Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №305/1997/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1997/26

Номер провадження 3/305/796/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026 року м. Рахів

Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Попова О.М., у присутності представника ОСОБА_1 - адвоката Миня Г.І., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 122 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 671162 від 20.05.2026 року, на думку органу, який його склав, встановлено, що 20.05.2026 року близько 19 год. 00 хв. в с. Біла Церква, по вулиці Головній, водій керуючи автомобілем ДАФ, д.н.з. НОМЕР_1 , при обгоні автомобіля не пропустив автомобіль Тойота д.н.з. НОМЕР_2 , що здійснював обгін та не переконався, що це буде безпечно чим створив аварійну ситуацію, чим порушив Р02030500, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 122 КУпАП.

До початку судового засідання від представника ОСОБА_1 - адвоката Миня Г.І., до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, в якому остання просила: провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення; при вирішенні справи врахувати наявний у матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо водія автомобіля Toyota за ст. 124 КУпАП, як доказ наявності іншої можливої причини виникнення дорожньої ситуації; визнати недоведеним причинний зв`язок між діями ОСОБА_1 та з`їздом автомобіля Toyota д.н.з. НОМЕР_3 з дороги.

В обґрунтування клопотання зазначено наступне.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , перед здійсненням маневру він переконався у можливості його безпечного виконання, а також попередньо зв`язувався телефоном із водієм автомобіля, який перебував попереду, з метою переконатися, чи може він здійснити відповідний маневр. Таким чином, його пояснення послідовно свідчать про те, що він не здійснював маневр раптово або без урахування дорожньої обстановки. Пояснення Рущака наявні серед матеріалів, наданих суду. При цьому саме по собі здійснення водієм маневру не означає автоматичної наявності складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП. Для притягнення особи до відповідальності необхідно довести не лише факт здійснення маневру, а й те, що саме внаслідок порушення Рущаком вимог Правил дорожнього руху було створено аварійну обстановку у розумінні ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Особливо важливо, що зіткнення між транспортними засобами не відбулося, а сам факт того, що автомобіль Toyota д.н.з. НОМЕР_3 з`їхав на узбіччя дороги під час дорожньої ситуації, ще не доводить, що причиною цього стали саме дії ОСОБА_1 . Необхідно встановити та довести конкретний механізм виникнення аварійної ситуації, а саме: яке конкретно порушення правил дорожнього руху допустив ОСОБА_1 ; яким саме чином його автомобіль DAF д.н.з. НОМЕР_4 створив перешкоду для руху Toyota д.н.з. НОМЕР_3 ; чи був водій Toyota змушений саме через дії Рущака різко змінити швидкість або напрямок руху; на якій відстані перебували транспортні засоби; з якою швидкістю рухався автомобіль Toyota; чи відповідав режим руху Toyota дорожній обстановці; що саме стало безпосередньою причиною втрати водієм Toyota контролю над автомобілем. Водночас таких об`єктивних даних матеріали справи не містять.

Надзвичайно важливо, що за тією ж дорожньою подією працівниками поліції було складено окремий протокол про адміністративне правопорушення щодо водія автомобіля Toyota д.н.з. НОМЕР_3 за ст. 124 КУпАП. У цьому протоколі водієві Toyota ставиться у вину, зокрема, невибір безпечної швидкості руху, неврахування дорожньої обстановки та нездатність впоратися з керуванням, унаслідок чого автомобіль з`їхав з дороги. Таким чином, сам орган поліції встановлює обставини, які можуть свідчити про те, що безпосередньою причиною з`їзду автомобіля Toyota д.н.з. НОМЕР_3 з дороги могли бути дії самого водія Toyota, а не дії ОСОБА_1 . Зазначена обставина має принципове значення для вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Для кваліфікації за ч. 5 ст. 122 КУпАП необхідно встановити саме створення аварійної обстановки діями особи, яка притягується до відповідальності. Тобто має бути доведено, що саме порушення ОСОБА_1 вимог ПДР змусило іншого учасника дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів для забезпечення безпеки. У матеріалах справи відсутні достатні об`єктивні докази, які б підтверджували такий причинний зв`язок. Наявність автомобіля Рущака на місці події та сам факт здійснення ним маневру не є достатніми доказами того, що саме його дії спричинили втрату керування автомобілем Toyota.

ОСОБА_1 не повинен доводити свою невинуватість. Саме орган, який склав протокол, повинен надати суду належні та допустимі докази, які б у своїй сукупності підтверджували наявність у його діях усіх елементів складу адміністративного правопорушення. Відповідно до вимог КУпАП доказами у справі є фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У даному випадку таких достатніх і беззаперечних доказів вини ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Матеріали справи допускають щонайменше дві можливі причини виникнення дорожньої ситуації: версію органу поліції про те, що маневр ОСОБА_2 створив аварійну обстановку; обставини, зафіксовані в протоколі щодо водія Toyota, відповідно до яких саме він не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку та не впорався з керуванням. За таких обставин вина ОСОБА_1 не може вважатися доведеною поза розумним сумнівом. Згідно з принципом презумпції невинуватості, закріпленим у ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В судовому засіданні представника ОСОБА_1 - адвокат Миня Г.І., підтримала подане клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, з підстав викладених у ньому та просила таке задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника ОСОБА_1 - адвоката Миня Г.І., беручи до уваги клопотання про закриття провадження у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно вимог ст. 256 КУАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, працівниками поліції окрім протоколу серії ЕПР1 № 671162 від 20.05.2026 стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП, копії протоколу серії ЕПР1 № 671146 від 20.05.2026 стосовно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП, письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , не долучено жодних доказів на підтвердження обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, які б у своїй сукупності доводили наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об`єкт правопорушення, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.

Як визначено п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.

Так, відповідно до диспозиції ч. 5 ст. 122 КУпАП відповідальність за цією статтею настає в разі порушення, передбаченого частинами першою – четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.

Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.

Разом з тим, суд констатує, що в матеріалах справи відсутні докази, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, що в свою чергу вказує на недоведеність об`єктивної сторони, як обов`язкової складової вказаного правопорушення.

Натомість з протоколу серії ЕПР1 № 671146 від 20.05.2026 стосовно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП, зазначено, що внаслідок порушення ОСОБА_3 п. 2.1 ПДР України, а саме під час обгону вантажівки не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого виїхав на ліве узбіччя де допустив зіткнення з огорожею з металевої сітки, тобто допустив ДТП, жодних обставин, які б вказували на те, що ДТП сталось у зв`язку з порушенням ПДР України гр. ОСОБА_1 вказаний протокол не містить.

За вище викладених обставин, суд доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.

В результаті аналізу досліджених доказів, суд змушений прийти до висновку про те, що зібраних органом поліції доказів недостатньо для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.

При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КпАП.

Таким чином, суд має бути неупередженим, і безстороннім, і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В той же час, ст. 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

Відсутність достатніх доказів тягне за собою в даному випадку недоведеність події правопорушення і як наслідок відсутність об`єктивної сторони складу інкримінованого йому діяння.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи зазначені обставини, аналізуючи в сукупності дослідженні докази, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні достатні об`єктивні дані, які вказують на порушення ОСОБА_1 Р02030500 (внутрішній код НПУ), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з чим в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зазначеного в протоколі, на підставі чого провадження у справі стосовно нього за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного і керуючись ст. 9, 10, 122, 221, 247, 251, 254, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. ст. 122 КУпАП, закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.

Суддя О.М. Попова