Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №160/36634/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/36634/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року в адміністративній справі №160/36634/25 (головуючий суддя першої інстанції - Олійник В. М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 25.12.2025 року звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, ГУ ПФУ в Хмельницькій області , в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за віком від 05.11.2025 №045550031071;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.09.1978 року по 16.07.1981 року згідно дублікату диплому від 30.01.1986 року №144923;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити з 29 жовтня 2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням періоду навчання з 01.09.1978 року по 16.07.1981 року згідно дублікату диплому від 30.01.1986 року № НОМЕР_1 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №045550031071 від 05.11.2025 року щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, який дає право на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період навчання з 01.09.1978 року по 16.07.1981 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.10.2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованого до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1978 року по 16.07.1981 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - ГУ ПФУ в Хмельницькій області подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що згідно поданих документів страховий стаж позивача складає 20 років 10 днів 23 дні (за необхідних 22), що недостатньо для призначення пенсії за віком.Жодних інших документів, підтверджуючих спірні періоди роботи, передбачені Порядком №637, позивачем при зверненні за призначенням пенсії не надано. Скаржник вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правомірно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком.

Позивач відзив на скаргу не подала, що не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_2 згідно дубліката диплому від 30.01.1986 року №144923 в період з 01.09.1978 року по 16.07.1981 року навчалася в «Новоусманском СПТУ-38 Воронежской области», що також підтверджується довідкою від 16.10.2025 №597, виданою «Новоусманским многопрофильным техникумом» Воронежской области.

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 21.01.1983 року дівоче прізвище « ОСОБА_3 » змінено на прізвище чоловіка « ОСОБА_4 », актовий запис №47.

29.10.2025 року позивач звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою та відповідними документами на призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №045550031071 від 05.11.2025 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 22 роки.

Додатково повідомлено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1978 року по 16.07.1981 року згідно дубліката диплому від 30.01.1986 №144923, оскільки документ завірений нечитабельною печаткою, а довідку від 16.10.2025 №597, видану «Новоусманским многопрофильным техникумом» Воронежской области, неможливо прийняти до уваги, оскільки прізвище особи « ОСОБА_4 » (російською мовою) не відповідає паспортним даним заявниці « ОСОБА_5 » (російською мовою), крім того документ не легалізовано (не містить апостилю)

Для зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1978 року по 16.07.1981 року згідно довідки від 16.10.2025 року №597 необхідно легалізувати документ та встановити приналежність даних, зазначених в документі заявниці

Періоди роботи з 01.03.2003 року враховано згідно даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 14.07.2027 року.

Вважаючи протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії за віком позивач оскаржила таку відмову до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року (далі по тексту - Закон №1788) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон №1058).

Частиною першою статті 8 Закону 1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до статті 26 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 56 Закону №1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч.1 ст.24 Закону №1058).

Основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка (ст.62 Закону №1788-XII).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку №22-1, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року (далі по тексту - Порядок №22-1), заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.

Пунктом 1.8 розділу І Порядку №22-1 визначено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі по тексту - Порядок №637).

Згідно із пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Разом з тим, пунктом 3 Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З урахуванням наведених вище норм законодавства, апеляційний суд вказує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку відсутності трудової книжки або відсутності в ній записів.

За позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 25.04.2019 року у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 року у справі №638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження органами пенсійного фонду в реалізації особою конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії.

Судом встановлено, що згідно дубліката диплому від 30.01.1986 року №144923 ОСОБА_2 в період з 01.09.1978 року по 16.07.1981 року навчалася в «Новоусманском СПТУ-38 Воронежской области», що також підтверджується довідкою від 16.10.2025 №597, виданою «Новоусманским многопрофильным техникумом» Воронежской области.

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 21.01.1983 року дівоче прізвище « ОСОБА_3 » змінено на прізвище чоловіка « ОСОБА_4 », актовий запис №47.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Судом встановлено, що позивач має підтверджений страховий стаж.

З урахуванням викладеного, відповідачем - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при розгляді заяви про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» протиправно не зараховано спірний період навчання позивача з 01.09.1978 року по 16.07.1981 року.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №045550031071 від 05.11.2025 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і, як наслідок, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу, який дає право на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання з 01.09.1978 року по 16.07.1981 року.

Слід звернути увагу, що факт навчання позивача підтверджується дипломом, довідкою навчального закладу, документами про зміну прізвища та іншими матеріалами справи, що виключає будь-які обґрунтовані сумніви щодо реальності зазначеного періоду.

Відтак, відсутність апостиля на довідці не може розглядатися як самостійна підстава для неврахування періоду навчання, оскільки цей період підтверджується належними та достатніми доказами у їх сукупності.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву від 29.10.2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованого до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1978 року по 16.07.1981 року.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому апеляційним судом рішення суду в цій частині не переглядається.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року в адміністративній справі №160/36634/25 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року в адміністративній справі №160/36634/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко