Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №636/8320/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/8320/25 Провадження 2/636/1841/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Андрєєвої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Іванов О.А. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, що стягуються на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 26 квітня 2017 року, з 1/4 але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку на 1/6 частину заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з відповідачкою ОСОБА_4 має спільну дитину – доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 26 квітня 2017 року у справі № 636/1210/17 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

15 червня 2017 року на підставі вказаного рішення суду відкрито виконавче провадження № 54133481.

Також позивач зазначив, що з відповідачкою ОСОБА_3 має спільну дитину – доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судовим наказом Чугуївського міського суду Харківської області від 16 травня 2024 року у справі № 636/3202/24 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

18 вересня 2024 року на підставі зазначеного судового наказу відкрито виконавче провадження № 76070995.

Позивач посилається на те, що після ухвалення рішення суду про стягнення аліментів на утримання першої дитини його сімейний та матеріальний стан істотно змінився, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 у нього народилася друга дитина, на утримання якої також стягуються аліменти.

Позивач також зазначив, що з 25 травня 2015 року по 31 липня 2025 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «АП «КОБАЛЬТ», а на даний час проходить військову службу у Збройних Силах України.

Внаслідок стягнення аліментів за двома виконавчими документами загальний розмір аліментів, за твердженням позивача, становить 1/2 частину його доходу, тобто по 1/4 частині доходу на кожну дитину.

Позивач просить зменшити розмір аліментів, які стягуються на утримання кожної з дітей, до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив на позов не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, а за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу матері або батька або у твердій грошовій сумі.

Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, зміна сімейного стану платника аліментів є самостійною підставою для вирішення питання про зміну визначеного раніше розміру аліментів.

Судом встановлено, що на момент ухвалення рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 26 квітня 2017 року у справі № 636/1210/17 у позивача був обов`язок зі сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивача народилася донька ОСОБА_6 , на утримання якої на підставі судового наказу Чугуївського міського суду Харківської області від 16 травня 2024 року у справі № 636/3202/24 з позивача також стягуються аліменти.

Отже, після визначення розміру аліментів на утримання ОСОБА_5 сімейний стан позивача змінився, оскільки у нього народилася ще одна дитина, на утримання якої також покладено обов`язок зі сплати аліментів.

Зазначена обставина підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_6 та судовим наказом від 16 травня 2024 року.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

На підставі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Суд враховує, що відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує матеріальний та сімейний стан платника аліментів, наявність у нього інших дітей, а також необхідність забезпечення належного матеріального утримання кожної дитини.

Судом встановлено, що позивач має на утриманні двох неповнолітніх дітей, щодо кожної з яких на підставі судових рішень з нього стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його доходу.

Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, за змістом ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Разом з тим, ст. 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Згідно з вимогами частини 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року).

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Отже, зменшення розміру аліментів можливе при настанні певних умов.

Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Утримання інших осіб впливає на матеріальне становище утримувача.

Суд вважає, що народження у позивача другої дитини після ухвалення рішення про стягнення аліментів на утримання першої дитини свідчить про істотну зміну його сімейного стану та є передбаченою ст. 192 СК України підставою для зміни розміру аліментів.

Таким чином, загальний розмір аліментів, що підлягає стягненню з позивача за двома виконавчими документами, становить 1/2 частину його доходу.

При цьому суд враховує, що обов`язок щодо утримання дітей є рівним, а встановлення однакового розміру аліментів на кожну дитину відповідає принципу рівності прав дітей.

Посилання позивача на те, що він перебуває на військовій службі та змушений придбавати військове спорядження за власні кошти, суд оцінює критично, оскільки належних та допустимих доказів понесення таких витрат до матеріалів справи не надано.

Разом із тим відсутність доказів зазначених витрат не спростовує встановленої судом зміни сімейного стану позивача у зв`язку з народженням другої дитини.

Суд також враховує, що позовні вимоги спрямовані не на звільнення позивача від обов`язку утримувати дітей, а лише на приведення розміру аліментів у відповідність до його зміненого сімейного стану.

Зменшення розміру аліментів до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину забезпечуватиме дотримання балансу між інтересами дітей та матеріальними можливостями платника аліментів.

При цьому встановлення мінімального гарантованого розміру аліментів у розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку відповідає вимогам ч. 2 ст. 182 СК України.

Суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22-ц, відповідно до яких зміна сімейного стану платника аліментів може бути самостійною підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та змінити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 26 квітня 2017 року у справі № 636/1210/17 ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та судового наказу Чугуївського міського суду Харківської області від 16 травня 2024 року у справі № 636/3202/24 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 76, 81-82, 141, 258-259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів – задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 26 квітня 2017 року у справі № 636/1210/17, з 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначений судовим наказом Чугуївського міського суду Харківської області від 16 травня 2024 року у справі № 636/3202/24, з 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Є.О. Бунін