Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №175/14824/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5095/26 Справа № 175/14824/25 Головуючий у першій інстанції: Білоусова О. М. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Агєєва О.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Марченко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Білоусової О.М. від 20 січня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Краматорської міської ради, третя особа - державний нотаріус Другої краматорської державної нотаріальної контори Костюкова Наталія Сергіївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,–

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що він є рідним сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно. З метою отримання спадщини після смерті ОСОБА_2 позивач звернувся до державного нотаріуса Другої краматорської державної нотаріальної контори Костюкової Н.С. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 та отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки позивач пропустив строк на прийняття спадщини. Позивач зазначає, що після смерті матері фактично вступив у володіння спадковим майном; також прийняття спадщини вчасно унеможливило повномасштабне вторгнення військ рф на територію України, м.Краматорськ Донецької області перебуває під обстрілами. Тому позивач просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном на три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2026 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Краматорської міської ради, третя особа: державний нотаріус Другої краматорської державної нотаріальної контори Костюкова Наталія Сергіївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 6).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №1549 (а.с. 7).

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.04.2017 року, посвідченого державним нотаріуса Першої краматорської державної нотаріальної контори Уваровою Г.І., зареєстрованого в реєстрі за №1-1259, вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 , а саме житлового будинку з господарчими та побутовими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , в межах згідно з планом на земельній ділянці Краматорської міської ради, є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 12).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №147 (а.с. 14).

Відповідно до довідки №14406 від 22.04.2024 щодо реєстрації місця проживання на день смерті, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 , одна (а.с. 18).

Згідно довідки від 10.04.2024 №1426-5003224921 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_2 ; фактично проживає по АДРЕСА_1 (а.с. 20).

Постановою державного нотаріуса Другої краматорської державної нотаріальної контори Костюковою Н.С. від 29 квітня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що позивач своєчасно заяву про прийняття спадщини не подав, разом зі спадкодавцем на день смерті не проживав, тому спадщину не прийняв (а.с. 15).

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до вимог статей 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1статті 1270 ЦК України).

За положеннями статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом частин 1 та 3 статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі, закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17, провадження № 61-41480св18.

Судом встановлено, що позивач, який є спадкоємцем за законом, у встановлений законом строк не звертався до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що “фактично вступив у володіння спадковим майном”. Однак, такі твердження позивача не свідчать про прийняття спадщини у розумінні діючої на час відкриття спадщини ст.1268 ЦК України.

Крім того, встановлено, що відповідно до довідки №14406 від 22.04.2024 щодо реєстрації місця проживання на день смерті, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 , одна (а.с. 18).

Відповідно довідки від 10.04.2024 №1426-5003224921 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 зареєстрований у м. Луганську, а фактично проживає по АДРЕСА_1 (а.с. 20).

Суду не надано доказів, що позивач на час смерті матері проживав з нею за однією адресою; а довідка ВПО №1426-5003224921 видана більше, ніж через рік після смерті матері позивача.

Посилання апелянта на обставини, пов`язані з бойовими діями у місті Краматорську та у зв`язку з цим неможливість своєчасного звернення до нотаріуса не можуть бути підставою для задоволення позову.

Так, 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні запроваджено правовий режим воєнного стану.

Так, згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 (який був чинний на момент відкриття спадщини та протягом шестимісячного строку на звернення з заявою про прийняття спадщини), та Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376, Краматорська міська територіальна громада у період з березня по вересень 2023 року та у подальшому не відносилась до територій активних бойових дій.

Самий лише факт віднесення вказаного населеного пункту до території можливих бойових дій не свідчить про наявність поважних причин суттєвого пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, яка відкрилась у березні 2023 року.

Отже, враховуючи зміст позовної заяви, обгрунтування позову, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено існування об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для його звернення із заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини у березні 2023 року.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Ні в місцевому суді, ні в суді апеляційної інстанції позивачем не заявлене клопотання про надання доказів, про витребування доказів судом; у судові засідання позивач, який був повідомлений належним чином, не з”явився; викладене підтверджується матеріалами справи, протоколом судового засідання.

Виходячи з викладеного, враховуючи обгрунтування, підстави позову, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, встановивши, що ОСОБА_1 суттєво порушив шестимісячний строк звернення із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; приймаючи до уваги, що позивачем не доведено існування об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, зважаючи на відкриття спадщини у березні 2023 року, - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 17 серпня 2026 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді О.В. Агєєв

Л.П. Никифоряк