Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №160/1546/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/1546/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 в адміністративній справі №160/1546/26 за позовом ОСОБА_1 до 1-Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 частини НОМЕР_3 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до 1- Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_4 - Військової частини НОМЕР_3 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Міністерство оборони України, в якому просить:

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_3 , яка полягала у неврахуванні при визначенні сукупної тривалості безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях усіх періодів, підтверджених довідкою № 2580 від 17.06.2023 року, виданою Військовою частиною НОМЕР_5 , та довідкою № 102/566/2 від 07.04.2025 року, що призвело до визначення та виплати одноразової грошової винагороди за пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 у меншому розмірі.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 та Військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок одноразової грошової винагороди відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025, виходячи з фактично підтвердженої сукупної тривалості безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях, яка становить 671 календарний день, з яких 315 календарних днів підтверджуються довідкою № 2580 від 17.06.2023 року, виданою Військовою частиною НОМЕР_5 , та 356 календарних днів підтверджуються довідкою № 102/566/2 від 07.04.2025 року, і за результатами такого перерахунку визначити належний до виплати розмір винагороди.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 та Військову частину НОМЕР_3 вчинити дії, спрямовані на забезпечення виплати ОСОБА_1 недоотриманої частини одноразової грошової винагороди, а саме різниці між належною до виплати сумою, визначеною за результатами перерахунку (з урахуванням вимог пункту 4 Постанови №153 та правил оподаткування), та фактично виплаченою сумою.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачами не враховано при визначенні сукупної тривалості його безпосередньої участі у бойових діях усіх періодів, підтверджених довідкою № 2580 від 17.06.2023 року, виданою Військовою частиною НОМЕР_5 , та довідкою № 102/566/2 від 07.04.2025 року, що призвело до визначення та виплати одноразової грошової винагороди за пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 у меншому розмірі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 у виплаті одноразової грошової винагороди за пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 у меншому розмірі , ніж визначено актом Військової частини НОМЕР_3 попередньої перевірки законності нарахування одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2025 №613/20/22836.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) залишок нарахованої одноразової грошової винагороди за пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», у сумі 5000 (п`ять тисяч) 61 коп.

В решті позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 (вісім тисяч ) грн. 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не спростував наведеного позивачем обрахунку як такого та не навів власного повного альтернативного обрахунку за періодами, який би дозволяв встановити, які саме календарні дні були враховані відповідачами, які – виключені, з яких мотивів, та наскільки такий підхід відповідає вимогам пункту 4 Постанови № 153. Натомість суд поклав в основу висновків довідку військової частини НОМЕР_1 від 22.10.2025 року №1267/7218, в якій зазначено 85 днів безпосередньої участі, та на цій підставі фактично визнав правомірним застосування пропорційного підходу із визначенням суми 333 333,33 грн..

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був призваний на військову службу під час мобілізації 10.05.2022 на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію».

На дату призову позивач не досяг 25-річного віку, що підтверджується військово-обліковими документами.

Позивач проходив військову службу санітаром медичного пункту у складі Військової частини НОМЕР_5 , до якої був зарахований наказом командира Військової частини НОМЕР_5 від 10.05.2022 №41 та виключений в подальшому зі списків особового складу наказом №181 від 30.06.2023.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.07.2023 №2 позивач був зарахований до списків Військової частини НОМЕР_1 і проходив службу на посаді старшого бойового медика самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2025 №16-РС ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу частини з 07.07.2025.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_5 від 17.06.2023 №2580, ОСОБА_1 дійсно в період з 10.05.2022 по 21.10.2022, з 26.10.2022 по 01.11.2022, з 07.11.2022 по 14.11.2022, з 17.11.2022 по 21.11.2022, з 23.11.2022 по 26.12.2022, з 03.01.2023 по 08.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Дніпропетровській (Криворізький район), Херсонській (Бериславський район) та Донецькій (Краматорський район) областях.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 07.04.2025 №102/566/2, ОСОБА_1 дійсно в період з 01.07.2023 по 06.08.2023, з 22.09.2023 по 07.10.2023, з 16.11.2023 по 02.12.2023, з 15.12.2023 по 07.01.2024, з 15.02.2024 по 06.03.2024, з 19.03.2024 по 18.05.2024, з 31.05.2024 по 06.09.2024, з 19.09.2024 по 23.09.2024, з 20.11.2024 по 09.12.2024, з 20.12.2024 по 14.02.2025, з 04.03.2025 по 10.03.2025, з 18.03.2025 по 02.04.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецька область, Краматорський район, Іллінівська сільська тг.

Довідки містять посилання на підстави їх видачі -первинні документи.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (Постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», якою визначено умови та порядок виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах особам рядового, сержантського і старшинського складу, які до набрання чинності цією Постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану та брали безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій.

Сукупна тривалість безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за двома довідками становить 695 календарних днів (315 календарних днів за довідкою №2580 від 17.06.2023 і 380 календарних днів за довідкою №102/566/2 від 07.04.2025).

Станом на дату набрання чинності Постанови №153 -13.03.2025 сукупна тривалість безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України становить 671 календарний день.

Представник позивача звернувся 03.07.2025 до командира Військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом, в якому просив надати офіційну інформацію, яка стосується проходження ОСОБА_1 військової служби у складі Військової частини НОМЕР_1 та є необхідною для подання ним документів на виплату одноразової грошової винагороди відповідно до Постанови КМУ №153 та рішення Міністра оборони України №999/уд.

Листом від 28.08.2025 №1267/5448 Військова частина НОМЕР_1 повідомила , що за результатами розгляду запиту розпочато формування пакету документів, передбаченого Окремим дорученням Міністра оборони України №999/уд від 20 лютого 2025 року для перевірки законності нарахування одноразової грошової винагороди ОСОБА_1 за тривалість проходження служби в бойових умовах . Зокрема, скеровано запит до Львівського територіального архівного відділу галузевого державного архіву Міністерства оборони України з метою встановлення періодів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій.

За актом №613/20/22836 від 05.11.2025 Військової частини НОМЕР_3 попередньої перевірки законності нарахування одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 (о/р № НОМЕР_8 ), позивачу нараховано 333333,33 грн.

Відповідно до копії витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.11.2023 №310 наказано, сержанту ОСОБА_1 , старшому бойовому медику 1 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону, який є особою рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України та у віці до 25 років, станом на 13 лютого 2025 року, були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, проходили військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком що за сукупністю становить менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 мільйона гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), на підставі постанови КМУ від 11.02.2025 №135 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», рішення Міністра оборони України від 20 лютого 2025 року №999/уд, акту Військової частини НОМЕР_3 попередньої перевірки законності нарахування одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 №613/20/22836 від 05. 11.2025 року та абзацу третього пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 виплатити одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 333333,35 грн.

21.11.2025 на розрахунковий рахунок позивача було зараховано 328332,72 грн. як одноразову грошову виплату, здійснену у зв`язку із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»

02.12.2025 представник позивача звернувся з адвокатським запитом до командира Військової частини НОМЕР_1 , в якому окрім іншого просив повідомити чи були при розгляді питання про виплату винагороди враховані всі періоди участі ОСОБА_1 , зазначені у довідці №102/566/2 від 07.04.2025, У разі якщо частина з указаних періодів не була врахована при розрахунку винагороди, зазначити які саме періоди не враховані, навести мотиви їх неврахування, з посиланням на конкретні норми Постанови №153 , рішення №999/уд та/або внутрішні документи (висновки комісії).

У відповідь листом від 11.12.2025 Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що періоди участі зазначені у довідці про безпосердню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв"язку з військовою агресією російської федерації проти України №102/566/2 від 07.04.2025 не мають значення для розгляду питання про виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах.

Відповідачами не були враховані періоди безпосередньої участі позивача у бойових діях у 2022 році.

Предметом спору є правомірність дій та бездіяльності відповідачами при реалізації пункту 4 Постанови №153, зокрема правильності встановлення сукупної тривалості безпосередньої участі позивача у бойових діях, наявності правових підстав для визначення винагороди у заниженому розмірі, законності неврахування окремих підтверджених періодів, що вплинуло на остаточний розмір виплати.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно п.2, п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває на дату розгляду даної справи.

Отже, на території України діє особливий період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» вирішено погодитись з пропозицією Міністерства оборони стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану.

Пунктом 4 Постанови №153 установлено, що:

громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025р. №942 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153», яка набула чинності 07.08.2025р., внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України, у зв`язку з чим пункт 4 доповнений абзацами такого змісту:

«виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу».

За наслідками внесених змін законодавець усунув прогалини цього нормативного акту щодо права на виплату одноразової грошової винагороди у разі укладення контракту військовослужбовцями, які проходили строкову військову службу.

У свою чергу, відповідно до пункту 1 Порядку №153 цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.

Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.

Як визначено пунктом 2 Порядку №153, під час воєнного стану в рамках реалізації експериментального проекту на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу строком на один рік можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 до 25 років.

На підставі абз. 1 пункту 7 Порядку №153 контракт з громадянами України, зазначеними в пункті 2 цього Порядку, укладається строком на один рік з обов`язковою умовою безпосередньої участі таких громадян у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців протягом дії контракту.

Також, пункт 13 Порядку №153 визначає, зокрема, що однією з обов`язкових умов проходження військової служби є безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком не менше шести місяців за сукупністю протягом дії контакту.

Таким чином, кваліфікуючими умовами для набуття права на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у порядку п. 4 постанови КМУ від 11.02.2025р. №153 є одночасна сукупність таких факторів як:

1) належність здобувача виплати до осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил;

2) призов або прийняття здобувача виплати на військову службу після оголошення воєнного стану у віці до 25 років;

3) безпосередня участь особи у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою;

4) відсутність притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності під час проходження військової служби, а також діючих дисциплінарних стягнень

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є громадянином України, у віці до 25 років, проходить службу в органах Державної прикордонної служби України, відсутні відомості про притягнення його до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності

В апеляційній скарзі відповідач заперечує право позивача на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбаченої п.4 Постанови №153.

З матеріалів справи вбачається, що при обрахунку позивачу кількості днів безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) діях, відповідачі виходили з довідки Військової частини НОМЕР_1 від 22.10.2025 №1267/7218 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин, в якій вказано позивач безпосередньо брав участь у бойових діях 85 днів.

Довідка Військової частини НОМЕР_1 від 22.10.2025 №1267/7218 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин, складена командиром Військової частини НОМЕР_1 і начальником штабу -заступником командира Військової частини НОМЕР_1 .

В матеріалах справи міститься архівна довідка Львівського територіального архівного відділу галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 19.06.2025 №179_2/вихЗВГ/1019, яка щодо періоду за 2022 рік містить інформацію, що в журналі бойових дій Військової частини НОМЕР_5 за період з 26 лютого по 31 грудня 2022 року стисло відображено бойові завдання та розпорядження підрозділам, записи про виконання завдань без поіменних списків особового складу, який залучався до виконання завдань (крім поранених та загиблих).

В бойових наказах, бойових розпорядженнях та бойових донесеннях командира Військової частини НОМЕР_5 поіменних переліків особового складу, який залучався до виконання бойових завдань, немає.

Отже, відповідачі при обрахунку календарних днів безпосередньої участі позивача у бойових діях обґрунтовано не включили періоди за довідкою №2580 від 17.06.2023, оскільки безпосередня участь позивача у бойових діях у вказані в ній періоди не підтверджена.

Визначаючись із розміром одноразової грошової винагороди, передбаченої Постановою №153, яка підлягає виплаті на користь позивача, судом першої інстанції враховано, що оскільки актом Військової частини НОМЕР_3 попередньої перевірки законності нарахування одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2025 №613/20/22836 було визначено суму 333333,33 грн. і нараховано відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №310 від 06.11.2025, то саме ця сума підлягала і виплаті.

Відповідач-1 не заперечує суму нарахованої грошової винагороди відповідно до Постанови КМУ №153, натомість мотивів невиплати грошової винагороди у повному обсязі не наводить.

Отже, з врахуванням виплаченої суми, виплаті відповідачем-2 підлягає сума 5000,61 грн, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про часткове задоволення позову.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 в адміністративній справі №160/1546/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко