Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №500/1915/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1915/26

18 серпня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №18 від 24 лютого 2026 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №25 від 16 березня 2026 року, яким ОСОБА_1 повторно відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №28 від 25 березня 2026 року, яким ОСОБА_1 втретє відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду на підставі заяви, зареєстрованої 19 березня 2026 року за №20260319-58032.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач здійснює постійний догляд за своїм батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: село Канівка Хмельницького району, Хмельницької області, та відповідно до висновку про наявність порушення функції організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та обслуговуватися і потребують соціальної послуги на непрофесійній основі від 23 травня 2025 року рекомендовано отримання соціальної послуги, а саме отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи, що підтверджує необхідність здійснення постійного стороннього догляду за вказаною особою. Отже, позивач має передбачені законом підстави для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки здійснює постійний догляд за своїм рідним батьком, який за висновком лікарсько-консультативної комісії потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується належними та допустимими доказами.

Ухвалою суду від 06.04.2026 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

Ухвалою суду від 13.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 25.05.2026 витребувано у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені протоколи Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №18 від 24 лютого 2026 року, №25 від 16 березня 2026 року, №28 від 25 березня 2026 року та повідомлення ОСОБА_1 про результати розгляду його заяв.

Ухвалою від 29.06.2026 залучено другого відповідача Комісію для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_4 , розгляд справи розпочато спочатку.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 25.07.1994 підтверджено факт того, що батьком позивача є ОСОБА_2 .

Як слідує з свідоцтва про одруження позивача № НОМЕР_2 від 12.01.2002 прізвище чоловіка після одруження – ОСОБА_1 .

Аналізуючи матеріали справи встановлено, що у висновку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 23.05.2025 та рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.

Згідно акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду №58 від 02.03.2026 встановлено особу, яка здійснює постійний догляд - ОСОБА_1 та особу, за якою здійснюється постійний догляд - ОСОБА_2 , установлено факт здійснення постійного догляду ОСОБА_1 за батьком ОСОБА_2

12 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернувся через Центр надання адміністративних послуг із відповідною заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для її подальшого розгляду комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За результатами розгляду поданої заяви комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято рішення, оформлене протоколом №18 від 24 лютого 2026 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до повідомлення про відмову, сформованого 26 лютого 2026 року, причиною відмови зазначено: адреса проживання військовозобов`язаного і місце проживання особи, за якою здійснюється догляд, не співпадають.

02 березня 2026 року позивач повторно звернувся через Центр надання адміністративних послуг із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. За результатами розгляду повторно поданої заяви комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято рішення, оформлене протоколом №25 від 16 березня 2026 року, яким ОСОБА_1 повторно відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав не засвідчення копій долучених документів.

Позивач подав заяву 19 березня 2026 року, за результатом розгляду якої комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 було прийнято рішення, оформлене протоколом №28 від 25 березня 2026 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Відповідно до повідомлення про відмову, сформованого 26 березня 2026 року причиною відмови зазначено: «неналежним чином засвідчені документи (додаток 8)».

Не погоджуючись із рішеннями Комісії, позивач звернувся до суду із позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті суд та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-ХІІ).

Частини 1 - 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У частині сьомій статті 1 Закону № 2232-XII закріплено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Згідно із частиною дев`ятою статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та діє на момент розгляду цієї справи.

Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 №69/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII).

Статтею 23 зазначеного Закону передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок № 560) визначає механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до п. 56 - 58 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов`язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються. До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Згідно з Додатком 5 Порядку № 560 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Згідно зазначеного Переліку (п. 9 Додатку 5 до Порядку) визначено, що право на відстрочку мають зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

Також визначено документи, що підтверджують право на відстрочку, зокрема,

1. для особи, яка потребує постійного догляду:

- довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

2. для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю:

- документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

З аналізу викладених вище правових норм слідує, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зокрема, особа, яка зайнята постійним доглядом за батьком, який потребує постійного догляду, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

При цьому для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, достатнім є подання документів, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Суд звертає увагу, що позивач надав необхідні документи згідно пункту 9 додатку 5 Порядку №560.

За результатами розгляду поданої заяви про відстрочку від призову Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_4 протоколом №18 від 24.02.2026 прийняла рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації через невідповідність адреси місця реєстрації позивача та особи, за якою здійснюється постійний догляд, батька ОСОБА_2 .

Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_5 протоколом №25 від 16.03.2026 відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації вмотивувала не засвідченням належним чином додатку №8.

Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_5 протоколом №28 від 25.03.2026 відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації обгрунтувала також не засвідчення належним чином додатку №8.

З цього приводу суд зазначає, що єдиним нормативним актом, який визначає перелік документів, які долучаються до заяви на оформлення відстрочки є саме Порядок №560.

При цьому, відповідно до п. 58-1 Порядку №560 військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка). У той же час, військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Тобто, суд встановив, що позивач, звертаючись до відповідача із заявою про відстрочення від призову на військову службу, на підтвердження того, що позивач здійснює постійний догляду за хворим батьком, який за висновком ЛКК потребує постійного стороннього догляду, надав необхідний пакет документів.

Крім того, системний аналіз пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" під час воєнного стану військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (якщо вони не висловили бажання бути призваними на військову службу) за таких умов:

1) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду;

2) зайняті постійним доглядом за хворою дитиною, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду;

3) зайняті постійним доглядом за хворою своїми батьком чи матір`ю, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

При цьому, догляд, який оформлено та здійснюється сином своїх батьків, які потребують такого постійного догляду, не потребує додаткового уточнення або доведення по іншим родичам, які б могли або не могли здійснити такий догляд замість військовозобов`язаного.

Суд оцінює критично дії відповідача, які полягають у відмові позивачу у наданні відстрочки з підстави неспівпадіння адреси проживання військовозобов`язаного та місця проживання особи за якою здійснюється догляд та щодо не засвідчення додатку №8 належним чином, виходячи з наступного.

Визначена додатком 8 Порядку №560 форма акта передбачає встановлення саме факту здійснення постійного догляду особою, тобто безпосередній огляд умов догляду особи за місцем фактичного проживання. Згідно відомостей, які містяться в акті про встановлення факту здійснення особою постійного догляду №58 від 02.03.2026, місце проживання ОСОБА_1 є с. Канівка. Місце проживання особи ОСОБА_2 вказано за адресою: с. Канівка.

Одночасно суд враховує, що згідно із актом обстеження, проведено за адресою: АДРЕСА_1 , стверджено факт здійснення постійного догляду. Реєстрація місця проживання позивача за іншою адресою, аніж адресою здійснення постійного догляду, не спростовує обставин здійснення позивачем такого догляду за батьком із урахуванням акта №58 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

З огляду на викладене, згаданий акт є належним доказом здійснення позивачем постійного догляду за батьком ОСОБА_2 , оскільки підтверджує факт здійснення догляду за адресою: с. Канівка, Хмельницька область. При цьому, наявність місця реєстрації позивача та його батька за іншою адресою не спростовує наявність здійснення догляду за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний акт складений за формою згідно з додатком 8 до Порядку №560, містить усі необхідні реквізити та засвідчує саме факт здійснення особою постійного догляду.

За наведених фактичних обставин у справі, суд дійшов висновку, що позивач надав необхідні документи для розгляду питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, тому відмова в наданні відстрочки з цих підстав є незаконною, а оскаржене рішення підлягає скасуванню.

Судом також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем подано 02.03.2026 і 19.03.2026 до відповідача заяву з проханням розглянути його заяву та оформити у порядку, у визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

До вказаної заяви позивачем було надано перелік документів, передбачені Порядком №560, для звернення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII.

Отже, позивачем дотримано процедуру подання (направлення) документів до уповноваженого районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача відповідної заяви та документів на підтвердження права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду такої заяви та відповідних документів про надання або ненадання відстрочки.

Дослідженням оскаржуваного рішення, суд прийшов до висновку, що відповідач відмовив 16.03.2026 і 25.03.2026 позивачу у наданні відстрочки з формальних причин (неналежного завірнення документів), відтак не розглянув заяву по суті порушеного питання та не надав оцінку документам наданим на підтвердження права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, визначеного пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Як зазначено вище, з метою вирішення вказаного питання Комісія за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, використовує інформацію з публічних електронних реєстрів, надає можливість заявнику усунути виявлені недоліки.

Зі змісту наявних у справі доказів вбачається, що відповідач не проводив всебічну перевірку і оцінку наданих заявником документів. У цьому випадку відповідач, приймаючи рішення про відмову у наданні відстрочки, обмежився формальним посиланням на подання неналежним чином завірених документів, однак не перевірив обставини здійснення позивачем постійного догляду за батьком та наявності права на відстрочку.

З огляду на це, оскаржувані рішення ухвалені без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення питання, та без належного його обґрунтування, у зв`язку з чим не відповідають критеріям обґрунтованості та вмотивованості рішень суб`єкта владних повноважень.

Суд приходить до висновку, що вказані відповідачем (комісією) підстави не є обґрунтованими, отже рішення комісії, оформлені протоколами від 24.02.2026, 16.03.2026, 25.03.2026, підлягаю скасуванню, а заява позивача від 19.03.2026 - повторному розгляду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача розглянути заяву від 19.03.2026 про надання відстрочки від мобілізації та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, надавши при цьому правову оцінку документам, які надавались позивачем до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, суд оцінює правомірність цієї відмови саме з того мотиву, який зазначений у відповіді за результатами розгляду заяви.

Суд не може замінювати мотиви суб`єкта владних повноважень іншими мотивами, яких такий суб`єкт не навів під час прийняття рішення.

Отже, формальне посилання на неналежне засвідчення копій документів без оцінки поданих доказів по суті, без використання механізмів перевірки, передбачених Порядком №560, та без належного обґрунтування рішення Комісії не відповідає критеріям обґрунтованості, добросовісності, розсудливості, пропорційності та своєчасності, визначеним пунктами 3, 5, 6, 8, 10 частини другої статті 2 КАС України.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а тому позов до Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає до часткового задоволення.

У той же час, судом у цій справі не встановлено порушень прав позивача відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_6 , адже оспорюваних у цій справі рішень цей відповідач не приймав, протиправних дій відносно позивача не вчиняв, як і не допускав протиправної бездіяльності, а відтак позовні вимоги до цього відповідача не підлягають до задволення.

Щодо решти доводів сторін суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними і скасувати рішення Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлені протоколами №18 від 24 лютого 2026 року, №25 від 16 березня 2026 року, №28 від 25 березня 2026 року, в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язати Комісію для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 березня 2026 року №20260319-580325 з доданими до неї документами та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки або мотивовану відмову в її наданні відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, надавши при цьому правову оцінку документам, які надавались позивачем до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір на суму 2129,92 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 18 серпня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач:

- ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

- Комісія для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Головуючий суддя Грицюк Р.П.