Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №480/9808/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2026 року м. Рівне№480/9808/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доВійськової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач 2), в якій просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації; визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення позивача; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу та звільнити з військової служби.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач на працює на посаді викладача з повним педагогічним навантаженням 1,0 ставки у Відокремленому структурному підрозділі «Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП», з 01.09.2023. Зазначає про те, що 19.11.2025 його було мобілізовано ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправно, оскільки постановою Кабінету Міністрів України №1367 від 24.10.2025 затверджено надання автоматичної відстрочки для педагогів та викладачів навчального закладу, із автоматичним внесенням такої інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Просив суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У встановлений судом строк відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги є безпідставним та обґрунтованими, оскільки станом на 19.11.2025 ОСОБА_1 правом на відстрочку відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не користувався та не перебував на спеціальному обліку, як заброньований, та відповідно підлягав призову на військову службу по мобілізації. Вказує про те, що відповідно до довідки ВЛК від 19.11.2025 позивач визнаний придатним до військової служби. Крім того, зазначає, що з моменту взяття позивача на облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 і до моменту його відправки для подальшого проходження військової служби за мобілізацією 19.11.2025 до Військової частини НОМЕР_1 жодних офіційних повідомлень позивачем щодо наявності у нього підстав на право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до ІНФОРМАЦІЯ_1 не надходило. Враховуючи викладене, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач 2 проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву, де в обґрунтування заперечень проти задоволення позову вказав на те, що право на відстрочку від призову на військову службу повинне бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом. Звертає увагу на те, що позивачем не надано будь-яких доказів того, що він звертався з заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_1 або до відповідного центру надання адміністративних послуг. Також зазначає, що ОСОБА_1 не надав актуальних відомостей, а саме: витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та/або роздруківки з застосунку Резерв + про те, що на день його призову до Збройних Сил України в нього була наявна чинна відстрочка. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

09.07.2026 від позивача до Сумського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про передачу справи №480/9808/25 за підсудністю до Рівненського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 адміністративну справу №480/9808/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - передано за підсудністю до Рівненського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2026 дану адміністративну справу передано на розгляд судді Греську О.Р.

Ухвалою суду від 10.08.2026 прийнято до провадження адміністративну справу №480/9808/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийняти на роботу у ВСП «Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП» на посаду викладача за основним місцем роботи з 01.09.2023. Вказані обставини підтверджуються витягом з наказу Відокремленого структурного підрозділу «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства і природокористування» від 30.08.2023 №146/к.

Також, зі змісту довідки, виданої Відокремленим структурним підрозділом «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства і природокористування» від 19.11.2025 №353 вбачається, що ОСОБА_1 працює у Відокремленому структурному підрозділі «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства і природокористування» на посаді викладача за основним місцем роботи з повним педагогічним навантаженням (на 1.0 ставки) з 01.09.2023 по даний час (19.11.2025 – дата видачі довідки).

19.11.2025 ОСОБА_1 був доставлений групою оповіщення до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вказані обставини учасниками справи не заперечуються, тому відповідно до ч.1 ст.78 КАС України не потребують доказування.

Відповідно до довідки військово – лікарської комісії від 19.11.2025 №2025-1119-1841-3256-3 солдат (запасу) ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.

Витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» від 19.11.2025 №1331 підтверджується, що солдат запасу ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 .

19.11.2025 ОСОБА_1 прибув до Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджуються поіменним списком військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_3 і відправленні у складі команди НОМЕР_1 від 19.11.2025 №4/23065.

Зі змісту витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.11.2025 №326 вбачається, що з 19.11.2025 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та призначено на посаду – солдата резерву 38 запасної роти, шпк «солдат», вважається таким, що 19.11.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо призову його на військову службу та зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

За приписами ч.1 ст.1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону №2232-XII).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з абз.3 ч.6 ст.2 Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно із ст.1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, було введено воєнний стан. Строк дії Указу в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України (№ 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №50/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 08.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №704/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025, №478/2025 від 14.07.2025, від 20.10.2025 №793/2025, від 12.01.2026 №40/2026, від 27.04.2026 №342/2026, від 13.07.2026 №596/2026) з 2 серпня 2026 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).

Згідно з ст.1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно з ч.5 ст.4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

За змістом ст.2 Закону №3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 22 Закону №3543-XII встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Водночас, ст.23 Закону №3543-XII урегульовано питання щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зокрема, п.2 ч.3 ст.23 вказаного Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Відповідно до ч.1, 3-5 ст.33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1-2 ст.35 Закону №2232-ХІІ на загальному військовому обліку перебувають резервісти, а також військовозобов`язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час. На спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов`язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Згідно з п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Як визначено п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, зокрема із застосуванням системи електронної черги (у порядку, визначеному Міноборони), видають необхідні довідки та інші документи.

Пунктом 11 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями щодо призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (п. 1 вказаного Порядку).

Згідно з абз. 4, 5 п.6 Порядку №560 призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає: перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення; документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації.

За приписами абз.1 п.56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з п.57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Відповідно до п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов`язкові відомості про військовозобов`язаного: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); дату народження; адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); адресу електронної пошти; контактний номер телефону.

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (Центральним управлінням або регіональним органом СБУ чи відповідним підрозділом розвідувального органу) не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).

Пунктом 59 Порядку №560 передбачено, що за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.

У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2978), або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів).

Додатком 5 до Порядку №560 визначено перелік документів, що підтверджують право на відстрочку, а саме для педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти - довідка закладу освіти про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що відстрочка від призову існує в особи не в силу відповідності такої особи нормам закону, а надається центром комплектування та соціальної підтримки шляхом оформлення такої відстрочки окремим індивідуально-правовим актом (рішенням у протоколі, на підтвердження якого в подальшому видається роздрукований оновлений військово-обліковий документ).

При цьому, таке право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій (подання відповідної заяви) та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому, реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.

Висновки аналогічного характеру викладено в постанові Верховного Суду від 01.10.2024 у справі №200/4189/22, які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом при ухваленні даного рішення.

З метою ведення територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки спеціального обліку військовозобов`язаних, резервістів, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на останніх покладено обов`язок із своєчасного повідомлення органу, в якому вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади. Отже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондується з обов`язком військовозобов`язаного дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про актуальну місце праці й посаду.

Висновки аналогічного характеру викладено в постановах Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №280/6033/22, від 11.04.2024 №520/7954/22, які враховуються судом при ухваленні даного рішення.

Як було встановлено судом, ОСОБА_1 з 01.09.2023 працював на посаді викладача за основним місцем роботи з повним педагогічним навантаженням (на 1.0 ставки) у Відокремленому структурному підрозділі «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства і природокористування», що підтверджується витягом з наказу Відокремленого структурного підрозділу «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства і природокористування» від 30.08.2023 №146/к та довідкою від 19.11.2025 №353.

Водночас, у ході розгляду справи судом не встановлено, що позич до 19.11.2025 (до моменту його призову на військову службу) особисто повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 про місце роботи та посаду, та подавав заяву про надання відстрочки відповідно до ст.23 Закону №3543-XII.

Суд наголошує, що за змістом п.56, 57, 58 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки при районних (міських) ТЦК та СП утворюються спеціальні комісії. За наявності підстав для одержання відстрочки військовозобов`язані особисто подають на ім`я голови комісії ТЦК та СП заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються необхідні підтверджуючі документи. При цьому, заява підлягає обов`язковій реєстрації уповноваженим органом.

Суд відхиляє покликання представника позивача про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 володів інформацією щодо наявності у позивача права на відстрочку станом на 19.11.2025, з огляду на те що Порядок № 560 імперативно встановлює процедуру особистого подання заяви та засвідчених документів безпосередньо до комісії ТЦК та СП, що ОСОБА_1 здійснено не було.

Водночас, судом не беруться до уваги твердження представника позивача про те, що постановою КМУ № 1367 від 24.10.2025 затверджено надання автоматичної відстрочки для педагогів та викладачів навчального закладу, із автоматичним внесенням до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів такої інформації, оскільки така постанова Кабінетом Міністрів України не приймалася.

При цьому, суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 24.10.2025 №1364 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 і від 16 травня 2024 р. № 560» стосується військовозобов`язаних, які вже мають чинну відстрочку та відповідно для її продовження не потрібно особисто звертатися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Суд констатує, що 19.11.2025, під час здійснення мобілізаційних процедур, позивач належних, допустимих та зареєстрованих у встановленому порядку доказів наявності у нього права на відстрочку комісії ТЦК та СП не надав, а отже, можливістю реалізації такого права у відповідний спосіб не скористався.

Зважаючи на те, що до повноважень ТЦК та СП належить оцінка законності підстав для надання відстрочки виключно на підставі офіційно поданої та зареєстрованої заяви з підтверджуючими документами, тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 при виданні наказу від 19.11.2025 №1331 про призов військовозобов`язаного ОСОБА_1 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У сукупності викладених обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації до задоволення не підлягає.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу та звільнити з військової служби, то така вимога є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі, обґрунтували обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення, а позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

З огляду на зазначене та виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

За приписами ст.139 КАС України судові витрати на користь сторін не стягуються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 ) Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Повний текст рішення складений 18.08.2026.

Суддя Олег ГРЕСЬКО