Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №160/33255/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/33255/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Кальника В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Камянська теплопостачальна компанія» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 в адміністративній справі №160/33255/25 за позовом Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Камянська теплопостачальна компанія» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 у задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.09.2025 року №0504240414 відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте за результатами камеральної перевірки, оформленої актом від 20.08.2025 року №47131/04-36-04-14-06/32130551. При цьому у податковому повідомленні-рішенні від 08.09.2025 року №0504240414 зазначено, що періодом фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення, є березень 2021 року. Водночас в акті камеральної перевірки від 20.08.2025 року №47131/04-36-04-14-06/32130551 такий період безпосередньо не зазначений, що не узгоджується із відомостями, наведеними в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні. Позивач також зазначає, що з акта перевірки та розрахунку штрафних санкцій, доданого до податкового повідомлення-рішення, вбачається, що підставою для застосування штрафних санкцій стала несвоєчасна сплата самостійно задекларованого податкового зобов`язання з податку на додану вартість, граничний строк сплати якого припадав на 30.04.2021 року. На переконання апелянта, контролюючий орган мав право провести відповідну камеральну перевірку та застосувати штрафні санкції лише в межах строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на правомірність проведеної камеральної перевірки та прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія», результати якої оформлено актом від 20.08.2025 року №47131/04-36-04-14-06/32130551.

За результатами вказаної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем строків сплати самостійно задекларованого податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

На підставі зазначеного акта перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 08.09.2025 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0504240414, яким до позивача застосовано штрафні санкції.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що при проведенні камеральної перевірки та прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом не дотримано передбачених Податковим кодексом України строків здійснення податкового контролю.

Так, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Згідно з підпунктами 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно відповідно до цього Кодексу та інших законів України, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, а також даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та інших інформаційних систем.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Згідно з пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка з питань, визначених абзацами другим - тринадцятим підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу, проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом.

Як встановлено матеріалами справи, предметом камеральної перевірки фактично була своєчасність сплати позивачем самостійно визначеного податкового зобов`язання з податку на додану вартість, граничний строк сплати якого настав 30.04.2021 року.

Отже, з урахуванням положень пункту 76.3 статті 76 та пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган мав здійснити відповідний податковий контроль у межах установленого законом строку давності.

1095-денний строк, обчислений від граничного строку сплати відповідного податкового зобов`язання, закінчився 30.04.2024 року.

Натомість камеральну перевірку проведено 20.08.2025 року, тобто після спливу встановленого законом строку.

Таким чином, на момент проведення камеральної перевірки контролюючий орган був позбавлений права здійснювати перевірку своєчасності сплати зазначеного податкового зобов`язання та застосовувати за її результатами штрафні санкції, оскільки відповідний захід податкового контролю проведено поза межами строку, встановленого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зауважує, що встановлення законодавцем строків давності для проведення перевірок є гарантією правової визначеності платника податків та водночас визначає часові межі реалізації контролюючим органом своїх владних повноважень.

Посилання відповідача на те, що 1095-денний строк має обчислюватися від дати фактичної сплати узгодженого податкового зобов`язання, колегія суддів вважає необґрунтованим.

Фактична сплата податкового зобов`язання характеризує момент припинення відповідного податкового обов`язку або прострочення його виконання, однак не змінює визначеного законом моменту, з якого обчислюється строк давності для здійснення відповідного податкового контролю.

Інше тлумачення положень пунктів 76.3 та 102.1 Податкового кодексу України фактично призводило б до можливості проведення камеральної перевірки невизначений час після закінчення граничного строку сплати податкового зобов`язання, що суперечило б принципу правової визначеності та встановленим законом часовим межам реалізації контролюючим органом своїх повноважень.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на невідповідність між відомостями, зазначеними в акті камеральної перевірки, та відомостями, наведеними в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.

Так, у податковому повідомленні-рішенні від 08.09.2025 року №0504240414 зазначено, що періодом фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення, є березень 2021 року.

Водночас в акті камеральної перевірки від 20.08.2025 року №47131/04-36-04-14-06/32130551 такий період безпосередньо не визначений.

За таких обставин акт перевірки не містить належного та однозначного обґрунтування щодо періоду, за який контролюючим органом встановлено порушення, що також не забезпечує належної відповідності між фактичними обставинами, встановленими під час перевірки, та висновками, покладеними в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що камеральну перевірку позивача проведено після спливу встановленого законом строку, а тому акт перевірки не може бути належною правовою підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відтак податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.09.2025 року №0504240414 є протиправним та підлягає скасуванню.

Висновок суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не відповідає встановленим у справі обставинам та зроблений із неправильним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині.

Згідно з частиною першою статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» -задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 в адміністративній справі №160/33255/25 -скасувати.

Адміністративний позов Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.09.2025 року №0504240414 про застосування до Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» штрафних санкцій за порушення строків сплати податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» судові витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку з розглядом справи в судах першої та апеляційної інстанцій, у розмірі 5 618 (п`ять тисяч шістсот вісімнадцять) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Кальник