Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №460/2655/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/2655/25 пров. № А/857/38848/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Гудима Л.Я., Заверухи О.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року (головуючий суддя: Дорошенко Н.О., місце ухвалення - м. Рівне) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1 (далі – позивач), 13.02.2025, звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просив:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення військовослужбовця за період з 28.08.2023 по 22.01.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця за періоди:

- з 28.08.2023 по 31.12.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- з 01.01.2024 по 31.12.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- з 01.01.2025 по 24.01.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2025 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

2) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 28.08.2023 по 24.01.2025 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

зобов`язати відповідача провести перерахунок, нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 28.08.2023 по 24.01.2025 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум;

3) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за період з 22.04.2024 по 18.12.2024 за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров`я;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за період з 22.04.2024 по 18.12.2024 за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров`я;

4) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби згідно частини 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та члені їх сімей»;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби згідно частини 2 ст.15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та члені їх сімей»;

5) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані основної щорічної відпустки за 2022 рік за 38 діб, за 2023 рік за 35 діб, за 2024 рік за 25 діб, за 2025 рік за 45 діб, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані основної щорічної відпустки за 2022 рік за 38 діб, за 2023 рік за 35 діб, за 2024 рік за 25 діб, за 2025 рік за 45 діб, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

6) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка передбачена абз. 2 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 56 діб додаткової відпустки за період з 2022 – 2025 роки, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка передбачена абз. 2 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 56 діб додаткової відпустки за період з 2022 – 2025 роки, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що починаючи з 28.08.2023 позивач проходив військову службу по мобілізації у ВЧ НОМЕР_1 . Станом на день виключення позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ВЧ НОМЕР_1 відповідач не провів з ним розрахунків щодо виплати спірного грошового забезпечення з 28.08.2023 по 24.01.2025 в належному розмірі та не здійснив таких виплат, незважаючи на неодноразові усні та письмові звернення позивача.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2024 по 31.12.2024 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2024 по 31.12.2024 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані основної щорічної відпустки за 2022 рік за 38 діб, за 2023 рік за 35 діб, за 2024 рік за 25 діб, за 2025 рік за 45 діб, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2022 рік за 38 діб, за 2023 рік за 35 діб, за 2024 рік за 25 діб, за 2025 рік за 45 діб, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка передбачена абз. 2 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 56 діб додаткової відпустки за період з 2022 – 2025 роки, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка передбачена абз. 2 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 56 діб додаткової відпустки за період з 2022 – 2025 роки, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо ненарахування та невиплати додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за період з 22.04.2024 по 18.12.2024 за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров`я, не погодився позивач ОСОБА_1 та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає, що рішення, в оскаржуваній частині, ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 по справі № 460/2655/25 скасувати в оскаржуваній частині та винести постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в частині визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за період з 22.04.2024 по 18.12.2024 року за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров`я; зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за період з 22.04.2024 по 18.12.2024 року за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров`я.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, позивач покликається на те, що суд першої інстанції у порушення норм процесуального права не звернув уваги, що захворювання, яке виникло під час служби у Військовій частині НОМЕР_1 та за постановою військово-лікарської комісії встановлено причинний зв`язок захворювання, як пов`язаного із захистом Батьківщини, дає таке саме право на виплату збільшеної додаткової винагороди у розумінні Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 та Постанови № 168 від 28.02.2022.

Відповідач, 04.11.2025 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01.09.2023 по 24.01.2025 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , що підтверджується посвідченням офіцера серії НОМЕР_2 та наказами командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.09.2023 № 249 та від 24.01.2025 № 24.

За змістом довідки від 08.06.2024 № 1369/КП, виданої ВЧ НОМЕР_1 , капітан ОСОБА_1 дійсно в період з 05.09.2023 по 05.03.2024, з 19.03.2024 по 22.04.2024, з 10.05.2024 по 16.05.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій області. Підстава видачі довідки: витяги із підсумкових бойових донесень командира військової частини НОМЕР_1 від 08.09.2023, 08.03.2024, 22.03.2024, 25.04.2024, 13.05.2024, 19.05.2024, витяги з наказів командира в/ч НОМЕР_1 № 253 від 05.09.2023, № 70 від 05.03.2024, № 88 від 19.03.2024, № 123 від 22.04.2024, №142 від 10.05.2024, № 148 від 16.05.2024.

У період з 22.04.2024 по 10.05.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради з діагнозом [зазначено захворювання], що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого від 10.05.2024 № 8982.

У період з 29.05.2024 по 14.06.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону з діагнозом: М50.1 [зазначено захворювання], що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого від 14.06.2024 № 7386.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 14.06.2024 № 442/3 проведено медичний огляд капітана ОСОБА_1 ВЛК психоневрологічного профілю ВМКЦ Західного регіону 14.06.2024. Діагноз (включаючи код згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після операції (03.06.2024). Захворювання ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. На підставі статті 24 графи III Розкладу хвороб графи ТДВ потребує відпустки для лікування у зв`язку з хворобою на тридцять (30) календарних днів.

За змістом довідки військово-лікарської комісії від 17.07.2024 № 5981 проведено медичний огляд капітана ОСОБА_1 ВЛК клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги ВМКЦ Західного регіону 14.06.2024. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): [зазначено захворювання] М51.1. Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. ПОТРЕБУЄ звільнення від виконання службових обов`язків за станом здоров`я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду.

Відповідно до свідоцтва про хворобу від 06.08.2024 № 6591, затвердженого 10.08.2024 постановою військово-лікарської комісії 16 Регіональної військово-лікарської комісії, 03.08.2024 ВЛК клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги ВМКЦ Західного регіону проведено огляд капітана ОСОБА_1 . Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва. [зазначено діагнози]. Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини (довідка про безпосередню участь у бойових діях від 08.06.2024 № 1369/ КП). [зазначено інші діагнози]. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби (п. 12). Постанова ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо: на підставі статті 64 а графи III Розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку (п. 13). У супроводжуючому не має потреби (п.14).

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 14.08.2024 №10765 проведено медичний огляд капітана ОСОБА_1 ВЛК Військовою частиною НОМЕР_3 14.08.2024. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): [діагнози]. Захворювання, ТАК, пов`язане з захистом Батьківщини. На підставі статті: 24 гр. ІІІ Розкладу хвороб: Потребує лікування та медичної реабілітації в КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» терміном 30 календарних днів.

У періоди з 15.08.2024 по 23.09.2024 та з 04.10.2024 по 18.12.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Рівненський обласний госпіталь ВВ», що підтверджується виписками із медичної картки стаціонарного хворого від 23.08.2024 № 4869, від 30.08.2024 № 5052, від 05.09.2024 № 5208, від 12.09.2024 № 5311, від 23.09.2024 № 5462, від 14.10.2024 № 6041 (24), від 25.10.2024 № 6166, від 05.11.2024 № 6447, від 15.11.2024 № 6653, від 29.11.2024 № 6931, від 09.12.2024 № 7250, від 18.12.2024 № 7431.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди за період з 22.04.2024 по 18.12.2024, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо виплати збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди за період з 22.04.2024 по 18.12.2024, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем медичні документи та довідки ВЛК за період квітень – грудень 2024 року підтверджують проходження ним лікування захворювань, пов`язаних із захистом Батьківщини, а також перебування у відпустках для лікування цих захворювань. Проте, такі захворювання не настали внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не набув права на виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану у зв`язку з травмою (пораненням, контузією, каліцтвом), передбаченої Постановою № 168, в розмірі 100000 грн за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках з 22.04.2024 по 18.12.2024 для лікування захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі також «Закон № 2011-ХІІ»; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Частинами другої-четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до ст. 9-2 Закону № 2011-XII під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Згідно з п. 1-1 Постанови № 168 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період воєнного стану, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань (абз. 1, 2).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії (Постанова № 168 п. 1-2 абз. 3, 4).

Отже, на період дії воєнного стану Постановою № 168 передбачена виплата додаткової винагороди, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, або перебувають у відпустці для лікування після отримання тяжкого поранення.

При цьому, зміст пункт 1 Постанови № 168 свідчить про наявність обов`язкових умов виплати такої додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн, а саме:

- період дії воєнного стану;

- безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, або на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, або перебувають у відпустці для лікування після отримання тяжкого поранення;

- наявність наказу командира.

Виплата такої додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, підлягала у розмірі до 100000 грн в розрахунку на місяць.

Пунктом 2-1 Постанови № 168 (який застосовується з 24.02.2022) установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають, зокрема, порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови.

Виплата військовослужбовцям Збройних Сил України у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, додаткової винагороди у розмірі 100000 також передбачена Порядком №260, згідно з абзацом 4 пункту 11 розділу XXXIV якого у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі – Положення №402), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (п. 12 розділу XXXIV Порядку №260).

Таким чином, підставою для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є наказ командира військової частини, де такий військовослужбовець проходить службу, виданий на підставі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком 5 до Положення № 402.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що в матеріали справи не містять довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402.

Крім того, наявні в матеріалах судової справи докази не підтверджують обставини отримання позивачем травми (поранення, контузії, каліцтва) в ході його участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в періоди з 05.09.2023 по 05.03.2024, з 19.03.2024 по 22.04.2024. з 10.05.2024 по 16.05.2024.

Предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують наявність/відсутність підстав для отримання позивачем збільшеної до 100 000 грн на місяць додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках у 2024 році.

Як вбачається із доданих позивачем медичних документів ОСОБА_1 перебував в окремі періоди на стаціонарному лікуванні та у відпустках у зв`язку із захворюваннями спини (хребта, поперекового та шийного відділу), серця (хвороби у сфері кардіології), та шлунку (хвороби у сфері гастроентерології та ендоскопії), а не травми, контузії чи каліцтва.

Так, згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 8982 обласного відділення гастроентерології та ендоскопії позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 22.04.2024 по 10.05.2024 з діагнозом: «ЖКХ. Хронічний калькульозний холецестит, з гіпомоторною дискінезією жовчного міхура, загострення. Гепатомегалія. Вторинний бінарний панкреатит, больова форма, з порушеною ферментальною функцією залози, загострення».

В період з 10.05.2024 по 16.05.2024 перебував в районі ведення бойових дій та виконував бойові завдання, а отже йому виплачено додаткову винагороду з розрахунку 100 000 гривень за цей період в розмірі 22 580, 65 гривень, що підтверджується довідкою від 08.06.2024р. №1369/кп (долучена до позову) та довідкою від 03.03.2025р. №138/53/1447 (долучена до відзиву). В цей період не перебував на лікуванні, а отже вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо спірного періоду з 17.05.2024 по 28.05.2024 відсутні будь-які підтверджуючі документи перебування позивача на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаним із захистом Батьківщини, а отже, відсутні будь-які підстави для нарахування оспорюваної додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №7386 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 29.05.2024 по 14.06.2024 з діагнозом: «Ураження шийного диска з радикулопатією. МХ остеохондроз шийного, грудного, поперекового, грижі МХД С5-С6,С6-С7 з больовим синдромом».

Довідкою ВЛК від 14.06.2024р. №442/3 встановлено діагноз: «мікронуклеодисксеквестректомії, переднього міжтілового корпородезу РЕЕК кейджами С5-С6,С6-С7 з больовим та радикулокомпресійним синдромами С6, С7 справа».

Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини та внаправлено у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою на тридцять (30) календарних днів.

Ступінь тяжкості у висновку ВЛК відсутній.

Таким чином, в період відпустки з 14.06.2024 по 13.07.2024 відсутні підстави для виплати додаткової винагороди, так як встановлено захворювання та не визначено ступінь важкості «тяжкий» за висновком ВЛК.

Щодо спірного періоду з 14.07.2024 по 17.07.2024 відсутні будь-які підтверджуючі документи перебування позивача на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаним із захистом Батьківщини, а отже, відсутні будь-які підстави для нарахування оспорюваної додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень.

Довідкою ВЛК від 17.07.2024р. № 5981 встановлено діагноз: «міжхребцевий остеохондроз шийного, грудного та поперекового, деформуючий сиондильоз ІІ ступеня шийного відділів хребта».

Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини та направлено у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою на тридцять (30) календарних днів.

Ступінь тяжкості у висновку ВЛК відсутній.

Таким чином, в період відпустки з 17.07.2024 по 16.08.2024 відсутні підстави для виплати додаткової винагороди, так як встановлено захворювання та не визначено ступінь важкості «тяжкий» за висновком ВЛК.

Довідкою ВЛК від 14.08.2024р. № 10765 встановлено діагноз: «мікронуклеодисксеквестректомії, переднього міжтілового корпородезу РЕЕК кейджами С5-С6,С6-С7».

Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини та направлено у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою на тридцять (30) календарних днів.

Ступінь тяжкості у висновку ВЛК відсутній.

Таким чином, в період відпустки з 14.08.2024 по 12.09.2024 відсутні підстави для виплати додаткової винагороди, так як встановлено захворювання та не визначено ступінь важкості «тяжкий» за висновком ВЛК.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 5052 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 23.08.2024 по 30.08.2024 та з 30.08.2024 по 05.09.2024 з діагнозом: «Хронічний гастрит помірної (II) активності…Поширений остеохондроз хребта..» й інші захворювання шлунку та спини.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 5311 та виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 5462 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 05.09.2024 по 12.09.2024 та з 12.09.2024 по 23.09.2024 з діагнозом «Хронічний панкреатит…» й інші захворювання кишково-шлункового тракту та спини.

Щодо спірного періоду з 24.09.2024 по 04.10.2024 відсутні будь-які підтверджуючі документи перебування позивача на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаним із захистом Батьківщини, а отже, відсутні будь-які підстави для нарахування оспорюваної додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 6041 (24), виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 6166, виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 6447, виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 6653, виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 6931, виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 7250, виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 7431 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 04.10.2024 по 18.12.2024 з діагнозом «Поширений остеохондроз хребта…гіпертонічна хвороба… хронічний гастрит, панкреатит» й інші захворювання серця, шлунку та спини.

Отже, зазначені діагнози являють собою в першу чергу захворювання, що набуті позивачем протягом тривалого періоду життя (мають хронічний характер), зокрема й проходження військової служби у Збройних Силах України, та не є пораненням, травмою, контузією чи каліцтвом, пов`язаним із захистом Батьківщини, у зв`язку зі стаціонарним лікуванням якого постанова КМ України № 168 та Порядок № 260 передбачає виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень пропорційно дням лікування або перебування у відпустці за довідкою ВЛК у зв`язку з тяжким пораненням. В спірний період не відбувалось безпосереднього стаціонарного лікування травм.

Як вбачається із виписного епікризу позивач лікував у першу чергу проблеми здоров`я пов`язані із хронічним захворюванням спини, шлунку та серця.

Главою 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затв. наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008р., зареєстр. в Міністерстві юстиції України 17.11.2008р. за № 1109/15800 (далі Положення № 402), визначено порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України.

Зокрема, згідно з п.п. 21.1, 21.2 глави 21 розділу II Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Відповідно до п.21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України. Постанова ВЛК у формулюванні «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» не приймається, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленадах охорон

б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту. При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова «Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби». Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Постанова ВЛК у формулюванні «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» не приймається, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

д) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби;

Аналізуючи вищезазначені норми Положення, та норми Постанови № 168 суд апеляційної інстанції констатує, що захворювання та поранення (контузія, травма, каліцтво) - є різними правовими категоріями, яким законом надане різне правове регулювання.

Апеляційний суд зазначає, що призначення та виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану у зв`язку з травмою (пораненням, контузією, каліцтвом), передбаченої Постановою № 168, відбувається за настання особливого юридичного факту - поранення під час захисту Батьківщини, яке проявляється у формах травми, контузії, каліцтва та зумовлює лікування (по тривалості часу воно може бути різним) або потребу у відпустці для лікування у зв`язку з отриманням тяжкого поранення, і цей факт має підтверджуватися відповідними доказами (довідка про обставини травми, наказ командира тощо). Сам факт захворювання військовослужбовця, навіть якщо військово-лікарська комісія пов`язала його із захистом Батьківщини, не дає права на цю виплату.

Як правильно встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, надані позивачем медичні документи та довідки ВЛК за період квітень – грудень 2024 року підтверджують проходження ним лікування захворювань, пов`язаних із захистом Батьківщини, а також перебування у відпустках для лікування цих захворювань. Проте, такі захворювання не настали внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не набув права на виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану у зв`язку з травмою (пораненням, контузією, каліцтвом), передбаченої Постановою № 168, в розмірі 100000 грн за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках з 22.04.2024 по 18.12.2024 для лікування захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини. А відтак, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі № 460/2655/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді Л. Я. Гудим

О. Б. Заверуха