Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №160/6559/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/6559/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Білак С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року в адміністративній справі №160/6559/26 (головуючий суддя першої інстанції - Ніколайчук С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 17.03.2026 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії № 045750027271 від 11.02.2026 року.

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати до його страхового стажу періоди роботи:

- з 29.08.1984 року по 12.05.1989 року водієм 3 класу в Автопідприємстві громхарчування (згідно печатки в трудовій книжці – Автотранспортне підприємство Управління громадського харчування Дніпропетровського облвиконкому),

- з 15.05.1989 року по 17.08.1989 року водієм в кооперативі «Творчість» (згідно печатки в трудовій книжці - Кооператив «Творчість» Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів),

- з 01.08.1990 року по 03.01.1992 року водієм у ВК «Амуравтотранс» (згідно печатки в трудовій книжці - Виробничий кооператив «Амуравтотранс» Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів),

- з 15.09.1992 року по 31.08.1993 року водієм в Асоціації «Славутич» (згідно печатки в трудовій книжці – Регіональна міжгалузева комерційно-акціонерна Асоціація «Славутич»),

- з 19.09.1994 року по 31.07.1995 року водієм 2 класу в Орендному підприємстві «Сантехнік» (згідно печатки в трудовій книжці – Дніпропетровське орендне підприємство «САНТЕХНІК» ДП «Украгропромбуд» Корпорації «Украгропромбуд»).

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області повторно розглянути подану 04.02.2026 року заяву про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що за доданими до заяви документами до страхового стажу позивача не зараховано: період роботи з 29.08.1984 року по 12.05.1989 року, оскільки наявне необумовлене виправлення дати наказу про прийняття; період роботи з 15.05.1989 року по 17.08.1989 року, оскільки відсутня дата та номер наказу про звільнення; період роботи з 01.08.1990 року по 03.01.1992 року, оскільки наявне необумовлене виправлення номеру наказу про звільнення; період роботи з 15.09.1992 року по 31.08.1993 року, оскільки записи про звільнення не засвідчено підписом відповідальної особи; період роботи з 19.09.1994 року по 31.07.1995 року, оскільки некоректно внесено дату наказу про звільнення; період роботи з 01.08.1988 року по 02.04.1990 року, оскільки записи про звільнення не засвідчено підписом відповідальної особи. Отже, відповідачем прийнято рішення № 045750027271 від 11.02.2026 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону за відсутності необхідного страхового стажу 31 рік. Відтак, позовна заява є безпідставною та такою, що не підлягає до задоволенню.

Позивач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_1 .

04.02.2026 року позивач за місцем проживання звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області №045750027271 від 11.02.2026 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Підставою для відмови в оскаржуваному рішенні вказано, що до страхового стажу не зараховано:

- період роботи з 29.08.1984 року по 12.05.1989 року, оскільки наявне необумовлене виправлення дати наказу про прийняття

- період роботи з 15.05.1989 року по 17.08.1989 року, оскільки відсутня дата та номер наказу про звільнення

- період роботи з 01.08.1990 року по 03.01.1992 року, оскільки наявне необумовлене виправлення номеру наказу про звільнення

- період роботи з 15.09.1992 року по 31.08.1993 року, оскільки записи про звільнення не засвідчено підписом відповідальної особи

-період роботи з 19.09.1994 року по 31.07.1995 року, оскільки некоректно внесено дату наказу про звільнення

- період роботи з 01.08.1988 року по 02.04.1990 року, оскільки записи про звільнення не засвідчено підписом відповідальної особи.

Вважаючи відмову відповідача у призначенні пенсії за віком, позивач оскаржив таке рішення до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон №1058).

Відповідно до пункту 2 статті 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058 визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 62 Закону №№1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі по тексту - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Надання інших додаткових документів, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або у ній містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Досліджуючи копію трудової книжки позивача суд відмічає, що відповідно до відомостей копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 17.09.1981 року, позивач працював на різних посадах, зокрема:

- з 29.08.1984 року по 12.05.1989 року водієм 3 класу в Автопідприємстві громхарчування (згідно із печаткою в трудовій книжці – Автотранспортне підприємство Управління громадського харчування Дніпропетровського облвиконкому), Наказ про прийняття на роботу №67к від 28.08.1984 р., Наказ про звільнення №12 п від 29.05.1989 р.;

- з 15.05.1989 рок по 17.08.1989 року водієм в кооперативі «Творчість» (згідно печатки в трудовій книжці – Кооператив «Творчість» Виконавчого комітету АмурНижньодніпровської районної ради народних депутатів), Наказ про прийняття на роботу №10 від 15.05.1989 року, звільнений 17.08.1989 року за переведенням на посаду водія в Виробничий кооператив «Автомобіліст»;

- з 06.09.1989 року по 31.07.1990 року водієм у Виробничому кооперативі «Автомобіліст» (згідно печатки в трудовій книжці – Виробничий кооператив «Автомобіліст» Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів), Наказ про прийняття на роботу за переведенням №11/6 від 20.09.1989 року, звільнений з 31.07.1990 року за переведенням на посаду водія в Виробничий кооператив «Амуравтотранс» (Наказ №6 від 27.07.1990 року),

- з 01.08.1990 року по 03.01.1992 року водієм у ВК «Амуравтотранс» (згідно печатки в трудовій книжці Виробничий кооператив «Амуравтотранс» Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів), Наказ про прийняття на роботу за переведенням №2 від 29.07.1990 року, Наказ про звільнення №1 від 03.01.1992 року,

- з 19.09.1994 року по 31.07.1995 року водієм 2 класу в Орендному підприємстві «Сантехнік» (згідно печатки в трудовій книжці – Дніпропетровське орендне підприємство «САНТЕХНІК» Державного підприємства «Украгропромбуд» Корпорації «Украгропромбуд»), наказ про прийняття на роботу №51к від 22.09.1994 року, наказ про звільнення №17к від 31.07.1995 року.

Відповідач приймаючи оскаржуване рішення не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №754/14898/15-а.

Згідно із п.1 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 року №310 (далі Основні положення), трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Пункт 2 Основних положень регламентує, що трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.

Згідно із абз.2 п. 2 Основних положень трудові книжки колгоспників раніше встановленого взірця обміну на нові не підлягають.

Всі записи в трудовій книжці підтверджуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі з підписом керівника колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печатки (п.6 Основних положень).

Обов`язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця (п.13 Основних положень).

За таких підстав, виникнення розбіжностей між трудовою книжною, архівними довідками та паспортними даними не може бути підставою для відмови в зарахуванні даного періоду до стажу роботи позивачки.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 06.02.2018 року по справі №677/277/17, від 26.06.2019 року у справі №607/4243/17.

Крім того, право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року в адміністративній справі № 160/6559/26 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року в адміністративній справі № 160/6559/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.В. Білак