Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №160/35604/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/35604/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року в адміністративній справі №160/35604/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у нездійсненні з травня 2022 року виплати грошової компенсації ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги, яку передбачено ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за житлово-комунальні послуги у відповідності до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з травня 2022 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року позовні вимоги задоволено, суд:

- визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у нездійсненні з травня 2022 року виплати грошової компенсації ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги, яку передбачено ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за житлово-комунальні послуги у відповідності до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з травня 2022 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскільки позивач звернувся із заявою про внесення відомостей до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб та про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг 04.08.2025, підстави для надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг з 22.04.2022 відсутні.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

ОСОБА_1 з 24.06.2020 проходив військову службу за контрактом, що підтверджується копією контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, що міститься в матеріалах даної справи.

Після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України з лютого 2022 року став на захист міста Маріуполь, після чого 20.05.2022 потрапив до полону, з якого був звільнений 25.05.2025, що підтверджується копією довідки від 11.06.2025 року №34/Т-1818д, виданою Службою безпеки України.

Позивачу видано посвідчення учасника бойових дій від 22.04.2022, згідно якого позивачем з 22.04.2022 набуто статус УБД, згідно якого пред`явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

05 вересня 2025 року позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо здійснення нарахування і виплату йому грошової компенсації за житлово-комунальні послуги у відповідності до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з травня 2022 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.10.2025 року №49672-37594/Т-01/8-0400/25 позивачу відмовлено у здійсненні виплати компенсації за житлово-комунальні послуги з 22.04.2022 та повідомлено, що пунктом 1 Порядку надання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.1994 №94 передбачено, що громадянам, які набули статусу, зокрема ветерана війни, пільги надаються з дня звернення, в даному випадку з 04.08.2025.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, які полягають у нездійсненні з травня 2022 року виплати грошової компенсації за житлово-комунальні послуги, яку передбачено ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач з лютого 2022 року перебував в зоні ведення бойових дій (м. Маріуполь), а з 20.05.2022 по 25.05.2025 року перебував у полоні, тому фізично не мав можливості звернутися відповідною заявою для оформлення належних йому пільг. Крім того, у позивача в період перебування на військової службі та у полоні були відсутні зареєстровані за тією ж адресою члени сім`ї, або будь-які користувачі його житлом, які могли б звернутися для оформлення пільг. Разом з тим, права позивача на пільги з оплати житлово-комунальних послуг визначені ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а статус учасника бойових дій він набув з 22.04.2022, тому позивач має право на нарахування та виплату йому грошової компенсації за житлово-комунальні послуги саме з травня 2022 року. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у нездійсненні з травня 2022 року виплати грошової компенсації ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги, яка передбачена ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: 4) 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю); 5) 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Постановою КМУ від 26 січня 2024 року № 94 було затверджено Порядок надання пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Порядок №94).

Згідно із п.7 Порядку №94, громадянам, які набули статусу ветерана війни, особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалого учасника Революції Гідності, члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни або члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України після прийняття Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пільги надаються з дня звернення, крім випадків, передбачених пунктом 7-1 цієї постанови.

Якщо особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, потрапили в полон держави-агресора або набули статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, призначені їм пільги, зазначені у пунктах 1, 2 і 5-1 цієї постанови, можуть надаватися одному із членів їх сім`ї, який фактично проживав разом з такою особою (чоловіку, дружині, непрацездатним батькам, дітям (до 18 років), неодруженим повнолітнім дітям, визнаним особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, особі, яка перебуває під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги), але не раніше ніж з дати потрапляння в полон держави-агресора або набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та до моменту звільнення з полону держави-агресора, визнання особи в судовому порядку безвісно відсутньою чи оголошення померлою або припинення розшуку.

Пільги на оплату житлово-комунальних послуг нараховуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року №373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг», якою затверджено Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі (далі Порядок №373).

Згідно п. 3-1 Порядку №373, для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), що є структурною підсистемою Єдиного соціального реєстру, або їх законні представники, або дієздатні повнолітні члени сім`ї пільговика, на яких поширюються пільги і відомості про якого наявні в Реєстрі, звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком (далі - заява), до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі.

Відповідно до пункту 6 Порядку №373 на оплату житлово-комунальних послуг виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім`ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування.

Механізм включення до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), інформації про пільговика визначений Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року №117 (далі - Положення).

Згідно п.5 Положення, для включення до Реєстру інформації про пільговика такий пільговик подає органам Пенсійного фонду України заяву про внесення відомостей до Реєстру за формою згідно з додатком 3 (далі - заява).

Якщо пільговик із поважних причин (військова служба, хвороба, інвалідність тощо) самостійно не може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України, посадової особи виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, то для включення до Реєстру інформації про пільговика (крім педагогічних, медичних і фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин і працівників культури в сільській місцевості та селищах) законний представник або дієздатний повнолітній член сім`ї пільговика, на якого поширюються пільги, подає територіальному органу Пенсійного фонду України заяву, копії документів, які підтверджують родинний зв`язок із пільговиком, або копії документів, що підтверджують законність представлення інтересів пільговика, а також копії документів, визначені абзацом першим цього пункту, що підтверджують право пільговика на пільги.

З системного аналізу вище наведених нормативних актів встановлено, що позивач, як пільговик, для призначення пільги мав би звернутися з відповідною заявою до відповідача.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, позивач з лютого 2022 року перебував в зоні ведення бойових дій (м. Маріуполь), а з 20.05.2022 по 25.05.2025 року перебував у полоні, тому фізично не мав можливості звернутися з відповідною заявою для оформлення належних йому пільг.

Крім того, у позивача в період перебування на військової службі та у полоні були відсутні зареєстровані за тією ж адресою члени сім`ї, або будь-які користувачі його житлом, які могли б звернутися для оформлення пільг.

Як правильно встановив суд першої інстанції, права позивача на пільги з оплати житлово-комунальних послуг визначені ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а статус учасника бойових дій він набув з 22.04.2022, тому позивач має право на нарахування та виплату йому грошової компенсації за житлово-комунальні послуги саме з травня 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у нездійсненні з травня 2022 року виплати грошової компенсації ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги, яку передбачено ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та для ефективного відновлення порушеного права позивача правильно зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за житлово-комунальні послуги у відповідності до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з травня 2022 року.

Відтак, доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року в адміністративній справі №160/35604/25 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року в адміністративній справі №160/35604/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328-329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко