Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №500/3792/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3792/26

18 серпня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області), в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати йому доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та щодо відмови провести перерахунок пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

зобов`язати ГУ ПФУ в Тернопільській області провести перерахунок пенсії у відповідності до статей 39, 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

стягнути донараховану суму по рішенню суду;

а ще просив “визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо проведення перерахунку пенсії після припинення роботи у вересні 2025 без застосування найбільш вигідного коефіцієнту заробітної плати з часу звільнення до даного часу, встановленої статтею 40 Закону України №1058-ІV,

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок пенсії у відповідності до ст. ст. 27, 40, 42 Закону України №1058-ІV за 2 роки роботи підряд після призначення пенсії відповідно до статей 64-67 цього Закону із застосуванням: індивідуальний коефіцієнт заробітку реально розрахований із нормою закону та наявної заробітної плати з якої сплачено страхові внески та яку дозволено не враховувати під час гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування (ст.40 п.1 абзац Закону №1058-ІV)”.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі – Закон №796-XII) як потерпілий від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС четвертої категорії, його страховий стаж складає 58 років. Проте відповідачем не проведено перерахунку його пенсію із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону №796-XII, в редакції, чинній до 01.10.2017, без застосування двоскладової формули при її обчисленні. У зв`язку із прийняттям рішення Конституційним Судом України від 17.07.2018 №6-р/2018, відповідач, на думку позивача, повинен нараховувати та виплачувати йому доплату (підвищення) до пенсії як непрацюючому пенсіонеру відповідно до статті 39 Закону №796-XII, однак таке підвищення також не виплачується.

Позивач в даному позові звертається з питань неврахування відповідачем вимог статей 39, 56 Закону №796-XII, бо в іншій справі №500/3518/26 вже розглядається питання застосування коефіцієнтів заробітної плати відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.06.2026 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Тернопільській області в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо проведення перерахунку пенсії після припинення роботи у вересні 2025 без застосування найбільш вигідного коефіцієнту заробітної плати з часу звільнення до даного часу, встановленої статтею 40 Закону України №1058-ІV, та зобов`язання ГУ ПФУ в Тернопільській області провести перерахунок пенсії у відповідності до ст. ст. 27, 40, 42 Закону №1058-ІV на підставі пункту 4 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Ухвалою суду від 19.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі в інші частині позовних вимог: про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до статті 39 Закону №796-XII та щодо відмови провести перерахунок пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону №796-XII; зобов`язання ГУ ПФУ в Тернопільській області провести перерахунок пенсії у відповідності до статей 39, 56 Закону №796-XII; стягнення донарахованих сум по рішенню суду. Постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

09.07.2026 від ГУ ПФУ в Тернопільській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідач позовних вимог не визнає та вказує, що ним розглянуті звернення від 11.05.2026 та 15.05.2026 щодо пенсійного забезпечення позивача. Листом від 26.05.2026 ГУ ПФУ в Тернопільській області повідомило позивача про відмову щодо перерахунку пенсії. Проводити перерахунок з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу по 29.02.2024 недоцільно у зв`язку зі зміною в такому випадку доплати за понаднормовий стаж, яка визначатиметься у розмірі 21% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

У відповіді на відзив позивач не погоджується з аргументами представника відповідача та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 02.09.2004 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, яка призначена із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як потерпілому від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС четвертої категорії.

Позивач відповідно до паспортних даних проживає в населеному пункті (смт. Заводське Чортківського району Тернопільської області), який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, віднесено за соціально-економічним фактором до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Листом від 26.05.2026 ГУ ПФУ в Тернопільській області за результатами розгляду звернень від 11.05.2026 та 15.05.2026 повідомило позивача про відмову щодо перерахунку пенсії, розмір якої визначено згідно з нормами №1058-ІV. У період з дати призначення пенсії до 01.11.2011 відповідно до поданих заяв проводилися перерахунки пенсійної виплати з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу, набутого після призначення (попереднього перерахунку) з 01.07.2006, з 01.09.2008, з 01.09.2010. Після зазначеної дати, відповідно до поданих заяв, з 01.01.2013, з 01.02.2016, з 01.01.2018, з 01.02.2020 та з 01.03.2022 проводились перерахунки із дорахуванням страхового стажу. З 01.04.2024 та з 01.04.2026 проведено автоматичні перерахунки пенсії на виконання абзацу п`ятого частини четвертої статті 42 Закону №1058-ІV. Страховий стаж після проведених перерахунків становить 58 років 18 днів, який враховано по 31.08.2025.

Одночасно зазначає, що проводити перерахунок з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу по 29.02.2024 недоцільно у зв`язку зі зміною в такому випадку доплати за понаднормовий стаж, яка визначатиметься у розмірі 21% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З матеріалами електронної пенсійної справи вбачається, що позивачу проводилися перерахунки пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, від 01.04.2020 № 251, від 22.02.2021 № 127, від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 № 209 (а.с.33-34).

Листом від 17.06.2026 ГУ ПФУ в Тернопільській області за результатами розгляду звернення від 02.06.2026 повідомило позивача про відсутність підстав для призначення та виплати доплати за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю, оскільки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 №1524 «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення» виключено пункт 15 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.120).

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо неперерахунку пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону №796-XII, а також невиплати йому доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до статті 39 Закону №796-XII, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон № 796-XII).

За змістом частини першої статті 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 56 Закону №796-XII передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.

Так, приписами пункту 2 статті 56 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

У зв`язку із набранням 11.10.2017 чинності Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” пункт 2 доповнено словами і цифрами “у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Частиною першою статті 27 Закону №1058-ІV визначено формулу розрахунку розміру пенсії за віком, а частиною другою цієї статті передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 28 Закону №1058-ІV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

В той же час, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону №796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Отже, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону №796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, визнана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи) та ця норма права зберігає юридичну силу як для пенсіонера так і для органу, який призначає пенсію. Поширення на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормативний стаж залежно від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв`язку із внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.

Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 25.06.2024 у справі №300/3435/21, який враховується судом в силу положень частини п`ятої статті 242 КАС України.

Зважаючи на те, що пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII, то в силу вимог статті 58 Конституції України, такі зміни не можуть позбавляти позивача права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон №2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25.06.2024 у справі №300/3435/21, від 16.07.2024 у справі №300/5114/23, від 02.10.2024 у справі №460/6767/23, від 08.10.2024 у справі 460/24044/23, від 04.11.2024 у справі №240/30679/23, від 18.11.2024 у справі №460/19095/23, від 22.11.2024 у справі №460/24038/23, від 17.12.2024 у справі №460/25173/23, від 08.04.2025 у справі № 460/28060/23.

Таким чином, оскільки позивач є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС четвертої категорії, на нього розповсюджується дія статті 56 Закону №796-XII, відтак має право на перерахунок пенсії із збільшенням пенсії на 1 (один) відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, згідно з пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII.

При цьому позивачу як потерпілому від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС четвертої категорії призначено пенсію до внесення відповідних змін, пункт 2 статті 56 Закону №796-XII діяв в редакції, яка регулювала пільгове обчислення понаднормативного стажу без обов`язкової умови призначення пенсії на підставі частини другої статті 27 Закону № 1058-IV, тобто до введення в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII пенсія обраховувалась без застосування двоскладової формули.

Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення зазначених змін. Таким чином, оскільки в цьому випадку пенсія позивачу не призначається вперше, а перераховується, то на нього не поширюється вказана умова.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії позивача та наявність підстав для зобов`язання ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII, без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV.

Спірним питанням у цій справі є також наявність правових підстав для нарахування та виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ

Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.

У рішенні у зразковій справі № 580/2371/20 від 23.09.2020, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 31.03.2021, Верховний Суд зазначив наступне:

“ з 01.01.2015 зона посиленого радіоекологічного контролю виключена з переліку зон радіоактивного забруднення територій, визначених Законом № 791а.

Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII виключено, також, статтю 23 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка встановлювала компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4.

Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 від 17 липня 2018 року, яке стало однією з підстав звернення до суду з даним позовом, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2014 року № 76-VIII.

Водночас жодні зміни, внесені Законом № 76-VIII до Закону № 791а “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” неконституційними не визнавались.

Отже, чинна на момент звернення до суду редакція статті 2 Закону № 791а не змінювалась, не виключалась іншими законами та не визнавалась неконституційною.

При цьому судом встановлено, що до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 № 106, зміни щодо виключення зони посиленого радіоекологічного контролю не вносилися.

Відтак, станом на час звернення до суду із зазначеним позовом, місто Тальне Черкаської області згідно з вказаним Переліком відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, яка, передусім, виключена із Закону № 791а.

у разі існування суперечності між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами, застосовується акт, прийнятий вищим органом, як такий, що має більшу юридичну силу. Тому Закон № 791а-ХІІ має вищу юридичну силу порівняно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 № 106 і, незважаючи на відсутність змін у цій постанові щодо виключення зони посиленого радіоекологічного контролю із зон радіоактивного забруднення, застосуванню підлягає саме Закон № 791а-ХІІ в редакції зі змінами, внесеними Законом № 76-VIII.

Зі змісту частин другої та третьої статті 2 Закону № 791а-ХІІ вбачається, що повноваження щодо установлення меж цих зон, визначення переліку населених пунктів, які відносяться до конкретної зони радіоактивного забруднення, делеговані Кабінету Міністрів України, однак при цьому уряд не наділений повноваженнями визначати додаткові зони радіоактивного забруднення інші, ніж ті, що визначені Законом № 791а-ХІІ.

Таким чином, відновлення дії ст. 39 Закону № 796 у редакції чинній до 01 січня 2015 року не надає права на отримання підвищення пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території, що відносилась до зони посиленого радіоекологічного контролю.”

Аналогічні правові висновки були також застосовані, зокрема у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 (справа № 500/1124/20), від 09.02.2022 (справа № 500/1811/20), від 20.04.2022 (справа № 500/1133/20), від 04.05.2022 (справа № 460/7218/20), від 09.06.2022 (справа № 500/1238/20), від 29.05.2024 (справа №500/3899/23).

Застосовуючи вищезазначені висновки до обставин цієї справи, суд звертає увагу на те, що з 01.01.2015 смт. Заводське Чортківського району Тернопільської області не належить до території радіоактивного забруднення.

З огляду на це, позивач не має права на отримання підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ через відсутність ознаки проживання на території радіоактивного забруднення. Отож у цій частині позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Що стосується вимоги про стягнення з ГУ ПФУ в Тернопільській області донарахованої суми по рішенню суду, то така позовна вимога не підлягають задоволенню також, оскільки розрахунок пенсії належить до виключних повноважень органів пенсійного фонду, суд не може підміняти собою такий орган і проводити відповідні обчислення та визначати конкретну суму стягнення. При цьому відповідач ще не здійснював нарахування позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при проведенні такого нарахування будуть порушені та не буде виплачено пенсію із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону №796-XII, без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону №1058-ІV.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивач судовий збір у цій справі не сплачував, підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, код ЄДРПОУ 14035769) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, та її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти вимог позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 18 серпня 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.