Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №629/4532/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4532/26

Провадження № 2/629/1927/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.08.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Солодовник І.С.,

при секретарі – Чередниченко М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення кредитної заборгованості, в якій зазначає, що 21.12.2018 р. між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z62.22116.004688462, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 7809 грн., строком на 24 місяці, з процентною ставкою 15% річних.

Крім того, 21.12.2018 р. між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки № С-001-041303-18-980, відповідно до умов якої, максимальний ліміт кредитної лінії встановлено у розмірі 200000 грн., ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 5000 грн., ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48% річних.

На виконання умов вищевказаних договорів АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Однак, відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договорів, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

25.07.2023 р. між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу № 01.02-31/23, відповідно до якого ТОВ «Свеа Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, визначених в реєстрі боржників, в тому числі до відповідача за кредитними договорами № Z62.22116.004688462 від 21.12.2018 р. і № C-001-041303-18-980 від 21.12.2018 р.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Свеа Фінанс» за кредитним договором № Z62.22116.004688462 в розмірі 11688,65 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 4151,61 грн.; заборгованість за відсотками - 2020,33 грн.; заборгованість за іншими процентними платіжками - 5516,71 грн. та за кредитним договором № C-001-041303-18-980 в розмірі 12725,13 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 4974,80 грн.; заборгованість за відсотками - 7750,33 грн.

У зв`язку з викладеним, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Свеа Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором № Z62.22116.004688462 в розмірі 11688,65 грн; за кредитним № C-001-041303-18-980 в розмірі 12725,13 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в сумі 2662,40 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у позові однією із вимог просила розгляд справи здійснювати без участі представника ТОВ «Свеа Фінанс», у разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с. 6).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи (а.с. 67-69, 71, 72-74), відзиву на позов та заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подав, причини неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим, зі згоди представника позивача та на підставі ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки у судовому засіданні встановлено, що на підставі заяви- анкети та заяви № Z62.22116.004688462 про акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» на укладення договору про викростання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку АТ «Ідея Банк», 21.12.2018 р. між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z62.22116.004688462 та договір добровільного страхування життя № Z62.22116.004688462, які були підписані останнім власноручно (а.с. 7-11, 12-15, 16). Відповідно до умов договору, банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби у розмірі 7809 гривень, включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) (п. 1.1.), строком на 24 місяців (1.2.); процента ставка 15,0% річних (п. 1.4.) Також сторони погодили, що за обслуговування кредиту Банком, що включає в себе: надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центрі, шляхом направлення СМС-повідомлення щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо. Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та розмірах, визначених згідно з Графіком щомісячних платежів за кредитним договором (п. 1.10.).

Того ж дня, 21.12.2018 р. ОСОБА_1 власноручно підписав паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит, та ознайомився з Додатком до паспорта споживчого кредиту, Графіком щомісячних платежів за кредитним договором, в якому сторони обумовили тип кредиту, його суму, строк кредитування, процентну ставку, порядок повернення та інші суттєві умови. Також, в паспорті споживчого кредиту (п. 2) обумовлено про плату за обслуговування кредитної заборгованості – 2,10% щомісячно від початкової суми кредиту (а.с. 17-18, 19).

На підставі заяви № С-001-041303-18-980 про акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» на укладення договору про викростання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку АТ «Ідея Банк», 21.12.2018 р. між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду С-001-041303-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, яка була підписана останнім власноручно (а.с. 26, 27-28). Відповідно до умов якої, банком було відкрито відповідачу поточний рахунок НОМЕР_1 у валюті гривня, та надано кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії у розмірі 5000 грн. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000 грн. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48,00% річних (п.п. 2, 3.1, 3.2, 3.3)

Того ж дня, 21.12.2018 р. ОСОБА_1 власноручно підписав паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит, в якому сторони обумовили тип кредиту, його суму, строк кредитування, процентну ставку, порядок повернення та інші суттєві умови (а.с. 31-32).

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитних договорів.

Факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів відповідно до договору № Z62.22116.004688462 від 21.12.2018 р. підтверджується ордером-розпорядженням № 1, № 2 про видачу кредиту з урахуванням страхового платежу на суму 6790,43 грн та 1018,57 грн, разом 7809 грн (а.с. 20).

Також, із виписки за Договором № Z62.22116.004688462 від 21.12.2018 р. станом на 25.07.2023 р., складеної АТ «Ідея Банк», убачається, що 21.12.2018 р. ОСОБА_1 було видано кредит в сумі 7809 грн, та ним здійснювалися часткові проплати на погашення цього кредиту (а.с. 22-24).

Із виписки за угодою № С-001-041303-18-980 від 21.12.2018 р. станом на 25.07.2023 р., складеної АТ «Ідея Банк», убачається, що 21.12.2018 р. ОСОБА_1 було надано кредитні кошти та ним здійснювалися часткові проплати на погашення траншів по видачі кредитних коштів (а.с. 35-42).

Таким чином, кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, шляхом їх перерахування на рахунок відповідача.

Всупереч умов договорів, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим, виникла заборгованість.

Згідно з Довідкою-розрахунок заборгованість ОСОБА_1 за договором № Z62.22116.004688462 від 21.12.2018 р., станом на 25.07.2023 р., складеної АТ «Ідея Банк», становить 11688,65 грн., що складається з: 4151,61 грн суми заборгованості за кредитом; 2020,33 грн суми заборгованості за процентами; 5516,71 грн суми заборгованості за комісією (а.с. 22).

Згідно з Довідкою-розрахунок заборгованість ОСОБА_1 за угодою № С-001-041303-18-980 від 21.12.2018 р., станом на 25.07.2023 р., складеної АТ «Ідея Банк», становить 12725,13 грн., що складається з: 4974,80 грн суми заборгованості за кредитом; 7750,33 грн суми заборгованості за процентами (а.с. 35).

25.07.2023 р. між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» було укладено Договір факторингу № 01.02-31/23, відповідно до якого ТОВ «Росвен Інвест Україна» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором № Z62.22116.004688462 від 21.12.2018 р. та угодою № С-001-041303-18-980 від 21.12.2018 р. (а.с. 44-51).

Згідно з Реєстру боржників № 2 до договору факторингу № 01.02-31/23 від 25.07.2023 р. до ТОВ «Росвен Інвест Україна» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № Z62.22116.004688462 від 21.12.2018 р. на загальну суму 11688,65 грн та за угодою № С-001-041303-18-980 від 21.12.2018 р. на загальну суму 12725,13 грн (а.с. 24-25, 43-44).

Рішенням єдиного учасника ТОВ «Росвен Інвест Україна» від 25.03.2024 р. змінено назву товариства на ТОВ «Свеа Фінанс» (а.с. 52).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як зазначено в ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Право кредитодавця нараховувати, передбачені договором проценти за кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Отже, в судовому засіданні, на підставі наданих суду доказів, позивачем доведено факт укладення відповідачем ОСОБА_1 з АТ «Ідея Банк» кредитного договору № Z62.22116.004688462 від 21.12.2018 р. та угоди С-001-041303-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 21.12.2018 р., а також фактичного отримання позичальником кредитних коштів в обумовленій сторонами договорах сумі, строку та порядку.

Щодо нарахованої заборгованості, то її розмір та період нарахування відповідає умовам кредитних договорів.

Таким чином, заявлені вимоги щодо наявності заборгованості відповідача перед кредитором в частині нарахування заборгованості за договором № Z62.22116.004688462 від 21.12.2018 р. за тілом кредиту, відсотками у розмірі 6171,94 грн. доведені, з яких заборгованість за тілом кредиту у сумі 4151,61 грн, за відсотками – 2020,33 грн., також доведеною є заборгованість за угодою С-001-041303-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 21.12.2018 р. за тілом кредиту, відсотками у розмірі 12725,13 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту у сумі 4974,80 грн, за відсотками – 7750,33 грн.

Щодо вимог про стягнення заборгованості по комісії в розмірі 5516,71 грн. за кредитним договором № Z62.22116.004688462 від 21.12.2018 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.10 договору, за обслуговування кредиту Банком, що включає в себе: надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центрі, шляхом направлення СМС-повідомлення щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо. Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та розмірах, визначених згідно з Графіком щомісячних платежів за кредитним договором.

Пунктом 2 Паспорту споживчого кредиту передбачено сплату за обслуговування кредитної заборгованості – 2,10% щомісячно від початкової суми кредиту.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2023 року по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зокрема, в кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які кредитодавцем встановлена комісія, також позивачем, не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми комісії.

Щодо права позивача пред`являти свої вимоги до боржника за вищевказаними договорами, то суд керується такими положеннями Закону.

Згідно з ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника. Відносини у сфері факторингу регулюються Законом України «Про факторинг».

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15.

В судовому засіданні встановлено факт передання первісним кредитором АТ «Ідея Банк» права вимоги за грошовими зобов`язаннями відповідача позивачу ТОВ «Свеа Фінанс».

За ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки з матеріалів справи убачається, що боржник не в повному обсязі сплачував заборгованість за кредитними договорами первісному кредитору та взагалі не сплачував новому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь нового кредитора суму заборгованості за кредитним договором № Z62.22116.004688462 від 21.12.2018 р. у розмірі 6171,94 грн.; за угодою С-001-041303-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 21.12.2018 р. у розмірі 12725,13 грн, в іншій часині позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 2060,78 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 77, 81, 141, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження за адресою: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, номер рахунку в АТ «ОТП Банк» НОМЕР_3 , МФО 300528) заборгованість за кредитним договором № Z62.22116.004688462 від 21.12.2018 р. у розмірі 6171 (шість тисяч сто сімдесят одна) грн. 94 коп., та за угодою С-001-041303-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 21.12.2018 р. у розмірі 12725 (дванадцять тисяч сімсот двадцять п`ять) грн 13 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження за адресою: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, номер рахунку в АТ «ОТП Банк» НОМЕР_3 , МФО 300528), судовий збір у розмірі 2060 (дві тисячі шістдесят) грн. 78 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження за адресою: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: І.С. Солодовник