Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №932/11631/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 932/11631/25

Суддя І Інстанції – Ярощук О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Кальника В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 17 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: поліцейський 1 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Поздняков Максим Миколайович про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст. 122 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому, просив:

- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 122 КУпАП на підставі п.4 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 17 квітня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його до апеляційного суду, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд фактично нівелював дію інституту крайньої необхідності (ст. 18 КУпАП), зазначивши що «збройна агресія не може бути виправленням порушень ПДР», чим фактично надав перевагу формальному дотриманню швидкісного режиму над конституційним правом на життя (ст. 3 Конституції України).

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що постановою серії ЕНА №5603754 від 30.08.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 грн.

Відповідно до змісту постанови від 30.08.2025 позивач здійснював керування транспортним засобом BMW 730D із номерним знаком НОМЕР_1 у м. Дніпрі, по проспекту Олександра Поля, поблизу буд. 93, зі швидкістю 101, що на 51 км. перевищує допустиму норму, що зафіксовано на прилад вимірювання швидкості TruCam № 008358, чим порушив п. п. 12.4 ПДР України. За такі дії передбачена відповідальність за ст. 122 ч. 4 КУпАП.

Не погоджуючись із вищезазначеною постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного.

Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань зокрема регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно з ч. 4 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За правилами ст.222 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, віднесено до компетенції органів Національної поліції, від імені яких діють працівники, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Приписи частини 3 ст. 283 КУпАП встановлюють, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.

В спірному випадку, на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення та факту перевищення позивачем встановлених обмежень швидкості руху, відповідач посилається на те, що швидкість руху транспортного засобу марки BMW 730D д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням позивача, вимірювалась працівником поліції лазерним вимірювачем швидкості TruCam №ТС008358.

Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/32376 від 12 листопада 2024 року (чинне до 12 листопада 2025 року) лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam II LTI 20/20 №ТС008358 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Діапазон вимірювань швидкості - від 2 км/год. до 320 км/год. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах+2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год,+1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.

Можливість використання приладу TruCam II LTI 20/20 у ручному режимі передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання).

За технічними характеристиками лазерний вимірювач швидкості TruCам відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі (без участі оператора).

Як передбачено ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

За приписами ч.1 ст.40 цього Закону №580-VIII, поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:

1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;

2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;

3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;

4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння;

5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Отже, виміри, які здійснені патрульним поліцейським сертифікованим лазерним вимірювачем TruCАМ, вважаються достовірними до тих пір, поки вони не будуть спростовані доказами у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.

В спірному випадку будь-яких належних і допустимих доказів, які б спростовували правильність здійснених технічним засобом TruCАМ №ТС008358 вимірювань швидкості руху автомобіля під керування позивача, до суду не надано.

Разом з тим, позивач вказує на те, що був змушений тимчасово відступити від встановленого швидкісного режиму з метою якнайшвидшого супроводу та забезпечення безпеки родини, яка в цей момент рухалася в іншому транспортному засобі попереду. Зазначає, що рух о 06:00 відбувався безпосередньо після масованої нічної атаки та в умовах очікування можливого повторного удару.

З приводу таких доводів позивача суд апеляційної інстанції зазначає, що статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відтак після оголошення повітряної тривоги громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій, зокрема, припинити роботу та негайно прямувати до найближчої захисної споруди (сховища, підвального приміщення, паркінгу тощо).

В той же час чинне законодавство не містить норм, які б звільняли від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху під час оголошення сигналу «повітряна тривога». Натомість, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог Правил дорожнього руху, зокрема, швидкісного режиму в населених пунктах, запровадженого ПДР.

Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Позивачем не доведено у встановленому порядку, що в такій ситуації позивач змушений був порушити Правила дорожнього руху (перевищити дозволену швидкість), щоб дістатися укриття. За встановлених у справі обставин суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для визнання його дій такими, що вчинені у стані крайньої необхідності.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова серії ЕНА №5603754 від 30.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 1700 грн є правомірною та винесеною у межах повноважень, передбачених законодавством, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції, в рішенні суду першої інстанції правильно дана правова оцінка обставин по справі, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321,322 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 17 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

В повному обсязі постанову складено 18 серпня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Кальник