Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №352/418/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/418/26

Провадження № 3/352/157/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Кузьменко С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції №1 Івано-Франківського районного управління поліції в Івано-Франківській області про притягнення

ОСОБА_1 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст протоколу про адміністративне правопорушення:

Поліцейським взводу управління патрульної поліції Колопенко Р.М. 21 лютого 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення за наступних обставин:

21 лютого 2026 року о 14 годині 26 хвилин в селі Марківці, дорога Н-10 117 км ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Master , державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду в установленому законодавством порядку на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху (далі – Правила), затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

Згідно із протоколом про адміністративні правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення.

2.Рух провадження

26 лютого 2026 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшов протокол про адміністративні правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, який відповідно до протоколу автоматизованого авторозподілу переданий судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Олійнику М.Ю. та призначений до розгляду на 12 березня 2026 року.

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався, в тому числі в зв`язку із клопотаннями ОСОБА_1 про надання йому можливості ознайомитись із матеріалами справи та скористатись правничою допомогою, які надійшли до суду 09 квітня, 18 травня 2026 року.

Указом Президента України від 19 травня 2026 року суддю ОСОБА_2 призначено на посаду судді Чернігівського апеляційного суду, в зв`язку із чим розпорядженням керівника апарату Тисменицького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_3 призначено повторний автоматизований розподіл даної кримінальної справи відповідно до вимог чинного законодавства України, згідно якого справу передано для розгляду судді Кузьменку С.В. та призначено до розгляду на 15 червня 2026 року.

15 червня 2026 року розгляд справи відкладено на 22 липня 2026 року в зв`язку із перебуванням судді у відрядженні.

22 липня 2026 року розгляд справи відкладено на 06 серпня 2026 року в зв`язку із неявкою ОСОБА_1

06 серпня 2026 року розгляд справи відкладено на 14 серпня 2026 року в зв`язку із клопотанням адвоката Сікомаса С.В., яким надано ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 , про надання можливості ознайомитись із матеріалами справи.

14 серпня 2026 року розгляд справи відкладено на 18 серпня 2026 року в зв`язку із клопотанням адвоката Брошка І.В. яким надано ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 , про надання можливості ознайомитись із матеріалами справи та клопотанням ОСОБА_1 , яке обгрунтовано проходженням курсу лікування.

18 серпня 2026 року в судове засідання з`явився адвокат Брошко І.В. ( далі- Адвокат).

Адвокат Сікомас С.В. в судове засідання не з`явився, після 06 серпня 2026 року із матеріалами справи не ознайомився, будь-яких клопотань чи заяв, в тому числі про відкладення розгляду справи, до суду не надав.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв чи клопотань, в тому числі про відкладення розгляду справи не надав.

Стаття 130 кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно до частини другої статті 268 кодексу України про адміністративні правопорушення НЕ належить до переліку статей, при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

За таких обставин, враховуючи, що:

- ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи;

- 14 серпня 2026 року в якості доказу поважності причини неявки ОСОБА_1 надано інформаційну довідку про направлення на консультацію до лікаря та будь-яких відомостей щодо перебування ОСОБА_4 на лікарняному після проведення консультації ( втому числі 18 серпня 2026 року) до суду не надано;

- в судовому засіданні 18 серпня 2026 року інтереси Фальбійчука В.П. представляв Адвокат, який зазначив про можливість розгляду справи

- присутність ОСОБА_1 при розгляді справи не є обов`язковою,

Суддя вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

3.Позиція особи, яка притягається до відповідальності

ОСОБА_1 в жодне судове засідання не з`явився, пояснень ( в тому числі письмових) по суті справи.

Адвокат письмових клопотань до суду не надав. В судовому засіданні просив закрити провадження у справі в зв`язку із відсутністю складу правопорушення. Вважає, що особою, якою складено протокол, не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, в зв`язку із чим в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення.

4. Докази, досліджені під час судового розгляду:

Докази надані особою, уповноваженою на збирання доказів

4.1 Письмові докази:

Протокол про адміністративне правопорушення:

Згідно із текстом протоколу, 21 лютого 2026 року о 14 годині 26 хвилин в селі Марківці, дорога Н-10 117 км ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Master , державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду в установленому законодавством порядку на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил

Підписувати протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився.

Направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 лютого 2026 року

Згідно із текстом направлення в результаті огляду ОСОБА_1 , проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці

Результат огляду – ОСОБА_1 від огляду відмовився/ огляд не проводився.

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів

Згідно із текстом акту, огляд ОСОБА_1 проводився у зв`язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_1 від огляду відмовився

Постанова про накладення адміністративного стягнення від 21 лютого 2026 року.

Згідно із текстом постанови ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за частиною другою статті 122 кодексу України про адміністративні правопорушення. ОСОБА_1 21 лютого 2026 року о 14 годині 26 хвилин в селі Марківці, дорога Н-10 117 км керував автомобілем Renault Master , державний номерний знак НОМЕР_2 та не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив пункт 9.2б Правил.

3.3 відеозаписи з бодікамери та поліцейського автомобіля

На відеозаписах з відеореєстратора зафіксовано рух та зупинку автомобіля Renault Master , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Відеозапис з бодікамери розпочинається з моменту перебування поліцейського на узбіччі дороги та проїзду повз поліцейських автомобіля Renault Master.

В подальшому поліцейські здійснюють рух за вказаним автомобілем та після зупинки поліцейська наближається до автомобіля Renault Master, на водійському сидінні якого перебуває ОСОБА_1 .

Далі поліцейські розпочинаються спілкування із ОСОБА_1 в процесі якого повідомляють останньому про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння , а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та поведінка що не відповідає обстановці ( 04.15 відеозапису).

Після цього поліцейські неодноразово пропонують ОСОБА_1 проти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, від проходження якого ОСОБА_1 відмовляється.

В подальшому поліцейський роз`яснює ОСОБА_1 його права та повідомляє про складення стосовно нього протоколу.

На інших відеозаписах зафіксовані ці ж події з інших бодікамер поліцейських.

5.Опис обставин, установлених під час розгляду справи та висновки суду

У відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення суддя оцінює докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до рішення Конституційного Суду № 4-р(П)/2022 від 15 червня 2022 року визначені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) поняття„кримінальне звинувачення“, „кримінальне правопорушення“ мають „автономне значення“. Критеріями, на підставі яких Європейський суд з прав людини встановлює, чи застосовувати кримінальний аспект статті 6 Конвенції, є: 1) юридична кваліфікація діяння в національному законодавстві [тобто з`ясування того, як кваліфікують діяння в національному праві: кримінальне правопорушення (злочин), адміністративне правопорушення, дисциплінарне тощо]; 2) природа правопорушення; 3) характер і суворість (ступінь тяжкості) покарання, що його може бути застосовано до особи. Для застосування статті 6 Конвенції в аспекті розуміння поняття „кримінальне звинувачення“ достатньо, щоб правопорушення за своїм характером вважалось „кримінальним“ згідно з Конвенцією або щоб за вчинене правопорушення до особи було застосовано покарання, яке за своїм характером і ступенем суворості належало в цілому до „кримінальної“ сфери. Таким чином, за сталою практикою Європейського суду з прав людини такі адміністративні стягнення, як адміністративний арешт і значні адміністративні штрафи, є співмірними з кримінальним покаранням

При вирішенні конкретної справі, Cуд звертає увагу на те, що санкцією частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачений такий вид стягнення як штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень із позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік. При цьому розмір штрафу є більшим від розміру покарань, передбачених за вчинення окремих видів кримінальних проступків, а позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік становить втручання в права людини протягом тривалого строку.

В зв`язку із викладеним Суд вважає, що на особу, що притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, розповсюджуються такі ж визначені Конституцією України та Конвенцією гарантії права на справедливий суд, як і на осіб, що притягаються до кримінальної відповідальності, зокрема норми частин третьої статті 62 Конституції України та частини четвертої статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також принцип індивідуального характеру відповідальності особи у відповідності до статті 61 Конституції України.

Частиною першою статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів по адміністративні правопорушення, в даному випадку на посадових осіб відділення поліції № 1 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, які в цій справі фактично представляють сторону звинувачення.

На виконання вищевказаних принципів Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього докази.

Суд звертає увагу, що ним, на виконання статті 22 Кримінального процесуального кодексу України, не здійснюється самостійно збір доказів, в зв`язку із чим, будь-які докази, окрім долучених до протоколу Судом самостійно не витребовувались та не досліджувались. ОСОБА_1 та Адвокатом також будь-які клопотання про долучення або витребування доказів, виклик свідків не заявлялись та Суду докази не надавались.

За аналогічних обставин у справі «Фігурка проти України» ( заява № 28232/22), Європейський Суд з прав людини дійшов висновку щодо відсутності порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За результатами дослідження доказів у справі у відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення, у Суду відсутні будь-які сумніви щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 130 КУпАП, а його винуватість у вчиненні цього правопорушення поза розумним сумнівом доведена доказами, наданими особою, уповноваженою на збирання цих доказів.

5.1 щодо належності і допустимості доказів

Відповідно до статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Адвокатом та ОСОБА_1 не надавались клопотання про визнання удь-якого доказу недопустимим або неналежним.

Всі докази, зібрані особою, уповноваженою на збирання доказів, відповідають вказаним вимогам законодавства, в зв`язку із чим визнаються Судом допустимими і належними.

5.2 щодо керування транспортним засобом

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується:

-відеозаписами з відеореєстратора, на яких зафіксовано рух та зупинку автомобіля Renault Master , державний номерний знак НОМЕР_2 ;

-відеозаписом з бодікамери поліцейського, на які зафіксовано рух автомобіля рух та зупинку автомобіля Renault Master, а також перебування на водійському сидінні ОСОБА_1 ;

-постановою від 21 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за частиною другою статті 122 кодексу України про адміністративне правопорушення, за порушення, допущене під час керування тим самим транспортним засобом в той самий час та в тому ж місці, як і в цій справі. Згідно із поясненнями Адвоката, у нього відсутні відомості щодо оскарження постанови. На сайті судової влади України відсутні відомості щодо оскарження вказаної постанови. За таких обставин, Суддя вважає вказану постанову належним доказом керування ОСОБА_1 автомобілем в день, час та місці, як і в цій справі.

Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення складено одразу після події, Суддя вважає, що поліцейські були безпосередніми свідками події, в зв`язку із чим у відповідності до статті 251 КУпАП оцінює протокол в якості доказу, який в сукупності з відеозаписами та постановою про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за статтею 122 КУпАП підтверджує факт керування ОСОБА_5 автомобілем.

Окремо Суддя звертає увагу, що на відеозаписах ані в автомобілі, ані навколо його не зафіксовано інших осіб, а ОСОБА_1 не надавав пояснень, що автомобілем керували інші особи.

В зв`язку із викладеним, Суддя вважає необгрунтованими доводи Адвоката щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

5.3 щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 ( далі – Інструкція)

Відповідно до пункту 2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що у водія наступні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. На дослідженому відеозаписі зафіксоване повідомлення поліцейського ОСОБА_1 про наявність у останнього ознак алкогольного сп`яніння, зокрема запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та поведінки, що не відповідає обстановці.

Таким чином, у поліцейського були наявні підстави для пропозиції водієві пройти огляд на стан сп`яніння.

Відповідно до пунктів 6,7 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Поліцейським неодноразово пропонувалось ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, однак ОСОБА_6 відмовився від проходження такого огляду, що зафіксовано на відеозаписі.

Таким чином, поліцейським дотримана процедура пропозиції водієві пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законодавством порядку.

5.4 висновки суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 .

Таким чином, Судом поза розумним сумнівом встановлено факт відмови ОСОБА_1 , який 21 лютого 2026 року о 14 годині 26 хвилин в селі Марківці, дорога Н-10 117 км , керував транспортним засобом рух та зупинку автомобіля Renault Master , державний номерний знак НОМЕР_2 , від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вказаними діями ОСОБА_1 допустив порушення вимог частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

6.Щодо виду та розміру адміністративного стягнення

Санкцією частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення передбачений такий безальтернативний вид адміністративного покарання як штраф з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Суд вважає, що з огляду на характер і суворість стягнення, яке може бути застосовано до особи за статтю 130 КУпАП, правопорушення за цією статтею за своїм характером вважається „кримінальним згідно з Конвенцією, а тому на особу поширюються гарантії права на справедливий суд, визначені статтею 6 Конвенції, в тому числі така складова, як принцип індивідуального характеру відповідальності, що може бути підставою для призначення за аналогією зі статтею 69 Кримінального кодексу України більш м`якого покарання, ніж зазначено в санкції статті.

Враховуючи небезпеку адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , небезпеку можливості настання наслідків, Суддя вважає, що призначення стягнення в розмірі, меншому, від передбаченого санкцією статті, може мати місце у виключних випадках щодо обставин справи та характеристики особи, яка притягається до відповідальності.

В даному випадку відсутні такі виключні обставини справи та характеристики особи, які б свідчили про можливість призначення більш м`якого стягнення, ніж передбачено санкцією статті для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

В зв`язку із викладеним, Суд вважає, що стягнення має бути накладено в межах санкції частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, а підстави для призначення більш м`якого стягнення, ніж визначено санкцією статті, відсутні.

7.Щодо судового збору

Відповідно до статті 40-1 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 гривень.

Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 3328х0.2=605 гривень 60 копійок.

В зв`язку із викладеним, керуючись статтями 252, 283-285,294 кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Відповідно до частини першої статті 307 кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно частини другої статті 308 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО