Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №340/606/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 340/606/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року в адміністративній справі №340/606/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просила:

- визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до частини 2 статті 56 ст.56 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, починаючи з 01.09.2025.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року позовні вимоги задоволено, суд:

- визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області стосовно відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви, яку розглянуто 25 серпня 2025 року;

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 на підставі заяви, яку розглянуто 25 серпня 2025 року, керуючись приписами частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції до 11 жовтня 2017 року) і правовим висновком суду, та виплатити додаткові кошти з урахуванням раніше сплачених.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що у зв`язку з тим, що позивачу 09.06.2010 призначено пенсію за віком, визначену зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону №796, вимога стосовно обчислення, перерахунку та виплати пенсії зі збільшенням на 1% заробітку за кожний рік роботи, передбаченим ч.2 ст. 56 Закону №796 суперечить нормам чинного законодавства, відповідно є необґрунтованою.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

ОСОБА_1 з 03.09.2012 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії.

Страховий стаж позивача становить 33 роки 5 місяців 29 днів.

Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про перерахунок пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017 без застосування двоскладової формули при її обчисленні.

Листом від 25.08.2025 №7032-7332/З-02/8-1100/25 Головне управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивача, що застосування ч.2 ст.56 Закону №796 можливо лише до пенсії призначеної за двоскладовою формулою, а проводити обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 за двоскладовою формою недоцільно.

Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до частини 2 статті 56 ст.56 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що Управління, обчислюючи пенсію, безпідставно застосувало приписи частини 2 статті 56 Закону в редакції від 11 жовтня 2017 року (звузили конституційне право громадянина). Спірні правовідносини регулюються приписами цієї норми права в редакції на день призначення пенсії, яка діяла до 11 жовтня 2017 року. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив у перерахунку пенсії.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до пункт 2 статі 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній на час призначення позивачеві пенсії, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

У подальшому Законом № 2148-VIII, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, зокрема, до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ внесені зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Отже, правове регулювання щодо права на пенсію в повному розмірі з доплатою за понаднормовий стаж змінилось з 11 жовтня 2017 року, поставивши в залежність передбачену Законом № 796-ХІІ можливість збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений пунктом 2 статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на приписи статті 58 Конституції України, якою визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Закріплення в Основному Законі принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів виступає гарантією стабільності суспільних відносин, зокрема, відносин між державою та громадянами, утверджує довіру особи до держави.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 25 червня 2024 року в справі № 300/3435/21 дійшов правового висновку, що держава, як компенсацію за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, гарантувала учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення. З огляду на це, за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону № 796-XII, пунктом 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.

Тож, щодо осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-XII, її розрахунок мав здійснюватися згідно з пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма зберігає юридичну силу як для пенсіонера так і для органу, який призначає пенсію і повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи).

Поширення на таких осіб нових правил виплати надбавки за додатковий стаж роботи залежно від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв`язку із внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, свідчить про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.

Практика Верховного Суду в подібних правовідносинах на сьогодні є стабільною та не підлягає переоцінці в межах спірних правовідносин.

Так, в постанові від 26 липня 2024 року в справі № 460/16560/23 Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки пенсія за віком призначена позивачці до внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII (до 11 жовтня 2017 року), то остання має право на перерахунок та виплату пенсії з її збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що відповідач повинен був провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з її збільшенням на 1% заробітку за кожен наступний рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відтак, доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Інші доводи суду першої інстанції не покладені в основу незгоди з рішенням суду першої інстанції, що викладені в апеляційній скарзі, а тому суд апеляційної інстанції не надає їм правову оцінку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року в адміністративній справі №340/606/26 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року в адміністративній справі №340/606/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328-329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак