Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №629/4631/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4631/26

Провадження № 2/629/1975/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.08.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Солодовник І.С.,

при секретарі – Чередниченко М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення кредитної заборгованості, в якій зазначає, що 29.07.2024 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 4848180, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 3500 грн., на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Строк кредиту - 360 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,5% на день.

06.07.2024 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1614346, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 3900 грн. та зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Строк кредиту - 360 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту.

Товариства свої зобов`язання за кредитними договорами виконали в повному обсязі, а саме надали відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитними договорами шляхом перерахування коштів на карту № НОМЕР_1 . Однак, відповідач виконувала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договорів, не здійснивши передбачені договорами платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

26.06.2025 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу № 01.02-14/25, відповідно до якого ТОВ «Свеа Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, визначених в реєстрі боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором № 4848180 у загальному розмірі 17453,82 грн.

20.01.2025 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу № 01.02-01/25, відповідно до якого ТОВ «Свеа Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, визначених в реєстрі боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором № 1614346 у загальному розмірі 22703,60 грн.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Свеа Фінанс» за кредитним договором № 4848180 в розмірі 17453,82 грн., з яких: 3499,97 грн.- заборгованість за тілом кредиту; 12597,60 грн. - заборгованість за відсотками; 1356,25 грн. - пеня, штраф; за кредитним договором № 1614346 в розмірі 22703,60 грн., з яких: 3900 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11183 грн. - заборгованість за відсотками; 7620,60 грн. - пеня.

У зв`язку з викладеним, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Свеа Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором № 4848180 від 29.07.2024 р. у розмірі 17453,82 грн; за кредитним договором № 1614346 від 06.07.2024 р. у розмірі 22703,60 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в сумі 2662,40 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у позові однією із вимог просила розгляд справи здійснювати без участі представника ТОВ «Свеа Фінанс», у разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с. 7).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи (а.с. 65, 66-68, 70, 71-73), відзиву на позов та заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не подала, причини неявки суд не повідомила, у зв`язку з чим, зі згоди представника позивача та на підставі ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки у судовому засіданні встановлено, що 29.07.2024 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4848180 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який було підписано останньою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 32107 (а.с. 8-13).

Згідно з п.п. 1.2, 1.3., 1.4, 1.4.1. договору, на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 3500 гривень. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів). Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 .

Згідно з п.п. 6.3 договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) клієнтом своїх грошових зобов`язань за договором товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу товариства сплатити товариству штраф у розмірі 25% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання.

Також ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Додаток № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4848180 від 29.07.2024 р. – Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якої сума кредиту - 3500 грн, сума процентів за користування кредитом складе – 18900 грн, реальна річна процентна ставка складе – 9541,79 % річних, загальна вартість кредиту складе - 22400 грн (а.с. 13).

Того ж дня, 29.07.2024 р. ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту продукту, в якому сторони обумовили тип кредиту, його суму, строк кредитування, процентну ставку, порядок повернення та інші суттєві умови (а.с. 14-15).

06.07.2024 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1614346 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», який було підписано останньою електронним підписом одноразовим ідентифікатором P811 (а.с. 34-36).

Згідно з п.п. 1.1, 1,2, 1.3., 1.4, 1.5, 1.5.1. договору, на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 3900 гривень. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів). Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Згідно з п.п. 6.4.-6.4.2. договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 585 грн. на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання, та у розмірі 42,90 грн починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Також ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1614346 від 06.07.2024 р. – Графік платежів, відповідно до якого сума кредиту - 3900 грн, усього сума процентів за користування кредитом складе – 21060 грн, реальна річна процентна ставка складе – 9089,90 % річних, загальна вартість кредиту складе - 24960 грн (а.с. 36).

Того ж дня, 06.07.2024 р. ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором К464 паспорт споживчого кредиту продукту, в якому сторони обумовили тип кредиту, його суму, строк кредитування, процентну ставку, порядок повернення та інші суттєві умови (а.с. 37).

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитних договорів.

Як убачається з листів ТОВ «Пейтек» вих. № 20250627-109 від 27.06.2025 р., № 20250120-1007 від 20.01.2025 р., ТОВ «Лінеура Україна» 29.07.2024 р. та ТОВ «Селфі Кредит» 06.07.2024 р. на картковий рахунок НОМЕР_1 були перераховані грошові кошти у сумі 3500 грн та у сумі 3900 грн (а.с. 26, 46).

Таким чином, кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , реквізити якої надані споживачем при укладанні кредитних договорів.

Всупереч умов договорів, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим, виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 4848180 від 29.07.2024 р., наданим ТОВ «Лінеура Україна», ОСОБА_1 станом на 26.06.2025 р. має заборгованість в розмірі 17453,82 грн, з яких: 3499,97 грн – заборгованість за тілом кредиту; 12597,60 грн – заборгованість за відсотками; 1356,25 грн – штраф (а.с. 21-26).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1614346 від 06.07.2024 р., наданим ТОВ «Селфі Кредит», ОСОБА_1 станом на 20.01.2025 р. має заборгованість в розмірі 22703,60 грн, з яких: 3900 грн – заборгованість за тілом кредиту; 11183 грн – заборгованість за відсотками; 7620,60 грн – пеня (а.с. 43-46).

26.06.2025 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу № 01.02-14/25, відповідно до якого ТОВ «Свеа Фінанс» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, визначених в реєстрі боржників (а.с. 27-31).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу № 01.02-14/25т від 26.06.2025 р. - Реєстру боржників в електронному вигляді до Договору факторингу № 01.02-14/25т від 26.06.2025 р. ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4848180 в загальній сумі заборгованості 17453,82 грн (а.с. 32-33).

20.01.2025 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу № 01.02-01/25, відповідно до якого ТОВ «Свеа Фінанс» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, визначених в реєстрі боржників (а.с. 47-51).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу № 01.02-01/25 від 20.01.2025 р. - Реєстру боржників до Договору факторингу № 01.02-01/25 від 20.01.2025 р. ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1614346 в загальній сумі заборгованості 22703,60 грн (а.с. 51-52).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 р., електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Отже, вищезазначені договори про надання споживчого кредиту, укладено у відповідності до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронними договорами, та вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, в судовому засіданні, на підставі наданих суду доказів, позивачем доведено факт укладення відповідачем ОСОБА_1 з ТОВ «Лінеура Україна» договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4848180 від 29.07.2024 р, а також фактичного отримання позичальником кредитних коштів у сумі 3500 грн., та Договору № 1614346 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 06.07.2024 р., а також фактичного отримання позичальником кредитних коштів у сумі 3900 грн. Доказів того, що персональні дані відповідача (паспортні дані, РНОКПП тощо) були використані кредитором чи іншими особами для укладення кредитних договорів від його імені, відповідачем не надані. Також не спростовано, що банківська платіжна картка № НОМЕР_1 не належить ОСОБА_1 .

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До договору кредиту згідно з ст. 1054 ЦК України застосовуються загальні положення про договір позики.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Право кредитодавця нараховувати, передбачені договором проценти за кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Отже, в судовому засіданні, на підставі наданих суду доказів, позивачем доведено факт укладення кредитних договорів, а також фактичного отримання позичальником кредитних коштів в обумовленій сторонами договорах сумі, строку та порядку.

Щодо нарахованої заборгованості, то її розмір та період нарахування відповідає умовам кредитних договорів.

Разом з тим, розмір нарахованих відсотків не в повній мірі відповідає вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», з огляду на таке.

Пунктом 5 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (Закон № 3498-IX від 22.11.2023), статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Згідно з п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-IX від 22.11.2023 р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023 р.

Як встановлено судом, договір № 4848180 та договір № 1614346 між сторонами укладено 29.07.2024 р. та 06.07.2024 р., отже договори були укладені після набрання чинності Законом № 3498-IX від 22.11.2023 р., тому дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на кредитні договори укладені між сторонами, які є підставою даного позову.

Згідно з п. 17 Розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що за кредитним договором № 4848180 від 29.07.2024 р. в період з 29.07.2024. р. по 19.08.2024 р. розмір денної процентної ставки відповідав умовам договору та вищезазначеного законодавству, проте з 20.08.2024 р. по 26.06.2025 р. розмір відсотків згідно з вказаним законом не міг перевищувати 1%, проте позивач нараховував відсотки, виходячи з розміру процентної ставки 1,5%.

Отже, за період з 29.07.2024. р. по 19.08.2024 р. розмір відсотків нарахований позивачем в розмірі 1155 грн відповідає розміру визначеному договором.

Так, за підрахунками суду, розмір відсотків за період 20.08.2024 р. по 26.06.2025 р., виходячи з розміру денної процентної ставки 1% становить 10955 грн (35 грн (розмір відсотків в день) х 313 (днів в періоді).

Таким чином, за підрахунками суду загальний розмір відсотків за період з 29.07.2024 р. по 26.06.2025 р. становить 12110 грн.

Також, суд дійшов висновку, що за кредитним договором № 1614346 від 06.07.2024 р. в період з 06.07.2024. р. по 19.08.2024 р. розмір денної процентної ставки відповідав умовам договору та вищезазначеного законодавству, проте з 20.08.2024 р. по 20.01.2025 р. розмір відсотків згідно з вказаним законом не міг перевищувати 1%, проте позивач нараховував відсотки, виходячи з розміру процентної ставки 1,5%.

Отже, за період з 06.07.2024. р. по 19.08.2024 р. розмір відсотків нарахований позивачем в розмірі 2632,50 грн відповідає розміру визначеному договором.

Так, за підрахунками суду, розмір відсотків за період 20.08.2024 р. по 20.01.2025 р., виходячи з розміру денної процентної ставки 1% становить 6006 грн (39 грн (розмір відсотків в день) х 154 (днів в періоді).

Таким чином, за підрахунками суду загальний розмір відсотків за період з 06.07.2024 р. по 20.01.2025 р. становить 8638,50 грн.

Отже, приймаючи до уваги те, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за кредитним договором № 4848180 від 29.07.2024 р. в сумі 12597,60 грн, та за кредитним договором № 1614346 від 06.07.2024 р., які були нараховані первісним кредитором без урахування обмежень встановлених ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти в розмірі за підрахунками суду в сумі 12110 грн за кредитним договором № 4848180 від 29.07.2024 р., та у сумі 8638,50 грн за кредитним договором № 1614346 від 06.07.2024 р., тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо правомірності нарахування боржнику заборгованості за пенею (штрафом) в розмірі 1356,25 грн. та у розмірі 7620,60 грн. суд виходить з таких положень Закону.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Кредитним договором № 4848180 від 29.07.2024 р. - п.п. 6.3 договору, передбачено, у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) клієнтом своїх грошових зобов`язань за договором товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу товариства сплатити товариству штраф у розмірі 25% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання.

Кредитним договором № 1614346 від 06.07.2024 р. – п.п. 6.4.-6.4.2. договору, передбачено, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 585 грн. на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання, та у розмірі 42,90 грн починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Кредитором, у зв`язку з порушенням умов виконання кредитного договору щодо повернення кредиту в обумовлені строки було нараховано штраф.

Разом з тим, відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так, з 24.02.2022 по теперішній час у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022» за № 2102-ІХ від 24.02.2022 р. та Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні діє воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє на теперішній час.

За таких обставин, позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу) за прострочення виконання кредитного зобов`язання. Нарахована неустойка (штраф) у розмірі 1356,25 грн. та у розмірі 7620,60 грн. підлягає списанню кредитодавцем.

Тому заявлена до стягнення сума заборгованості за неустойкою (штрафом) не підлягає стягненню з боржника.

Щодо права позивача пред`являти свої вимоги до боржника за вищевказаними договорами, то суд керується такими положеннями Закону.

Згідно з ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника. Відносини у сфері факторингу регулюються Законом України «Про факторинг».

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15.

В судовому засіданні встановлено факт передання первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна», ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги за грошовими зобов`язаннями відповідача позивачу ТОВ «Свеа Фінанс».

За ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки з матеріалів справи убачається, що боржник не в повному обсязі сплачував заборгованість за кредитним договором первісному кредитору та взагалі не сплачував новому кредитору, унаслідок чого в останньої утворилася заборгованість, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь нового кредитора суму заборгованості за договором № 4848180 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 29.07.2024 р. в сумі 15609,97 грн; за договором № 1614346 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 06.07.2024 р. в сумі 12538,50 грн, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1866,22 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 77, 81, 141, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження за адресою: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, номер рахунку в АТ «ОТП Банк» НОМЕР_4 , МФО 300528) заборгованість за договором № 4848180 від 29.07.2024 року в розмірі 15609 (п`ятнадцять тисяч шістсот дев`ять) грн 97 коп., та за договором № 1614346 від 06.07.2024 року в розмірі 12538 (дванадцять тисяч п`ятсот тридцять вісім) грн. 50 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження за адресою: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, номер рахунку в АТ «ОТП Банк» НОМЕР_4 , МФО 300528), судовий збір у розмірі 1866 (одна тисяча вісімсот шістдесят шість) грн. 22 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження за адресою: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: І.С. Солодовник