Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №140/457/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/457/26 пров. № А/857/27968/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія ГСЦ МВС) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі № 140/457/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправними дій (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Волдінером Ф.А. у м. Луцьку в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи), дата складення повного тексту судового рішення не зазначена), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (далі також – сервісний центр, відповідач), у якому просив суд:

- визнати протиправними дії сервісного центру щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі також – ГУ ПФУ) оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на червень 2025 року для перерахунку пенсії;

- зобов`язати відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на червень 2025 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі також - Закон №2262-XII) з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» (далі також – Постанова № 704) щодо визначення посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на червень 2025 року, на відповідний коефіцієнт, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад – 4 930 грн, оклад за звання – 1 410 грн, надбавка за вислугу років 50% – 3 170 грн, щомісячні додаткові види грошового забезпечення станом на 01.06.2025 – надбавка за особливості проходження служби у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальне звання, надбавки за вислугу років у відповідності до наказу МВС України від 20.08.2018 № 623 «Про затвердження інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільнені особам рядового і начальницького складу», що становить 4 755 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії сервісного центру щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 для перерахунку пенсії.

Зобов`язано відповідача підготувати та подати до ГУ ПФУ оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025, відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення перерахунку пенсії з 01.07.2025.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням в частині задоволених вимог, його оскаржив відповідач, оскільки вважає його незаконним, прийнятим з неповним з`ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що дата набрання законної сили рішенням у справі № 320/29450/24 не обумовлює право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, визначеного станом на дату набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 в адміністративній справі № 320/29450/24, оскільки з цієї дати не відбулось зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року як передумова для збільшення грошового забезпечення діючих військовослужбовців та похідне в цього право на перерахунок пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.

У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог учасниками справи не оскаржується, а тому в силу приписів частини першої статті 308 КАС України не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію, яка йому призначена відповідно до Закону № 2262-XII.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про виготовлення і надання до ГУ ПФУ нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025, відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, Постанови № 704, для обчислення та перерахунку пенсії з 01.07.2025.

Листом від 15.12.2025 відповідач повідомив про відсутність законних підстав для надання відповідної довідки, оскільки за період з 21.02.2018 (дата прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі також – Постанова № 103)) до теперішнього часу рішень про перерахунок пенсій Уряд не приймав.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачу у складанні довідки станом на 18.06.2025 про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії позивача із зазначенням складових грошового забезпечення виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2025 зважаючи на рішення суду у справі № 320/29450/24, яке набрало законної сили 18.06.2025.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції і, надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апелянта, зазначає наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі та деяких інших осіб, визначає Закон № 2262-XII.

Згідно з абзацом першим преамбули Закону № 2262-XII цим Законом визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Абзацом третім преамбули Закону № 2262-XII встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частинами другою та третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 (далі також - Порядок № 45).

Згідно із пунктом 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

З наведеного випливає, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі також – Закон № 2011-XII) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою № 704 затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Станом на час прийняття Постанови № 704 пунктами 2 та 4 було визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

З 24.02.2018 набула чинності Постанова № 103, пунктом 6 якої у первинній редакції внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року». Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким вносились зміни до Постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, зокрема пункту 4 Постанови № 704.

Усталений багаторічний підхід касаційного суду до правозастосування (починаючи з постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 160/8324/19; https://www.reyestr.court.gov.ua/Review/90228179) полягає у тому, що у випадку визнання в судовому порядку протиправними та нечинними змін, внесених до нормативно-правового акту, з дня набрання законної сили рішенням суду відновлює дію редакція нормативно-правового акта, яка діяла до зазначених змін. Так, виходячи з численних постанов Верховного Суду, з 29.01.2020 (з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18) пункт 6 Постанови № 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Поряд з цим, 12 травня 2023 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», (далі також - Постанова № 481), яка набрала чинності 20.05.2023.

Відповідно до пункту 1 Постанови № 481 Уряд України постановив скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою № 103. Також Постановою № 481 змінено пункт 4 Постанови № 704, у зв`язку з чим з дати набрання чинності Постановою № 481 (20.05.2023) ця норма права має таку редакцію: «установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Надалі рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704.

В подальшому, 16 липня 2026 року Верховним Судом рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 320/29450/24 були скасовані з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Зважаючи на такі обставини, апеляційний суд висновує, що з дня набрання законної сили рішенням у справі № 320/29450/24 - 18.06.2025 року і станом на час виникнення спірних правовідносин діяла первинна редакція пункту 4 Постанови № 704.

Тобто, з 18.06.2025 і на час звернення позивача до відповідача грошове забезпечення військовослужбовців, зокрема для обчислення пенсії, мало розраховуватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а саме станом на 01.01.2025 за Законом України від 19 грудня 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі також – Закон № 4059-IX) - 3028,00 грн.

Прожитковий мінімум, встановлений Законом № 4059-ІХ - 3028,00 грн, який має враховуватися для визначення посадових окладів, є очевидно більшою розрахунковою величиною, ніж стала цифра 1762 грн, яка встановлювалась Постановою № 481.

З наведеного слідує обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо права позивача на отримання оновленої довідки для перерахунку пенсії із застосуванням пункту 4 Постанови № 704 в первинній редакції, а саме множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.

При цьому колегія суддів зазначає, що питання стосовно подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 (далі Порядок № 45), повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року та скасування змін, внесених до пункту 4 Постанови № 704, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Апеляційний суд також враховує висновки Верховного Суду щодо застосування релевантних норм права до спірних правовідносин, викладені в постанові від 12.06.2026 у справі № 420/34153/25, відповідно до яких зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, є підставою для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі оновленої довідки про розміри грошового забезпечення.

Також Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 сформував релевантний правовий висновок, що внаслідок скасування в судовому порядку пункту 2 Постанови № 481 щодо внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 відбулось зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб та зростання, у зв`язку з цим, розмірів грошового забезпечення, у зв`язку з чим у позивача виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у 2025 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ. Пункт 2 Постанови № 481 у частині зміни механізму розрахунку посадових окладів не підлягає застосуванню судом як норма, що суперечить актам вищої юридичної сили. Розрахунок посадового окладу та окладу за військовим званням має здійснюватися із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2025, що забезпечує належне виконання приписів Закону № 2262-ХІІ.

З цих мотивів апеляційний спростовує доводи відповідача і вважає безпідставними покликання в обґрунтування доводів апеляційної скарги на те, що обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії військовослужбовців, призначених відповідно до Закону № 2260-ХІІ, а відтак і підстави для видачі довідки про розмір грошового забезпечення, не настали.

Покликання відповідача на те, що чинне законодавство встановлює конкретну дату зміни розміру прожиткового мінімуму - 1 січня відповідного календарного року, що свідчить про відсутність правових підстав для видачі довідки станом на іншу дату також є безпідставним, оскільки у спірних правовідносинах зміна розміру прожиткового мінімуму відбулась внаслідок скасування в судовому порядку встановлених обмежень, а не внаслідок його законодавчого підвищення.

Враховуючи описані вище усталені висновки Верховного Суду щодо правозастосування, слід констатувати, що з 18.06.2025 (з дня набрання законної сили рішенням суду в справі № 320/29450/24) відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Тому з 18.06.2025 грошове забезпечення військовослужбовців, зокрема для обчислення пенсії, повинно розраховуватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а саме станом на 01.01.2025 за Законом № 4059-IX.

Прожитковий мінімум, встановлений Законом № 4059-IX становить 3028 грн, який враховується для визначення посадових окладів є очевидно більшою розрахунковою величиною, ніж стала сума 1762 грн, яка була встановлена Постановою № 481. Оскільки різниця між прожитковим мінімуму станом на 2018 рік та 2025 рік впливає на визначення розміру посадового окладу, тому зі збільшенням грошового забезпечення (підвищення посадового окладу) у позивача виникли підстави для перерахунку його пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII.

Фактично аргументи апелянта за своїм змістом фактично зводяться до заперечення наведених вище висновків Верховного Суду, тому суд їх відхиляє. Водночас апеляційний суд констатує, що суд першої інстанції при вирішенні спору належно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та надав їм правову оцінку, що відповідає усталеним висновкам Верховного Суду щодо застосування в аналогічних спорах статей 43, 63 Закону № 2262-XII, Порядком № 45 та пункту 4 Постанови № 704.

З огляду на це суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відмова відповідача підготувати довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 для перерахунку пенсії позивача, виходячи із посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначені з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 є протиправною та призводить до порушення законних інтересів особи, за захистом яких вона звернулася до суду.

Як убачається з апеляційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків суду у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів. Водночас зазначеним доводам судом першої інстанції вже була надана належна правова оцінка.

Інших доводів на підтвердження правомірності своїх дій відповідач не навів, що не дає підстав вважати висновки суду першої інстанцій помилковими, а застосування ним норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія ГСЦ МВС) залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі № 140/457/26 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя В. С. Затолочний

судді І. В. Глушко

Н. М. Судова-Хомюк