Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №632/1598/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Суд: Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 17 серпня 2026 р.

Справа: №632/1598/26

Суддя: Босняк М. М.

Справа № 632/1598/26

провадження №3/632/441/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року м.Златопіль

Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Босняк М.М., розглянувши справу, яка надійшла з ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, який раніше до адмінвідповідальності не притягувалася,

за ст. 122-4 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №719921, складеного 15.07.2026 ОСОБА_1 15.07.2026 об 1100 годині керуючи транспортним засобом ГАЗ САЗ 2505-10, д.н. НОМЕР_1 , у с.Шульське Лозівського району Харківської області, поблизу вулиці Паркової, залишив місце ДТП, до якого був причетний. Своїми діями порушив п. 2.10.а розділу 2 ПДР України.

Такі дії кваліфіковані за ст.122-4 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 було роз`яснено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні правопорушення останній визнав в повному обсязі. Зазначив, що їхав по грунтовій дорозі, дорога ухабиста, ями та канави. З обох боків була гребля. Дорога досить вузька, особливо там, де повертає ліворуч. Майже на повороті вони зустрілися з автомобілем ВАЗ 21099-20, який їхав назустріч. Щоб роз`їхатися, він взяв якомога правіше, більше не міг – щоб не допустити перекидання автомобіля. Коли роз`їхалися, то поїхав далі. Під`їжджаючи до господарства, побачив, що до нього їде автомобіль. Водій вийшов та сказав, що той зачепив його автомобіль, є подряпина та викликав поліцію. Жодних зіткнень він не відчув, і на його автомобілі не було подряпин, але допускає, що на вузькій дорозі могли не розминутися і на вантажному автомобілі міг не відчути.

Потерпілий ОСОБА_2 дав аналогічні свідчення, зазначивши, що коли розминалися з автомобілем ГАЗ на вузькому повороті, то той зачепив ліве крило на його автомобілі ВАЗ 21099. Водій не зупинився та поїхав далі. Він повідомив поліцію та наздогнав водія. Підтвердив, що дорога була вузькою, їхали обидва автомобіля, розминалися як могли. На вантажівці водій міг і не відчути зіткнення.

Свідок ОСОБА_3 дав пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_1 , зазначивши, що їхав з ним в автомобілі. Коли розминалися на вузькому повороті з автомобілем ВАЗ 21099, то ОСОБА_1 взяв якомога правіше, щоб роз`їхатися, та поїхав далі. Жодних зіткнень він не відчув, але ж і дорога де дуже кидає, особливо вантажний автомобіль.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП,завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється за умови повного з`ясування усіх обставин вчинення нею адміністративного правопорушення та виявлення причин, що спричинили його вчинення.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст. 254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов`язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

На підтвердження винуватості суду до протоколу про адміністративне правопорушення надано: рапорт прийняття заяви про вчинене ДТП, письмові пояснення ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , які досліджені судом.

Окрім цього, судом допитані ОСОБА_1 , потрпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_3 , покази яких за своїм змістом узгоджуються між собою, а отже зазначені докази є належними, допустимими та достатніми, а також такими, що в повній мірі розкривають об`єктивну сторону вчиненого.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати обставини того, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до підпункту «а» п. 2.10 ПДР, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Ст. 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Так, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Виходячи із диспозиції даної статті слідує, що для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди.

Разом з тим, як вбачається з досліджених судом доказів – схеми місця ДТП, пояснень сторін у справі та свідка, водій ОСОБА_1 не був обізнаний про дорожньо-траснпортну пригоду за його участю доки йому не повідомив про це водій, який його наздогнав, і, з урахуванням дорожніх умов, які не оспорюються усіма допитаними судом особами, та того, що вантажний автомобіль міг і не відчути дотичного зіткнення, суд приймає таку позицію водія ОСОБА_1 до уваги не лише як спосіб захисту та уникнення відповідальності, а як факт.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, враховуючи зміст п. 2.10 ПДР, який встановлює вимогу до водія залишатись на місці пригоди, до якої він причетний, суд приходить до висновку про наявність підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Златопільський міськрайонний суд Харківської області.

Суддя:М. М. Босняк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua