Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №560/21211/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/21211/25

РІШЕННЯ

іменем України

18 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військового ліцею Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військового ліцею Державної прикордонної служби України, в якому просить

визнати бездіяльність військового ліцею Державної прикордонної служби України щодо виплати грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 14484,52 грн, що утриманий з донарахованої індексації грошового забезпечення, яка йому була виплачена на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі № 560/17951/24, протиправною,

стягнути з військового ліцею Державної прикордонної служби України 14484,52 грн грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що утриманий з донарахованої індексації грошового забезпечення, яка виплачена на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі № 560/17951/24, на його користь,

визнати бездіяльність військового ліцею Державної прикордонної служби України щодо нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати донарахованої індексації грошового забезпечення, тобто по 09.10.2025, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, протиправною та

зобов`язати військовий ліцей Державної прикордонної служби України нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати донарахованої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати донарахованої індексації грошового забезпечення, тобто по 09.10.2025, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі № 560/17951/24 відповідач 09.10.2025 виплатив індексацію грошового забезпечення в розмірі 59581,06 грн, з одночасним утриманням податку на доходи фізичних осіб 18%. Вважає, що відповідач протиправно не провів виплату грошової компенсації на відшкодування суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з донарахованого грошового забезпечення, та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за весь час затримки виплати, оскільки право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Просить позов задовольнити.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Вказує, що Порядок № 44 не містить правового механізму для виплати компенсації податку особам, які звільнені з військової служби на момент проведення фактичних розрахунків, навіть якщо ці розрахунки стосуються періодів проходження служби. Також зазначає, що фактичне нарахування та виплата зазначених сум індексації (із застосуванням базового місяця січень 2008 року) відбулася 09.10.2025. Таким чином, оскільки нарахування та виплата здійснені в одному розрахунковому періоді, факт затримки виплати нарахованих доходів відсутній. Враховуючи викладене, підстави для нарахування та виплати грошової компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відсутні.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій стверджує, що право на виплату індексації грошового забезпечення позивач набув у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, а тому він має право на відшкодування утриманого сум податку на доходи з фізичних осіб в сумі 14484,52 грн з отриманої виплати. Крім того, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-III є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів. Факт виплати військовим ліцеєм індексації грошового забезпечення в не повному обсязі підтверджується, а тому позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по день фактичної виплати донарахованої індексації грошового забезпечення, тобто 09.10.2025.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 проходив службу у військовому ліцеї Державної прикордонної служби України.

Наказом начальника військового ліцею Державної прикордонної служби України від 27.09.2024 №500-ОС позивач з 27.09.2024 виключений зі списків особового складу.

Рішенням від 03.02.2025 у справі № 560/17951/24 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов`язав військовий ліцей Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - січня 2008 року.

На виконання судового рішення по справі №560/17951/24 відповідач 09.10.2025 виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення в розмірі 59581,06 грн, з одночасним утриманням та податку на доходи фізичних осіб 18%. Вказане підтверджується довідкою від 17.11.2025.

У листопаді 2025 року позивач звернувся до військового ліцею Державної прикордонної служби України із заявами, в яких просив нарахувати та виплатити грошову компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, що був утриманий з його донарахованої індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі № 560/17951/24 в сумі 14484,52 грн відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донарахованої індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення, тобто 09.10.2025.

Листами від 18.11.2025 та 08.12.2025 відповідач повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати.

Вважаючи протиправними бездіяльність відповідача щодо проведення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з грошового забезпечення та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За змістом пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок №44).

Згідно з пунктом 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Згідно з пунктами 4-5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Суд встановив, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі № 560/17951/24 відповідач виплатив належне позивачу грошове забезпечення в розмірі 59581,06 грн, з одночасним утриманням податку на доходи фізичних осіб 18%, що підтверджується довідкою від 17.11.2025.

У той же час, одночасно з виплатою позивачеві грошового забезпечення йому також повинна була бути виплачена грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з його грошового забезпечення.

До такого ж правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 25.06.2020 у справі № 825/761/17, від 22.06.2018 у справі №812/1048/17.

Таким чином, відповідач при виплаті індексації грошового забезпечення на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі № 560/17951/24 зобов`язаний здійснити компенсацію позивачу податку на доходи фізичних осіб.

Пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод і інтересів позивача від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод і інтересів.

Враховуючи заявлені вимоги суд дійшов висновку, що протиправною є бездіяльність щодо виплати позивачу грошової компенсації на відшкодування суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з донарахованого грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі № 560/17951/24.

Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визначення конкретної суми, оскільки відносить до дискреційних повноважень відповідача.

Вирішуючи позовні вимоги в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати суд враховує таке.

Згідно зі статтями 1- 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Тобто, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів; 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

В силу приписів пункту 1 Порядку №159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001 (пункт 2 Порядку №159).

Детальний перелік грошових доходів, що підлягають компенсації, наведено у пункті 3 Порядку №159, яким встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Відтак, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

При цьому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1 - 3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми попередньо нараховані, але не виплачені.

Зі змісту статті 1 Закону №2050-ІІІ слідує, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події) як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

У пункті 4 Порядку №159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 14.05.2020 у справі №816/379/16, від 30.09.2020 у справі №280/676/19, від 13.09.2021 у справі №639/3140/17, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19 та від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошового забезпечення провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Фактична виплата індексації грошового забезпечення, яка зазначена у рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі № 560/17951/24, відбулась лише 09.10.2025.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати грошового забезпечення, а саме - 09.10.2025.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду відповідач не довів правомірність бездіяльності щодо проведення виплати позивачу грошової компенсації на відшкодування суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з донарахованого грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі № 560/17951/24 та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати грошового забезпечення, а саме - 09.10.2025. Тому, позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військового ліцею Державної прикордонної служби України щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації на відшкодування суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з нарахованого грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі № 560/17951/24.

Зобов`язати військовий ліцей Державної прикордонної служби України провести виплату ОСОБА_1 компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, нарахованого і виплаченого на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі № 560/17951/24.

Визнати протиправною бездіяльність військового ліцею Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.

Зобов`язати військовий ліцей Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати - 09.10.2025.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Військовий ліцей Державної прикордонної служби України (вул. Озерна, 14,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29015 , код ЄДРПОУ - 38245193)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук