Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №208/3330/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/3330/26

провадження № 3/208/871/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області у складі судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Золотоноші А.Р., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР 1 № 603915 від 02.03.2026 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 603915 від 02.03.2026 року, вбачається, що 02.03.2026 р. о 00:10 годин за адресою: м. Кам`янське, по пр.Відродження, 80/1, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобам при цьому мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка не відповідала обстановці. Водію ОСОБА_1 , було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці за допомогою газоаналізатору драгер або в медичному закладі, на що водій категорично відмовився. Усі дії були зафіксовані на портативні відео реєстратор №797958.Своїми діями ОСОБА_1 , порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , у судовому засіданні просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на недостатність належних, об`єктивних та обґрунтованих доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні зазначеного правопорушення.

Зазначив, що матеріали справи не містять жодного належного доказу на підтвердження того, що він був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, яке передувало складанню протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, на його думку, працівниками поліції належним чином не задокументовано та не доведено факт вчинення ним адміністративного правопорушення.

Також, зазначив, що поліцейський, який складав протокол, на його думку має до ньогоупереджене ставлення та порушив усі вимоги до розгляду справи про адміністративне правопорушення. Він не перебував за кермом транспортного засобу, не керував ним та знаходився на вулиці біля нього. Жодним доказом не підтверджено факт перебування його за кермом. Він перебував на вулиці, транспортним засобом в той день не керував, про що і повідомляв працівникам поліції на місці події. Вони, через особисту неприязнь до нього сфальсифікували матеріали, склали їх безпідставно та в порушення КУпАП, тому просить закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , зазначив, що того вечора ОСОБА_1 , попросив забрати його та дружину з «Дніпробуду», де вони були на заході. ОСОБА_2 зазначив, що приїхав за ними близько 23:50, після чого вони поїхали додому. Оскільки на той момент уже діяла комендантська година, було прийнято рішення залишити автомобіль під камерами відеоспостереження біля магазину «Ібіца» за адресою пр.Відродження, 80/1. За словами ОСОБА_2 , ключі від автомобіля та технічний паспорт на нього залишилися у свідка, які ОСОБА_1 , забрав тільки наступного дня у вечері.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Зі змісту ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за даною статтею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Під час розгляду справи було встановлено, що в матеріалах справи не міститься жодних доказів відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, Також, дослідивши диск, який долучено до матеріалів справи, було встановлено, що візуальний огляд ОСОБА_1 не проводився. Про стан очей та порушення мови жодного згадування у відеозапису не існує. Крім того відсутній на відеозапису факт керування автомобілем ОСОБА_1 на яких повинні бути зафіксовано події з місця зупинки та/або місця складення протоколу про адміністративне правопорушення. З відеозапису вбачається, що автомобілі стоять поряд з будівлею магазину, жодних ознак руху ТЗ та перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля під час, начебто, руху ТЗ - відеозапис не містить.

Відповідно до вимог п. 6,7,8 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376 усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою; не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17.12.2008 № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735). Вказаними нормативними документами передбачено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану сп`яніння.

Разом з цим, слід врахувати, що положення п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

При цьому, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП поліцейський не звільняється від обов`язку дотримуватись відповідного алгоритму дій при проведенні огляду на стан сп`яніння та оформлення його результатів, в тому числі фіксування відмови від проходження огляду водієм.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 265-2, ч. 1 ст. 266 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені, зокрема, частинами 1, 2, 3 і 4 статті 130 цього Кодексу, працівник відповідного підрозділу поліції МВС України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані, зокрема, алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан такого сп`яніння.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні відомості, що ОСОБА_1 було усунуто від керування автотранспортним засобом, шляхом передачі автотранспортного засобу третій особі або поміщення машини на штраф майданчик. В протоколі про адміністративне правопорушення відповідний запис про відсторонення від керування автомобілем є, проте відсутні в матеріалах справи протокол про відсторонення від керування автомобілем, або передачу його для керування іншій особі, що також ставить під сумнів обставини, викладені у протоколі щодо ОСОБА_1 .

Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України №39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18.01.1978 у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25). Крім того, у справі «Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Пунктом 39 рішення ЄСПЛ у справі «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 року (Заява № 16347/02) Суд зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, провадження у таких справах є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), від 21 лютого 1984 року, пп. 52-54, Series A № 73; «Лауко проти Словаччини» (Lauko v. Slovakia), 2 вересня 1998 року, пп. 56-59, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI; ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» (Rybka v. Ukraine), заява № 10544/03, від 17 листопада 2009 року).

Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Враховуючи вищезазначене, а також те, що суд не здійснює збирання додаткових доказів, а також враховуючи такі засади провадження як диспозитивність, змагальність процесу, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, суд приходить до висновку про відсутність складу правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 130, 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП,-

постановив:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя С.М. Похваліта