Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №953/4570/26 — Київський районний суд м. Харкова

Суд: Київський районний суд м. Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 17 серпня 2026 р.

Справа: №953/4570/26

Суддя: Власова Ю. Ю.

Справа № 953/4570/26

Провадження № 2/953/3175/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Власової Ю.Ю.

секретар судового засідання - Панченко Л.В.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

представник відповідача - адвокат Лиска Павло Олександрович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та доводів сторін.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 , зареєстрований 03.06.2000 у м. Харків, міським відділом реєстрації актів громадського стану, актовий запис за № 500.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що протягом останніх років стосунки з чоловіком розладилися, зникло взаєморозуміння і взаємодопомога. Останнім часом відповідач не піклується про створення нормальних сімейних стосунків, постійно виявляє до неї неповагу, вчиняє сварки. Все це призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. За її глибоким переконанням подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. У подальшому вона не бажає продовжувати подружні відносини з відповідачем і бажає розірвати шлюб. Після розірвання шлюбу неповнолітня дитина буде проживати з нею.

У відзиві на позов відповідач вказує, що позивачем не надано жодного доказу, що підтверджував би зазначене обґрунтування. Викладене є суто оціночним судженням позивача або ж автора позовної заяви (адвоката, наприклад), який міг неправильно викласти суть обґрунтування позовної заяви. Відповідач стверджує, що за суттєвий проміжок подружнього життя звісно виникали суперечки, які вирішувались перемовинами, не вдаючись до крайніх заходів, як то подача позову про розірвання шлюбу. Сторони проживають за однією адресою, був наявний складний період у житті. На даний час забезпечення сім`ї здійснюють сторони разом. За останні 4 роки ситуація також ускладнилась воєнними діями, проживанням поруч з місцями частих ворожих атак з повітря, що негативно впливає на нервову систему будь-якої людини. Те, що після розірвання шлюбу неповнолітня дитина буде проживати з позивачем не погоджувалось між сторонами, не може бути встановлено та вирішено в даному спорі про розірвання шлюбу. Проти проживання неповнолітньої дитини з позивачкем відповідач заперечує, оскільки це не відповідатиме інтересам сім`ї. Відповідач має захворювання, про які також відомо позивачу, тому має потребу в підтримці, не має жодного бажання втрачати сім`ю. Оцінює всі негаразди як тимчасові, які можна подолати та рухатись далі як єдина ціла сім`я. Тому відповідач не визнає заявлені позовні вимоги та їх обґрунтування в повному обсязі, не бажаючи розривати шлюб.

Рух справи.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 20.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 14.05.2026 сторонам у справі надано строк для примирення три місяці.

Участь у справі сторін.

У судове засідання позивач, належним чином повідомлена про дату, час і місце його проведення, не з`явилася, просила розглядати справу за її відсутністю.

У судове засідання відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце його проведення, не з`явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи та надання сторонам строк на примирення на 6 місяців.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Матеріали справи свідчать, що 03.06.2000 у м. Харків, міським відділом реєстрації актів громадського стану, зареєстровано шлюб між сторонами у справі, про що зроблено відповідний актовий запис № 500 (свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1 ).

Від шлюбу подружжя має доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 ).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з частиною першою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, у тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (стаття 111 СК України).

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як установлено судовим розглядом, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, і відмова у задоволенні її позову про розірвання шлюбу слід розцінювати, як примушування до шлюбу проти її волі, що є недопустимим.

Наведене вище узгоджується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 25.03.2026 у справі № 444/4951/24 (провадження № 61-15767св25).

Крім того, суд приймає до уваги, що постановою Київського районного суду м. Харкові від 08.04.2026 у справі № 953/4214/26, яка набрала законної сили, відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, тобто у вчиненні домашнього насильства відносно позивача ОСОБА_1 та неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і не вбачає підстав для надання сторонам строк для примирення шість місяців.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та, як наслідок, їх задоволення у повному обсязі.

Судові витрати.

За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

За частиною першою вищевказаної статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір, з відповідача стягується судовий збір на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 142, 259, 263-265 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 03.06.2000 у м. Харків, міським відділом реєстрації актів громадського стану, актовий запис за № 500, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

відповідач – ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .

Суддя Ю.Ю. Власова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua