Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №640/6578/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/6578/22 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: - Осіпової О.О.,

суддів: - Златіна С.В., Кравченка Є.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28 грудня 2019 року №0149873-5805-2225, № 0149874-5805-2225, № 0149869-5805-2225.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 28 грудня 2019 року №0149869-5805-2225 та №0149873-5805-2225. Відмовлено у задоволенні позову в іншій частині.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд апеляційної інстанції, процитувавши положення Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, зазначив, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень податкового органу про оскарження податкового повідомлення-рішення у разі, коли платником податків використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень, як досудового порядку вирішення спору, визначається положеннями Податкового кодексу України і становить місячний строк з дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Суд наголосив на тому, що позивач скористався своїм правом адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень. Суд вказав на те, що при зверненні 28 березня 2022 року до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 грудня 2019 року № 0149873-5805-2225, № 0149874-5805-2225, № 0149869-5805-2225 позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, передбачений пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у справі №640/6578/22 скасовано. Справу №640/6578/22 направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду, оскільки з оскаржуваної постанови не вбачається, що судом апеляційної інстанції було перевірено наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, зокрема не надано можливість позивачці надати доводи щодо поновлення строку звернення до суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки, виявивши, на його думку, факт пропуску позивачем строку звернення до суду, не вчинив дій щодо надання позивачу можливості спростувати такий факт або ж подати відповідну заяву із наведенням поважних причин такого пропуску. Відтак, суд апеляційної інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, залишив адміністративний позов без розгляду, не з`ясувавши причини пропуску, чим обмежив право позивача на оскарження спірних у цій справі податкових повідомлень-рішень.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026р. справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових-рішень прийнято до розгляду та розгляд справи призначено в порядку письмового провадження.

В подальшому, ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2026р. та від 28.05.2026р. з метою забезпечення права позивача бути почутим та реалізації права на подання доводів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду запропоновано ОСОБА_1 подати до суду: письмові пояснення щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду; доводи щодо наявності підстав для поновлення строку звернення до суду; докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду; за наявності підстав - заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з довідками про доставлення електронного листа копії цих ухвал було доставлено до електронного кабінету позивача 06.05.2026р. о 20год.50хв. та 28.05.2026р. о 21год.39хв.

Проте у відповідь на ухвали суду апеляційної інстанції такі пояснення подані не були.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Зокрема, як вбачається з апеляційної скарги, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та, окрім того, відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав та реєстру прав власності на нерухоме майно у власності громадянки ОСОБА_1 станом на 2018 рік перебували:

- комплекс, швейна фабрика, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 7338,6 кв.м, реєстраційним номер об`єкта 5635075, дата набуття права власності - 24.02.2017;

- цілісний майновий комплекс, база відпочинку "Веселка" за адресою: Хмельницька область, Летичівський район, село Головчинці - будинок загальною площею 5405,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта 583921, дата набуття права власності - 12.05.2003;

- цілісний майновий комплекс, база відпочинку "Веселка" за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 4391,4 кв.м., реєстраційним номер об`єкта 999852668230, дата набуття права власності - 29.07.2016.

Відповідно до відомостей інформаційних систем ДПС України здійснено нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік:

- по об`єкту нерухомого майна загальною площею 7338,6 кв. м, "комплекс", доповнення до типу - "комплекс швейна фабрика", який розташований за адресою: Хмельницька область, місто Волочиськ, Вулиця Незалежності, 2а, (сформовано податкове повідомлення-рішення від 28.12.2019 № 0149869-5805-2225 на суму 68 304,02 грн);

- по об`єкту - "цілісний майновий комплекс", доповнення до типу - "цілісний майновий комплекс, база відпочинку "Веселка" за адресою Хмельницька область, Летичівський район, с. Головчинці, загальна площа 5405,1 кв.м. (сформовано податкове повідомлення-рішення від 28.12.2019 за № 0149873-5805-2225 на суму 135 332,89 грн);

- по об`єкту - "цілісний майновий комплекс", доповнення до типу - "цілісний майновий комплекс, база відпочинку "Веселка" за адресою Хмельницька область, Летичівський район, село Головчинці, вулиця Шевченка, 145, загальна площа 4391,40 кв.м. (сформовано податкове повідомлення-рішення від 28.12.2019 за № 0149874-5805-2225 на суму 109 951,87 грн).

Отже, предметом оскарження у цій справі є податкові повідомлення-рішення від 28.12.2019 № 0149873-5805-2225, № 0149874-5805-2225, № 0149869-5805-2225.

При цьому позивач скористалася процедурою адміністративного оскарження та подала 24.07.2021р. до Державної фіскальної служби України скаргу. Рішенням ДПС України від 30.11.2021р. №10838/Ч/99-00-06-01-04-099 скаргу залишено без розгляду.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач звернулася до адміністративного суду 28.03.2022р., тобто через вісім місяців після подання нею скарги до контролюючого органу, за результатами розгляду якої рішення по суті прийнято не було.

Заявляючи в апеляційній скарзі клопотання про залишення позову без розгляду, представник відповідача зазначає, що позивач пропустила шестимісячний строк звернення до суду без поважних причин, який слід рахувати з дня повернення рекомендованого листа №2904100204839 з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання», тобто з 06.02.2020р. , яким на адресу ОСОБА_1 направлялися оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що не було враховано судом першої інстанції під час розгляду справи по суті.

З приводу цього колегія суддів вважає таке.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу верховенства права, а точніше, одного з його елементів принципу правової визначеності.

За змістом частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України та Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим Мінфіном України № 916 від 21.10.2015 року (далі - Порядок № 916).

Порядок оскарження податкових повідомлень-рішень врегульований ст. 56 ПК України.

Так, відповідно до п. 56.1. ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2. ст. 56 ПК України).

Згідно з п. 56.3. ст. 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

У разі порушення платником податків вимог п. 56.3 ст. 56 ПК України подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення (п. 56.7 ст. 56 ПК України).

З аналізу п. 56.7 ст. 56 ПК України можна дійти висновку, що за результатом розгляду скарги платника податків по суті, зокрема при повному або частковому її незадоволенні контролюючим органом ухвалюється відповідне рішення (та саме у такій формі), натомість в разі не проведення відповідного розгляду, зокрема, з огляду на допущення скаржником процедурних порушень, в тому числі щодо порушення строку подання, скарга лише повертається.

Наведені висновки також узгоджуються з положеннями Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916 (далі - Порядок №916), п.1 Розділу VШ («Порядок розгляду скарг») якого передбачено, що за результатами проведення процедури адміністративного оскарження контролюючим органом приймається рішення. Рішення оформляються на бланку контролюючого органу, який розглянув скаргу.

Водночас, п.4 Розділу VШ («Порядок розгляду скарг») Порядку №916 визначено випадки, коли контролюючий орган залишає скаргу без розгляду повністю або частково. у разі, якщо: скаргу не підписано особою, яка подала скаргу, чи її представником або до скарги не додано належним чином оформлених та завірених документів, які підтверджують повноваження представника на її підписання; контролюючим органом вищого рівня прийнято рішення про відмову платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку; скаргу подано з пропуском строку, крім випадків, передбачених пунктами 4, 5 розділу ІІІ цього Порядку; скарга надійшла до контролюючого органу, який не уповноважений її розглядати; до прийняття рішення по скарзі від платника податків, який її подав, надійшла заява про її відкликання (відмову від скарги) повністю чи частково; платник податків оскаржив до суду рішення контролюючого органу; платником податків до контролюючого органу раніше було подано скаргу з цього самого питання.

Про залишення скарги без розгляду контролюючий орган повідомляє платника податків у письмовій формі із зазначенням причин повернення.

З наведеного вбачається, що в разі залишення скарги без розгляду чинним податковим законодавством передбачено лише повідомлення у письмовій формі платника податків контролюючим органом.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що розділом IX Порядку №916 визначено зміст рішення про результати розгляду скарги, яким встановлено, що контролюючий орган у разі розгляду скарги перевіряє правомірність та обґрунтованість рішення, що оскаржується, та приймає рішення про результати розгляду скарги. За результатами розгляду скарги контролюючий орган приймає одне з таких рішень (виключний перелік!): 1) повністю задовольняє скаргу платника податків та скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується; 2) частково задовольняє скаргу платника податків та в окремій частині скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується; 3) залишає скаргу без задоволення, а рішення контролюючого органу, яке оскаржується, без змін; 4) зменшує (збільшує) суму грошового зобов`язання.

Під час прийняття цих рішень контролюючий орган має право зменшити (збільшити) суму грошового зобов`язання або податкового боргу, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків та у відповідній частині суми штрафних (фінансових) санкцій.

Рішення про результати розгляду скарги складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У резолютивній частині рішення зазначається висновок про повне чи часткове задоволення скарги або про залишення скарги без задоволення (п.п.4 п.3 Розділ IX Порядку).

Отже, колегія суддів зауважує, що чинним законодавством не передбачено як ухвалення рішення про залишення скарги без розгляду, так, відповідно, і зазначення у резолютивній частині рішення висновку про залишення скарги без розгляду.

Так, можливість оскарження платником податків в адміністративному порядку рішень контролюючого органу є досудовим порядком вирішення спору, що передбачено ч.1 ст.17 КАС України, згідно з якою сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

На думку колегії суддів, досудове врегулювання спорів є послідовним комплексом дій, спрямованих на безпосереднє вирішення спорів між суб`єктами владних повноважень та фізичними та/або юридичними особами з приводу порушених прав і законних інтересів у сфері публічних правовідносин, який застосовується до ініціювання судової процедури.

Такий добровільний порядок врегулювання спору реалізується, зокрема, у формі адміністративного оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, в яке суд не втручається (принаймні під час самого адміністративного оскарження) та має на меті запобігання відповідному судовому процесу та вирішенню спірних правовідносин (поки що не процесуального характеру) по суті.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 2 розділу 1 Порядку №916 процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору, а отже, ця процедура має відповідати певним ознакам стадійності, наявності та дотриманням прав учасників цієї процедури.

У пункті 56.17 ст. 56 ПК України перелічені випадки, коли процедура адміністративного оскарження закінчується: п.п.56.17 днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; п.п.56.17.2 днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; п.п.56.17.3 днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; п.п. 56.17.5 днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач посилається у клопотанні про залишення позову без розгляду на п.п. 56.17.3. - днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Разом з тим, рішення Державної податкової служби України від 30.11.2021р. №10838/Ч/99-00-06-01-04-099 не є таким рішенням, оскільки відповідно до п. 4 Розділу VIII Порядку №916 про залишення скарги без розгляду контролюючий орган лише повідомляє платника податків у письмовій формі із зазначенням причин повернення.

Отже, у платника податків має бути можливість виправити недоліки.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що скаргу ОСОБА_1 на податкові повідомлення-рішення від 28.12.2019 № 0149873-5805-2225, №0149874-5805-2225, № 0149869-5805-2225 контролюючий орган вищого рівня, тобто Державна податкова служба України, не розглянула по суті.

Відповідно, рішення за результатами її розгляду у сенсі п.п. 56.17.3 ПК України ДПС не було прийнято.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 56.19. ст. 56 ПК України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Скарга позивача на податкові повідомлення-рішення від 28.12.2019 №0149873-5805-2225, №0149874-5805-2225, № 0149869-5805-2225 була подана до ДПС України 24 липня 2021 року, однак по суті не розглянута та була повернута скаржнику без розгляду.

Тому, відсутнє рішення ДПС України про результати розгляду скарги, прийняте контролюючим органом у встановленому законодавством порядку, визначеного змісту та форми, що підтверджувало б проведення і закінчення процедури адміністративного оскарження та було б відправною точною для оскарження податкового повідомлення рішення до суду.

Отже, рішення ДПС України від 30.11.2021р. №10838/Ч/99-00-06-01-04-099 не є таким рішенням по суті.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що у цьому випадку процедура адміністративного оскарження не була закінчена в порядку, який передбачений податковим законодавством.

Податкове законодавство не містить визначених строків для оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у випадку залишення скарги на таке рішення без розгляду.

Також податкове законодавство не містить у виключному переліку рішень, якими закінчується процедура адміністративного оскарження, повідомлення скаржника про залишення скарги без розгляду та/або рішення про залишення скарги без розгляду.

Отже, за відсутності врегулювання питання у податковому законодавстві, у цьому випадку слід керуватися строками для оскарження, що визначені КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Оскільки скарга позивача на податкові повідомлення-рішення від 28.12.2019 № 0149873-5805-2225, №0149874-5805-2225, № 0149869-5805-2225 була подана до ДПС України 24 липня 2021 року, однак рішення за результатами розгляду скарги позивача не було прийнято, оскільки скарга була залишена без розгляду.

Отже, відлік процесуального строку для оскарження спірних податкових повідомлень-рішень у судовому порядку має розпочинатися саме з дати звернення позивача до ДПС України із скаргою на це рішення, тобто з 24 липня 2021 року.

Відповідно шестимісячний строк спливає 24 січня 2022 року.

Позов до суду подано 28.03.2022р., тобто через вісім місяців після подання нею скарги до контролюючого органу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що адміністративний позов подано не у межах строку, визначеного законодавством для звернення до адміністративного суду, без поважних причин, оскільки таких позивач не навела у відповідь на ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2026р. та від 28.05.2026р. про подання доводів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, а саме запропоновано ОСОБА_1 подати до суду: письмові пояснення щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду; доводи щодо наявності підстав для поновлення строку звернення до суду; докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду; за наявності підстав - заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Відтак, позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не повністю встановив фактичні обставини справи та при ухваленні рішення допустив порушення норм процесуального права, помилково вирішивши по суті спір, позовні вимоги щодо яких, підлягали залишенню без розгляду внаслідок суттєвого пропуску строку звернення до суду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду з підстав, встановлених 240 цього Кодексу.

Приписи п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України визначають, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу, зміст яких зазначено вище.

Викладене у сукупності свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції із залишенням позовної заяви без розгляду.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку за наслідками розгляду даної справи.

Керуючись ст. 240, 242, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року - скасувати, а позовні ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.О. Осіпова

Суддя С.В. Златін

Суддя Є.Д. Кравченко