Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №320/13561/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/13561/26 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Компанієць І.Д., Кузьмишиної О.М., секретар судового засідання Заліська Є.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 р. про повернення зустрічної позовної заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

30.03.2026 у порядку ст.283 КАС України Головне управління ДПС у Донецькій області звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 69 565,33 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що через наявність у відповідача боргу є підстави для подачі цього позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами ст. 283 КАС України.

01.04.2026 до суду від відповідача надійшов зустрічний позов, в якому просить суд визнати бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо не списання безнадійного податкового боргу йому як фізичній особі підприємцю в сумі 69 565,33 грн. протиправною та зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області здійснити списання безнадійного податкового боргу йому як фізичній особі підприємцю в сумі 69 565,33 грн, який виник 19.08.2014.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 зустрічний позов повернуто.

Приймаючи таку ухвалу суд першої інстанції зробив висновок, що при розгляді такого спору зустрічний позов не приймається, оскільки норма, яка регулює розгляд такого спору, цього не передбачає.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що прийнято з порушенням норм процесуального права, та прийняти рішення, яким справу повернути до суду першої інстанції та зобов`язати прийняти зустрічний позов.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що апелянт по іншому трактує норму закону, на яку послався суд першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2025 було відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції, та після її надходження, ухвалою від 11.06.2026 призначено до слухання у відкрите судове засідання.

З поважних причин слухання справи продовжувалось.

Розгляд справи відбувся у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Також у судовому засідання розглядалась апеляційна скарга відповідача на судове рішення у цій справі щодо суті спору.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу.

Апелянт подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга на ухвалу суду не підлягає задоволенню з огляду на таке.

ЄВРОПЕЙСЬКУ КОНВЕНЦІЮ З ПРАВ ЛЮДИНИ ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17.07.97.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Частиною першою статті 55 Конституції України гарантується кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 цієї ж статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Відповідно ч. 1 ст. 283 КАС України, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до ч. 7 ст. 283 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

Статтею 269 КАС України передбачено особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ, відповідно до якої у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Зустрічний позов як самостійний вид процесуального звернення у зазначеному переліку не передбачений, а тому його подання у межах цієї категорії справ суперечить особливостям адміністративного судочинства, встановленим для розгляду таких спорів.

Отже, відсутність у нормі закону, а саме у ст. 269 КАС України такого виду розгляду заяви, як зустрічний позов, унеможливлює його розгляд судом у межах цього провадження, а саме щодо стягнення податкового боргу.

Тобто, ця норм не передбачає право суду приймати по такій категорії справ зустрічний позов.

Отже, висновок суду першої інстанції про повернення зустрічного позову є правильним.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що КАС України не передбачено можливості подання зустрічного позову при розгляді заяви за зверненням податкового органу в порядку ст. 283 КАС України, та поданий з порушенням встановленого процесуального порядку, така заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Тобто, відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції про повернення зустрічного позову.

Доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не ґрунтуються на нормі закону.

Проте, слід наголосити, що ОСОБА_1 не позбавляється права звернутися до суду із самостійним позовом про оскарження дій податкового органу з приводу не правильного обрахування податкового боргу чи бездіяльності.

Такий позов подається у загальному порядку, і прийняття такого позову до провадження може бути підставою для зупинення провадження у цій справі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно надано оцінку у справі, і апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Повний текст виготовлено 17.08.2026.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 382, 383 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 р. про повернення зустрічної позовної заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у справі - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 р. про повернення зустрічної позовної заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

І.Д. Компанієць

О.М. Кузьмишина