Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №280/1528/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 280/1528/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року про повернення позовної заяви у справі №280/1528/25 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке оформлене довідкою від 05.09.2024 р., яким ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби;

- зобов`язати Відповідача повторно провести медичний огляд військовослужбовця ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення про його придатність або непридатність до військової служби з урахуванням висновків суду, в якому вказати, які види служби та роботи протипоказані військовослужбовцю ОСОБА_1 .

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

Ухвала суду мотивовано тим, що до поданої позовної заяви представником позивача адвокатом Ямою Д.М., не додано документів, які б підтверджували повноваження на представництво інтересів в саме Запорізькому окружному адміністративному суді. Зі змісту наданого ордеру вбачається, що адвокат Яма Д.М. уповноважений на надання правничої (правової) ОСОБА_1 , у графі «назва органу, у якому надається правова допомога» запис у «органи влади, суди всіх інстанцій».

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскаржив її в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що в ордері не має бути зазначено найменування конкретної юридичної особи, оскільки це не відповідає принципу правової визначеності та концепції «якості закону».

Відповідач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 59 КАС України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пункту 12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (у новій редакції), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, ордер містить наступні реквізити і серед іншого, назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, «судові органи», «органи державної влади», «органи місцевого самоврядування», «органи досудового слідства», «правоохоронні органи» тощо).

Верховний Суд неодноразово вирішував питання прийнятності ордеру як документа, що підтверджує повноваження адвоката, у разі, коли в ньому замість найменування конкретного органу (суду), у якому надається правова допомога, зазначено загальне найменування системи органів, зокрема «суди України» чи інші подібні загальні найменування органів/установ.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 826/17175/18 зазначено, що:

- під назвою органу розуміють як безпосередньо назву конкретного органу, так і назву групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, «судові органи», «органи державної влади», «органи місцевого самоврядування», «органи досудового слідства», «правоохоронні органи» тощо);

- зазначення в ордері, що правова допомога надається «в судових органах» є достатнім для висновку про наявність у адвоката повноважень діяти від імені сторони у справі;

- вимога судів зазначати в ордері найменування конкретного суду є надмірно формалізованою і створює невиправдані перешкоди для звернення до суду.

Подібна за змістом правова позиція послідовно викладалася Верховним Судом у постановах від 09 жовтня 2020 року у справі №460/1726/19, від 22 квітня 2021 року у справі №280/2788/20, від 08 лютого 2023 року у справі №640/30856/21, від 17 серпня 2023 року у справі №600/4282/22-а, від 15 травня 2024 року у справі №520/14924/23, від 09 січня 2025 року у справі № 742/6063/23 та інших.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що з матеріалів справи убачається, що ордер серії АР №1225758 від 01.03.2025 року, наданий до Запорізького окружного адміністративного суду на підтвердження повноважень адвоката Ями Дмитра Миколайовича діяти від імені ОСОБА_1 містить формулювання, що він виданий на представництво інтересів у «органи виконавчої влади, суди всіх рівнів» (а.с. 5).

Враховуючи вищезазначені правові висновки Верховного Суду, які у відповідності до частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковими для врахування колегія суддів вважає, що ордер серії АР №1225758 від 01.03.2025 року є достатнім для висновку про наявність у адвоката повноважень діяти від імені сторони у справі в суді першої інстанції, а саме у Запорізькому окружному адміністративному суді, а тому у суду першої інстанції не було підстав уважати, що заяву у цій справі подано особою, яка не має права її підписувати.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції помилково послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18, адже її висновки стосуються Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №36, яке втратило чинність з 12 квітня 2019 року, у зв`язку з набранням чинності Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженим рішенням Рада адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.

Суд першої інстанції не звернув увагу на нерелевантність постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 до спірних правовідносин, не врахував норм нової редакції Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, у зв`язку з чим зробив помилковий висновок щодо наявності підстав для застосування положень пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду зробила висновок про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 320, статтями 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі №280/1528/25 задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі №280/1528/25 – скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко