Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №340/6012/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2026 року м. Дніпросправа № 340/6012/25

(суддя Притула К.М., м. Кропивницький)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі №340/6012/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01 вересня 2025 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області згідно з яким, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 15.08.2025 року № 112650004701 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати відповідача врахувати до пільгового стажу за Списком №2 період роботи: з 01.09.2003 року по 30.09.2004 року; з 01.10.2004 року по 27.04.2007 року та з 04.10.2007 року по 14.08.2022 року в Знам`янському щебеневому заводі, який в ході ряду реорганізацій було перейменовано на виробничий підрозділ "Знам`янський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця".

Позов обґрунтовано тим, що станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії позивач досяг відповідного пенсійного віку (55 років), встановленого пунктом "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та здобув необхідний загальний страховий стаж (36 років 04 місяці 22 дні), з яких пільговий 12 років 6 місяців, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Отже позивач вважає відмову відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 незаконною.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року позов задоволено частково.

Суд, визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 15.08.2025 № 112650004701 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.08.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позову - відмовив.

Рішення суду мотивовано тим, що посилання відповідача на невідповідність найменування посади у довідках про підтвердження трудового стажу записам у трудовій книжці і наказу про атестацію робочих місць, а також невірне посилання у цих довідках на постанову Кабінету Міністрів України, є формальними та не можуть вважатися достатньою підставою для відмови у зарахуванні відповідних періодів до пільгового стажу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що перебування позивача в спірний період на посаді, яка дає право на пільгову пенсію за Списком №2 не підтверджено, а тому відповідач не мав права зараховувати спірний трудовий стаж позивача як пільговий стаж, оскільки посада «Директор гірничого цеху» не відповідає записам в трудовій книжці та наказу про атестацію робочих місць

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 07.08.2025 року позивач звернувся до територіального управління Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Рішенням від 15.08.2025 р. № 112650004701 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку з відсутністю у нього необхідного пільгового страхового стажу (12 років 6 місяців).

Як убачається з цього рішення, страховий стаж заявника становить 36 років 4 місяці 22 дні, з яких пільговий – 8 років 2 місяці 9 днів.

Водночас, до пільгового стажу не зараховано: періоди роботи з 01.09.2003 р. по 30.09.2004 р., згідно довідки № 2094 від 23.07.2025 р., оскільки посада "Майстер гірничого цеху" відсутня в наказі про атестацію робочих місць № 52 від 05.05.1999 р; періоди роботи з 01.10.2004 р. по 27.04.2007 р., згідно довідки № 2095 від 23.07.2025 р., оскільки вказана посада "Директор гірничого цеху" не відповідає записам в трудовій книжці та наказу про атестацію робочих місць; періоди роботи з 04.10.2007 р. по 14.08.2022 р., згідно довідки № 2096 від 23.07.2025 р., оскільки в довідці вказано не вірне посилання на Постанову КМУ (а.с.43-44).

Законність та обґрунтованість вищезазначеного рішення є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Частиною 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі – Закон 1058-IV) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Згідно з цією постановою, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, при цьому для зарахування до пільгового стажу роботи трудова книжка повинна мати записи щодо безпосередньої зайняті повний робочий день працівника на відповідних роботах, відомості щодо віднесення такої роботи до відповідного Списку, що затверджено Кабінетом Міністрів України, атестацію робочого місця.

При цьому судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що з 09.02.1995 р. по теперішній час позивач працює у виробничому підрозділі "Знам`янський кар`єр" філії "ЦУП" АТ "Укрзалізниця" (в минулому Знам`янський щебеневий завод) (а.с.21-23).

З записів в трудовій книжці позивача видно, що у зв`язку із змінами в штатному розкладі позивач з 01.10.2004 року призначений начальником гірничого цеху 3 групи (наказ № 82 від 01.10.2004 року), а з 04.10.2007 року переведений головним механіком (наказ № 115 від 04.10.2007 року).

Згідно з довідкою № 2094 від 23.07.2025 року про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у період 01.09.2003 року (наказ №143/А від 01.09.2003) по 30.09.2004 року (наказ №82 від 01.10.2004) позивач працював повний робочий день на виробничому підрозділі "Знам`янський кар`єр" філії "ЦУП" АТ "Укрзалізниця" на посаді "Майстер гірничого цеху", що передбачена Списком № 2 розділу 1 підрозділу 1.16 Постанови КМУ №36 від 16.01.2003 року (стаж роботи складає 1 рік 1 місяць) (а.с.17зв.-18).

Проте, відповідач не зарахував до пільгового стажу період роботи позивача згідно цієї довідки, оскільки посада "Майстер гірничого цеху" відсутня в наказі про атестацію робочих місць від 05.05.1999 №52.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а зробила висновок, який у відповідності до частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковим для врахування під час розгляду аналогічних спорів, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Оскільки єдиною підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду його роботи 01.09.2003 року (по 30.09.2004 року за Списком №2 відповідачем зазначено перерва між атестаціями робочих місць, колегія суддів враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а зробила висновок про необхідність зарахування зазначеного періоду роботи до пільгового стажу роботи позивача.

Також, згідно з довідкою № 2095 від 23.07.2025 року про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у період 01.10.2004 (наказ №82 від 01.10.2004) по 27.04.2007 (наказ №53 від 28.04.2007) позивач працював повний робочий день на виробничому підрозділі "Знам`янський кар`єр" філії "ЦУП" АТ "Укрзалізниця" на посаді "Директор гірничого цеху", що передбачена Списком № 2 розділу 1 підрозділу 1.16 Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 (стаж роботи складає 2 роки 6 місяців 27 днів) (а.с.18зв.-19).

Згідно з довідкою № 2096 від 23.07.2025 року про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у період 04.10.2007 (наказ про переведення №115 від 04.10.2007) по 14.08.2022 (наказ про переведення № 31 від 15.08.2022) позивач працював повний робочий день на виробничому підрозділі "Знам`янський кар`єр" філії "ЦУП" АТ "Укрзалізниця" на посаді "Головний механік", що передбачена Списком № 2 розділу 1 підрозділу 1.16 Постанови КМУ №36 від 16.01.2003 (стаж роботи складає 14 років 10 місяців 11 днів) (а.с.19зв.-20).

Однак, відповідач відхилив вказані вище довідки, оскільки посада "Директор гірничого цеху" не відповідає записам в трудовій книжці та наказу про атестацію робочих місць, а у довідці про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (№2096) вказано не вірне посилання на Постанову КМУ.

Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, у період з 01.09.2003 по 14.08.2022, чинними були Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 (далі – Постанова №36) та Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №416 (далі – Постанова №416).

У період з 01.09.2003 по 14.08.2022, чинними були Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 (далі – Постанова №36) та Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №416 (далі – Постанова №416).

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області від 15.08.2025 № 112650004701 та як наслідок необхідності його скасування.

Щодо доводів позивача викладених в апеляційній скарзі, та які є аналогічні доводам викладеними у позові, слід зазначити, що під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив та правильно вирішив усі основні питання віднесені на його розгляд та аргументи сторін, тому підстав для повторного вирішення цих аргументів у зв`язку з їх викладенням в апеляційній скарзі немає.

Відносно доводів сторін, які зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Всі інші аргументи апеляційних скарг не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про наявність підстав для часткового задоволення позову.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області – залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі №340/6012/25 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 16 липня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов