Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №350/859/26 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/859/26

Номер провадження 2/350/777/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 серпня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

установив:

Стислий виклад позицій сторін:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 42 208,75 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 16 січня 2020 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір №0989756731, а 07 лютого 2020 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та відповідачем укладено кредитний договір №4869423.

Договір №0989756731 укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За його умовами кредит надавався у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими траншами з максимальним лімітом 20 000,00 грн. Позивач зазначає, що відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав та допустив виникнення простроченої заборгованості.

Щодо договору №4869423 від 07 лютого 2020 року позивач зазначив, що кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Нарахування процентів здійснювалося за кожен день користування кредитом на залишок фактичної заборгованості.

Право вимоги за договором №0989756731 від 16 січня 2020 року послідовно переходило від первісного кредитора до інших кредиторів. 14 липня 2021 року ТОВ «ІНФІНАНС» відступило право вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», 10 січня 2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило його ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», а 10 березня 2026 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило право вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС». Таким чином, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором.

Право вимоги за кредитним договором №4869423 від 07 лютого 2020 року 29 квітня 2020 року було відступлено ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС», а 01 грудня 2025 року - на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», у зв`язку з чим позивач також набув право вимоги до відповідача за цим договором.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №0989756731 від 16 січня 2020 року загальна заборгованість становила 50 143,75 грн, з яких 2 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 47 643,75 грн - заборгованість за процентами. Разом з тим, посилаючись на принципи розумності, співмірності та пропорційності, позивач просить стягнути за цим договором 33 518,75 грн, з яких 2 500,00 грн - тіло кредиту та 31 018,75 грн - проценти.

Заборгованість за договором №4869423 від 07 лютого 2020 року, за розрахунком позивача, становить 8 690,00 грн, з яких 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 410,00 грн - заборгованість за процентами та 280,00 грн - заборгованість за комісіями.

Таким чином, загальний розмір заявленої до стягнення заборгованості за двома кредитними договорами становить 42 208,75 грн, з яких 6 500,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 35 428,75 грн - заборгованість за нарахованими процентами та 280,00 грн - заборгованість за комісіями. Строк виконання зобов`язань настав, однак відповідач кредитні кошти не повернув та проценти не сплатив, позивач просить стягнути зазначену заборгованість у судовому порядку, а також понесені ним судові витрати.

Заяви та клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 28.05.2026 відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не прибув.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час розгляду справи судом повідомлялася у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вважає за можливе і доцільне розглянути справу у його відсутності з ухваленням заочного рішення та при наявних матеріалах справи, яких достатньо, щоб вирішити питання про права та обов`язки сторін.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку визначеному ст. 247 ч. 2 ЦПК України, з ухваленням заочного рішення.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено, що 16.01.2020 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір №0989756731, відповідно до умов якого відповідачу надавався кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими траншами з максимальним лімітом 20 000,00 грн. Договір укладено в електронній формі та підписано електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №0989756731 від 16.01.2020 загальний розмір заборгованості становить 50 143,75 грн, з яких: 2 500,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 47 643,75 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. Заборгованість за процентами, нарахованими після відступлення права вимоги, пенею та/або штрафами, комісіями, інфляційними втратами та 3 % річних відсутня.

Разом з тим, враховуючи принципи розумності, співмірності та пропорційності, позивач просить стягнути за договором №0989756731 заборгованість у розмірі 33 518,75 грн, з яких: 2 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 31 018,75 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

14.07.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір №14-07/21, відповідно до якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №0989756731.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого право вимоги за договором №0989756731 відступлено ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

10.03.2026 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір №10-03/26, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №0989756731. Таким чином, позивачу відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором.

Крім того, судом встановлено, що 07.02.2020 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4869423, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №4869423 від 07.02.2020 заборгованість відповідача становить 8 690,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 4 410,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 280,00 грн - заборгованість за комісіями. Заборгованість за процентами, нарахованими після відступлення права вимоги, пенею та/або штрафами, інфляційними втратами та 3 % річних відсутня.

29.04.2020 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» укладено договір факторингу №Ф29-04/20, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №4869423 відступлено ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС».

01.12.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №01-12/25, відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №4869423. Таким чином, позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача і за цим кредитним договором.

Загальний розмір заявленої позивачем до стягнення заборгованості за двома кредитними договорами становить 42 208,75 грн, з яких: 6 500,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 35 428,75 грн - заборгованість за нарахованими процентами та 280,00 грн - заборгованість за комісіями.

Оцінка суду:

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Поняття договору позики наведене у ст. 1046 ЦК України, відповідно до ч.1 якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлений обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За змістом ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Оскільки, відповідачем не надано доказів про виконання свого обов`язку по сплаті заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат:

Щодо стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2662,40 грн. та судових витрат у розмірі 16000,00 грн., які понесені у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Із електронних матеріалів справи, сформованих та поданих через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, вбачається, що між позивачем та особою, яка надавала правничу допомогу, укладено договір про надання правничої допомоги, а також подано документи, що підтверджують факт надання послуг та їх вартість у розмірі 16000,00 грн. Вказані документи містяться у матеріалах справи в електронному вигляді та подані у встановленому процесуальним законом порядку. Ці витрати не викликають у суду сумнівів, а тому відшкодування понесених ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрат на правову допомогу слід стягнути з відповідача.

Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості необхідно стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 2662,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.

Керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за договорами у загальному розмірі 42 208,75 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 16000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя