести на рахунок держави.
Копії повного рішення суду вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення (ч. 1 ст. 3508 ЦПК України).
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 18.08.2026.
Суддя О.С. Яцун
Оригінал: reyestr.court.gov.ua