Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №500/3428/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3428/26

18 серпня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 , у якій позивач просить суд:

стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 30031,75 грн на р/р UA868999980314090617000019751, код одержувача 37977599, МФО 899998, код платежу 18010200, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що відповідно до розрахунку суми податкового боргу, довідки про наявність податкового боргу та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість відповідача перед бюджетом та державними цільовими фондами по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості станом на 15.05.2026 року становить 30031,75 грн. Вказана заборгованість виникла внаслідок визначення контролюючим органом даного податку згідно податкового повідомлення-рішення, яке направлено відповідачу та набуло статусу узгодженого. У зв`язку з несплатою боргу, який виник раніше, позивачем винесено податкову вимогу форми Ф №0003287-1303-1900 від 03.06.2024 року, яку також було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача. Оскільки відповідачем добровільно не сплачена вказана сума заборгованості, позивач просить її стягнути в судовому порядку.

Відповідно до положень частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

На виконання вимог частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та з огляду на початок роботи функціоналу для отримання доступу до інформації щодо місця реєстрації фізичної особи в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", суддею 01.06.2026 сформовано відповідний запит та отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру №2818147, згідно з якою відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (арк. справи 18)

Ухвалою суду від 03.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Копію зазначеної ухвали направлено на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному демографічному реєстрі, рекомендованим листом з повідомленням та вручено особисто 12.06.2026, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення. (арк. справи 21)

17.06.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що податкове зобов`язання за 2023 рік було в повному обсязі сплачено у добровільному порядку 30.04.2024 через АТ «Універсал Банк» в розмірі 21437,00 грн. Проте через невідображення зазначеного платежу у системі ДПС, вказана сума повторно була стягнута у межах виконавчого провадження №80927092, відкритого на підставі виконавчого листа, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом. Разом з витратами виконавчого провадження сума склала 24428,00 грн, яка також сплачена 12.05.2026.

Щодо боргу за 2024 рік, то відповідач зазначає, що заборгованість в сумі 30049,04 грн (23415,80 грн за основним зобов`язанням та 6633,24 грн пені) утворилась виключно тому, що позивач не врахував перший добровільний платіж у 2024 році та безпідставно спрямував кошти, примусово стягнуті виконавчою службою 12.05.2026, на закриття раніше оплаченого періоду. При цьому відповідач звертає увагу, що будь-які нарахування за 2022 рік в її електронному кабінеті відсутні.

19.06.2026 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, за змістом якої не погоджується з аргументами відповідача з підстав їх необґрунтованості. На підтвердження своєї позиції зазначає, що заборгованість у відповідача по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості виникла у зв`язку з несплатою узгодженого податкового зобов`язання, нарахованого відповідно до податкового повідомлення-рішення від 05.04.2025 UA61040490000035010 на суму – 23415,80 грн. року №0325429-2407-1918. Також нараховано пеню у зв`язку із несплатою податкового зобов`язання у встановлені законодавством строки за період з 02.09.2024 року по 13.05.2026 року на суму 6615,95 грн.

Згідно інтегрованої картки платника сума коштів, сплачених 30.06.2024 року в розмірі 21437,00 грн, спрямована на погашення податкового повідомлення-рішення №0895089-2407-1918-UA61040490000035010 вiд 16.12.2023, за податковий період 2022 року.

31.08.2024 року відповідачу нараховану податкове зобов`язання по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості визначене податковим повідомленням-рішенням №0213945-2407-1918-UA61040490000035010 вiд 26.03.2024 на суму 22096,60 грн за податковий період 2023 року.

26.05.2025 відповідачу нараховано податкове зобов`язання по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості визначене податковим повідомленням-рішенням від 05.04.2025 року №0325429-2407-1918 UA61040490000035010 в сумі 23415,80 грн за податковий період 2024 року. Станом на 31.12.2025 у відповідача, з врахуванням сплати 120,90 грн по зазначеному платежу числився податковий борг в сумі 45391,50 грн.

Згідно інтегрованої картки платника сума коштів стягнута в рамках виконавчого провадження 13.05.2026 року в розмірі 21975,70 грн спрямована на погашення податкового повідомлення-рішення UA61040490000035010 вiд 26.03.2024.

Відтак, представник позивача вважає, що твердження відповідача щодо безпідставності нарахування боргу та подвійної оплати за попередні періоди не відповідають дійсності. Окрім того, будь-яких відомостей про оскарження в судовому чи адміністративному порядку вищезгаданих податкових повідомлень-рішень відповідачем не надано.

Інших заяв, в тому числі по суті спору, учасниками справи на адресу суду не подано.

Дослідивши письмові докази та надавши правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи слідує, що відповідач є платником податків та перебуває на податковому обліку в органах Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Згідно довідки про наявність податкового боргу станом на 15.05.2026, розрахунку суми позовних вимог з податкового боргу та інтегрованої картки платника податків, у ОСОБА_1 наявна заборгованість за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» в сумі 30031,75 грн, яка виникла за рахунок несплати податкових зобов`язань, визначених контролюючим органом згідно податкового повідомлення – рішення №0325429-2407-1918-UA61040490000035010 від 05.04.2025 на суму 23415,80 грн, а також нарахованої пені в сумі 6615,95 грн.

Посилаючись на несплату відповідачем податкового боргу згідно вказаного податкового повідомлення- рішення в сумі 23415,80 грн та нарахованої пені в сумі 6615,95 грн, позивач просить його стягнути в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина 4 статті 5 КАС України).

Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) передбачає, що до функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (підпункт 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України).

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України)

Згідно пункту 36.1. статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. (пункт 38.1. статті 38 ПК України).

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (підрукт14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України).

Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. (пункт 42.1 статті 42 ПК України)

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). (пункт 42.2. статті 42 ПК України)

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. (п. 57.3 ст. 57 ПК України)

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. (п.129.4 ст.129 ПК України)

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. (пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України)

Нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом. (підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України)

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (пункт 59.1 статті 59 ПК України)

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (пункт 59.4 статті 59 ПК України)

У разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). (пункт 59.5 статті 59 ПК України)

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Системний аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що контролюючий орган має право звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених п. 95.2 ст. 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання протягом 30 днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги після направлення платникові податків податкової вимоги.

Враховуючи, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, тому предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

Наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021 року затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №5).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 "Порядок ведення інтегрованої картки платника" розділу ІІ "Інтегрована картка платника" з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Як встановлено судом, предметом стягнення у даній справі є сума податкового боргу в розмірі 30031,75 грн по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, яка за даними ІКП фізичної особи ОСОБА_1 виникла внаслідок несплати податкових зобов`язань, визначених контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні №0325429-2407-UA61040490000035010 від 05.04.2025, а також нарахованої пені, які за позицією позивача є узгодженими, а тому підлягають стягненню.

Перевіряючи правомірність набуття статусу узгодженості вказаної суми зобов`язань, суд враховує наступне.

Порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, врегульований статтею 266 Податкового кодексу України.

Так, положеннями підпункту 266.9.1 пункту 266.9. статті 266 ПК України передбачено, що податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.

Згідно підпункту 266.10.1. пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання. ( підпункт 266.10.2 пункту 266.110 статті 266 ПК України)

З аналізу наведених норм та в контексті спірних правовідносин можна дійти висновку, що однією з визначальних умов виникнення у платника податків обов`язку щодо сплати податкового зобов`язання, визначеного податковим органом, є факт належним чином отримання таким платником відповідних податкових повідомлень-рішень, та лише після такого отримання та у разі не оскарження таких рішень в судовому або адміністративному порядку, податкове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням, вважається узгодженим та підлягає сплаті.

Як підтверджується матеріалами справи, 05.04.2025 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0325429-2407-1918-UA61040490000035010, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» за податковий період – 2024 рік, у розмірі 23415,80 грн. (арк. справи 14)

Вказане податкове повідомлення рішення надіслано на податкову адресу відповідача (м.Тернопіль, вул. Яблунева, 14) рекомендованим листом з повідомленням, проте повернулось на адресу контролюючого органу з відміткою про невручення з причин закінчення встановленого терміну зберігання від 30.09.2025. (арк. справи 14, 15 зворот)

Як зазначено вище, за правилами пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 42.4 статті 42 ПК України передбачено, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Згідно пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази подання відповідачем заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет, і податкове повідомлення – рішення №0325429-2407-1918-UA61040490000035010 від 05.04.2025 було надіслано за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням, тому таке вважається врученим 30.09.2025, тобто у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Заперечуючи наявність заборгованості за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що податковим органом протиправно не враховано її платіж від 30.06.2024 в сумі 21437,00 грн.

Суд критично оцінює вказану позицію відповідача та вважає її необґрунтованою з огляду на наступне.

Згідно пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Згідно відомостей Інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» здійснено наступні операції:

27.05.2024 нараховано податок на нерухомість згідно податкового повідомлення – рішення від 16.12.2023 №0895089-2407-1918-UA61040490000035010 в сумі 21437,00 грн;

30.06.2024 зараховано сплату в сумі 21437,00 грн в рахунок погашення недоїмки за податковим повідомленням – рішенням №0895089-2407-1918-UA61040490000035010 від 16.12.2023;

31.08.2024 нараховано податок на нерухомість згідно податкового повідомлення – рішення №0213945-2407-1918-UA61040490000035010 від 26.03.2024 в сумі 22096,60 грн;

11.11.2025 зараховано 120,90 грн та зменшено борг минулих років по податковому повідомленню – рішенню №0213945-2407-1918-UA61040490000035010 від 26.03.2024;

11.11.2025 нараховано пеню в сумі 17,29 грн;

15.12.2025 нараховано податок на нерухомість згідно податкового повідомлення – рішення №0325429-2407-1918-UA61040490000035010 від 05.04.2025 в сумі 23415,80 грн;

13.05.2026 зараховано стягнення в межах виконавчого провадження в сумі 21975,70 грн та зменшено борг минулих років по податковому повідомленню – рішенню №0213945-2407-1918-UA61040490000035010 від 26.03.2024;

13.05.2026 нараховано пені в сумі 6615,95 грн. (арк. справи 36-38)

Отже з інформації, зазначеної у ІКП відповідача, слідує, що відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України податковим органом зараховано платіж від 30.06.2024 в сумі 21437,00 грн в рахунок погашення боргу минулих років, а тому позиція відповідача щодо неврахування позивачем вказаних коштів є безпідставною.

Також не знайшли свого підтвердження і доводи відповідача щодо подвійного виконання нею податкового зобов`язання за один і той самий податковий період, оскільки вказане спростовується наведеними вище відомостями ІКП.

Оскільки на момент розгляду даної справи відповідачем не надано суду доказів оскарження податкового повідомлення-рішення №0325429-2407-1918-UA61040490000035010 від 05.04.2025, а також доказів щодо самостійної сплати визначеної ним суми податкового зобов`язання в сумі 23415,80 грн, тому така сума є узгодженою, і внаслідок її несплати відповідачем у строки, встановлені ПК України, набула статусу податкового боргу.

Вирішуючи питання щодо правомірності вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 6615,95 грн, то суд враховує наступне.

Як зазначалось вище, податковим боргом є також пеня, нарахована на суму узгодженого грошового зобов`язання з урахуванням штрафних санкцій (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

При цьому, відповідно до ПК України нарахування пені розпочинається після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу.

Отже, несплата узгоджених сум грошових зобов`язань у встановлений законом строк, є передумовою для нарахування пені, несплачені суми якої разом із сумами грошових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій, є податковим боргом платника податків. При цьому, нарахування пені розпочинається після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу.

Відповідно до Розрахунку пені по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості по фізичній особі ОСОБА_1 , спірна сума пені нарахована контролюючим органом відповідно до ст.129 ПК України внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем податкових зобов`язань за період з 02.09.2024 по13.05.2026. (арк. справи 15)

Як слідує з ІКП за кодом класифікації доходів бюджету 18010200 «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості», пеня в загальній сумі 6615,95 грн нарахована за період з 02.09.2024 по 13.05.2026 внаслідок несвоєчасної сплати податкового зобов`язання в сумі 21975,70 грн згідно податкового повідомлення – рішення №0213945-2407-1918-UA61040490000035010 від 26.03.2024.

Оскільки відповідач не сплатив узгоджених податкових зобов`язань, беручи до уваги відсутність заперечень стосовно розміру та порядку нарахування пені з боку відповідача, а також зважаючи на дотримання податковим органом передбаченого ст.102 ПК України строку для визначення податкових зобов`язань та нарахування пені, суд погоджується з розміром заявленої до стягнення суми пені.

Щодо дотриманням позивачем відповідних умов, встановлених п. 95.2 ст. 95 ПК України, які надають йому право на примусове стягнення податкового боргу, то суд вказує наступне.

Аналіз наведених вище положень пунктів 59.1, 59.5 статті 59 ПК України свідчить про те, що у разі виникнення у платника податку податкового боргу, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, податкова вимога надсилається контролюючим органом та згідно вимог ПК України вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення або із зазначенням причин невручення.

Як слідує з матеріалів справи, контролюючим органом була сформована податкова вимога форми Ф №0003287-1303-1900 від 03.06.2024 року на суму 21526,53 грн, з часу виставлення якої згідно відомостей Інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 податковий борг платника не переривався. (арк. справи 13)

Вказана податкова вимога була надіслана за податковою адресою відповідача рекомендованим листом з повідомленням та вручена особисто 07.06.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (арк. справи 13, зворот)

З огляду на вищевказане правове регулювання спірних правовідносин та враховуючи, що відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу, а також того, що вказана податкова вимога була предметом оскарження в адміністративному або в судовому порядку, а контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми податкового боргу в розмірі 30031,75 грн.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем не надано доказів погашення суми податкового боргу, яка є предметом стягнення у даній справі, тому суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 30031,75 грн на р/р UA868999980314090617000019751, код одержувача 37977599, МФО 899998, код платежу 18010200, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 18 серпня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637);

відповідач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 код РНОКПП НОМЕР_1 ).

Головуючий суддя Мірінович У.А.