Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №214/4669/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4669/26

2-а/214/70/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 серпня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Попова В.В.,

при секретарі – Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7104494 від 28.04.2026 року про накладення на неї адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, провадження у справі закрити.

В обґрунтування позову зазначає, що 28 квітня 2026 року інспектором 2 взводу 2 роти 1 батальйону ППП в м. Кривий Ріг старшим лейтенантом поліції Черепенком С.С. було винесено спірну постанову серії ЕНА №7104494 про притягнення її до адміністративної відповідальності. Однак, із винесеною постановою позивач не згодна, вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Так, позивач вказує, що у той день та час, керувала транспортним засобом «Audi A4», н/з НОМЕР_1 , рухаючись до найближчого безпечного укриття, адже було оголошено повітряну тривогу та її дії були зумовлені необхідністю захисту життя та здоров`я в умовах загрози обстрілу, що згідно зі ст. 17 та ст. 18 КУпАП виключає адміністративну відповідальність. Прямуючи до укриття, яке розташоване за наступним перехрестям, вона заздалегідь зайняла ліву смугу для здійснення розвороту. Разом з тим, рух у правій смузі на вказаній ділянці дороги (вул. Володимира Великого) був неможливим через значні вибоїни та критичні пошкодження асфальту, що створювало небезпеку для технічного стану авто та безпеки руху.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки її винесено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, за відсутності належних, допустимих та достатніх доказів вчинення адміністративного правопорушення. Під час розгляду справи працівником поліції не було дотримано вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, не досліджено об`єктивно всі обставини справи у їх сукупності та не надано жодного беззаперечного доказу порушення Правил дорожнього руху.

Ухвалою суду від 29.05.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, скористався своїм правом та подав до суду відзив на позовну заяву з якого убачається, що у позовній заяві позивач посилається на те, що постанова незаконна, оскільки в момент вчинення правопорушення, вона рухалась до укриття під час оголошення повітряної тривоги, на підтвердження чого надала скріншот телефону з групи «Дніпро Alerts». При цьому з наданого скріншоту незрозуміло яка саме дата зафіксована на вищевказаному скріншоті.

Разом з тим, при перевірці вищевказаної інформації, було встановлено, що в момент вчинення правопорушення, а саме: о 22 годині 00 хвилин у м. Кривому Розі не оголошувалася повітряна тривога.

Посилання позивача про те, що по вул. Володимира Великого у м. Кривому Розі, незадовільний стан дорожнього покриття спростовується самим позивачем, адже з наданого до позовної заяви відеозапису «IMG_9913.MOV» зафіксовано та підтверджено можливість руху транспортного засобу не в крайній лівій смузі.

Крім того, можливість використання вищевказаної ділянки дороги, яка має по три полоси для руху в кожному напрямку, додатково підтверджується відеозаписами зі стаціонарного відеореєстратора встановленого на службовому автомобілі «IMG_3849», «IMG_3850». На даних відеозаписах зафіксовано, що транспортний засіб «Audi А4», н/з НОМЕР_1 , рухається в крайній лівій смузі, при цьому проїжджає декілька перехресть не здійснивши розвороту чи повороту ліворуч, крім того на відеозаписі зафіксовано, як в середній полосі вільно рухаються інші транспортні засоби.

Враховуючи вищевказане, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7104494 від 28.04.2026 року про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої аналізом наданого відповідачем відеозапису встановлено, що під час проїзду перехрестя (перший світлофор) обидві праві смуги руху попереду були повністю зайняті іншими транспортними засобами. Позивач вимушено та абсолютно законно рухалась у лівій смузі, оскільки випереджала попутний потік автомобілів, що повністю відповідає вимогам п. 11.5 ПДР України. Рух у лівій смузі тривав лише близько 10 секунд виключно через дорожню обстановку. Як тільки попереду звільнилась дорога (водій спереду перестроївся), позивач, виявляючи ввічливість та повагу до інших учасників руху, увімкнула аварійну світлову сигналізацію («дякую»). Автомобіль поліції в цей момент рухався позаду без увімкнених червоних маячків чи сирени. Щойно позивач помітила у дзеркало заднього виду, що автомобіль поліції увімкнув проблискові маячки, позивач негайно виконала вимоги ПДР — увімкнула покажчик правого-повороту та здійснила безпечне перестроювання, звільнивши ліву смугу (зайняла другу смугу). На перестроювання пішло лише 2-3 секунди. Після перестроювання у другу смугу позивач декілька секунд продовжувала рух по прямій з вимкненим поворотом. Це зумовлено тим, що патрульний автомобіль у цей момент не висував вимоги про зупинку (був відсутній червоний маячок або сигнал гучномовця про зупинку конкретного авто). Позивач просто надала дорогу спецтранспорту, як того вимагає п. 3.2 ПДР. Рухаючись у другій смузі вже близько 3 секунд, позивач зафіксувала, що екіпаж поліції взагалі вимкнув проблискові маячки, зрівнявся з автомобілем позивача і лише після цього увімкнув їх знову, змушуючи зупинитися. Таким чином, наданий поліцією відеозапис є прямим доказом того, що позивач діяла виключно в межах ПДР: завчасно звільнила смугу руху для спецтранспорту і жодним чином не ігнорувала законні вимоги працівників поліції. Сама ж поліція вимкнула маячки, що свідчить про хаотичність їхніх дій.

Від представника позивача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких на відеозаписах файл «IMG_3849» та «IMG_3850», тривалістю по 59 секунд кожний, зафіксовано, що позивач весь час не змінюючи смугу руху, рухалась в крайні лівій смузі, при цьому, проїхала 4 перехрестя (вул. Володимира Великого – вул. Тесленка; вул. Володимира Великого – вул. Катеринівська; вул. Володимира Великого – вул. Пришвіна; вул. Володимира Великого – вул. Січова), не здійснивши повороту ліворуч чи розвороту. Майже весь час, транспортний засіб позивача рухався в крайній лівій смузі, при наявності вільних правих, і лише після подання вимоги про зупинку працівниками поліції, змінила смугу руху, що знову ж таки підтверджується та узгоджується з інформацією зафіксованою на відеозаписах «IMG_3849» та «IMG_3850» та Постанові у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7104494 від 28.04.2026 року.

Інших заяв по суті позовних вимог до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд дійшов наступного висновку.

Так, згідно спірної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7104494 від 28.04.2026 року, 28 квітня 2026 року, о 22 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Audi А4», н/з НОМЕР_1 , рухалась по вул. Володимира Великого, 32, у м. Кривому Розі, по дорозі, яка має дві смуги та більше в одному напрямку, в крайній лівій смузі без наміру повертати ліворуч або розвертатись. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила п. 11.5 ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з чим на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп. Порушення зафіксовано на нагрудний відеореєстратор Motorolla 400 475764.

Пунктом 11.5 ПДР України визначено, що на дорогах, які мають дві або більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

За змістом п.п. 1,2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Положеннями ст.ст. 9, 77 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, у якості доказу вчинення позивачем інкримінованого їй адміністративного правопорушення, представником відповідача було надано суду відеозаписи «IMG_3849» та «IMG_3850», оглянувши які, судом встановлено наступне.

З вищевказаних відеозаписів убачається, що 28 квітня 2026 року, близько о 22 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Audi А4», н/з НОМЕР_1 , рухалась по вул. Володимира Великого, 32, у напрямку майдану Олександра Химченка у м. Кривому Розі, у крайній лівій смузі (третя смуга) протягом тривалого часу, не здійснивши повороту ліворуч чи розвороту, при цьому транспортних засобів на правих смугах (на першій та другій смузі) майже немає.

Суд не приймає до уваги твердження позивача, що у вказаний у протоколі день та час була оголошена повітряна тривога у м. Кривому Розі, у зв`язку з чим позивач заздалегідь зайняла крайню ліву смугу для здійснення розвороту та прямування до укриття, адже у наданому самою ж позивачем скріншоту з телефону з групи «Дніпро Alerts» не зазначено дату смс-повідомлення про оголошення повітряну тривогу.

Разом з тим, вищевказане твердження позивача спростовується наданими відповідачем у відзиві на позовну заяву доказами, а саме: скріншотами з груп «Дніпро Alerts», «Кривий Ріг – міський чат», «Перший міський. Кривий Ріг», позаяк повітряна тривога 28 квітня 2026 року закінчилась о 21 годині 39 хвилин та почалась 29 квітня 2026 року о 00 годині 33 хвилин, при цьому адміністративне правопорушення вчинено позивачем 28 квітня 2026 року о 22 годині 00 хвилин.

Суд також критично оцінює твердження позивача, що вона рухалась у крайній лівій смузі, оскільки рух у правих смугах на ділянці дороги по вул. Володимира Великого у м. Кривому Розі був неможливим через значні вибоїни та критичні пошкодження асфальту, що створювало небезпеку для технічного стану авто та безпеки руху, адже водій зобов`язаний після об`їзду перешкоди прийняти крайню праву смугу руху, чого нею здійснено не було.

Виходячи з положень ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП повністю доведена в ході судового розгляду та підтверджується наявними у справі письмовими доказами, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7104494 від 28.04.2026 року є правомірною та винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому позов задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати по справі суд залишає за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 241-242, 244-246, 250-251, 255, 286, 295 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Попов