Вирок від 17 серпня 2026 р. у справі №398/5106/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5106/26

провадження №: 1-кп/398/503/26

ВИРОК

Іменем України

"18" серпня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12026121060000628 від 21.04.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Світлопіль Олександрійського району Кіровоградської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працює, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 10.08.2015 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, звільнений 23.01.2023 по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України

В С Т А Н О В И В:

16 квітня 2026 року близько 11:30 год ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, поблизу будинку № 37 по вулиці Дружби в селі Головіківка Олександрійського району Кіровоградської області, зустрів раніше йому знайомого ОСОБА_4 , в ході розмови між останніми виник конфлікт на грунті раніше виниклих неприязних відносин, який переріс в бійку. В цей час у ОСОБА_4 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, в ході бійки ОСОБА_4 , розташовуючись обличчям один до одного, перебуваючи в стоячому положенні, наніс потерпілому не менше одного цілеспрямованого удару лівою рукою в область обличчя справа, внаслідок чого останній втратив рівновагу та впав на землю обличчям до верху.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ОСОБА_4 сів зверху на останнього та, фіксуючи колінами руки в області плечей останнього, наніс потерпілому не менше п`яти ударів правою та лівою руками почергово в область обличчя та голови з обох боків, спричинивши останньому тілесні ушкодження.

Своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_5 , згідно з висновком експерта № 91 від 21.05.2026 у вигляді:

- закритої черепно-мозкової травми: лінійних переломів передніх стінок та уламкових переломів задніх стінок обох верхньощелепних пазух, шо ускладнені двобічним гемосинуситом; лінійного перелому медіальної стінки правої орбіти (в ділянці очноямкової пластинки решітчастої кістки, що ускладнений локальним гемосинуситом середніх комірок),

- перелому матеріальної стінки лівої орбіти (в ділянці очноямкової поверхні великого крила клиноподібної кістки), втисненого перелому правої виличної дуги з незначним зміщенням (на рівні вилично-скроневого шва);

- струсу головного мозку, забою м`яких тканин в ділянці лобової кістки та ретробульбарної клітковини з обох сторін, множинних гематом та саден обличчя, садна лобної ділянки, правої кисті та передпліччя, гематом повік правого та лівого ока, субкон`юктивального крововиливу правого ока.

Вище зазначені тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмета, в медичній документації не описано, могли утворитися в строк та за умов, вказаних в постанові, та у сукупності відносяться до категорії середньої ступені тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я строком понад 21 добу.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, визнав у повному обсязі, фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті, не оспорював, оскільки в ньому все викладено правильно. Пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин у спосіб, в час та за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому.

Від потерпілого ОСОБА_5 надійшла заява про здійснення судового розгляду за його відсутністю, проти розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України не заперечує.

Суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Суд з`ясував, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції. Суд роз`яснив учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Отже, заслухавши показання обвинуваченого та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, доведена повністю.

Згідно із ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 12 КК України вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є нетяжким злочином.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого встановлено, що він працює неофіційно, не одружений, має на утриманні малолітню дитину, за місцем проживання скарг щодо нього не надходило, не перебуває на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно зі ст. 67 КК України, суд не встановив.

Підстав для застосування ст. 69 КК України до ОСОБА_4 суд не встановив.

Із врахуванням всіх обставин справи: характеру і тривалості злочинного посягання, наслідків, які завдані кримінальним правопорушенням, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України.

При цьому, враховуючи дані про особу обвинуваченого, його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду, відношення обвинуваченого до скоєного, який щиро розкаявся, наявність обставин, що пом`якшують його покарання та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, суд вважає, що перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому до обвинуваченого доцільно застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк, з покладенням на нього обов`язків відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, з урахуванням положень ч. 2 ст. 50 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок випробувального строку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Речові докази: медичну картку № 3196 від 16.04.2026 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – залишити в КП "Центральна міська лікарня м.Олександрії" Олександрійської міської ради;

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в 30-денний строк з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_6