Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №638/19764/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 17 серпня 2026 р.

Справа: №638/19764/26

Суддя: Яковлева В. М.

Справа № 638/19764/26

Провадження № 3/638/3900/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі судді Яковлевої В.М., розглянувши справу, яка надійшла від Військової служби правопорядку, про військове адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, оператора безпілотних літальних апаратів з-го відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів 2-го батальйону військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,

встановив:

17 серпня 2026 року до Шевченківського районного суду міста Харкова від Військової служби правопорядку надійшли матеріали про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Судом встановлено, що солдат ОСОБА_1 був направлений до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) для проходження спеціалізованої підготовки та сертифікації за загальним курсом «Зовнішній пілот» розвідувально-ударного БпАК мультироторного типу «Mavik» у період з 20 липня 2026 року по 03 серпня 2026 року. Відповідно до доповідної записки стало відомо, що 29 липня 2026 року до розташування роти безпілотних авіаційних комплексів самовільно повернувся із СЗЧ в РВЗ оператор безпілотних літальних апаратів з-го відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів 2-го батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 , який самовільно залишив підрозділ 28 липня 2026 року. Із зазначеного слідує, що ОСОБА_1 з 28 липня 2026 року по 29 липня 2026 року був відсутній у розташуванні частини та проводив час на власний розсуд, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, вину визнав.

В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Положеннями статті 277 КУпАП встановлено строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 172-11 КУпАП, протягом доби.

За таких обставин, враховуючи встановлений законодавством строк розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення статті 268 КУпАП, відповідно до якої, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 172-11 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши адміністративний матеріал, дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді та підтверджується наступними доказами:

- протоколом про військове адміністративне правопорушення серія ДНХІ № 507 від 04 серпня 2026 року;

- Доповідною запискою командира роти безпілотних авіаційних комплексів 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 від 28 липня 2026 року;

- Доповідною запискою командира роти безпілотних авіаційних комплексів 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 від 29 липня 2026 року.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за частиною третьою статті 172 - 11 КУпАП, як самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до частини другої статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 34 КУпАП, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на солдата ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-11 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції статті, у виді мінімального штрафу.

Таке стягнення буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування, у зв`язку з чим, підстав для накладення інших, більш суворих, видів стягнень суд не вбачає.

Врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає достатнім та необхідним для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої частиною третьою статті 172-11 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500.00 грн.

За правилами статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Водночас, відповідно до пункту 12 частини першої статті п`ятої Закону України «Про судовий збір», військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 172-20, 245, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП України, суд

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500,00 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Відповідно до положень статей 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 17000 гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

З текстом постанови можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя В.М. Яковлева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua