Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №280/5842/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 280/5842/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2025 в адміністративній справі №280/5842/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 02.06.2025 №083950021391 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 періоди його роботи з 16.04.1996 по 18.08.1997 та з 01.09.1997 по 08.10.2010, згідно з довідкою ТОВ «Ювенергочорметремонт» від 21.09.2015 №10, та повторно розглянути його заяву від 26.05.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 26.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення від 02.06.2025 №083950021391, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Підставою для неврахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи позивача з 16.04.1996 по 18.08.1997 та з 01.09.1997 по 08.10.2010 стало те, що уточнююча довідка ТОВ «Ювенергочорметремонт» від 21.09.2015 №10, на думку відповідача, не відповідає вимогам додатка 5 до Порядку №637.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Як правильно встановив суд першої інстанції, позивач набув 54-річного віку 28.03.2025 та має необхідний страховий стаж, що відповідачем не заперечується.

Спірним у цій справі є питання наявності у позивача необхідного пільгового стажу за Списком №1 та правомірності неврахування органом Пенсійного фонду України періодів роботи позивача з 16.04.1996 по 18.08.1997 та з 01.09.1997 по 08.10.2010.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Пунктом 10 Порядку №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із належним чином оформленими записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.

Матеріалами справи підтверджується, що пільговий стаж позивача за Списком №1 підтверджується записами у його трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

Зокрема, у трудовій книжці містяться записи про роботу позивача в ТОВ «Ювенергочорметремонт» з 16.04.1996 по 18.08.1997 на посаді електрогазозварника 4 розряду та з 01.09.1997 по 08.10.2010 на посаді електромонтера 4, 5 розряду по ремонту електроустаткування в сталеплавильних і прокатних цехах підприємств.Крім того, позивачем надано документи про проведення атестації робочих місць, зокрема накази від 05.07.1995 №43, від 15.12.2000 №34, від 29.12.2005 №104 та від 14.12.2010 №20, якими підтверджуються результати атестації відповідних робочих місць.

Також на підтвердження пільгового стажу позивачем надано довідку ТОВ «Ювенергочорметремонт» від 21.09.2015 №10 та виписку з особових карток з обліку фактично відпрацьованого часу у шкідливих умовах праці.

Отже, сукупність наявних у справі доказів підтверджує характер роботи позивача, займані ним посади, періоди роботи та наявність відповідних умов праці.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме по собі недотримання окремих формальних вимог до оформлення уточнюючої довідки не може бути достатньою підставою для неврахування підтвердженого іншими документами періоду роботи до пільгового стажу.

При цьому орган Пенсійного фонду України не позбавлений права перевірити обґрунтованість видачі відповідної довідки та достовірність зазначених у ній відомостей.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей.

Однак відповідачем не доведено здійснення будь-яких дій, спрямованих на перевірку достовірності відомостей, зазначених у довідці ТОВ «Ювенергочорметремонт» від 21.09.2015 №10, або спростування факту роботи позивача у відповідних умовах.

Таким чином, відмова у зарахуванні спірних періодів роботи виключно з підстав невід повідності окремих реквізитів уточнюючої довідки вимогам її форми є надмірно формальною та не відповідає принципу належного урядування.

Колегія суддів також враховує, що працівник не може нести негативні наслідки за недоліки в оформленні документів, які виникли з вини роботодавця або інших осіб, якщо факт його роботи та характер виконуваної роботи підтверджуються іншими належними доказами.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 02.06.2025 №083950021391.

Разом з тим колегія суддів погоджується із судом першої інстанції щодо обраного способу захисту порушеного права позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Призначення пенсії належить до компетенції органів Пенсійного фонду України.

Суд не може підміняти суб`єкта владних повноважень та самостійно здійснювати розрахунок пенсії, визначати остаточний розмір пенсії та приймати замість відповідного органу рішення про її призначення, якщо законом відповідні повноваження віднесено до компетенції Пенсійного фонду.

За таких обставин суд першої інстанції правильно визначив належним способом захисту порушеного права позивача зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати спірні періоди роботи до пільгового стажу та повторно розглянути заяву позивача від 26.05.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оцінкою судом першої інстанції доказів та повторюють аргументи, наведені відповідачем у відзиві на позов, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку.

Апелянтом не наведено доводів та не надано доказів, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини або свідчили про неправильне застосування ним норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2025 в адміністративній справі №280/5842/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя А.О. Коршун