Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №160/31863/23 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/31863/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/31863/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі №160/31863/23 (набрало законної сили 09.04.2024 року) позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не оформлення та не надання до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку розміру його пенсії;

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2022 року та 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 та з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1

15.04.2026 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання судового рішення у справі №160/31863/23.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України - повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити заяву для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року заяву позивача, подану в порядку ст. 383 КАС України, повернуто у зв`язку з пропуском строку, встановленого ч. 4 ст. 383 КАС України для звернення з такою заявою.

Переглядаючи правомірність прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, з огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду..

Відповідно до ч. 4 ст. 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Суд першої інстанції, повертаючи заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду позивачу, виходив з того, що заявник пропустив строк звернення до суду, встановлений частиною четвертою статті 383 КАС України.

При цьому, суд першої інстанції вважав датою, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів – 06 квітня 2024 року коли були видані довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковими за наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року по справі № 160/31863/23 відповідачем виготовлено довідки станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 рік. Проте, у виданих довідках відсутні додаткові види грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби, премія), що не відповідає вимогам Постанови 704 та рішенню суду від 06 березня 2024 року по справі № 160/31863/23. 09.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду була подана позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не включення в довідці від 08.04.2024 року №ФД111246, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 рік, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 160/31863/23, відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 160/31863/23 скласти на направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 рік, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, включити щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії (у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), з якої позивача було звільнено) з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 01.01.2023 рік).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі 160/613/25 від 10 січня 2025 року було відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у справі № 160/31863/23 відмовлено представнику позивача - Власенка Геннадія Федоровича у задоволенні заяви про роз`яснення рішення суду від 06.03.2024 по справі №160/31863/23.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі № 160/31863/23 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі № 160/31863/23 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі № 160/31863/23 заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України по адміністративній справі № 160/31863/23 за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу у зв`язку з пропуском строку для подання такої заяви.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 160/613/25 залишено без задоволення, а хвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 року залишено без змін.

20.01.2026 року було подано заяву про відкриття виконавчого провадження.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпропетровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Романюком Р. О. від 31.03.2026 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 160/31863/23, виданого 17.05.2024 року, закінчено.

15 квітня 2026 року від представника позивача до суду надійшла заява в порядку статті 383 КАС України, яку суд першої інстанції повернув у зв`язку з пропуском строку подання такої заяви.

Разом із цим, колегії суддів зауважує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

На переконання колегії суддів, початок перебігу строку звернення до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України у цій справі, слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної інформації про те, що усі його дії, спрямовані на виконання судового рішення, не дали очікуваного результату.

Отже, висновок суду щодо порушення заявником ч. 4 ст. 383 КАС України зроблений без урахування усіх обставин цієї справи, що призвело до помилкового та передчасного висновку про наявність підстав для повернення заяви позивача.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанцій при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України допустив неправильне застосування норм процесуального права, у зв`язку із чим дійшов передчасного висновку про повернення заяви позивачу.

Більше того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви позивача.

Керуючись статтями 312, 315, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/31863/23 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/31863/23 – скасувати, справу №160/31863/23 направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова суду Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко