Вирок від 17 серпня 2026 р. у справі №615/2238/26 — Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/2238/26

Провадження № 1-кп/615/120/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальне провадження № 12026221050000133 від 21.05.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Головківка Олександрівського району Кіровоградської області, громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 , маючої середню освіту, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.ч. 1, 3 ст. 357 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

Указом Президента України від 27 квітня 2026 року № 342/2026, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 04 травня 2026 року строком на 90 діб.

21 травня 2026 року приблизно о 16 год 00 хв, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 прийшла до буд. АДРЕСА_2 , до ОСОБА_5 , за власними потребами. ОСОБА_3 почала гукати останнього, проте не дочекавшись відповіді, зайшла через відчинену хвіртку на територію домоволодіння. Побачивши, що ОСОБА_5 не має у дворі, у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна. Переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає, остання попрямувала до житлового будинку, де надалі через відчинені двері, зайшла в середину, тим самим незаконно проникла до нього. Перебуваючи в приміщенні кухні, ОСОБА_3 побачила на холодильнику чорну сумку через плече (барсетку), що належить ОСОБА_5 .

Діючи за раніше виниклим злочинним умислом, направленим на викрадення чужого майна, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, і з цією метою діючи умисно, таємно і протиправно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, під час дії воєнного стану, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, викрала вказану сумку, у котрій перебували грошові кошти у сумі 2 000 гривень, окуляри для вад зору у металевій оправі з двома лінзами, футляр циліндричної форми, гаманець чорного кольору.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 7620 від 04 червня 2026 року, вартість сумки через плече (барсетки) чорного кольору склала 564,67 грн, окуляр для вад зору, а саме металевої оправи з двома лінзами - 800 грн, футляру циліндричної форми - 114,33 грн, гаманця чорного кольору 310 грн.

Надалі ОСОБА_3 , з місця скоєння кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим на власну користь, чим завдала ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 3 789,00 грн.

Також, 21 травня 2026 року приблизно о 16 год 00 хв, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 прийшла до буд. АДРЕСА_2 , до ОСОБА_5 , за власними потребами. ОСОБА_3 почала гукати останнього, проте не дочекавшись відповіді, зайшла через відчинену хвіртку на територію домоволодіння. Переконавшись, що ОСОБА_5 не має у дворі, ОСОБА_3 попрямувала до житлового будинку, де надалі через відчинені двері, зайшла всередину. Перебуваючи в приміщенні кухні, ОСОБА_3 побачила на холодильнику чорну сумку через плече (барсетку), що належить ОСОБА_5 , в котрій перебували - банківська картка емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 ; банківська картка емітентом якої є АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_3 ; банківська картка емітентом якої є АТ «ВСТ БАНК» № НОМЕР_4 ; банківська картка емітентом якої є АТ «ВСТ БАНК» № НОМЕР_5 , які в силу вимог ст. 1 Закону України «Про інформацію», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України, є електронним платіжним документом та офіційним документом.

У подальшому, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що вказані банківські картки ОСОБА_5 є офіційними документами, втрата яких істотно ускладнює реалізацію ним своїх прав, свобод та законних інтересів, діючи умисно, з особистих мотивів незаконно заволоділа, розпорядившись ними на власний розсуд.

Крім того, 21 травня 2026 року приблизно о 16 год 00 хв, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 прийшла до буд. АДРЕСА_2 , до ОСОБА_5 , за власними потребами. ОСОБА_3 почала гукати останнього, проте не дочекавшись відповіді, зайшла через відчинену хвіртку на територію домоволодіння. Переконавшись, що ОСОБА_5 не має у дворі, ОСОБА_3 попрямувала до житлового будинку, де надалі через відчинені двері, зайшла в середину. Перебуваючи в приміщенні кухні, ОСОБА_3 побачила на холодильнику чорну сумку через плече (барсетку), що належить ОСОБА_5 , в котрій перебували особисті документи останнього, а саме паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП (ідентифікаційний номер) № НОМЕР_7 , на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; військовий квиток серії НОМЕР_8 , на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; обліково-послужну картку серії НОМЕР_8 , на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

У подальшому, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що вказані особисті документи ОСОБА_5 є офіційними документами, втрата яких істотно ускладнює реалізацію ним своїх прав, свобод та законних інтересів, діючи умисно, з особистих мотивів незаконно заволоділа, розпорядившись ними на власний розсуд.

Позиція обвинуваченої ОСОБА_3 щодо пред`явленого обвинувачення та висновки суду.

Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.ч. 1, 3 ст. 357 КК України, визнала у повному обсязі, фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, як вони встановлені в обвинувальному акті, а також правову кваліфікацію не оспорює.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 надала показання, що 21 травня 2026 року приблизно о 16 год 00 хв прийшла до домоволодіння ОСОБА_5 у с. Сніжків Богодухівського району Харківської області. Зайшовши на територію домоволодіння та не виявивши ОСОБА_5 , через відчинені двері зайшла до будинку, де на холодильнику побачила належну останньому чорну сумку через плече, яку вирішила вкрасти. У сумці знаходилися грошові кошти у суммі 2000 гривень, окуляри з футляром, гаманець, банківські картки, паспорт, картка платника податків, військовий квиток та обліково-послужна картка на ім`я ОСОБА_5 . Забравши сумку з вищезазначиними речами вона з місця скоєння кримінального правопорушення пішла.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності її позиції.

Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву, у якій просить проводити судовий розгляд кримінального провадження без його участі.

На підставі вимог ст. 325 КПК України, за погодженням із учасниками судового провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілого.

Враховуючи той факт, що обвинувачена ОСОБА_3 визнала свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєних нею кримінальних правопорушень, як вони встановлені в обвинувальному акті, вислухавши думку прокурора та обвинуваченої, які надали згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів кримінального провадження щодо процесуальних витрат, речових доказів, а також матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.

З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.

Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винною у вчиненні яких визнається обвинувачена.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачена ОСОБА_3 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені:

- ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану;

- ч. 1 ст. 357 КК України, тобто викрадення офіційних документів, вчинене в інших особистих інтересах;

- ч. 3 ст. 357 КК України, тобто незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом та іншими важливими особистими документами.

Мотиви суду при призначенні покарання.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_3 встановлено, що вона має середню освіту, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, незаміжня, має постійне місце проживання, за місцем мешкання характеризується посередньо, раніше не судима.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, яке полягає у повному визнанні своєї вини обвинуваченою, осуді своїх дій, розуміння наслідків своїх дій.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Згідно з принципами співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.

Виходячи з указаної мети й вищезазначених принципів, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а саме згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України є тяжким злочином, кримінальні правопорушення, передбачені ч.ч. 1, 3 ст. 357 КК України є кримінальними проступками, наявність пом`якшуючої покарання обставини та відсутність обставин, які обтяжують покарання, дані про особу винної, у зв`язку з чим суд призначає обвинуваченій ОСОБА_3 покарання в межах санкції за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеженням волі, в межах санкції за ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеженням волі, та в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченої, а також запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України суд призначає обвинуваченій ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Приймаючи до уваги, що обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнала повністю, у вчиненому щиро розкаюється, по справі відсутні обставини, які обтяжують покарання, враховуючи відомості про особу обвинуваченої, суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 , попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання можливе без реального відбування покарання у виді позбавлення волі та без її ізоляції від суспільства.

Таким чином, суд вважає можливим звільнити обвинувачену ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на неї обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 76 КК України.

На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправним діянням, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Обов`язок по відшкодуванню понесених процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судової товарознавчої експертизи № 7620 від 04 червня 2026 року у розмірі 3 664,08 грн, виходячи з положень ст. 124 КПК України, суд покладає на обвинувачену.

Ухвалою слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 28 травня 2026 року у справі № 615/1031/26 (провадження № 1-кс/615/199/26) накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 21 травня 2026 року під час проведення огляду місця події за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Сніжків, перехрестя вулиць Шабалдіна та Сонячна, а саме: пластиковий чохол-тубус для окулярів коричневого кольору; банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 чорного кольору, універсальну; банківську картку Raiffeisen BANK AVAL № НОМЕР_3 жовтого кольору, з вигравійованим на ній ім`ям ОСОБА_6 ; банківську картку банку ПАТ «Восток» № НОМЕР_4 помаранчевого кольору, з наявним на ній ім`ям ОСОБА_6 ; банківську картку банку ПАТ «Восток» № НОМЕР_5 , з вигравійованим на ній ім`ям ОСОБА_6 ; гаманець чорного кольору з написом «Saralyn»; сумку-барсетку чорного кольору.

За змістом ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Враховуючи, що в подальшому в застосуванні даного заходу відпала потреба, суд доходить висновку про скасування арешту з майна, накладеного ухвалою слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 28 травня 2026 року (справа № 615/1031/26, номер провадження 1-кс/615/199/26).

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався і підстави для його обрання не вбачаються.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, та призначити їй покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

- за ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо вона протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї судом обов`язки.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду, тобто з 18 серпня 2026 року.

На підставі п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 7620 від 04 червня 2026 року у розмірі 3 664 (три тисячі шістсот шістдесят чотири) грн 08 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 28 травня 2026 року у справі № 615/1031/26 (провадження № 1-кс/615/199/26), на пластиковий чохол-тубус для окулярів коричневого кольору; банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 чорного кольору, універсальну; банківську картку Raiffeisen BANK AVAL № НОМЕР_3 жовтого кольору, з вигравійованим на ній ім`ям ОСОБА_6 ; банківську картку банку ПАТ «Восток» № НОМЕР_4 помаранчевого кольору, з наявним на ній ім`ям ОСОБА_6 ; банківську картку банку ПАТ «Восток» № НОМЕР_5 , з вигравійованим на ній ім`ям ОСОБА_6 ; гаманець чорного кольору з написом «Saralyn»; сумку-барсетку чорного кольору.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

пластиковий чохол-тубус для окулярів коричневого кольору;

банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 чорного кольору, універсальну;

банківську картку Raiffeisen BANK AVAL № НОМЕР_3 жовтого кольору, з вигравійованим на ній ім`ям ОСОБА_6 ;

банківську картку банку ПАТ «Восток» № НОМЕР_4 помаранчевого кольору, з наявним на ній ім`ям ОСОБА_6 ;

банківську картку банку ПАТ «Восток» № НОМЕР_5 , з вигравійованим на ній ім`ям ОСОБА_6 ;

гаманець чорного кольору з написом «Saralyn»;

сумку-барсетку чорного кольору, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_5 – залишити потерпілому ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1