Вирок від 16 серпня 2026 р. у справі №199/10880/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Державна зрада

Дата: 16 серпня 2026 р.

Справа: №199/10880/26

Суддя: ЛИСЕНКО В. О.

Справа № 199/10880/26

(1-кп/199/1242/26)

ВИРОК

іменем України

17.08.2026 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в залі суду кримінальне провадження № 22026051000000438 відносно:

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Керч АР Крим, громадянина України (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 1-м відділом Керченського МУ ГУ МВС України в Криму 24.03.1998), РНОКПП НОМЕР_2 , освіта неповна середня, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 КК України (в редакції Закону України № 2113-ІХ від 03.03.2022), ч. 7 ст. 111-1 КК України,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,

УСТАНОВИВ:

1. 24.02.2022 військовослужбовці збройні сили російської федерації (далі – зс рф) шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

24.02.2022 указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації (далі – рф) проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який діє до теперішнього часу.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як громадянин України, який згідно із ст. 65 Конституції України має обов`язок здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який у відповідності до частин 2, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» може бути реалізований шляхом проходження військової служби виключно у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, свідомо порушуючи свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, діючи в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, умисно, з корисливих та ідеологічних мотивів, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, добровільно погодився прийняти участь у бойових діях на боці ворога (держави-агресора) – рф.

13.03.2026 у громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на вчинення державної зради в умовах воєнного стану, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинений в умовах воєнного стану.

Того ж дня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючись корисливим та ідеологічним мотивом, перебуваючи у приміщенні т.зв. «военного комиссариата самарской области по октябрьскому, куйбышевскому, ленинскому и самарскому районам», за адресою: рф, самарська область, м. самара, вул. гая, б. 9, уклав контракт про проходження військової служби у зс рф та був зарахований до списків особового складу збройного формування держави-агресора: 3 мотострілецької роти НОМЕР_3 окремої мотострілецької бригади зс рф, присвоєне військове звання «рядовий», призначений на посаду командира відділення 3 мотострілецької роти НОМЕР_3 окремої мотострілецької бригади зс рф, в/ч НОМЕР_4 , та надано позивний «ялта», був забезпечений військовою формою одягу зразка зс рф, вогнепальною автоматичною зброєю АК-12, боєприпасами, особистим військовим спорядженням та засобами індивідуального захисту, тим самим здійснив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинений в умовах воєнного стану.

14.03.2026 ОСОБА_4 переміщений на військовий полігон зс рф в районі м. Іловайськ Донецької області за GPS координатами: 47.923892, 38.268621, де проходив первинну військову підготовку до 16.05.2026.

17.05.2026 ОСОБА_4 у складі підрозділу переміщено на точку висування штурмової групи до с. Новоекономічне Покровського району Донецької області, звідки маршрутом: с. Новоекономічне – ЦЗФ «Мирноградська» - ШУ «Краснолиманська» рухався до оборонних укріплень Сил оборони України в районі АДРЕСА_2 .

16.06.2026 ОСОБА_4 , приймаючи участь у бойових діях проти Сил оборони України на боці ворога – рф, виконуючи від невстановлених осіб наказ на бойове завдання в районі м. Білицьке Покровського району Донецької області, в ході бойового зіткнення був затриманий військовослужбовцями Національної Гвардії України, внаслідок чого його злочинну діяльність було припинено.

Під час проходження військової служби у вищезазначеному збройному формуванні держави-агресора, грошове забезпечення ОСОБА_4 відповідно до штатного розпису за його посадою, складало приблизно 110000 рублів рф на місяць.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_4 , які виразились у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: переході на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненого в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України (в редакції Закону України № 2113-ІХ від 03.03.2022).

2. Крім того, з 13.03.2026 громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, добровільно, за власною ініціативою, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, приймав участь в збройних формуваннях держави-агресора з метою допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Так, 13.03.2026 ОСОБА_4 , керуючись корисливим та ідеологічним мотивом, перебуваючи у приміщенні т.зв. «военного комиссариата самарской области по октябрьскому, куйбышевскому, ленинскому и самарскому районам», за адресою: рф, самарська область, м. самара, вул. гая, б. 9, уклав контракт про проходження військової служби у зс рф та був зарахований до списків особового складу збройного формування держави-агресора: 3 мотострілецької роти НОМЕР_3 окремої мотострілецької бригади зс рф, якому присвоєно військове звання «рядовий», призначений на посаду командира відділення 3 мотострілецької роти НОМЕР_3 окремої мотострілецької бригади зс рф, в/ч НОМЕР_4 , та надано позивний «ялта», був забезпечений військовою формою одягу зразка зс рф, вогнепальною автоматичною зброєю АК-12, боєприпасами, особистим військовим спорядженням та засобами індивідуального захисту.

14.03.2026 ОСОБА_4 переміщений на військовий полігон зс рф в районі АДРЕСА_3 за GPS координатами: 47.923892, 38.268621, де проходив первинну військову підготовку до 16.05.2026.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_4 , які виразились у колабораційній діяльності, тобто у добровільній участі громадянина України в збройних формуваннях держави-агресора, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому діянь при вищевикладених обставинах.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 КК України (в редакції Закону України № 2113-ІХ від 03.03.2022), ч. 7 ст. 111-1 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та показав, що дійсно він вчинив кримінальні правопорушення, зазначені в обвинувальному акті.

У відповідності до протоколу огляду Інтернет ресурсу від 22.06.2026 було оглянуто інтернет-сайт «Вікіпедія», де за відповідним посиланням на екран браузера виведена Інтернет-сторінка «Вікіпедія», якою зафіксовано створення та діяльність 110-ї ОГМБр, в.ч. НОМЕР_5 , що є тактичним з`єднанням сухопутних військ рф.

Як слідує з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.06.2026 свідок ОСОБА_8 серед наданих для впізнання фотознімків чотирьох чоловіків на фото під № 1 впізнав за рисами обличчя особу, яку він 16.06.2026 взяв у полон в районі м. Білицьке Добропільської громади Покровського району Донецької області.

Згідно довідки до протоколу впізнаною особою є командир відділення 3 мотострілецької роти НОМЕР_3 окремої мотострілецької бригади зс рф ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до протоколу огляду Інтернет ресурсу від 23.06.2026 за участю свідка ОСОБА_8 оглянуто Інтернет ресурс «Googlemaps». Свідок показав на карті, де саме він 16.06.2026 взяв у полон командира відділення 3 мотострілецької роти НОМЕР_3 окремої мотострілецької бригади зс рф ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свідок за допомогою курсору миші здійснив пошук і вказав на точку за GPS координатами 48.415407, 37.151336, розташовану в районі м. Білицьке Добропільської громади Покровського району Донецької області, де ним було взято в полон вище наведену особу.

Як слідує з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.06.2026 свідок ОСОБА_9 серед наданих для впізнання фотознімків чотирьох чоловіків на фото під № 1 впізнав за рисами обличчя особу, яку він 16.06.2026 взяв у полон в районі м. Білицьке Добропільської громади Покровського району Донецької області.

У відповідності до протоколу огляду Інтернет ресурсу від 23.06.2026 за участю свідка ОСОБА_9 оглянуто Інтернет ресурс «Googlemaps». Свідок показав на карті, де саме він 16.06.2026 взяв у полон командира відділення 3 мотострілецької роти НОМЕР_3 окремої мотострілецької бригади зс рф ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до протоколу проведення слідчого експерименту від 24.06.2026 слідує, що підозрюваний ОСОБА_4 за участю захисника показав на відкритій Google карті місце несення ним військової служби, зокрема в рядах збройних сил РФ, дав покази щодо деталей проходження ним військової служби та відтворив обставини потрапляння ним у полон.

Статтею 370 КПК України передбачено, що обґрунтованим є таке рішення, що ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що вищевказані докази, які покладені в основу даного обвинувального вироку, є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку – достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 КК України (в редакції Закону України № 2113-ІХ від 03.03.2022), ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить з вимог ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає: вчинення злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, з використанням умов воєнного стану.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 є громадянином України, вчинив умисні закінчені кримінальні правопорушення, які згідно ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

З урахуванням вищевикладеного, з метою попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання за ч. 2 ст. 111 КК України (в редакції Закону України № 2113-ІХ від 03.03.2022), ч. 7 ст. 111-1 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності, а також, пов`язані зі службовою діяльністю у Збройних Силах України або інших передбачених законом України військових формуваннях на строк п`ятнадцять років та з конфіскацією всього майна, що належить обвинуваченому.

Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався, як і не було застосовано відносно нього тимчасового чи екстрадиційного арешту.

Відповідно початок строку відбування покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі слід рахувати з моменту його затримання на виконання даного вироку.

Керуючись ст. 369, 371-374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 КК України (в редакції Закону України № 2113-ІХ від 03.03.2022), ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 7 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк тринадцять років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності, а також, пов`язані зі службовою діяльністю у Збройних Силах України або інших передбачених законом України військових формуваннях на строк п`ятнадцять років та з конфіскацією всього майна, що належить ОСОБА_4 ;

- за ч. 2 ст. 111 КК України (в редакції Закону України № 2113-ІХ від 03.03.2022) у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років з конфіскацією всього майна, що належить ОСОБА_4 .

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності, а також, пов`язані зі службовою діяльністю у Збройних Силах України або інших передбачених законом України військових формуваннях на строк п`ятнадцять років та з конфіскацією всього майна, що належить ОСОБА_4 .

Рахувати ОСОБА_4 початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі з моменту його затримання на виконання даного вироку.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_4 , - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Судді:

_________ ОСОБА_2 __________ ОСОБА_1 __________ ОСОБА_10

Оригінал: reyestr.court.gov.ua