Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №308/10992/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/10992/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Наумова Н.В., розглянувши матеріали Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт та РНОКПП – суду не відомі, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

23 лютого 2026 р. о 15 год. 30 хв. від прикордонного наряду «Старший зміни прикордонних нарядів» штаб-сержант ОСОБА_2 , найдйшала доповідь про виявлення старшого солдата ОСОБА_1 , який ніс службу в прикордонному наряді «Оператор комплексу спеціальних технічних засобів» у службовому приміщенні, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме (характерний запах з ротової порожнини, порушення координації руху, розширені зіниці очей, тремтіння рук). Від проходження добровільного медичного огляду відмовився, про що було складено акт відмови в присутності 2-х свідків.

Своїми діями порушив вимоги ст.. 11, 13, 49 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст. 24 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Гр. ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

При цьому суддя враховує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 3 ст. 172-20 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що гр. ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов`язки, розгляд справи здійснено у його відсутність на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях гр. України ОСОБА_1 є ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Положеннями частини першої ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частина третя ст. 172-20 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП підтверджується протоколом серії ЗхРУ № 369741 від 23.07.2026 року, письмовими поясненнями від 24.07.2026 року, актом відмови від проходження добровільного медичного огляду від 23.07.2026 року.

Дії гр. ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП кваліфіковано правильно.

Вважаю вину гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП, доведеною повністю.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер та ступінь адміністративного правопорушення, обставини справи, вважаю, що гр. ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з гр. ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 33, 172-20, 245, 283-285, 287-291 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт та РНОКПП – суду не відомі, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. ( сімнадцять тисяч гривень 00 коп.)

Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт та РНОКПП – суду не відомі, судовий збір у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.) судового збору.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

-витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області Н.В. Наумова