Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №520/13468/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 р. Справа № 520/13468/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, у справі № 520/13468/25

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго"

до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області

про визнання дій протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківобленерго" (далі - позивач, АТ "Харківобленерго"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі - відповідач, ГУ Держпроспоживслужби в Харківській області), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії посадових осіб Головного Управління Держспоживслужби в Харківській області з проведення позапланової перевірки на підставі Направлення № 164 від 15.04.2025 та зі складання Акту позапланової перевірки від 01.05.2025 № 164;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області прийнятого у формі припису на підставі Акту позапланової перевірки № 164 від 01.05.2025.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що дії посадових осіб відповідача з проведення позапланової перевірки на підставі Направлення № 164 від 15.04.2025 та зі складання Акту позапланової перевірки від 01.05.2025 № 164, а також рішення відповідача, прийняте у формі припису на підставі Акту позапланової перевірки № 164 від 01.05.2025, є протиправними та такими, що порушують права позивача. Зауважив, що аргументи і доводи, викладені Товариством у запереченнях до Акту від 01.05.2025 фахівці Держпродспоживслужби не врахували під час прийняття рішення за результатами перевірки, а натомість склали припис, з вимогами адресованими АТ "Харківобленерго".

На переконання позивача, у відповідача відсутні повноваження на проведення позапланової перевірки АТ "Харківобленерго" 15.04.2025, оскільки законодавцем не наділено Держпродспоживслужбу повноваженнями на здійснення державного нагляду (контролю), зокрема шляхом проведення планових та позапланових виїзних перевірок, за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг та контроль за правами споживачів відповідно до приписів нормативно-правових актів НКРЕКП. Обов`язок здійснення такого державного нагляду (контролю), зокрема шляхом проведення планових та позапланових виїзних перевірок, покладено законом на інший центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП). Водночас, до повноважень та основних завдань НКРЕКП, як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, визначених Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 №1540-VІІI (далі - Закон №1540-VІІI), належить забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами.

Позивач наголосив, що Товариством не було допущено порушення прав позивача, з огляду на те, що договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, його дія достроково припиняється лише у випадку дотримання певних умов, що передбачені п. 11.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ, Правила №312), а також із дотриманням положень глави 11.5 розділу 11 Кодексу систем розподілу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310 (далі - КСР), що на разі не є можливим, зокрема, і з огляду на безпекову ситуацію у м. Куп`янськ.

Також позивач вказав, що від Регулятора (НКРЕКП) 25.02.2025 за вх. № 4/3881 надійшов запит щодо відповідності дій Товариства законодавству та/або ліцензійним умовам стосовно дострокового припинення Договору про надання послуги з розподілу електричної енергії на об`єкт споживача за адресою: АДРЕСА_1 У відповідь на зазначений запит позивачем 10.03.2025 за вих. № 06-56к/06-921 було надано відповідь з проханням розглянути можливість надання рекомендацій стосовно вирішення даного питання. На лист АТ "Харківобленерго" від 10.03.2025 за вих. № 06-56к/06-921 гр. ОСОБА_1 та Товариству надано відповідь НКРЕКП від 28.03.2025 за вх. № 4/6448, у якій зазначено, що припинення дії договірних відносин з розподілу електричної енергії, які супроводжуються припиненням електроживлення електроустановки споживача, мають відбутися у порядку, встановленому КСР; відповідно до пункту 11.5.14 глави 11.5 розділу ХІ КСР під час здійснення технічних заходів щодо припинення розподілу електричної енергії ОСР у присутності користувача здійснює фіксацію показів приладу обліку користувача на момент припинення розподілу електричної енергії; отже, ураховуючи норми ПРРЕЕ та КСР, припинення дії договірних відносин щодо розподілу електричної енергії супроводжується припиненням електроживлення електроустановки (об`єкта) споживача у порядку, встановленому КСР, після оплати споживачем вартості послуг з відключення; при цьому під час виконання заходів з припинення електроживлення електроустановки об`єкта, ОСР має зафіксувати фактичні покази засобу комерційного обліку у присутності споживача або його представника (з метою подальшого проведення взаєморозрахунків між сторонами договірних відносин); заходи спрямовані на вирішення порушеного у зверненні ОСОБА_1 спірного питання можливі за умови наявності безпечного виконання відповідних заходів; з питань фінансування спожитої українськими військовослужбовцями електричної енергії роз`яснено про доцільність звернення до Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України.

Додатково позивач зазначив, що згідно з Переліком територій, на яких ведуть (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309, Куп`янську міську територіальну громаду віднесено до території можливих бойових дій, території, яка межує з територіями активних бойових дій та тимчасово окупованими територіями Куп`янського району державою-агресором. Місто Куп`янськ щоденно потерпає від майже безперервних обстрілів ворога, а за останній час, спостерігається посилення обстрілів, що стрімко погіршує ситуацію на лінії зіткнення поряд із м. Куп`янськом та утворює реальну небезпеку для життя та здоров`я цивільного населення і, зокрема, працівників АТ "Харківобленерго". Так, за два дні до отримання Припису до Акту від 01.05.2025 № 164, під час намагання здійснити технічні заходи щодо припинення розподілу електричної енергії споживачам, влучанням ворожого боєприпасу на базі ФПВ дрону було пошкоджено автомобіль УАЗ, який належить Куп`янському РРЕ АТ "Харківобленерго" та поранено водія.

Враховуючи вищезазначене позивач вважає, що Держпродспоживслужба, при здійснені перевірки неправомірно надала АТ "Харківобленерго" обов`язковий для виконання Припис про усунення порушень законодавства про захист прав споживачів. Відповідно Припис не направлений на захист прав споживача, а створює реальну загрозу життю та здоров`ю працівників АТ "Харківобленерго". Крім того, фахівцями Держпродспоживслужби проведено перевірку поза межами повноважень на здійснення перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг та з питань додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов.

24.06.2025 ГУ Держпроспоживслужби в Харківській області подано додаткові пояснення у справі.

09.07.2025 АТ "Харківобленерго" подано заяву про залишення без розгляду додаткових пояснень відповідача, в обґрунтування якої, посилаючись на ч. 4 ст. 47 КАС України, позивач зазначив, що відповідач не подав у встановлений строк відзив на позов, натомість 24.06.2025 через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення. На думку позивача, такі пояснення не підлягають прийняттю, оскільки невиконання відповідачем вимог ст.ст. 159, 162 КАС України має наслідком визнання позову. Крім того, позивач наголосив, що подання відповідачем пояснень можливе лише після подання відповідної заяви по суті справи та з дозволу суду відповідно до ч. 5 ст. 159 КАС України. Відтак, позивач вважав, що подання додаткових пояснень відповідачем фактично спрямоване на заміну ним відзиву на позов, що не передбачено КАС України.

16.07.2025 ГУ Держпроспоживслужби в Харківській області подано додаткові пояснення у справі.

28.07.2025 АТ "Харківобленерго" подано заяву про залишення додаткових пояснень без розгляду, в обґрунтування якої останнім вказано на обставини попереднього подання до суду 09.07.2025 заяви про залишення без розгляду додаткових пояснень відповідача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 адміністративний позов АТ "Харківобленерго" задоволено.

Визнано протиправними дії посадових осіб Головного Управління Держспоживслужби в Харківській області з проведення позапланової перевірки на підставі направлення № 164 від 15.04.2025 та зі складання акту позапланової перевірки від 01.05.2025 № 164.

Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, прийнятий на підставі акту позапланової перевірки № 164 від 01.05.2025.

Стягнуто на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61037, код ЄДРПОУ 00131954) сплачену суму судового збору у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61166 ЄДРПОУ 40324829).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову АТ "Харківобленерго" відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що суд першої інстанції, приймаючи рішення, не надав належної оцінки розмежуванню сфер державного нагляду. Позивач стверджує, що контроль у сфері енергетики належить виключно НКРЕКП. Проте, Головне управління здійснювало перевірку не «ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії», а дотримання законодавства про захист прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг. Зауважив, що повноваження НКРЕКП відповідно до Закону №1540-VIII щодо захисту прав споживачів у сферах енергетики не скасовують і не поглинають загальні повноваження Держпродспоживслужби як спеціального органу у сфері захисту прав споживачів. Більше того, звернення споживача ОСОБА_1 стосувалося саме порушення його прав як споживача послуг, а не технічних регламентів мереж.

Також апелянт зазначив, що судом першої інстанції не були враховані висновки Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права в спірних правовідносинах, викладені в постанові від 10.10.2023 у справі №160/8898/22, в якій Суд дійшов висновку, що Держпродспоживслужба та її територіальні органи уповноважені на захист прав споживачів та здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, зокрема, житлово-комунальних послуг. Водночас проведення Держпродспоживслужбою позапланового заходу щодо дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-XII (далі - Закон №1023-XII) не є здійсненням заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг. Крім того, Верховний Суд у постановах від 19.05.2025 у справі №420/17630/24 та від 22.05.2025 у справі №420/15960/24 при розгляді справ за участю органів Держпродспоживслужби та суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг врахував висновок викладений Верховним Судом у постанові від 10.10.2023 у справі №160/8898/22 та дійшов висновку, що Держпродспоживслужба та її територіальні органи уповноважені на захист прав споживачів та здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, зокрема, житлово-комунальних послуг. Проте, у винесеному рішенні у справі №520/13468/25 не були враховані вказані висновки щодо застосування норм права, викладені у вказаних вище постановах Верховного Суду.

На думку ГУ Держпроспоживслужби в Харківській області, судом першої інстанції також проігноровано ключові докази, зібрані під час перевірки, які свідчать про протиправність дій позивача. Так, на момент винесення припису об`єкт за адресою АДРЕСА_1 фізично та юридично припинив існування. Наявний Акт комісійного обстеження від 21.05.2024 стосовно повного руйнування та Витяг з Реєстру речових прав від 30.10.2024 щодо припинення права власності. Позивач відмовив у розірванні договору, вимагаючи від споживача оплатити послугу з «відключення електроустановки», яка вже була знищена вибухом. Вимога оплатити те, що вже сталося внаслідок обставин (війни) агресії з боку Російської федерації, є прямим порушенням принципів справедливості та розумності. Встановлення позивачем нової шафи обліку 06.11.2024 на руїнах, які вже не належали ОСОБА_1 , без його відома та згоди, з подальшим нарахуванням йому боргів за споживання електроенергії невідомими особами, підпадає під визначення нечесної підприємницької практики відповідно ст. 19 Закону №1023-ХII. Позивач фактично намагався перекласти витрати за спожиту третіми особами (в тому числі у військових цілях, як зазначено в акті) енергію на цивільну особу, яка втратила житло.

Щодо тверджень позивача про неможливість виконати припис через бойові дії в м. Куп`янськ, апелянт зазначив, що Припис вимагає: розірвати договір; закрити особовий рахунок ОСОБА_1 ; провести перерахунок або скасувати нарахування. Ці дії є документальними і виконуються в інформаційних системах АТ "Харківобленерго" в м. Харків або дистанційно. Вони не потребують виїзду бригади в зону бойових дій.

Щодо тверджень позивача про те, що безпекова ситуація не дозволяє «відключити» об`єкт апелянт зазначив, що та сама безпекова ситуація не завадила АТ "Харківобленерго" 06.11.2024 виїхати на місце, встановити на об`єкті (хоча він зруйнований) нову шафу обліку та почати нарахування. Така позиція є суперечливою.

Крім того, апелянт вважав за необхідне зазначити, що позовна вимога АТ "Харківобленерго" про визнання протиправними дій посадових осіб Головного управління з проведення позапланової перевірки на підставі направлення №164 від 15.04.2025 та зі складання акту позапланової перевірки від 01.05.2025 №164 не повинна була бути задоволеною, оскільки зазначена вимога не є належним способом захисту порушеного права позивача.

Отже, на переконання апелянта, Головне управління під час перевірки АТ "Харківобленерго" діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з огляду на пріоритетність життя та здоров`я людини у сфері захисту прав споживачів.

З огляду на викладене, ГУ Держпроспоживслужби в Харківській області вважає, що судом ухвалено рішення, яке не відповідає вимогам статті 242 КАС щодо законності та обґрунтованості судового рішення, а тому рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 у справі №520/13468/25 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову АТ "Харківобленерго" в задоволенні позову.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зауважив, що повноваження Держпродспоживслужби та НКРЕКП у сфері державного нагляду (контролю) розмежовані законом. Держпродспоживслужба уповноважена здійснювати контроль за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, зокрема щодо правильності розрахунків за житлово-комунальні послуги, тоді як контроль за дотриманням суб`єктами господарювання нормативно-правових актів НКРЕКП та ліцензійних умов належить до повноважень Регулятора. Відтак, на думку позивача, Держпродспоживслужба не мала повноважень проводити перевірку відповідача з питань, що належать до компетенції НКРЕКП.

На підтвердження своєї позиції позивач посилається на правові висновки Верховного Суду у справах №440/10970/22, №440/7176/21, №420/17630/24 та №420/15960/24, зазначаючи, що Закон №877-V не застосовується до перевірок суб`єктів електроенергетики, а повноваження контролюючого органу визначаються спеціальним законом. При цьому саме зміст звернення споживача має визначати предмет перевірки та орган, уповноважений її здійснювати.

Позивач також наголошує, що судом першої інстанції було встановлено, що НКРЕКП також було здійснено запит на отримання інформації від АТ "Харківобленерго" та підтвердження її документальними доказами, щодо виконання товариством приписів нормативно правових актів НКРЕКП: КСР і ПРРЕЕ, у спірних взаємовідносинах між оператором системи розподілу і споживачем ОСОБА_1 . Вказана інформація та копії відповідних документів були направлені АТ "Харківобленерго" до НКРЕКП, для проведення правомірності дій оператора системи розподілу. Також, контролюючий орган було повідомлено про неможливість здійснення необхідних заходів, за адресом електроустановки, оскільки домоволодіння споживача знаходиться на лінії зіткнення бойових підрозділів України та рф, яка постійно перебуває під щільними обстрілами. За результатами перевірки, НКРЕКП вказало Товариству на необхідність здійснення всіх заходів передбачених вищезазначеними нормативно-правовими актами, щодо припинення договору споживача про надання послуги з розподілу електричної енергії та припинення електроживлення електроустановки за АДРЕСА_1, «за умови наявності безпечного виконання відповідних заходів». І лише у грудні 2025 року, при першій можливості, після того, як окупаційні підрозділи були відкинуті на позиції поза м. Купянськ, АТ "Харківобленерго" здійснило увесь комплекс заходів з розірвання договору зі споживачем ОСОБА_1 та фізично припинило електроживлення електроустановки за адресою: АДРЕСА_1, про що листом № 04-52/10649 від 15.12.2025, повідомило ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області.

З огляду на це позивач вважає, що правова позиція відповідача суперечить висновкам Верховного Суду та положенням законодавства про розмежування повноважень Держпродспоживслужби і НКРЕКП, а проведена ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області позапланова перевірка здійснена поза межами наданих законом повноважень, що є підставою для визнання протиправними та скасування перевірки і її результатів.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за захистом порушених прав споживача до ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області звернувся ОСОБА_1 зі скаргою (скарга зареєстрована 20.02.2025 за № К-209) щодо безпідставного неприпинення надання послуг з розподілу електричної енергії АТ "Харківобленерго" за адресою колишнього приватного домоволодіння: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 24-29).

ГУ Держпроспоживслужби в Харківській області було видано направлення №164 від 15.04.2025 на проведення позапланової перевірки, яким посадовим особам ГУ Держпроспоживслужби доручено здійснити державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів у суб`єкта господарювання АТ "Харківобленерго" м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, 149. Підстава заходу: звернення ОСОБА_1 (вх. №К-209 від 20.02.2025), погодження Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпроспоживслужба) (вих. №15.1.2-6/5046 від 04.03.2025), пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану", наказу Держпродспоживслужби від 01.04.2024 №191 "Про рішення щодо здійснення протягом періоду воєнного стану позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері надання житлово-комунальних послуг". Предмет заходу: з питань зазначених у зверненні споживача, відповідно до вимог ст. 10, ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-XII (зі змінами), ст. 7, ст. 8, ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2179-VIII (зі змінами). Дата початку та закінчення заходу: 18.04.2025 - 01.05.2025 (т. 1 а.с. 21-23).

18.04.2025 до АТ "Харківобленерго" від ГУ Держспоживслужби в Харківській області надійшло направлення №164 від 15.04.2025 на проведення позапланової перевірки (вx. №5/7976 від 18.04.2025) та вимога від 18.04.2025 щодо надання пояснень, документів, матеріалів, відомостей з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку визначених законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 (вх. № 5/7977 від 18.04.2025) (т. 1 а.с. 21-22, 30-31).

24.04.2025 (вих. №16-48/3174) позивачем на вимогу від 18.04.2025 до ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області були надані пояснення з інформацією та запитуваними документами (т. 1 а.с. 32-37).

На підставі ст. 26 Закону №1023-XII, погодження Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 04.03.2025 №15.1.2-6/5046, наказу ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області від 15.04.2025 №388 та направлення на проведення перевірки від 15.04.2025 №164 за зверненням споживача ОСОБА_1 від 20.02.2025 №К-209 у період з 18.04.2025 по 01.05.2025 було проведено позапланову перевірку АТ "Харківобленерго" з питань порушених у зверненні.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів АТ «Харківобленерго» було складено акт №164 від 01.05.2025, який Товариством було підписано із запереченнями щодо висновку, які 05.05.2025 було направлено до ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області на електронну адpесу gudpss@kh-consumer.gov.ua, з накладанням електронного підпису (т. 1 а.с. 38-130, 137-139). Вказаний акт отримано позивачем 01.05.2025 вх. №5/8953.

Зі змісту акту №164 від 01.05.2025 вбачається, що перевіркою встановлено: "...в діях Акціонерного товариства «Харківобленерго» вбачається нечесна підприємницька практика та введення споживача в оману. Замість розірвання договору на вимогу споживача АТ «Харківобленерго» відновило послугу розподілу електричної енергії для сторонніх осіб за рахунок споживача. З огляду на вищевикладене, АТ «Харківобленерго» порушило права ОСОБА_1 , як споживача. За порушення законодавства з питань захисту прав споживачів суб`єкт господарювання АТ «Харківобленерго» несе відповідальність відповідно до п. 7, п. 11 ч. 1, ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" та ст. 155-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч. 7, ч. 8 ст. 7 Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (т. 1 а.с. 123-127).

Враховуючи встановлені під час перевірки порушення АТ "Харківобленерго" законодавства про захист прав споживачів ГУ Держпроспоживслужби в Харківській області винесено припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів, зазначених в акті перевірки №164 від 01.05.2025, а саме: розірвати договір надання послуг з розподілу електричної енергії між ОСОБА_1 та АТ «Харківобленерго», закрити особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, а також зробити перерахунок, скасувавши нарахування за послуги з електропостачання нараховані після 06.11.2024 (т. 1 а.с. 131-135).

Зазначений припис позивачу було вручено 07.05.2025 вх. №5/9383.

Не погодившись з діями посадових осіб ГУ Держспоживслужби в Харківській області з проведення позапланової перевірки на підставі направлення №164 від 15.04.2025 та зі складання акту позапланової перевірки від 01.05.2025 №164, а також з рішенням ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області прийнятого у формі припису на підставі Акту позапланової перевірки №164 від 01.05.2025, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що приписи Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) не застосовуються до перевірок щодо суб`єктів електроенергетики, зокрема і у цьому випадку щодо позивача, тобто у Держпродспоживслужби відсутні повноваження на проведення державного заходу нагляду (контролю), в порядку визначеному Законом №877-V щодо забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг, оскільки саме НКРЕКП, як центральний орган виконавчої влади, уповноважений законом здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням суб`єктами господарювання прав споживачів та їх захисту у сферах енергетики та комунальних послуг.

Враховуючи відсутність у відповідача вказаних вище повноважень, суд дійшов висновку, що відповідач під час перевірки і винесення оскаржуваного припису керувався нормами закону, який не міг бути застосованим до позивача.

З огляду на викладене, суд вважав наявними підстави для визнання протиправними дій посадових осіб ГУ Держспоживслужби в Харківській області з проведення позапланової перевірки на підставі направлення №164 від 15.04.2025 та зі складання акту позапланової перевірки від 01.05.2025 №164. З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини відсутності у відповідача повноважень на проведення перевірки позивача, суд вважав необхідним визнати протиправним та скасувати припис ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, прийнятий на підставі акту позапланової перевірки №164 від 01.05.2025.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними і відповідно - підставою для притягнення таких суб`єктів до відповідальності.

Відповідно до абзацу третього частини третьої статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.07.2017 №2189-VIII (далі - Закон №2189-VIII) захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

Правовий статус Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, визначається Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (далі - Положення №667).

Реалізація державної політики, зокрема, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері, здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, визначено серед основних завдань Держпродспоживслужби (підпункти 1, 2 пункту 3 Положення №667).

За змістом абзаців першого, другого підпункту 6 пункту 4 Положення №667 Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): зокрема, перевіряє додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення №667).

За наведеним у пунктах 2, 5 частини першої статті 1 Закону №2189-VIII визначенням житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (пункт 2 частини першої статті 5 Закону №2189-VIII).

Норми частини першої статті 6 цього ж Закону визначають суб`єктів правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг. Встановлю, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

А за визначенням понять, наведених у статті 1 Закону №2189-VIII послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Аналіз вищевикладених положень законодавства дає змогу дійти висновку, що Держпродспоживслужба, та її територіальні органи уповноважені на захист прав споживачів та здійснення відповідно до закону державного нагляду (контроль) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, зокрема, житлово-комунальних послуг.

Саме така перевірка і була проведена відповідачем в межах спірних правовідносин.

Колегія суддів звертає увагу й на приписи частини першої статті 2 Закону №877-V, яка встановлює, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Водночас частина друга цієї ж статті не містить застережень щодо непоширення дії вищезгаданого Закону на правовідносини у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що за наведеним у законі визначенням виконавець комунальної послуги належить до суб`єктів господарювання, що надають комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що на спірні правовідносини не поширює свою дію Закон №877-V, у тому числі, в частині способу здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів у вигляді позапланового заходу контролю (перевірок), порядку та підстав їх призначення, проведення й оформлення результатів.

Такий висновок щодо застосування норм права Верховний Суд сформулював у постанові від 10.10.2023 у справі №160/8898/22 та послідовно застосував у постановах від 19.05.2025 у справі № 420/17630/24, від 22.05.2025 у справі № 420/15960/24.

Варто зауважити, що відступу від згаданого висновку в порядку, передбаченому частиною першою статті 346 КАС України, здійснено не було.

При цьому суд першої інстанції при вирішенні спору помилково врахував нерелевантну правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 28.11.2024 у справі №440/7176/21, оскільки ця постанова ухвалена за інших фактичних обставин. Зокрема, предметом спору у справі був припис про усунення перешкод у проведенні планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю).

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що під час апеляційного перегляду справи підтвердилися доводи відповідача про невідповідність правозастосування суду першої інстанції висновкам Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.06.2026 у справі №520/27428/24.

У спірних відносинах, як це підтверджується встановленими у справі обставинами, позапланова перевірка АТ "Харківобленерго" призначена з підстав, передбачених, абзацом п`ятим частини першої статті 6 Закону №877-V та за наявності відповідного погодження. Позаплановий захід державного нагляду (контролю) здійснений відповідачем у формі позапланової перевірки, тобто у спосіб, передбачений законом (абзац третій статті 1 Закону №877-V), з попереднім виданням наказу та направлення на перевірку, а її результати оформлені актом та приписом щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, тобто у спосіб та в порядку, визначені частинами першою, другою, шостою і сьомою статті 7 цього ж Закону.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку стосовно безпідставності доводів позивача про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) неналежним (неповноважним) органом державного нагляду (контролю) та у спосіб, не передбачений Законом №877-V.

З огляду на наведене, встановивши, що позаплановий захід державного нагляду (контролю) проведено Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області за наявності передбачених законом підстав, у межах наданих законом повноважень, із дотриманням установленої процедури його призначення та проведення, а результати перевірки оформлено у встановленому законом порядку, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій посадових осіб відповідача щодо проведення позапланової перевірки та складання за її результатами акта.

Щодо суті встановлених під час перевірки порушень, судом встановлено наступні обставини.

Як свідчать матеріали справи, розподіл електричної енергії на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювався на підставі публічного договору приєднання про надання послуг з розподілу електричної енергії (особовий рахунок НОМЕР_1) від 01.01.2019, укладеного між ОСОБА_1 та АТ "Харківобленерго" .

Під час заходу державного нагляду (контролю) ГУ Держпроспоживслужби в Харківській області було встановлено, що: "...В результаті ворожого обстрілу 13.04.2024 зазначене домоволодіння було повністю зруйноване. Актом комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 21.05.2024, затвердженим головою комісії 21.05.2024, надано висновок щодо стану об`єкта нерухомого майна (житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ), а саме: об`єкт непридатний за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні руйнування несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характери яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти), повне руйнування інженерних мереж: опалення, газопостачання, електропостачання. Рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об`єкта.

Тобто внаслідок руйнування житлового будинку з одночасним руйнуванням мереж електропостачання, отримання послуги з розподілу електричної енергії за адресою АДРЕСА_1 не доцільне.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав (Індексний номер 401495289 від 30.10.2024) об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 21903958) закрито на підставі знищення об`єкта речових прав, дата, час державної реєстрації 26.10.2024 10:20:45).

14.11.2024 здійснена остаточна оплата за отриману послугу розподілу електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

25.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до начальника Куп`янського РРЕ АТ «Харківобленерго» Капатієнку В.С. з заявою про розірвання договору надання послуг з розподілу електричної енергії та закриття особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, оскільки об`єкт нерухомого майна за названою адресою припинив існування, додавши до заяви копію документу щодо сплати вартості електричної енергії, спожитої за попередні періоди за адресою: АДРЕСА_1, та копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта, нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 до та після припинення права власності.

Однак листом від 10.12,2024 вих. № 583 виконуючий обов`язку начальника Куп`янського району з розподілу електроенергії АТ «Харківобленерго» відмовив в розірванні договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії в порушення п. 11.2 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (додаток 3 до Правил роздрібного ринку), яким визначено, що дія договору достроково припиняється у разі остаточного припинення користування електричною енергією Споживачем за його заявою.

Відмова була обґрунтована необхідністю надання послуги з відключення електроустановки споживача відповідно до пункту 7.9 Правил роздрібного ринку. Хоча електроустановка була зруйнована вибухом, що зазначено в акті обстеження, а Споживач ОСОБА_1 не звертався до АТ «Харківобленерго» з вимогою відновити послугу розподілу електричної енергії до зруйнованого домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1. Крім того в договорі в порядку його розторгнення не зазначена необхідність отримання послуги з відключення електроустановки. При цьому, надати таку послугу АТ «Харківобленерго» також відмовляється, пояснюючи це наявністю форс-мажорних обставин, які нібито унеможливлюють її надання, хоча довідки Торгово-Промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин не була надана ані споживачу, ані управлінню.

Згідно пояснень АТ «Харківобленерго» від 24.04.2025 № 16-48/3174 контролер Куп`янського РРЕ АТ «Харківобленерго» ОСОБА_2 склала службову записку про виявлення пошкодженої фасадної шафи за адресою: АДРЕСА_1, хоча лічильник з фасадною шафою вибухом відірвало від фасаду та розбило на друзки, а електромережа була повністю зруйнована, що відображено в акті комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації.

На момент складення службової записки існування домоволодіння було закрите.

06.11.2024 без згоди Споживача ОСОБА_1 та за його відсутності, представники Куп`янського РРЕ АТ «Харківобленерго» встановили шафу обліку та ЗКО. Фотофіксація встановленої шафи надана, та додані світлини з дротами, що висять вздовж будинку, та шафа і ЗКО відсутні. Також було помічено присутність невідомих людей у військовій формі, що тимчасово використовували руїни будинку для перебування. Саме з мотивацією недопущення можливого самовільного споживання електричної енергії був встановлений ЗКО з можливістю подальшого користування сторонніми особами електричною енергією.

Про відновлення розподілу електричної енергії за рахунком № НОМЕР_1 споживач ОСОБА_1 дізнався відвідавши електронний кабінет на сайті АТ «Харківобленерго»...

На момент відновлення розподілу електричної енергії за рахунком НОМЕР_1 споживач ОСОБА_1 фактично не був поінформований про наміри АТ «Харківобленерго» підключити руїни колишнього домогосподарства до електромереж, встановити точку розподілу на виключеному з реєстру об`єктів нерухомості фасаді аварійної стіни для використання невідомим особами за рахунком № НОМЕР_1 , який був відкритий за зруйнованим домогосподарством за адресою АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 на момент відновлення розподілу електроенергії 06.11.2024 не потребував цієї послуги адже за адресою АДРЕСА_1 об`єкту нерухомості юридично не існувало".

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VIII (далі - Закон №2019-VIII), учасники ринку (у тому числі споживачі) електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір про розподіл) є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою, що є додатком 3 до Правил (Типовий договір).

Виходячи з суті пункту 2.1 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (додаток 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії) (далі - Типовий договір), його сторонами є оператор системи (зокрема оператор системи розподілу AT "Харківобленерго" (ОСР) та споживач.

За суттю статті 634 ЦК України, умови договору встановлені однією iз сторін у формулярах aбo інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до пунктів 11.1 та 11.2 Типового договору, цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Дія договору достроково припиняється у разі:

отримання Оператором системи від нового або попереднього власника (користувача) документального підтвердження факту відчуження об`єкта на користь іншої особи, у тому числі набуття спадкоємцем права власності на об`єкт;

у разі остаточного припинення користування електричною енергією Споживачем за його заявою;

у разі припинення дії договору договір припиняє свою дію в частині розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань Сторін (які виникли на дату припинення дії договору) продовжує діяти до дати здійснення повного взаєморозрахунку між Сторонами;

смерті Споживача та неврегулювання договірних відносин відповідно до ПРРЕЕ.

Вказані умови Типового договору, кореспондують та ґрунтуються на нормах ПРРЕЕ.

Так, відповідно до пункту 2.1.2 глави 2.1 ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок»;

Відповідно до пункту 4.27 ПРРЕЕ у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією, споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Аналіз викладених норм права свідчить про те, що законодавством встановлено конкретний перелік дій, які має вчинити споживач для припинення відповідних договірних відносин. При цьому ПРРЕЕ не покладають на споживача обов`язку замовляти послугу з відключення електроустановки як безумовну передумову припинення договору у випадку, коли користування електричною енергією остаточно припинено внаслідок знищення самого об`єкта та його електроустановки.

Під час розгляду справи судом встановлено, що домоволодіння за адресою:АДРЕСА_1 було повністю зруйноване внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Згідно з актом комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 21.05.2024, об`єкт визнано непридатним за цільовим призначенням, таким, що повністю втратив економічну цінність, із руйнуванням несучих та огороджувальних конструкцій, небезпекою аварійного обвалення та повним руйнуванням інженерних мереж, у тому числі електропостачання. Рекомендовано демонтаж (ліквідацію) об`єкта.

Припинення існування об`єкта підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер витягу 401495289 від 30.10.2024), відповідно до яких запис щодо об`єкта нерухомого майна закрито у зв`язку зі знищенням об`єкта речових прав (дата, час державної реєстрації 26.10.2024 10:20:45).

Отже, на момент звернення ОСОБА_1 до АТ "Харківобленерго" фактично та юридично відсутній об`єкт, щодо якого могла б надаватися послуга з розподілу електричної енергії у звичайному розумінні. Відсутній також сам факт користування споживачем електричною енергією, оскільки електроустановки та мережі електропостачання були фізично знищені.

Також судом встановлено, що 14.11.2024 ОСОБА_1 здійснив остаточну оплату за отримані послуги з розподілу електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 , тобто фінансові зобов`язання, які виникли у нього за попередні періоди, були виконані.

25.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до начальника Куп`янського РРЕ АТ "Харківобленерго" із заявою про розірвання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та закриття особового рахунку, повідомивши оператора системи про остаточне припинення користування електричною енергією у зв`язку зі знищенням об`єкта та надавши документи, які підтверджують зазначені обставини (копію документу, щодо сплати вартості електричної енергії, спожитої за попередні періоди за адресою: АДРЕСА_1 та копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 до та після припинення права власності).

Факт подання споживачем ОСОБА_1 зазначених документів разом із заявою про розірвання договору та їх отримання АТ «Харківобленерго» останнім не заперечується, а отже, відповідач був належним чином повідомлений про остаточне припинення користування електричною енергією за вказаною адресою та обставини, що зумовили звернення споживача із заявою про припинення договірних відносин.

Отже, споживач ОСОБА_1 не лише заявив про своє бажання припинити договірні відносини, а й документально підтвердив обставини, які об`єктивно свідчили про остаточне припинення користування електричною енергією.

При цьому пункт 11.2 Типового договору передбачає дострокове припинення дії договору, зокрема у разі остаточного припинення користування електричною енергією споживачем за його заявою. Тобто, за наявності відповідної заяви споживача та фактичного припинення користування електричною енергією оператор системи не вправі встановлювати додаткові, не передбачені договором умови припинення договірних відносин.

Колегія суддів вважає необґрунтованими покликання АТ "Харківобленерго" на пункт 7.9 ПРРЕЕ як на підставу для відмови ОСОБА_1 у розірванні договору, оскільки зазначений пункт регулює випадок, коли електроживлення електроустановки припиняється оператором системи за заявою її власника у зазначений заявником термін (за погодженням з оператором системи) та на погоджений електропостачальником строк (який визначається власником електроустановки) після оплати власником цієї електроустановки оператору системи послуги з відключення. Однак у спірних правовідносинах наявна інша ситуація: електроустановка, фасадна шафа, прилад обліку та електричні мережі були знищені внаслідок вибуху, а саме домоволодіння було визнане зруйнованим та непридатним для використання. Тобто фактично відсутня електроустановка, електроживлення якої можна було б припинити шляхом надання відповідної послуги.

За таких обставин вимога до ОСОБА_1 сплатити вартість послуги з відключення не може розглядатися як необхідна передумова припинення договору, оскільки вона фактично зводиться до вимоги оплатити послугу щодо виконання дій, предмет яких уже відсутній через фізичне знищення електроустановки.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що АТ "Харківобленерго" зазначає про неможливість надання послуги з відключення через форс-мажорні обставини. Однак, така позиція є непослідовною та суперечливою, оскільки оператор системи не може, з одного боку, стверджувати про необхідність отримання та оплати послуги з відключення як обов`язкової умови припинення договору, а з іншого - стверджувати про неможливість фактичного виконання цієї послуги.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що після отримання заяви ОСОБА_1 про припинення договірних відносин та документів, які підтверджували знищення об`єкта, представники АТ "Харківобленерго" 06.11.2024 без згоди споживача ОСОБА_1 та за його відсутності здійснили встановлення шафи обліку та ЗКО на місці зруйнованого домоволодіння.

Отже, оператор системи фактично здійснив дії, спрямовані на створення та підтримання можливості розподілу електричної енергії до об`єкта, який, відповідно до документів компетентних органів та відомостей Державного реєстру речових прав, припинив існування.

При цьому ОСОБА_1 не звертався до АТ "Харківобленерго" із заявою про відновлення електропостачання або розподілу електричної енергії до зруйнованого домоволодіння. Навпаки, його волевиявлення було прямо протилежним - остаточно припинити договірні відносини та закрити особовий рахунок.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 15 Закону №1023-XII cпоживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.

У цьому випадку ОСОБА_1 не був належним чином поінформований про намір АТ "Харківобленерго" здійснити фактичне відновлення можливості розподілу електричної енергії на місці зруйнованого домоволодіння, встановити обладнання обліку та створити можливість користування електричною енергією третіми особами.

При цьому, такі дії АТ "Харківобленерго" не відповідали волевиявленню ОСОБА_1 як споживача та суперечили меті його звернення до оператора системи - припиненню договірних відносин у зв`язку з остаточним припиненням користування електричною енергією.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що споживачем ОСОБА_1 були виконані передбачені законодавством та договором обов`язки щодо припинення користування електричною енергією та припинення договірних відносин: об`єкт нерухомості був повністю зруйнований; електроустановки та мережі електропостачання були знищені; об`єкт припинив існування як об`єкт речових прав, що підтверджено відомостями Державного реєстру речових прав; фактичне користування електричною енергією було остаточно припинене; споживач здійснив остаточний розрахунок за отримані послуги та звернувся до оператора системи із заявою про розірвання договору та закриття особового рахунку; до заяви були додані документи, що підтверджували знищення об`єкта та припинення права на нього.

За таких обставин відмова АТ "Харківобленерго" у припиненні договору з мотивів необхідності попереднього отримання послуги з відключення електроустановки є безпідставною, оскільки така вимога застосована до ситуації, яка за своїм фактичним змістом не відповідає випадку, передбаченому пунктом 7.9 ПРРЕЕ: електроустановка, електричні мережі та об`єкт нерухомості були фізично знищені.

З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок ГУ Дерпродспоживслужби в Харківській області про наявність в діях АТ "Харківобленерго" порушення прав ОСОБА_1 як споживача, яке полягає у тому, що АТ "Харківобленерго", всупереч заяві споживача, підтвердженим документально обставинам знищення об`єкта та вимогам ПРРЕЕ і Типового договору, не припинило договірні відносини, безпідставно пов`язало їх припинення з оплатою послуги з відключення фактично знищеної електроустановки, а також здійснило дії щодо встановлення обладнання та забезпечення можливості розподілу електричної енергії на місці зруйнованого домоволодіння без належного інформування споживача. Такі дії порушили права ОСОБА_1 як споживача на належне припинення договірних відносин, отримання достовірної та своєчасної інформації та захист від надання непотрібної йому послуги.

В свою чергу доводи АТ "Харківобленерго" про невиконання ОСОБА_1 обов`язку щодо отримання послуги з відключення не спростовують факту остаточного припинення користування електричною енергією та не свідчать про невиконання споживачем вимог пункту 4.27 ПРРЕЕ та пункту 11.2 Типового договору.

При цьому саме оператор системи як професійний учасник ринку електричної енергії має діяти відповідно до вимог Закону №2019-VIII, ПРРЕЕ та умов Типового договору. Закон прямо визначає захист прав та інтересів споживачів і недискримінаційний та прозорий доступ до систем розподілу серед принципів функціонування ринку електричної енергії.

Сукупність встановлених у справі обставин, їх належна правова оцінка та зміст правовідносин, що склалися між сторонами дають підстави для висновку про правомірність та обґрунтованість припису ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області №164 від 01.05.2025, у зв`язку з чим правові підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні, а тому позовні вимоги АТ «Харківобленерго» є такими, що не підлягають задоволенню.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, тоді як доводи позивача спростовуються встановленими у справі обставинами та належними доказами. Відтак, з огляду на неправильну оцінку судом першої інстанції встановлених обставин справи та невірне застосування норм матеріального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 у справі №520/13468/25 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 по справі № 520/13468/25 - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Харківобленерго"відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло