Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №160/26316/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/26316/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/26316/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах, яка оформлена рішенням про відмову у призначенні пенсії № 047250026035 від 24.07.2025, визнати право ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах згідно «Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» з 18 травня 2025 р., та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області, призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно «Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, з 18 травня 2025 р. та виплатити заборгованість, що утворилася з 18 травня 2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 для призначення пенсії в якості стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно «Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», періоди з 01.09.1985р. по 13.07.1988р., з 13.07.1988 по 11.11.1988;. з 18.11.1988 по 24.11.1990; з 01.11.1997 по 30.11.1998; з 01.04.1999 по 30.04.1999; 01.04.2000 по 30.04.2001. з 01.08.2001 по 31.03.2010; з 01.04.2010 по 22.12.2010 з 21.12.2010 по 17.05.2025 та зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди з 01.11.1997 по 30.11.1998; з 01.04.1999 по 30.04.1999; 01.04.2000 по 30.04.2001.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 залучено до участі у справі як співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено частково, суд:

- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №047250026035 від 24.07.2025 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, періоди: з 01.09.1985 року по 13.07.1988 року, з 14.07.1988 року по 11.11.1988 року, з 18.11.1988 року по 24.11.1990 року, з 01.08.2001 року по 31.03.2010 року, з 01.04.2010 року по 22.12.2010 року, з 23.12.2010 року по 12.02.2019 року;

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованих періодів пільгового стажу, та висновків викладених в рішенні суду;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовив;

- стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 900,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви позивача про призначення пенсії за віком, відтак, відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідних рішень є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду – Головне управління Пенсійного фонду у Волинській області, і саме рішення цієї установи оскаржуються в судовому порядку, відтак на останнього має бути покладено й обов`язок відновлення порушених прав позивача. Апелянт вважає оскаржуване рішення правомірним та таким, що відповідає чинному законодавству, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Зазначає на дискреційних повноваженнях органу пенсійного фонду в частині прийняття рішення про призначення пенсії.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04 липня 2025 року №7 підтверджено позивачу періоди роботи: з 11 січня 1991 року по 31 жовтня 1997 року, з 01 лютого 1998 року по 31 березня 1999 року, з 01 травня 1999 року по 07 грудня 1999 року, з 10 грудня 1999 року по 31 березня 2000 року, з 01 травня 2001 року по 31 липня 2001 року для зарахування до пільгового стажу за Списком №2.

16 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до територіального управління Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", надавши підтверджуючий пакет документів.

Заяву позивача було розглянуто за принципом екстериторіальності та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №047250026035 від 24.07.2025 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Згідно наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12. серпня 1993 року № 637 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, ОК-5, трудова книжка, довідки про стаж роботи, диплом, військовий квиток) страховий стаж складає 36 років 8 місяців 2 дні, пільговий стаж складає 9 років 1 місяць 20 днів.

До страхового та пільгового стажу враховано усі періоди роботи.

Позивач, не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії, звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що здійснення записів у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом покладено на останніх, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису чи інших відомостей не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії. Отже, формальні неточності у документах за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Суд першої інстанції зазначив, що у зв`язку з тим, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, неточності у заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для виключення спірних періодів роботи зі страхового стажу позивача, тому вказані спірні періоди роботи позивача зараховуються до пільгового стажу роботи за Списком №2 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року. У той же час, суд першої інстанції вважав належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №047250026035 від 24.07.2025 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і як наслідок, необхідності зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати позивачу до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоди з 01.09.1985 по 13.07.1988 року період навчання, з 13.07.1988 по 11.11.1988 року, з 18.11.1988 по 24.11.1990 року період служби в Радянській армії; з 01.08.2001 по 31.03.2010; з 01.04.2010 по 22.12.2010 року, з 23.12.2010 по 12.02.2019 року. Зважаючи на викладене, належним способом захисту порушеного права позивача, на думку суду першої інстанції, є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованих періодів пільгового стажу та висновків викладених в рішенні суду.

Колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV, загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

ОСОБА_1 відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 13.07.1988 року має підтверджений пільговий стаж за Списком №2:

- з 01.09.1985 по 13.07.1988 року (Запис №1) - період навчання в Нікопольському середньому професійно-технічному училищі №34 (Диплом серії НОМЕР_3 від 13.07.1988 року;

- з 13.07.1988 по 11.11.1988 року – період роботи в Нікопольському південному трудному заводі в трубному цеху 5 підручним вальцювальника стана холодного проката труб 3 розряду (записи №2- №3);

- з 18.11.1988 по 24.11.1990 року (Запис №4) - період служби в Радянській армії;

- з 16.01.1991 по 31.07.2001 (запис №5-7) – період роботи в Нікопольському південному трудному заводі в трубному цеху 5 підручним вальцювальника стана холодного проката труб 4 розряду;

з 01.08.2001 по 31.03.2010 – період роботи в ЗАТ «Завод «Сетаб Нікополь» підручним вальцювальника стана холодного проката труб 4, 5, 6 розряду (записи №8 - №15);

з 01.04.2010 по 22.12.2010 – період роботи в ТОВ «Трудний завод ВСМПО-АВІСМА» філія ТОВ «ВСМПО ТИТАН Україна» вальцювальником стана холодного проката труб 6 розряду (записи №16 - №17);

з 23.12.2010 по 12.02.2019 – період роботи в ТОВ «ВСМПО ТИТАН Україна» вальцювальником стана холодного проката труб 6 розряду (запис №21 та останній запис трудової книжки №22).

Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18 листопада 2005 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731 (далі - Порядок №383).

Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Отже, однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи.

Робота на посадах «підручний вальцювальника стану холодного прокату труб 4 розряду та вальцювальник стану холодного прокату труб 4-6 розряді» є роботою зі шкідливими умовами праці та передбачена кодом 2040400a-11349 підрозділу IV розділу ІІ Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року; кодом 3.За Списку №2, затвердженого Постановою КМУ від 16 січня 2003 р. N 36, та розділом 4 Списку №2, затвердженого Постановою КМУ від 24 червня 2016 р. №461, що були та є чинними на відповідний період роботи позивача. Періоди роботи в якості підручного вальцювальника стану холодного прокату труб 4 розряду та вальцювальника стану холодного прокату труб 4-6 розрядів підтверджують записи №8-22 в трудовій книжці серії НОМЕР_2 .

Записи трудової книжки підтверджуються архівними довідками з додатками № Б 19/1 від 04.06.2025 та № Б 19/2 від 04.06.2025.

Таким чином, на підставі досліджених доказів судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що в спірний період роботи позивач працював на роботах, які віднесені до Списку №2.

При цьому, відповідачем- не зазначено підстав для незарахування періодів роботи до пільгового стажу з визначенням незарахованих періодів.

Обов`язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено, у першу чергу, на керівників підприємств (роботодавців). Порушення цього обов`язку у формі не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є недопустимим у правовій державі.

Також, суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеної до Списку № 1, та по якій має бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов`язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а.

Отже, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі-Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Статтею 32 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про освіту» від 23.05.1991 №1060-ХІІ встановлено, що професійними навчально-виховними закладами є: професійно-технічне училище; професійні училища різних рівнів. Випускникам професійно-технічного училища та інших професійних училищ різних рівнів присвоюється робітнича професія певної кваліфікації відповідно до набутої освіти, кваліфікаційних умінь і навичок.

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 №103/98-ВР (далі-Закон №103/98-ВР) час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Отже, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. При цьому період навчання може бути зарахований до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільговій основі і прирівнюється до роботи, яка слідувала після навчання, за умови того, що після закінчення відповідного навчального закладу особа влаштовується на роботу саме за набутою професією (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.07.2019 у справі № 426/17400/16-а, від 04.03.2020 у справі № 367/945/17, від 05.11.2020 у справі № 681/1567/17, від 11.07.2022 у справі № 160/6695/21).

Відповідно до диплому серії НОМЕР_4 від 13.07.1988 позивач навчався з 01.09.1985 по 12.07.1988 в середньому професійно-технічному училищі №34 м. Нікополя, здобув професію вальцювальник.

На роботу позивач влаштувався 13.07.1988 згідно запису трудової книжки №2 підручним вальцювальника.

Отже, період навчання підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №2.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_5 від 17.11.1988 позивач проходив військову службу з 18.11.1988 по 15.11.1990.

До служби в армії позивач працював з 13.07.1988 по 11.11.1988 року – період роботи в Нікопольському південному трудному заводі в трубному цеху 5 підручним вальцювальника стана холодного проката труб 3 розряду (записи №2- №3); та після звльнення зі служби в армії позивач працював з 16.01.1991 по 31.07.2001 (запис №5-7) – період роботи в Нікопольському південному трудному заводі в трубному цеху 5 підручним вальцювальника стана холодного проката труб 4 розряду.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі №513/1195/16-а.

Отже, періоди військової служби та навчання підлягають зарахуванню позивачу до пільгового стажу.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №047250026035 від 24.07.2025 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів зазначає, що апелянтом оскаржується рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати спірний стаж роботи.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", .затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 16.07.2025 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку.

Апеляційний судом встановлено, що спірні періоди роботи, навчання та служби не було зараховано позивачу під час розгляду його заяви про призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області.

Питання щодо зарахування спірних періодів роботи, навчання та служби позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядалося.

Враховуючи відсутність повторно поданої заяви про перерахунок пенсії, яка була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, колегією суддів не встановлено, що апелянтом вчинені дії, спрямовані на відмову у зарахуванні спірних періодів роботи, навчання та служби.

В даному випадку права позивача щодо незарахування спірних періодів роботи, навчання та служби порушені Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області.

З огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд апеляційної інстанції вважає наявними підстави покласти обов`язок щодо зарахування спірного періоду служби позивача саме на Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, як визначений суб`єкт призначення.

Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, яке прийняло спірне рішення, яким пенсію призначено, проте не зараховано спірний період служби.

Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглянув заяву позивача про призначення пенсії, яким у цьому випадку є Головне управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.

Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно визначено суб`єкт призначення пенсії, колегія суддів дійшла висновку про зміну мотивувальної та резолютивної частини рішення суду з зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, періоди: з 01.09.1985 року по 13.07.1988 року, з 14.07.1988 року по 11.11.1988 року, з 18.11.1988 року по 24.11.1990 року, з 01.08.2001 року по 31.03.2010 року, з 01.04.2010 року по 22.12.2010 року, з 23.12.2010 року по 12.02.2019 року; та з зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованих періодів пільгового стажу, та висновків викладених в рішенні суду - на зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 спірні періоди роботи, навчання та служби, та повторно розглянути заяву про призначення пенсії.

Оскільки позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачем не пред`являлись, і підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії у цій справі, судовий збір стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не підлягає, отже в цій частині рішення суду підлягає зміні на належний орган, яким допущені порушення прав позивача.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/26316/25 – задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/26316/25 - змінити.

В резолютивній частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/26316/25 замінити зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати спірні періоди роботи, навчання та служби ОСОБА_1 , на зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, періоди: з 01.09.1985 року по 13.07.1988 року, з 14.07.1988 року по 11.11.1988 року, з 18.11.1988 року по 24.11.1990 року, з 01.08.2001 року по 31.03.2010 року, з 01.04.2010 року по 22.12.2010 року, з 23.12.2010 року по 12.02.2019 року; та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованих періодів пільгового стажу, та висновків викладених в рішенні суду.

Змінити порядок стягнення судового збору, а саме стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 900,00 грн

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/26316/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328-329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко